Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4600)
З потоку життя (7298)
Душі криниця (4291)
Українці мої... (1719)
Резонанс (2369)
Урок української (1007)
"Білі плями" історії (1873)
Крим - наш дім (1481)
"Будьмо!" (273)
Ми єсть народ? (257)
Бути чи не бути? (479)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (284)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
КАРТИНИ, НАМАЛЬОВАН╤ СЕРЦЕМ
Укра╖нськ╕ митц╕ – це потужна сила, яку не можна знец╕нювати…


СУМНА ОС╤НЬ
Наш╕ традиц╕╖


ГОВОРИТИ. МОВЧАТИ.
Чи здатн╕ ми слухати, коли мистецтво промовля╓?..


МИСТЕЦЬКИЙ Г╤МН НЕЗЛАМНОСТ╤
Автори представлених роб╕т - художники, як╕ п╕шли захищати Укра╖ну…


ПОРА НА В╤ДПОЧИНОК...
Наш╕ традиц╕╖




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #19 за 11.05.2007 > Тема "Душі криниця"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#19 за 11.05.2007
ШАНУЮЧИ МАТ╤Р


 Покинь усе - пров╕дай мат╕р,
 Впади ╖й кв╕том на пор╕г.
 ╤ намагайсь част╕ш бувати,
 Част╕ш, н╕ж випада╓ сн╕г...

 Ц╕ слова ки╖вського поета Юр╕я Ряста все част╕ше спадають на думку з наближенням травня, а саме - друго╖ нед╕л╕ м╕сяця, що в╕дзна-ча╓ться як День Матер╕. Запроваджене оф╕ц╕йно в Укра╖н╕ з 1995 року, воно дедал╕ б╕льше завойову╓ прихильник╕в, бо, певно, для кожно╖ людини потр╕бно хоч раз на р╕к зупинитися в житт╓в╕й метушн╕, щоб згадати про найдорожчу людину, яка подарувала життя. ╤ щаслив╕ т╕, у кого ще ╓ можлив╕сть при╖хати в гост╕ чи бодай зателефонувати, щоб сказати мам╕ к╕лька щирих сл╕в.
 У молодо╖ американки Анни Джерв╕с тако╖ можливост╕ вже не було. Вона рано втратила мат╕р ╕, щоб зберегти про не╖ пам’ять, домоглася в церкв╕ в ╫рефтон╕ (Зах╕дна В╕рджин╕я, США), прихожанкою яко╖ була ╖╖ мати, щоб ╖й дозволили в╕дсвяткувати День матер╕ друго╖ нед╕л╕ травня, в другу р╕чницю смерт╕ мами. П╕зн╕ше Анна засипала листами державн╕ установи, законодавч╕ органи й в╕домих ос╕б ╕з пропозиц╕╓ю хоча б один день на р╕к присвятити вшануванню матер╕в. Як знак поваги до тих, як╕ подарували життя, вона запропонувала конгресменам, у кого мама жива, приколоти на одяг рожеву кв╕тку, а в кого помер-ла - б╕лу. ╥╖ старання ув╕нчалися усп╕хом, ╕ 1910 року у Ф╕ладельф╕╖ вперше було в╕дзначено День Матер╕, а через 4 роки Конгрес США прийняв постанову про всенародне святкування цього дня.
 З Америки нова традиц╕я поширилася на Швец╕ю, Норвег╕ю, Австр╕ю. В Укра╖н╕ цей день уперше було в╕дзначено 1929 року з ╕н╕ц╕ативи Союзу укра╖нок Галичини та редактора тижневика «Ж╕ноча доля» Олени К╕сил╕всько╖, ╕ з часом свято стало дуже популярним, особливо в Зах╕дн╕й Укра╖н╕. Щоправда, в часи радянсько╖ окупац╕╖ цю ╕дею було названо «буржуазною», ╕ День Матер╕ на оф╕ц╕йному р╕вн╕ зам╕нило свято Клари Цетк╕н
8 березня.
 М╕ж тим, День Матер╕ ма╓ значно глибше кор╕ння. Ще язичники-слов’яни в травн╕ вшановували ж╕ноч╕ божества Май╖, Живи, Мокш╕, Дани. Давн╕ греки навесн╕
поклонялися Ре╖ - матер╕ бог╕в.
У Стародавньому Рим╕ як матрони, так ╕ ╖хн╕ рабин╕ мали сво╓ свято: перш╕ отримували подарунки в╕д чолов╕к╕в, друг╕ - вих╕дний, а пот╕м одн╕ й ╕нш╕ вирушали до храму Вести, хранительки домашнього вогнища. П╕зн╕ше у травн╕ почали вшановувати Мат╕р Божу, яка привела в цей св╕т Спасителя.
 У 1600-х роках в Англ╕╖ шану матерям в╕ддавали в четверту нед╕лю Великого посту, яку називали «Нед╕лею материнства». З поширенням християнства в ╢вроп╕ ц╕ святкування зм╕нилися на панег╕рики «матер╕-Церкв╕» - духовн╕й сил╕, що давала життя та обер╕гала в╕д зла. З часом церковн╕ святкування об’╓дналися з╕ святкуваннями «Нед╕л╕ материнства», ╕ люди почали одночасно вшановувати ╕ Церкву, ╕ сво╖х матер╕в.
 В Укра╖н╕ окремого святкування Дня Матер╕ не було, хоча авторитет ж╕нки в родин╕ був беззапе-речним. Укра╖нська ж╕нка за життя чолов╕ка мала з ним р╕вн╕ права, а в раз╕ його смерт╕ ставала спадко╓мницею майна й оп╕кункою д╕тей. За козацьких час╕в, коли чолов╕ки вирушали в пох╕д, ж╕нки перебирали управл╕ння ма╓тками, ╕ ╖хн╕ п╕дписи на паперах були так само лег╕тимними, як ╕ ╖хн╕х чолов╕к╕в. У ХV - ХV╤╤╤ стол╕ттях укра╖нськ╕ ж╕нки були майже вс╕ письменними. Недарма укра╖нське присл╕в’я каже, що ж╕нка трима╓ три кути дому.
 Наталка ПОЗНЯК-ХОМЕНКО.
 
 ТРАДИЦ╤╥ ВШАНОВУВАННЯ Ж╤НКИ В ╤НШИХ КРА╥НАХ:

- Давн╕ германц╕ в╕рили, що в ж╕нках ╓ щось священне, тому радилися з ними, як з оракулами. Шанобливе ставлення до ж╕нки та матер╕ у н╕мц╕в збереглося до сьогодн╕.
 
- В ╤нд╕╖ на початку жовтня проходить десятиденне свято Дурга Пуджа - на честь десятируко╖ богин╕-матер╕ Дурги.

- У Франц╕╖ та Швец╕╖ мам поздоровляють в останню нед╕лю травня. Незадовго до цього шведський Червоний Хрест почина╓ продаж пластикових кв╕т╕в, а виручен╕ грош╕ йдуть на те, щоб надати невелику оплачувану в╕дпустку багатод╕тним матерям.

- Найориг╕нальн╕ше День матер╕ в╕дзначають у Серб╕╖ - за два тижн╕ до Р╕здва. У цей день д╕ти рано-вранц╕ п╕дкрадаються до мами, поки вона спить, ╕... зв’язують ╖╖. Щоб визволитися ╕з цього полону, мама ма╓ в╕дкупитися в╕д шибеник╕в цукерками чи подарунками, захованими п╕д подушку.

- У Франц╕╖ в першу нед╕лю березня в╕дзнача╓ться ще й Свято бабусь. Цього дня ус╕м бабусям ╕ взагал╕ ж╕нкам, старшим 55-ти рок╕в, демонструють надзвичайну повагу ╕ пошану, ╖х нав╕ть... пускають до знаменитого паризького «Д╕снейленду» за п╕льговими ц╕нами.
 
