Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4600)
З потоку життя (7298)
Душі криниця (4291)
Українці мої... (1719)
Резонанс (2369)
Урок української (1007)
"Білі плями" історії (1873)
Крим - наш дім (1481)
"Будьмо!" (273)
Ми єсть народ? (257)
Бути чи не бути? (479)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (284)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
КАРТИНИ, НАМАЛЬОВАН╤ СЕРЦЕМ
Укра╖нськ╕ митц╕ – це потужна сила, яку не можна знец╕нювати…


СУМНА ОС╤НЬ
Наш╕ традиц╕╖


ГОВОРИТИ. МОВЧАТИ.
Чи здатн╕ ми слухати, коли мистецтво промовля╓?..


МИСТЕЦЬКИЙ Г╤МН НЕЗЛАМНОСТ╤
Автори представлених роб╕т - художники, як╕ п╕шли захищати Укра╖ну…


ПОРА НА В╤ДПОЧИНОК...
Наш╕ традиц╕╖




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #14 за 06.04.2007 > Тема "Душі криниця"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#14 за 06.04.2007
НАВ╤ЩО ╤СУСА ХРЕСТА ЗАГОРНУЛИ В ПЛАЩАНИЦЮ?

РОЗМОВА З УЯВНИМ ШУКАЧЕМ ╤СТИНИ
- Дивне запитання. Невже не зрозум╕ло - для ритуального поховання. В ╢вангел╕╖ ч╕тко сказано, що п╕сля смерт╕ ╤суса Хреста його т╕ло загорнули у чисте полотно ╕ поклали у нову гробницю, вис╕чену в скел╕ Йосипом Ариматейським. Для зд╕йснення ритуалу Никодим прин╕с величезну к╕льк╕сть - 100 фунт╕в, тобто понад 30 л╕тр╕в! - надзвичайно дорого╖ запашно╖ р╕дини з соку смирни ╕ алое, яку зазвичай використовували для бальзамування. Пот╕м Йосип закрив вх╕д до гробниц╕ величезним каменем. А коли ╤сус воскрес, то поховальне полотно лишилося у гробниц╕. Християни зберегли його до нашого часу - нин╕ воно всесв╕тньо в╕доме як Туринська плащаниця, яка ╓ об'╓ктом поклон╕ння ╕ наукових досл╕джень. Х╕ба не так?
- Так. За винятком одн╕╓╖ "др╕бнички": поховання як такого не було. ╤ не мало бути. Про це ╤сус принаймн╕ 10 раз╕в говорив сво╖м учням: "╤ почав навчати ╖х, що Синов╕ людському треба багато страждати, ╕ старш╕,
первосвященики та книжники, в╕дкинуть Його ╕ Його уб'ють, ╕ В╕н по трьох днях воскресне. В╕н говорив про це в╕дкрито" (Марко 8.31, Матв╕й 16.21, Лука 9.22). Тобто ╤сус говорив учням про сво╓ воскрес╕ння на трет╕й день не "м╕ж ╕ншим", а ц╕леспрямовано НАВЧАВ ╖х, про що пов╕домляють ус╕ чотири ╓вангел╕сти.
- Але ж Його таки поховали у гробниц╕?
- Йосип Ариматейський ╖╖ спорудив начебто для себе, але зверн╕ть увагу: "На тому м╕сц╕, де Його роз╕п'яли, був сад, ╕ в саду - нова гробниця" (╤ван 19.41). Тобто гробниця була поряд з м╕сцем розп'яття - Голготою. А тепер пом╕ркуйте: хто захоче влаштувати св╕й посмертний спочинок поряд з м╕сцем страт ╕ катувань, зв╕дки пер╕одично лунали зойки страждання та прокляття. Висновок: ця "гробниця", розташована у нетиповому для поховань м╕сц╕, була призначена не для поховання, а для збер╕гання у недоторканост╕ ╤сусового т╕ла протягом трохи б╕льше одн╕╓╖ доби - в╕д вечора п'ятниц╕ до нед╕льного ранку.
До реч╕, вс╕ ╓вангел╕сти звертають увагу, що вх╕д до "гробниц╕" закривав нетипово великий кам╕нь. У "Кодекс╕ Бези" (╓вангельському списку IV ст., що збер╕га╓ться в Кембриджськ╕й б╕бл╕отец╕), речення "кам╕нь був в╕двалений, був бо дуже великий" (Марко 16.4) уточню╓ться: "кам╕нь, який не могли в╕дкотити двадцять чолов╕к". Виходить, що без спец╕альних техн╕чних засоб╕в "гробницю" неможливо було в╕дкрити, що ╓ нетиповим для такого роду поховальних споруд.
- Як же тод╕ Йосип спром╕гся закрити цим каменем вх╕д до гробниц╕?
- Досл╕дники пов╕домляють, що кам╕нь котився по спец╕ально зробленому похилому жолобу. Початково в╕н знаходився на п╕двищенн╕ ╕ ф╕ксувався клином. Йосип вибив цей клин, кам╕нь п╕д сво╓ю вагою покотився по кам'яному жолобу ╕ перекрив вх╕д.
Як бачимо, конструкц╕я "гробниц╕" дозволяла легко ╖╖ закрити, проте абсолютно не передбачала можливост╕ ╖╖ наступного в╕дкривання. Така захищен╕сть "гробниц╕" потр╕бна була для гарантованого збереження ╤сусового т╕ла, адже якби ворогам вдалося його викрасти ╕ розчленувати, то воскрес╕ння стало б ф╕зично неможливим. Згаданий "неп╕дйомний" кам╕нь в╕дкотив воскреслий Хрестос силою сво╓╖ в╕ри, спроможною, як В╕н казав, пересувати гори (Матв╕й 17.20). До реч╕, наявн╕сть нетипово╖ гробниц╕ у нетиповому м╕сц╕ св╕дчить про те, що Хрестове воскрес╕ння було не ╕мпров╕зац╕╓ю, а ретельно спланованою акц╕╓ю.
- Гаразд, гробниця була тимчасовою, але ж ритуальне поховання таки в╕дбулося!
- А що ви назива╓те ритуальним похованням? Виразн╕ сл╕ди кров╕ на Туринськ╕й плащаниц╕ безперечно св╕дчать, що т╕ло не було н╕ набальзамоване, н╕ нав╕ть обмите. Т╕льки не каж╕ть, що в учн╕в не було часу обмити т╕ло Господа через наближення юдейсько╖ суботи. По-перше, добре в╕домо, як Хрестос ставився до суботи - в╕н ╖╖ демонстративно ╕гнорував. По-друге, Йосип ╕ Никодим при бажанн╕ могли обмити т╕ло за к╕лька хвилин.
- Тод╕ нав╕що Никодим прин╕с так багато бальзамуючо╖ р╕дини?
- Досл╕дження Туринсько╖ плащаниц╕ показали, що вона була просякнута розчином алое ╕ смирни. Велика к╕льк╕сть р╕дини (нагада╓мо - понад 30 л╕тр╕в) потр╕бна була саме для того, щоб повн╕стю занурити у не╖ цю дорогу льняну тканину площею майже 5 квадратних метр╕в. Пот╕м плащаницю, з яко╖ ст╕кала запашна р╕дина, поклали на кам╕нь. На одну половину тканини поклали ╤сусове т╕ло (головою до центру полотна), яке накрили другою половиною. Погляньте на зображення плащаниц╕: на одн╕й ╖╖ половин╕ заф╕ксувалося зображення т╕ла спереду, на друг╕й - з╕ спини.
Ну як, тепер здогадалися, нав╕що була потр╕бна просякнута запашною р╕диною плащаниця?
- Може, щоб якось допомогти ╤сусу воскреснути?
- Не лог╕чно. Суд╕ть сам╕: воскрес╕нню п╕длягало ц╕лком мертве т╕ло, до того ж спотворене жорстоким бичуванням ╕ розп'яттям. П╕д к╕нець римський во╖н завдав уже мертвому т╕лу "контрольний удар" через правий б╕к у серце, щоб гарантувати смерть (╤ван 19.34). Очевидним ╓ те, що п╕сля цього ╤сусове т╕ло було абсолютно несум╕сне з життям, ╕ цьому твердому факту не могли зарадити жодн╕ обмивання чи
бальзамування.
Ну добре, даю ще одну п╕дказку. Церковна влада спочатку поставилася до плащаниц╕ стримано, оск╕льки вважала ╖╖ картиною живописця, що не мала жодно╖ художньо╖ ц╕нност╕. На шматку полотна розм╕ром 436 на 110 см було видно лише темн╕ плями, що неясно позначали риси якогось обличчя ╕ силует т╕ла. ╤сусове зображення на плащаниц╕ було виявлене лише 1898 року завдяки в╕дкриттю фотографа Секондо П╕а.

