|
"Кримська Свiтлиця" > #18 за 04.05.2007 > Тема "З потоку життя"
#18 за 04.05.2007
КРИЗА ВЛАДИ ЧИ КРИЗА МОРАЛ╤?
Л╕д╕я СТЕПКО.
Похмурою ╕ злов╕сною видалася першотравнева хода м╕тингуючих у Севастопол╕ та ще й нечисленною – через наказ м╕н╕стра осв╕ти Укра╖ни про заборону участ╕ у пол╕тичних заходах учн╕в загальноосв╕тн╕х шк╕л. Три пол╕тичн╕ сили: комун╕сти, соц╕ал╕сти та рег╕онали з╕брали сво╖х прихильник╕в на центральному майдан╕ Севастополя. Рад╕ти святу весни заважала пол╕тика. М╕тингуюч╕ не славили людину прац╕, а намагалися зганьбити Президента держави та опозиц╕йн╕ парт╕╖. Присутн╕сть виконавчо╖ г╕лки влади на заход╕ засв╕дчив перший заступник голови м╕сько╖ держадм╕н╕страц╕╖ Володимир Казар╕н. Розум╕ючи, що у вищезгадан╕й ╕постас╕ й виступи мають бути в╕дпов╕дними, державний посадовець, призначений на посаду Секретар╕атом Президента, почав застер╕гатися в╕д насл╕дк╕в власно╖ промови, яка видавала його справжню сутн╕сть. В╕н, мовляв, буде говорити не як перший заступник голови держадм╕н╕страц╕╖, а як депутат Верховно╖ Ради Криму. Йому рад╕сно, що Севастополь поновив традиц╕╖ радянсько╖ держави. До того ж, показники м╕ста сьогодн╕ досить висок╕. А дал╕ все залежатиме в╕д того, чи будуть дружити Чорноморський флот Рос╕╖ з ВМС Укра╖ни та чи при╖жджатимуть до нас рос╕яни на в╕дпочинок. Але й це ще не запорука стаб╕льност╕. Треба ще севастопольцям перестати бути пасивними та байдужими й допомагати матросам Чорноморського флоту Рос╕╖ боротися з укра╖нським Студентським братством за маяки: “Я говорю как депутат Верховного Совета Крыма. Почему только матросы Черноморского флота защищали свои маяки и отганяли Студенческое братство. Дорогие севастопольцы, моряки- черноморцы – граждане России. Они по закону не имеют права вступать в противостояние со Студенческим братством – гражданами Украины. Но там должно было быть много людей, которые стали бы живой цепью, как мы стояли в Красноперекопске и других местах. Телевидение России должно показывать, как мы защищаем наши дружественные отношения и наше реальное братство...” Ось так╕ дивн╕ реч╕ можна було почути в╕д укра╖нського посадовця.
Народний депутат в╕д Севастополя Вадим Колесниченко застер╕гатися не вважав за потр╕бне. В╕н назвав Президента ворогом народу, що прагне знищити державу Укра╖на на замовлення Заходу: “Он хочет построить страну с одним языком и одной культурой. Те, кто эту культуру не признают, будут людьми второго сорта. Они либо должны будут эмигрировать, либо им будут предложены лагеря. Ющенко ненавидит Украину и мстит народу Украины за то, что тот не признал его Богом, не признал его Мессией”. Пропонуючи м╕тингуючим проскандувати: “Ющенко – в отставку!”, в╕н ще додав, що в╕д себе запросив Ющенка до Севастополя, але без охорони. Нехай, мовляв, розкаже про побудову музею окупац╕╖. П╕дбурений натовп сичав: “Ра-зо-рвем! Ра-зо-рвем!”
На тл╕ такого зл╕сного сичання й зачитали резолюц╕ю м╕тингу, де заявили не в╕д купки м╕тингуючих з портретами Стал╕на в руках, а в╕д ус╕х мешканц╕в Севастополя про п╕дтримку федерал╕зму, двомовност╕, скасування Указу Президента про розпуск Верховно╖ Ради та в╕дставку самого Президента. “Севастопольцы протестуют против политики Президента Ющенко. Мы требуем отмены президентского указа о роспуске Верховной Рады Украины. Президенту Ющенко немедленно уйти в отставку! Всем ветвям государственной власти активизировать дружеские связи с Россией, Беларусью, Казахстаном, создав единое экономическое пространство. Русскому языку – статус второго государственного. Мы заявляем о недопустимости признания воинов ОУН-УПА воюющей стороной в ВОВ. Украина не должна следовать курсу вступления в НАТО”.
Отаке свято весни.
Поки м╕сцев╕ коал╕ц╕анти м╕тингували на площ╕ Нах╕мова, представники Блоку В╕тренко на чол╕ з╕ сво╖м л╕дером, м╕сцевим депутатом ╢вгеном Дубовиком, чатували б╕ля пам’ятника Казарському, готуючись карати нац╕онал╕ст╕в. В╕дро з помиями стояло напоготов╕. На запитання журнал╕ст╕в, що останн╕ там роблять, депутат пан Дубовик в╕дпов╕в, що, мовляв, тут ось трохи поприбирали, й показав на в╕дро. Журнал╕сти просто чекали, в╕тренк╕вц╕ ж раз по раз б╕гали виглядати, чи не руха╓ться хто до м╕сця под╕╖. Аж раптом заворушилися – ╕дуть! До пам’ятника нетвердою ходою наближався тенд╕тно╖ статури невеликий на зр╕ст юнак з пов’язкою на рукав╕ УНА-УНСО (на фото). Нац╕онал╕ст п╕д╕йшов до журнал╕ст╕в й заговорив ...рос╕йською. Увесь тремт╕в в╕д страху чи може в╕д хвилювання. А випив мабуть задля впевненост╕. Представився Артемом Скоропадським. Сказав, що УНСОвц╕ в╕дмовилися проводити акц╕ю, бо стало в╕домо, що готуються провокац╕╖. А що говорить рос╕йською, так в╕н же севастополець. В╕тренк╕вц╕ нагородили прибульця стусанами та почали проганяти геть. Правда, в╕дро з помиями не ч╕пали.
Вже п╕зн╕ше журнал╕сти згадали ╕нтерв’ю В╕тал╕я Портникова з А. Скоропадським, журнал╕стом газети “Комерсант-Укра╖на” на рос╕йському рад╕о “Свобода” в╕д 14 березня поточного року, де останн╕й з╕знавався, що в╕н громадянин Рос╕╖, а до Ки╓ва при╖хав працювати й переймати “оранжевый опыт». Отже, нац╕онал╕ст виявився не справжн╕й, а московський, хоч, може, й не замовний. Хлопець з профес╕йно╖ ц╕кавост╕ чи з авантюрних поривань ледве не втрапив у халепу. М╕г би не лише стусана отримати. Чомусь не хочеться припускатися думки, що це ФСБ–шний засланець. Хоча, як знати?
Варто в╕дм╕тити ще один ц╕кавий штрих севастопольського Першотравня: м╕тинг на площ╕ разом з нашими горе-пол╕тиками в╕д початку й до к╕нця “в╕дпрацював” оркестр штабу Чорноморського флоту Рос╕╖, переодягнений у цив╕льне. Диригент оркестру, полковник ╤гор Княз╓в не був присутн╕й, але оркестр – у повному склад╕.
Отже, працю╓ Москва, допомага╓ нам, чим т╕льки може, ц╕лий рег╕он трима╓ за дурн╕в. Чи, може, ц╕лу державу?
м. Севастополь.
"Кримська Свiтлиця" > #18 за 04.05.2007 > Тема "З потоку життя"
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=4724
|
ПРЕЗИДЕНТ НА АСКОЛЬДОВ╤Й МОГИЛ╤ УШАНУВАВ ПАМ’ЯТЬ ГЕРО╥В КРУТ
«ЧЕСТЬ ДЛЯ МЕНЕ»
ВОЛЯ ДО ПЕРЕМОГИ
ТРИ ДЕСЯТИЛ╤ТТЯ ДОПОМОГИ
