|
"Кримська Свiтлиця" > #17 за 27.04.2007 > Тема "Крим - наш дім"
#17 за 27.04.2007
Я ЗАКОХАНА В КРАСУНЮ-ЯЛТУ!
Весна. В мо╓му житт╕ зараз дуже складний пер╕од. Одинадцятий клас. Скоро ╕спити...
Я т╕льки-но при╖хала з Ялти, та вже не можу думати про навчання, бо моя душа ╕ дос╕ з цим м╕стом. ╤ ось я знайшла в╕льну хвилину, щоб написати про нього...
«Ялта» - чудове слово, яке хвилю╓ сво╓ю мелод╕йн╕стю, захоплю╓ та╓мницею, слово, яке хочеться повторювати знов ╕ знов... Ялта... Ялта... Ялта...
Мен╕ й дос╕ не набридло воно, це м╕сто, ╕ це незважаючи на те, що я була в ньому понад сто раз╕в... Нездоланна сила притягу╓ тебе магн╕том ╕ ти знов поверта╓шся в Ялту. Тут ти забува╓ш про все на св╕т╕, про сво╖ буденн╕ турботи. Зда╓ться, що нав╕ть час тече по-╕ншому. Тебе немов закручу╓ у вир╕ емоц╕й та насолоджень, як╕ отриму╓ш в╕д мальовничого пейзажу, кришталево чистого пов╕тря, р╕зноман╕тних облич людей, як╕ дарують тоб╕ сво╖ усм╕шки, йдучи назустр╕ч... У сукупност╕ все це ╕ ╓ Ялта...
З╕знаюсь, Ялта - мо╓ найулюблен╕ше м╕сто! Та я це кажу не в╕д лестощ╕в до мо╓╖ бабус╕, яка живе тут, а чесно, в╕д усього серця...
Я в сто перший раз ╖здила до Ялти, ╕ нав╕ть зараз залишилося ст╕льки нев╕домого мен╕.
В цьому казковому м╕ст╕ я част╕ше за все гуляю по набережн╕й, але кожного разу тут я бачу щось нове, отримую нов╕ враження, насоло-джуюсь чимось новим... Ось йдеш ╕ бачиш: хвил╕ зд╕ймаються до неба, н╕би погрожуючи людям. А сьогодн╕ сонце торка╓ться тебе сво╖ми теплим яскравим пром╕нням, а чайки граються з хвилями блакитно╖ стих╕╖. Але б╕льш яскрав╕ враження отриму╓ш, коли гуля╓ш тут уноч╕, коли набережна утопа╓ в огнях, блиск яких затьмарю╓ з╕рки на небосхил╕. Це дивовижне явище!
╤, незважаючи на вс╕ ц╕ «нов╕» почуття, дещо залиша╓ться незм╕нним - це пов╕тря, у якому завжди пану╓ любов та тепло. ╤ коли воно потрапля╓ до тво╖х леген╕в, ти розум╕╓ш, що життя чудове ╕ ти недарма витратив грош╕ ╕ при╖хав до Ялти. ╤нший би сказав: «Нав╕що це потр╕бно? Це так набрида╓! Що я не бачив на т╕й набережн╕й?» Але так кажуть т╕льки кор╕нн╕ жител╕ Ялти (не вс╕, т╕льки деяк╕!) або дуже з╕псован╕ люди.
Я можу вас запевнити, що мен╕ н╕коли не набридне таке диво.
Ялту неможливо забути, вона на все життя залиша╓ться у вашому серц╕. Отже, люб╕ть та шануйте ╖╖.
Соф╕я КОРН╢ВА.
м. Дн╕прорудне
Запор╕зько╖ област╕.
ЯЛТА
О Ялта! Р╕дна ╕ чужа...
Пахуч╕ кетяги гл╕цин╕й.
Стареньких вулиць мережа.
Еф╕р сл╕пучий св╕тло-син╕й.
Шматочок раю на земл╕.
Галява сонячно-зелена,
Де г╕р високих в сив╕й мл╕
Зд╕ймаються м╕цн╕ рамена.
Лазурне море, - розсуди:
Його чомусь назвали «Чорне» -
У хвилях чисто╖ води
До себе кожного пригорне.
Туристи ╕ були, ╕ ╓,
╤ будуть тут в╕дпочивати.
...Як всяк╕ «наше» ╕ «мо╓»
Не стануть Ялту розкрадати.
Натал╕я ШЕВЧУК,
учениця 10-го класу Ялтинського НВК № 15.
"Кримська Свiтлиця" > #17 за 27.04.2007 > Тема "Крим - наш дім"
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=4720
|
ЗА ВИНЯТКОВУ ГРОМАДЯНСЬКУ МУЖН╤СТЬ
РОДИЧ╤ Н╤ЧОГО НЕ ЗНАЛИ