В╕н сфотографував полотно ╕, поглянувши на негативну фотопластину, був глибоко вражений - на н╕й проявилося позитивне зображення, що на диво нагадувало ╕сторичн╕ ╕кони Спасителя. Наприклад, воно ПОВН╤СТЮ зб╕га╓ться ╕з зображенням знаменито╖ ╕кони Хреста-Пантократора з монастиря Свято╖ Катерини (Синай, 550 р.). Наступний науковий анал╕з показав, що плащаниця ╓ не витвором мистецтва, а природним в╕дбитком, що утворився незрозум╕лим способом у вигляд╕ негатива.
- Дивно, що ╤сусове зображення на плащаниц╕ визнали лише через 2 тисячол╕ття п╕сля його утворення.
- А ╕накше й не могло бути, оск╕льки для зрозум╕ння сутност╕ плащаниц╕ люди вже повинн╕ були волод╕ти технолог╕ями цифрово╖ обробки ╕ розп╕знавання зображень, комп'ютерного сканування рентген╕вським ╕ ультраф╕олетовим пром╕нням, м╕крофотограф╕╖ в поляризованому св╕тл╕, тонкого х╕м╕чного ╕ рад╕оактивного анал╕зу, анал╕зу ДНК ╕ багато ╕ншого. Без усього цього походження плащаниц╕ й дос╕ залишалося б п╕д великим сумн╕вом.
Наприклад, пор╕вняно недавно вчен╕ виявили на плащаниц╕ зображення монет, як╕ були покладен╕ на оч╕ померлого ╤суса. Точно встановлено, що це в╕дома нум╕зматам "лепта Пилата" - найдр╕бн╕ша м╕дна монета, яка була викарбувана Понт╕╓м Пилатом в 29-30 роц╕ н. е. На монет╕ напис: Т╤ВЕRIOU СА╤САRОС - "Т╕бер╕й ╕мператор". Це, до реч╕, ще одна нетипова "випадков╕сть". Йосип Ариматейський був "заможним чолов╕ком" (Матв╕й 27.57), а про ф╕нансов╕ можливост╕ Никодима св╕дчить неймов╕рно велика к╕льк╕сть принесено╖ ним р╕дини для бальзамування (╤ван 19.39). Обидва вони були та╓мними учнями Хрестовими (╤ван 19.38-39), тож могли з поваги до свого Вчителя використати золот╕ або принаймн╕ ср╕бн╕ монети. Проте вони використали саме "лепту Пилата", оск╕льки в ╕нформац╕йному план╕ вона була найц╕нн╕шою: точно вказувала на час под╕╖ -
не ран╕ше 29 року н. е., а також м╕сце - п╕двладна Пилатов╕ територ╕я Юде╖ та Самар╕╖.
- ╤ що все це означа╓?
- Те, що Туринська плащаниця - це Хрестове послання СУЧАСНОМУ покол╕нню людей. Послання, яке безперечно п╕дтверджу╓ ╕стинн╕сть ╢вангел╕я. ЦЕ
ЗВЕРНЕННЯ ВТ╤ЛЕНОГО СИНА БОЖОГО ПЕРСОНАЛЬНО ДО КОЖНОГО З НАС.
Плащаниця - це фотограф╕я ╤сусового т╕ла У МОМЕНТ ЙОГО ВОСКРЕС╤ННЯ - з залишками Його кров╕, рослинного пилку Палестини ╕ нав╕ть ╓русалимського ╜рунту.
Ось чому ╤сусове т╕ло не обмивали! Полотно плащаниц╕ було застосоване як "фотопластина", на як╕й точно заф╕ксована реальн╕сть двотисячол╕тньо╖ давност╕. А величезна к╕льк╕сть бальзамуючо╖ р╕дини повинна була захистити цю г╕перфотограф╕ю в╕д шк╕дливого впливу м╕кроорган╕зм╕в та ╕нших под╕бних загроз.
Зверн╕ть також увагу на положення рук ╤суса. Вони не покладен╕ на груди або жив╕т, як зазвичай ховають померлих, а закривають низ живота - типова сором'язлива поза оголеного чолов╕ка. Це ще один доказ, що до фотограф╕╖ ретельно приготувалися ╕ продумали все: просякнуте захисною р╕диною полотно ("фотопластина"), т╕ло у в╕дпов╕дн╕й поз╕, монета з ╕нформац╕╓ю про час ╕ м╕сце под╕╖.
- А чим об╜рунтоване твердження, що на ньому зображено саме момент воскрес╕ння?
- Досл╕дники встановили, що зображення утворилося лише на внутр╕шн╕й сторон╕ тканини внасл╕док спалаху нев╕домо╖ людям енерг╕╖, що тривав м╕льйонн╕ частки секунди. Вона не пропалила тканину, але опалила золотистим кольором волокна з ╖╖ внутр╕шньо╖ сторони на глибину всього к╕лька м╕крон╕в. Вчен╕ стверджують, що через 30 - 40 годин п╕сля смерт╕ плоть неосяжним чином трансформувалась ╕ легко пройшла кр╕зь тканину, яка присохла до т╕ла разом з╕ згустками кров╕. Саме цей момент ╕ заф╕ксовано на Плащаниц╕ - коли т╕ло протягом яко╖сь мит╕ перетворилося на енергетичний пот╕к. Тому-то рель╓фн╕ зображення на верхньому ╕ нижньому в╕дбитку однаково ч╕тк╕, виразн╕, чист╕ - неначе т╕ло стало невагомим, ╕накше спинн╕ м'язи виглядали би сплющеними п╕д впливом земно╖ ваги.
Феномен плащаниц╕ започаткував по╓днання в╕ри ╕ науки. Без цього неможлива справжня рел╕г╕я як шлях по╓днання людського ╕ божественного, небесного ╕ земного (в╕д "ре-л╕го" - в╕дновлення зв'язку). Це р╕шучий крок до ц╕л╕сних знань, до ╕стинно╖ метаф╕зики. Людство почина╓ новий етап п╕знання Хрестового вчення ╕ практичного насл╕дування Боголюдини. Хай Буде!
╤гор КАГАНЕЦЬ,
директор ╤нституту метаф╕зичних досл╕джень Перех╕д-╤V.

На фото: Туринська плащаниця.

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #14 за 06.04.2007 > Тема "Душі криниця"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=4649

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков