Версiя для друку Обговорити в форумi

ФАХОВИЙ ВИСНОВОК РОБОЧОЇ ГРУПИ ІСТОРИКІВ ПРИ УРЯДОВІЙ КОМІСІЇ З ВИВЧЕННЯ ДІЯЛЬНОСТІ ОУН І УПА
 (Закінчення. Поч. у № 8 - 18).

 Німецькі архівні джерела мають особливо велике значення для визначення суті відносин між ОУН і УПА, з одного боку, та абвером, гестапо і вермахтом - з другого. Це ключовий пункт в проблемі ОУН-УПА. А тому робоча група істориків при Урядовій комісії з вивчення діяльності ОУН і УПА повинна була визначитися, як використати ці документи. Було вирішено відрядити в Німеччину для перевірки de visu документів з чотири-томника проф. В. Косика старшого наукового співробітника відділу історії України періоду Другої світової війни Інституту історії України к.і.н. М. Дубик. Вона мала великий досвід роботи в німецьких архівах, внаслідок чого їй вдалося ідентифікувати навіть ті документи, на які В. Косик не дав конкретних посилань.
 М. Дубик перевірила 181 з 238 документів чотиритомника. 123 документи зберігаються у Федеральному архіві в Берліні, 58 - у Феде-ральному військовому архіві у Фрайбурзі. Переважна більшість опублікованих документів з Федерального архіву в Берліні (у проф. В. Ко-сика йдуть посилання на Кобленц, але з 1997 р. вони зберігаються в Берліні) походить з фондів Рейхсміністерства окупованих східних областей (R-6, 38 документів) та Головної служби безпеки Рейху (R - 58, 55 документів). Вони не є оригі-нальними, а зберігаються у вигляді мікрофішів, зроблених з матеріалів Докумен-тального центру у Вашингтоні. Переважна більшість опублікованих документів з Федерального військового архіву у Фрайбурзі (38 з 58) походить з фонду Командування збройними силами (RН - 2). Вони також зберігаються в архіві у вигляді мікрофішів.

 Документ № 7 (том 2, с. 24-26) «Донесення про події в СРСР, № 106 від 7 жовтня 1941 р.», де йдеться про знищення 33 771 єврея зондеркомандою 4а у Києві, в обірваній своїй частині повідомляє про втрату бандерівцями сил через масові арешти. Якими б не були мотиви невміщення сюжету про членів ОУН(Б) в документі з описом трагедії Бабиного Яру, зміст купюр не засвідчує прагнення укладача приховати несприятливу для ОУН(Б) інформацію. У документі № 39 (том 3, с. 262-263) не подається закінчення інформації Німецького бюро новин про від’їзд перших добровольців дивізії СС «Галичина» зі Львова 18 липня 1943 р. Але вилучений текст не має істотного значення (йдеться про те, як львів’яни вітали добровольців). У переважній більшості випадків фрагментація документів пояснюється переходом оповіді від України до інших територій.
 Отже, документам упорядкованого проф. В. Косиком чотиритомника можна довіряти. Інша річ, що відбір документів про діяльність УПА у 1943-1944 рр. здійснювався ним під певним кутом зору. Зокрема, проф. В. Косик не включав до своїх збірників інформації про нищення військовиками УПА жителів польських сіл. Для висвітлення теми про українсько-польське протистояння на окупованій німцями території України збірник документів проф. В. Ко-сика не підходить.
 Не менше значення для виявлення багатьох закономірностей повстанського руху має нова серія «Літопису УПА» у складі семи томів:
 Том 1. - Київ-Торонто, 1995. - 482 с. (Видання Головного командування УПА);
 Том 2. - Київ-Торонто, 1999. - 724 с. (Волинь і Полісся: УПА та запілля 1943-1944);
 Том 3. - Київ-Торонто, 2001. - 652 с. (Боротьба проти УПА і націоналістичного підпілля: директивні документи ЦК Компартії України, 1943-1959);
 Том 4. - Київ-Торонто, 2002. - 598 с. (Боротьба проти УПА і націоналістичного підпілля: інформаційні документи ЦК КП(б)У, обкомів партії, НКВС-МВС, МДБ -КДБ. 1943-1959. Книга 1. 1943-1945);
 Том 5. - Київ-Торонто, 2002. - 574 с. (Боротьба проти УПА і націоналістичного підпілля: інформаційні документи ЦК КП(б)У, обкомів партії, НКВС - МВС, МДБ -КДБ. 1943-1959. Книга 2. 1946-1947);
 Том 6. - Київ-Торонто, 2003. - 512 с. (Боротьба проти УПА і націоналістичного підпілля: інформаційні документи ЦК КП(б)У, обкомів партії, НКВС - МВС, МДБ - КДБ. 1948. Книга 3. 1948);
 Том 7. - Київ-Торонто, 2003. - 718 с. Боротьба проти УПА і націоналістичного підпілля: інформаційні документи ЦК КП(б)У, обкомів партії, НКВС - МВС, МДБ -КДБ. 1949-1959. Книга 4. 1949-1959.
 Ці томи були підготовлені науковцями Інституту української археографії та джерелознавства ім. М. Грушевського і Центрального державного архіву громадських об’єднань України (упорядники - К. Абрамова, О. Вовк, В. Галаса, М. Деркач,
А. Кентій, В. Кук, В. Лозицький, І. Павленко, Ю. Черченко). Матеріали цього архіву особливо широко використовували в своїй дослідницькій роботі члени робочої групи.
 Нарешті, у дослідженні проблематики ОУН-УПА велике значення має «Літопис УПА» - серійне книжкове видання документів, матеріалів і наукових праць, яке виходить в світ з 1989 р. в Торонто. Робоча група присвятила одне з своїх видань аналізу його змісту (Здіо-рук О. «Літопис УПА»: час, події, джерела). У цьому виданні вивчався 30-том-ний корпус видань. Відтоді з’явилося ще 10 томів.
 Додатковим напрямом у діяльності робочої групи істориків у 1998-2003 рр. було опрацювання підготовчих матеріалів, без яких не може обійтися жодна науково-дослідна робота: бібліографічних покажчиків і покажчиків архівних матеріалів. Було вирішено ці матеріали публікувати, щоб вони стали корисними іншим дослідникам проблеми ОУН-УПА.
 Ще одним важливим напрямком в діяльності робочої групи стало упорядкування переданого їй Міністерством юстиції архіву. Він складався з документів громадських організацій та окремих осіб стосовно проблеми ОУН-УПА, адресованих у 1992-1999 рр. Президентові України, Верховній Раді, Кабінету Міністрів, Міністерству юстиції, іншим державним органам.
 Довести колосальний обсяг кореспонденції до упорядкованого стану було, перш за все, знаком поваги до людей, які сподівалися на те, що їхній голос дійде до високих інстанцій. По-друге, тільки у формі упорядкованих книг цей архів отримав можливість бути вивченим тими інстанціями, які мали право і повноваження вирішувати справи державної ваги. По-третє, аналіз архіву давав робочій групі орієнтири для наукового пошуку. Вивчивши кон-кретні питання, які хвилювали людей, ми звертали увагу саме на них, коли готували текст підсумкової монографії з проблеми ОУН-УПА. Найбільш характерні листи опубліковані у двох книгах за-гальним обсягом 950 с. (59,4 авт. арк.).
 Основні творчі здобутки робочої групи зосереджуються в її публікаціях, здійснених на поліграфічній базі Інституту історії України. За роками публікації розподіляються таким чином:
 1998 р.
 1. Кентій А. В. Українська військова організація (УВО) в 1920-1928 рр. Короткий нарис. - К.: Інститут історії України НАН України, 1998. - 81 с. (4,8 друк. арк.).
