"Кримська Свiтлиця" > #17 за 27.04.2007 > Тема "З потоку життя"
#17 за 27.04.2007
ПРОБЛЕМИ НАЦ╤ОНАЛЬНО╥ БЕЗПЕКИ: КРИМСЬКИЙ ВИМ╤Р
Сьогодн╕ до потенц╕йних загроз нац╕онально╖ безпеки Укра╖ни, що ма╓ м╕сце на територ╕╖ Кримського п╕вострова, можна в╕днести три фактори: 1. Кримськотатарський. Цей фактор пост╕йно перебува╓ в центр╕ уваги практично вс╕╓╖ кримсько╖ громадськост╕, тому вид╕лю т╕льки той момент, що саме кримськотатарський етнос ╓ сво╓р╕дною противагою пророс╕йським радикалам. Саме кримськотатарський фактор, незважаючи на пол╕тичн╕ пристраст╕ початку 1990-х рок╕в на територ╕╖ Криму, дозволив зберегти ц╕л╕сн╕сть Укра╖ни.
2. Базування Чорноморського флоту. На цьому фактор╕ зупинимося докладн╕ше. П╕сля розвалу Союзу Рос╕я, як правонаступниця, одержала вс╕ активи ╕ пасиви “великого та могутнього”. При цьому Укра╖на утримувала 16% ВМФ СРСР, а утримання Чорноморського флоту обходилося в 10% усього бюджету ВМФ СРСР. Тобто елементарна арифметика показу╓, що якби п╕сля розпаду Союзу майно СРСР под╕лялося м╕ж братерськими народами по сов╕ст╕, то Чорноморський флот мав би бути повн╕стю переданий Укра╖н╕. Але це в математиц╕. ╤ ц╕лком очевидно, що в╕дпов╕дь на це питання кри╓ться не в математиц╕, а в сфер╕ геопол╕тики. Деяк╕ рос╕йськ╕ експерти ще на початку 1990-х рок╕в п╕сля колапсу СРСР говорили про втрату Чорноморським флотом його стратег╕чного значення, тому що Чорне море — море внутр╕шн╓. ╤ щоб вийти на простори св╕тового океану, необх╕дно пройти протоки Босфор ╕ Дарданелли, контрольован╕ Туреччиною. У свою чергу, Туреччина ╓ дотац╕йною кра╖ною НАТО ╕, як насл╕док, дозволя╓ такий прох╕д т╕льки за узгодженням з╕ сво╖м стратег╕чним кер╕вництвом, що перебува╓ в Брюссел╕. Коло замкнулося. ╤ сьогодн╕ з упевнен╕стю можна стверджувати, що пол╕тичне кер╕вництво Рос╕╖ ц╕лком ч╕тко усв╕домлю╓ цей факт.
3. Кримський пол╕тикум. Незважаючи на зазначен╕ фактори, серед кримського пол╕тикуму ще ╓ “╕сторики” ╕ “геопол╕тики”, як╕ пост╕йно мусують ними ж багаторазово переписану ╕стор╕ю. А хрон╕чне “промивання мозку” ностальгуючому електорату компарт╕йними засобами масово╖ комун╕кац╕╖ все ще приносить ╖м пол╕тичн╕ див╕денди, що тануть на очах. Сьогодн╕ ц╕лком об╜рунтовано можна стверджувати, що у зв’язку з р╕зким скороченням нос╕╖в тако╖ ментальност╕ майбутн╕ вибори — останн╕ вибори, коли формальн╕ нос╕╖ комун╕стично╖ ╕деолог╕╖ прийдуть до влади. Так, ╓ ще третя — комсомольська за в╕ком хвиля, яка у мас╕ сво╖й на св╕домому р╕вн╕ зрозум╕ла всю жорсток╕сть комун╕стично╖ ╕деолог╕╖. Однак представники ╕ ц╕╓╖ хвил╕ внутр╕шньо не змогли зрозум╕ти ╕ прийняти св╕т у його розма╖тт╕, насл╕дком чого ╓ вс╕ т╕ ж методи керування: хто не з нами — той проти нас. Яку ж сусп╕льну думку сформували ц╕ пол╕тики за пер╕од незалежност╕ посткомун╕стичних держав у братерських за духом ╕ по сут╕ укра╖нського та рос╕йського народ╕в стосовно одне одного? На д╕аграм╕ представлен╕ дан╕, отриман╕ ╤нститутом соц╕олог╕╖ НАН Укра╖ни ╕ Левада-центром Рос╕╖. Особливо необх╕дно п╕дкреслити, що в результатах, як╕ наводяться, порушувалося питання не про ставлення до пол╕тики Укра╖ни чи до пол╕тики Рос╕╖, але саме про особисте ставлення до громадян сус╕дньо╖ держави. Як виплива╓ з д╕аграми, стаб╕льний кредит дов╕ри з боку укра╖нц╕в до рос╕ян практично в два рази скоротився у 2002 роц╕: з 56 до 28%. ╤мов╕рно, роль рос╕йських пол╕ттехнолог╕в у виборах народних депутат╕в 2002 року з╕грала свою роль. Очевидно, що ╕ “газова в╕йна” 2004 - 2005 рок╕в, коли в сам╕й Рос╕╖ нагн╕тали пристраст╕ в головах рос╕ян, транслюючи репетиц╕╖ в╕дключення Укра╖ни в╕д газово╖ труби, ╕ “м'ясо-молочна в╕йна”, коли була введена заборона на вв╕з з територ╕╖ Укра╖ни в╕дпов╕дно╖ продукц╕╖, ╕ “маякова в╕йна”, коли з проблеми, що ламаного гроша не варта, створюють проблему протистояння рос╕йського та укра╖нського народ╕в, не додають добрих почутт╕в. Основна частина укра╖нц╕в вважа╓, що причиною газового конфл╕кту стало бажання Рос╕╖ покарати Укра╖ну за незалежну пол╕тику, коли ╕нтереси рос╕йського б╕знесу зб╕глися з ╕нтересами правлячого рос╕йського режиму. Важливо в╕дзначити ╕ той факт, що на питання “як зм╕нилося ваше ставлення до Рос╕╖ у св╕тл╕ останн╕х под╕й?” т╕льки кожен п’ятий у центральних ╕ зах╕дних областях в╕дпов╕в, що пог╕ршилося. А от у п╕вденно-сх╕дних областях так в╕дпов╕в кожен трет╕й, тобто система управл╕ння Рос╕╖ сама ╕ в╕дштовху╓ в╕д Рос╕╖ нас — укра╖нських москал╕в. ╤, як насл╕док, у с╕чн╕ 2006 року к╕льк╕сть прихильник╕в Рос╕╖ скоротилася вдв╕ч╕, при цьому за 2005 р╕к ╕стотно зросло число тих, хто пиша╓ться тим, що в╕н громадянин Укра╖ни. Таке ж охолодження дружн╕х почутт╕в заф╕ксували ╕ соц╕ологи Левада-центру, коли в с╕чн╕ 2006 року найб╕льш негативне п╕сля розпаду СРСР ставлення до укра╖нц╕в висловили 34% рос╕ян. З високим ступенем ╕мов╕рност╕ можна прогнозувати, що майбутн╕ парламентськ╕ вибори т╕льки зб╕льшать створювану пол╕тичними режимами братерських народ╕в пр╕рву ╕, як насл╕док, кредит дов╕ри буде т╕льки танути. ╤ ключову роль у цих процесах в ╕нформац╕йному простор╕ Криму в╕д╕граватимуть пол╕тичн╕ сили, що йдуть на вибори не п╕д нац╕ональними прапорами, а п╕д прапорами ╕нших, нехай ╕ дружн╕х нам держав. Олександр СТАРИШ. (На замовлення Кримського незалежного центру пол╕тичних досл╕дник╕в ╕ журнал╕ст╕в).
"Кримська Свiтлиця" > #17 за 27.04.2007 > Тема "З потоку життя"
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=4708
|