Версiя для друку Обговорити в форумi

 Президент України Віктор Ющенко взяв участь у церемонії вшанування пам’яті жертв тоталітарного режиму на території Націо-нального історико-меморіального заповідника «Биківнянські могили».
 У селищі Биківня впродовж майже десяти років здійснювалось поховання понад сотні тисяч людей, закатованих органами НКВС.
 «Ми знаходимося на місці, «цвинтарі», який є найбільшим в Україні за кількістю жертв політичних репресій. Ми кожен раз, вшановуючи роковини цієї страшної трагедії, згадуємо про історію цього скорботного і святого для українця місця», – сказав Президент у  своєму виступі під час церемонії.
 Глава держави звернувся до присутніх із закликом пам’ятати свою історію, адже «говорити про майбутнє можна лише через призму історичної правди».
 Віктор Ющенко підкреслив, що у когось «постійно є бажання привести нас до забуття, зробити так, щоб ми, наші діти, правнуки не знали цієї події». «Дуже багатьом політичним гравцям та історична правда буде колоти очі, бо з такою політичною історією немає місця в політичному житті, немає будь-якої політичної перспективи», – сказав він. «Але, передовсім, говорячи про події Биківні, я не виходжу з якоїсь політичної доцільності, я, перш за все, виходжу із нашої християнської моралі», – наголосив він.
 Президент відзначив, що рішення про створення заповідника «Биківнянські могили» даються «важко на політичному рівні». «Точно такі події відбуваються і стосовно Великого Голоду, і жертв колективізації», – додав він.
 В. Ющенко зауважив, що «жоден пункт» із Указу Президента, підписаного у травні 2006 року, до сьогоднішнього дня не виконаний. «Я розумію, що це не просто бюрократичне шарлатанство, витівки влади чи прем’єр-міністра, чи якогось віце-прем’єра. Є ще великий супротив цій історичній правді», – наголосив Глава держави.
 Президент України запевнив, що зробить усе для створення повноцінного заповідника «Биківнянські могили». «Ми зробимо все для того, щоб був повноцінний Національний заповідник «Биківнянські могили», щоб він фінансу-вався, щоб була встановлена спостережна рада, створені відповідні робочі комісії, які могли б розробити і подати на державний розгляд та затвердження всю концепцію розвитку цього Національного заповідника. Переконаний, що ми це зробимо», – сказав він.
 Глава держави також повідомив, що найближчими днями підпише Указ щодо встановлення щорічно третьої суботи травня Днем вшанування пам’яті жертв комуністичних репресій.
 Віктор Ющенко подякував усім, хто прийшов на захід. На його завершення Глава держави звернувся з проханням до присутніх вшанувати загиблих Хвилиною мовчання.
 Президент поклав квіти до Меморіального каменя та вінок до Пам’ятника-стели на території заповідника та взяв участь у панахиді за загиблими за участю духовенства українських церков.
 Участь у церемонії вшанування також взяли Перший заступник Глави Секретаріату Президента України Іван Васюник, Секретар РНБОУ Іван Плющ, голова Київської ОДА Віра Ульянченко, Київський міський голова Леонід Черновецький, лідер «Нашої України» В’ячеслав Кириленко.
 
ДОВІДКА
 Державною комісією, створеною Розпорядженням Ради Міністрів УРСР від 8 грудня 1988 року за № 534, було встановлено, що у 19-му та 20-му кварталах Дарницького лісництва
біля селища Биківня поховані жертви сталінських репресій 30-х – початку 40-х років. Ці землі у 1937 році були виділені для об’єкта спеціального призначення НКВС, на якому протягом 1937 – 1941 рр. відбувалися масові поховання розстріляних та закатованих. Репресованих звозили до Биківні й хоронили навіть після початку Великої Вітчизняної війни, до окупації Києва німцями.
 Під час окупації німецька влада розрила ці могили на огляд громадськості з метою викриття злочинів більшовицького режиму. Однак після закінчення війни радянська влада всю інформацію знову засекретила.
 У повоєнний час розслідування подій у Биківні проводили чотири державні комісії. Перші три – 1945, 1971, 1988 рр. оголосили про те, що у Биківні поховані жертви фашизму, причому в ході діяльності останньої з комісій було виявлено та знищено багато документів. Лише четверта комісія – 1989 року – оголосила, що у Биківні поховані жертви сталінських репресій.
 На вшанування пам’яті репресованих в Україні було прийнято акти Президента України Л. Кучми та уряду України Віктора Ющенка: Розпорядженням Президента України від 11.08.1994 р. за № 98 «Про заходи щодо вшанування пам`яті жертв політичних репресій, похованих у селищі Биківня» та Постановою Кабінету Міністрів України від 22.05.2001 р. за № 546 «Про створення Державного історико-меморіального заповідника «Биківнянські могили» було визначено державний статус заповідника, з віднесенням його до сфери управління Київської міської державної адміністрації та розроблено низку заходів щодо вшанування репресованих. Нині на території поховання діє Державний історико-меморіальний заповідник «Биківнянські могили».
 Протягом 2000 – 2004 рр. було встановлено, що поховання у селищі Биківня є найбільшим в Україні похованням жертв політичних репресій (навіть за Бабин Яр. За даними науковців, у Биківні поховано близько 100 – 120 тис. репресованих, проте, за даними СБУ, наявні відомості про репресії не є повними та остаточними і потребують ретельного опрацювання великої кількості матеріалів та глибокого наукового дослідження).
У зв’язку з цим правозахисними громадськими організаціями та організаціями репресованих було ініційовано надання Державному історико-меморіальному заповіднику «Биківнянські могили» статусу національного. 17 травня 2006 р. Президент України підписав Указ «Про надання Державному історико-меморіальному заповіднику «Биківнянські могили» статусу національного».

УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ
Про заходи у зв’язку з 70-ми роковинами Великого терору – масових політичних репресій 1937 – 1938 років

 З метою належного вшанування пам’яті жертв політичних репресій, привернення уваги суспільства до трагічних подій в історії України, викликаних насильницьким впровадженням комуністичної ідеології, відродження національної пам’яті, утвердження нетерпимості до будь-яких проявів насильства проти людства та у зв’язку з 70-ми роковинами Великого терору – масових політичних репресій 1937 – 1938 років, на підтримку ініціативи громадськості постановляю:

 1. Установити в Україні День пам’яті жертв політичних репресій, який відзначати щороку у третю неділю травня.
 2. Кабінету Міністрів України розробити разом із Службою безпеки України, Національною академією наук України та затвердити у місячний строк план заходів у зв’язку з 70-ми роковинами Великого терору – масових політичних репресій 1937 – 1938 років, передбачивши, зокрема:
 здійснення протягом 2007 – 2008 років наукових досліджень про політичні репресії проти Українського народу, проведення конференцій, круглих столів, інших тематичних заходів;
 видання книг, публікацію документів і матеріалів про масові політичні репресії 1937 – 1938 років, забезпечення надходження зазначених видань до бібліотек, навчальних закладів, наукових установ, а також здійснення заходів щодо перекладу та видання іноземними мовами окремих видань для розповсюдження їх за межами України;
 здійснення невідкладних заходів щодо завершення робіт зі створення Націо-нального історико-меморіального заповідника «Биківнянські могили» та проведення щорічно у травні на його території заходів із ушанування пам’яті жертв політичних репресій;
 організацію Українським інститутом національної пам’яті із залученням Українського добровільного культурно-просвітницького правозахисного благодійного товариства «Меморіал» ім. В. Стуса, Всеукраїнського товариства політичних в’язнів і репресованих, інших громадських організацій, які безпосередньо займаються вивченням проблем політичних репресій, заходів щодо забезпечення участі у серпні 2007 року та наступних роках української делегації у традиційних днях пам’яті на меморіальних місцях, пов’язаних із трагічними подіями масових політичних репресій 1937 – 1938 років, зокрема в урочищі Сандармох та на Соловецьких островах (Російська Федерація);
 проведення протягом 2007 – 2008 років у навчальних закладах та закладах культури лекцій, уроків пам’яті, інших заходів з метою висвітлення теми масових політичних репресій 1937 – 1938 років;
 забезпечення формування музейних зібрань, поповнення та популяризацію експозицій про історичні події, пов’язані з політичними репресіями в Україні, у тому числі експозиції «Забуттю не підлягає», створеної Київською міською організацією Українського добровільного історико-просвітницького правозахисного благодійного товариства «Меморіал» імені Василя Стуса;
 організацію роботи із залученням учнівської та студентської молоді щодо збирання документальних матеріалів, свідчень очевидців політичних репресій, зокрема для поповнення фондів краєзнавчих музеїв.

 3. Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласним, Київській та Севастопольській міським державним адміністраціям:
 забезпечити проведення 3–4 листопада 2007 року у 70-ті роковини масових розстрілів українців у сталінських таборах жалобних мітингів, покладання траурних вінків до пам’ятників та пам’ятних знаків, місць поховань жертв політичних репресій;
 вирішити в установленому порядку питання щодо встановлення пам’ятних знаків, меморіальних дощок у місцях, пов’язаних з масовими розстрілами і похованнями жертв політичних репресій.

 4. Міністерству закордонних справ України:
 забезпечити проведення закордонними дипломатичними установами України заходів у зв’язку з 70-ми роковинами Великого терору - масових політичних репресій 1937 – 1938 років, а також запрошення представників дипломатичного корпусу, акредитованих в Україні, до участі в офіційних заходах, які проводитимуться в Україні;
 провести роботу з поширення у світі інформації про політичні репресії в Україні, їх наслідки для Українського народу.

 5. Державному комітету телебачення та радіомовлення України забезпечити широке висвітлення в засобах масової інформації заходів у зв’язку з 70-ми роковинами Великого терору – масових політичних репресій 1937 – 1938 років, організацію тематичних радіо- і телепередач.

 6. Внести до Указу Президента України від 26 листопада 1998 року № 1310 «Про встановлення Дня пам’яті жертв голодоморів та політичних репресій» (в редакції Указу від 15 липня 2004 року № 797) зміни, виключивши у назві та тексті слова «та політичних репресій».

 Президент України
 Віктор ЮЩЕНКО.
 21 травня 2007 року.

 АНОНС!
 «Демонтаж ГУЛАГу» - так назвав свої спогади багатолітній в`язень сталінських таборів донеччанин Г. С. Ільченко. Публікувати їх «Світлиця» розпочне з наступного тижня.
 * * *
 Учасник знаменитого Норильського повстання політв`язнів, голова Кримського товариства політв`язнів і репресованих алуштинець І. М. Гасюк передав редакції свою книжечку про ті буремні події. Невдовзі її теж можна буде прочитати на сторінках «КС».
 На ДТРК «Крим» готується телепередача з участю І. М. Гасюка - слідкуйте за нашими анонсами!
 
 ТИМ ЧАСОМ...

У ЧЕРНІГІВСЬКІЙ ОБЛАСТІ ВАНДАЛИ ОСКВЕРНИЛИ МЕМОРІАЛ ПАМ’ЯТІ ГЕРОЇВ КРУТ
 Меморіал пам’яті Героїв Крут в ніч з 19 на 20 травня сплюндрували вандали.
 На меморіальній плиті, де викарбовано слова українського гімну, вони палили багаття, потім залили плиту жовтою фарбою, обписали пам’ятник нецензурними й антиукраїнськими висловами.
 Борзнянський райвідділ внутрішніх справ Управління МВС в Чернігівській області порушив кримінальну справу за фактом сплюндрування пам’ятника, повідомляє кореспондент Укрінформу.
 29 січня 1918 року на залізничній станції недалеко від селища Крути спалахнув бій між українськими студентами і армією більшовиків. Він не мав вирішального значення у військових діях, що тоді відбувалися, проте увійшов до історії завдяки героїзму київських студентів, які захищали молоду українську державу.
 Довгий час ця подія замовчувалася в підручниках з історії. А якщо хтось із радянських істориків і згадував про неї, то лише як про беззастережну перемогу більшовиків над армією українських гайдамаків. А, тим часом, ця «армія» налічувала всього 300 студентів.
 У 2006 році під Крутами був встановлений пам’ятник.

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #21 за 25.05.2007 > Тема "З перших уст"