 2. Кентій А. В. Нариси історії Організації українських націоналістів (1920-1941 рр.). - К.: Інститут історії України НАН України, 1998. - 201 с. (12,0 друк. арк.).
 1999 р.
 3. Кентій А. В. Нариси історії Організації українських націоналістів в 1941-1942 рр. - К.: Інститут історії України НАН України, 1999. - 201 с. (10 друк. арк.).
 4. Кентій А. В. Українська повстанська армія в 1942-1943 рр. - К.: Інститут історії України НАН України, 1999. - 287 с. (17,28 друк. арк.).
 5. Кентій А. В. Українська повстанська армія в 1944-1945 рр. - К.: Інститут історії України НАН України, 1999. - 220 с. (12,79 друк. арк.).
 6. Кентій А. В. Нарис боротьби ОУН-УПА в Україні (1946- 1956 рр.). - К.: Інститут історії України НАН України, 1999. - 111 с. (6,65 друк. арк.).
 7. Здіорук С. І., Гриневич Л. В., Здіорук О. І. Покажчик
публікацій про діяльність ОУН та УПА (1945-1998 рр.). - К.: Інститут історії України НАН України, 1999. - 173 с. (19,38 друк. арк.).
 8. Національне примирення чи конфронтація? Збірник документів / Автор передмови та упорядник О. М. Веселова. - К.: Інститут історії України НАН України, 1999. - 543 с. (32,52 друк. арк.).
 9. Фонди з історії Української повстанської армії в державних архівосховищах України. Анотований покажчик фондів УПА (1942- 1946). - Вип. 1. Автор передмови Г. В. Папакін; упорядники: Г. В. Папакін, О. Д. Вовк, 3. Яцишин. - К.: Інститут історії України НАН України, 1999. - 60 с. (3,49 друк. арк.).
 10. Протистояння. Звернення, заяви, листи громадських організацій, політичних партій, громадян України до Комісії з вивчення діяльності ОУН-УПА. 1996-1998 рр. / Автор передмови та упорядник Л. В. Гриневич. - К.: Інститут історії України НАН України, 1999. - 406 с. (24,4 друк. арк.).
 2000 р.
 11. Здіорук (Стельмах) О. І. «Літопис УПА»: час, події, джерела: Джерелознавча достовірність та інформаційна цінність багатотомного видання «Літопис УПА». - К.: Інститут історії України НАН України, 2000. - 142 с. (8,52 друк. арк.).
 12. Кокін С. А. Анотований покажчик документів з історії ОУН і УПА у фондах Державного архіву СБУ. Анотований покажчик документів з фонду друкованих видань (1944-1953). - Вип. 1. - К.: Інститут історії України НАН України, 2000. - 214 с. (9,6 друк. арк.).
 13. Шаповал Ю. А. ОУН і УПА на терені Польщі (1944-1947 рр.). - К.: Інститут історії України НАН України, 2000. - 332 с. (8,9 друк, арк.).
 14. Фонди з історії Української повстанської армії у державних архівосховищах України (1941-1957 рр.). - Вип. 2: Анотований покажчик фондів партійних органів УРСР, в яких відбилася боротьба з УПА / Автор передмови та упорядник Г. В. Папакін. - К.: Інститут історії України НАН України. - 2000. - 48 с. (2,88 друк. арк.).
 15. Проблема ОУН і УПА. Попередня історична довідка. - К.: Інститут історії України НАН України, 2000. - 129 с. (7,68 друк. арк.).
 16. Проміжний звіт Робочої групи для підготовки історичного висновку про діяльність ОУН-УПА. Історичний висновок про діяльність ОУН-УПА (попередній варіант) / Автор С. В. Кульчицький. - К.: Інститут історії України НАН України, 2000. - 38 с. (1,47 друк. арк.).
 17. Ільюшин І. І. ОУН-УПА і українське питання в роки Другої світової війни (в світлі польських документів). - К.: Інститут історії України НАН України, 2000. - 198 с. (12,71 друк. арк.).
 2001 р.
 18. Нікольський В. М. Підпілля ОУН(Б) у Донбасі. - К.: Інститут історії України НАН України, 2001. - 179 с. (8,4 друк. арк.).
 19. Ільюшин І. І. Протистояння УПА і АК (Армії Крайової) в роки Другої світової війни на тлі діяльності польського підпілля в Західній Україні. - К.: Інститут історії України НАН України., 2001. - 289 с. (15,94 друк. арк.).
 2002 р.
 20. Дзьобак В. Тарас Бульба-Боровець і його військові підрозділи в українському русі опору (1941-1944 рр.). - К.: Інститут історії України НАН України, 2002. -261 с. (11,27 друк. арк.).
 21. Лисенко О. Є., Марущенко О. В. Організація українських націоналістів та Українська повстанська армія. Бібліографічний покажчик публікацій 1998-2002 років. - К.: Інститут історії України НАН України, 2002. - 202 с. (9,25 друк. арк.).
 2003 р.
 22. Матеріали та документи Служби безпеки ОУН(Б) у 1940-х рр. / Упорядники Лисенко О. Є., Патриляк І. К.). - К.: Інститут історії України НАН України, 2003. - 253 с. (9,75 друк. арк.).
 23. Касьянов Г. До питання про ідеологію Організації українських націоналістів (ОУН): аналітичний огляд. - К.: Інститут історії України НАН України, 2003. - 63 с. (3,1 друк. арк.).
 24. Горбуров Є. Г., Шитюк М. М. Суспільно-політична та бойова діяльність націоналістичного підпілля Півдня України в роки німецько-румунської окупації. - К.: Інститут історії України НАН України, 2003. - 57 с. (2,6 друк. арк.).
 25. Лисенко О. Є., Марущенко О. В. Українсько-польські стосунки періоду Другої світової війни. Бібліографічний покажчик. - К. - Івано-Франківськ: Інститут історії України НАН України, 2003. - 124 с. (5,82 друк арк.).
 26. Ільюшин І. І. Волинська трагедія 1943-1944 рр. — К.: Інститут історії України НАН України, 2003. - 313 с. (13,1 друк. арк.).
 2004 р.
 27. Патриляк І. К, Військова діяльність ОУН(Б) у 1940-1942 роках. - К.; Інститут історії України НАН України, 2004, - 598 с. (24,59 друк. арк.).
 28. Проблема ОУН-УПА. Звіт робочої групи істориків при Урядовій комісії з вивчення діяльності ОУН і УПА. Основні тези з проблеми ОУН-УПА (історичний висновок). - К.: Інститут історії України, 2004. - 96 с. (3,8 друк. арк.).
 Всі перелічені книги надруковані в кількості 150-200 примірників. Остання з перелічених праць (№ 28) у майже незміненому вигляді друкується видавництвом «Наукова думка» в більшій кількості примірників під назвою «Організація українських націоналістів і Українська повстанська армія.
Фаховий висновок робочої групи істориків при Урядовій комісії з вивчення діяльності ОУН і УПА». Книга, яку тримають в руках читачі, повинна оцінюватися в сукупності з усіма попередніми публікаціями робочої групи істориків.
 Ми намагалися не вживати у тексті історичного висновку оціночні визначення, які випливають з сукупності фактів. Такий підхід до складання остаточного документу вважаємо єдино прийнятним. Право давати визначення належатиме тим, хто буде виступати в засобах масової інформації від свого власного імені. Це стосується і науковців, які друкували свої праці під грифом робочої групи, оскільки кожний з них має власну думку з приводу того, як кваліфікувати зміст наявних фактів.
 Слід ще раз підкреслити, що колективна монографія «Організація українських націоналістів і Українська повстанська армія. Історичні нариси», а також побудований на її базі фаховий історичний висновок ґрунтуються на величезному фактичному матеріалі. Члени робочої групи вивчали документи з проблеми ОУН-УПА під час багаторічних досліджень в архівах і бібліотеках, а також використо-вували опубліковані збірники архівних документів.
 Зважаючи на те, що головна увага робочої групи була зосереджена на періоді Другої світової війни, ми максимально повно скористалися чотиритомним збірником німецьких архівних документів, опублікованих проф. В. Косиком. Кожний, хто захоче перевірити наші висновки щодо їх відповідності архівним документам, може також скористатися цими публікаціями В. Косика. Зі свого боку, як уже було зазначено вище, ми переконалися і в ідентичності його публікацій архівному першоджерелу, і в тому, що під час упорядкування збірників проф. В. Ко-сик оминув своєю увагою деякі гострі сюжети. Отже, для більш повної перевірки наших висновків варто залучати й інші матеріали.
 Робоча група в своїх публікаціях постаралася донести до читачів інформацію про наявні в архівах документи з проблеми ОУН-УПА, про існуючі на цю тему публікації, про зміст листів, надісланих ветеранами, а також політичними і громадськими організаціями в органи державної влади і державного управління.
 Робоча група взяла курс на якнайповніше використання архівних і наявних у науковому обігу джерел. Тіль-ки такий підхід може забезпечити довіру широкої громадськості до наших висновків. Публікації з проблеми ОУН-УПА, в яких ставиться мета глорифікувати або морально знищити українських націоналістів, завжди спиралися на просіяну під певним кутом зору і надзвичайно вузьку документальну базу. У минулому такі праці могли виглядати переконливо в очах читачів, тому що основні джерела з проблеми залишалися в архівах.
 Тепер ситуація зовсім інша. У науковому обігу знаходяться десятки томів архівних документів. Якщо ті або інші автори продовжують використовувати для обґрунтування своїх умовиводів лише вибіркові факти, оцінку їх публікацій широкою громадськістю неважко передбачити.
 Зі сказаного вище стає зрозумілим, що авторський колектив підсумкового документа «Організація українських націоналістів і Українська повстанська армія.
Фаховий висновок робочої групи істориків при Урядовій комісії з вивчення діяльності ОУН і УПА» складається з тих членів робочої групи істориків, які видавали свої праці під її грифом. Це: О. Веселова, О. Вовк,
Є. Горбуров, Л. Гриневич, В. Дзьобак, С. Здіорук,
І. Ільюшин, Г. Касьянов,
А. Кентій, С. Кокін, С. Кульчицький, О. Лисенко, О. Ма-рущенко, В. Нікольський, Г. Папакін, І. Патриляк,
О. Стельмах, Ю. Шаповал, М. Шитюк, З. Яцишин.
 Однак, текст підсумкового документа робочої групи «Організація українських націоналістів і Українська повстанська армія. Фаховий висновок робочої групи істориків при Урядовій комісії з вивчення діяльності ОУН і УПА» є продуктом спільної творчості науковців, які писали колективну монографію «Організація українських націоналістів і Українська повстанська армія. Історичні нариси». 14 структурних підрозділів цього документа базуються на розділах вказаної монографії. Первинний текст був підготовлений С. Кульчицьким, після чого кожна рубрика узгоджувалася з автором відповідного розділу монографії. Останній доповнював або змінював текст, керуючись власним баченням тих чи інших складових досліджуваної ним теми.
 Слід зауважити, що автори інших розділів колективної монографії висловлювали власні судження з приводу окремих формулювань, наголосів або висновків, котрі були в тексті, підготовленому С. Кульчицьким і погодженому з автором відповідного розділу. Інакше кажучи, цілковитої узгодженості всього тексту видання усім авторським колективом досягти не вдалося.
 Зрештою, про переконливість або непереконливість інтерпретації того чи іншого факту кожний бажаючий може винести власне судження.
 С. КУЛЬЧИЦЬКИЙ,
 керівник робочої групи істориків при Урядовій комісії з вивчення діяльності ОУН і УПА,
д-р істор. наук, професор.

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #19 за 11.05.2007 > Тема ""Білі плями" історії"