 
МИ МАТ╤Р НАЗИВА╢МО СВЯТОЮ

Ми Мат╕р назива╓мо Святою
За щир╕ сльози в╕д ╖╖ труд╕в,
За те, що ними, як ц╕лющою водою,
Умита доля ╖╖ доньок та син╕в.
За те, що мати, як всесв╕тня берегиня,
Сто╖ть на захист╕ земл╕ ╕ майбуття.
╤ ще за те, що ╖╖ голос нин╕
Л╕ку╓, живить, поверта╓ до життя.
За те, що потом та сльозами й кров’ю
Проклала шлях до кращого життя.
Сво╓ життя дала разом з любов’ю.
До джерела нема╓ вороття.
Ми Мат╕р назива╓мо Святою
За ноч╕ зорян╕, коли вона
Сидить та дивиться
 на повний м╕сяць в неб╕,
Як на сво╓ маленьке немовля.
Як над колискою дитини, мати
Сп╕ва╓ зоряну мелод╕ю весни.
Сп╕ва╓ для Земл╕,
 щоб мирно спати
╤ разом з нами бачить добр╕ сни.

Марина ШЕВКОПЛЯС,
учениця 10-го класу г╕мназ╕╖ № 1.
м. Саки.

КОЛИСКОВА ДЛЯ МАТУС╤

Матусенько моя ти р╕дненька,
Н╕чка така темненька,
А ти так далеко в╕д мене,
Я б тоб╕ прихилила неба.
Може, ти там бо╖шся
Хитро╖ й зло╖ лисиц╕,
А може, вовка ляка╓шся,
Може, тоб╕ в╕н ввижа╓ться?
Прошу тебе, не треба,
З╕роньки сяють на неб╕.
Хай тебе обер╕гають,
Шлях тв╕й завжди осявають.
Це мо╖ подружки люб╕,
До тебе дороги не згублять,
Будуть тоб╕ п╕сню шептати,
Сяйвом сво╖м осявати.
А та, що найяскрав╕ша
(Придивися ж ти см╕лив╕ше),
Це твоя доня маленька
Блима до тебе, р╕дненька:
- Я так за тобою скучаю,
Що серденько аж умл╕ва╓.
Чому ж, чому така доля,
Що я, як билинка у пол╕?
Спущуся до тебе тихенько,
Всю н╕чку з тобою, ненько,
Буду тебе колихати
╤ зустр╕ч╕ п╕сню сп╕вати.
А пот╕м знову полину
У зоряну цю долину
╤ т╕льки пром╕нням з╕гр╕ю
Тебе, як далеку мр╕ю...

Тетяна ПОЛУБКО,
учениця 8-го «а» класу ЗОШ № 14.
м. Черн╕вц╕.

М╤Й НЕБЕСНИЙ АНГЕЛ
(Матер╕)

М╕й небесний ангел
розгорта╓ крила,
Об╕йнявши ними
 весь господн╕й св╕т,
У ноч╕ холодн╕й запалав Ярило,
Щоб з╕гр╕ти св╕тлом
 довгий пром╕нь л╕т.

У тво╖х долонях -
 золот╕ сльозинки,
Що колись стирала
 з молодих очей,
Ти тод╕ сп╕вала
 колиханку взимку
Для сво╖х ╓диних, дорогих д╕тей.

М╕й небесний ангел
 з сумними очима,
Р╕дна моя мамо - серце золоте,
Дякую, р╕дненька,
 що мене ростила,
М╕й небесний ангел,
 дякую за все!

Катерина БУРДЕЙНА,
учениця 11-го класу ЗОШ № 9.
м. Ялта.

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #19 за 11.05.2007 > Тема "Душі криниця"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=4748

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков