Версiя для друку Обговорити в форумi

КОМУ СВЯТО, КОМУ ЦЕРЕМОНІЯ...

Як повідомила прес-служба Ради міністрів Криму, 9 березня 2007 року керівники Автономної Республіки Крим - голова ВР АРК Анатолій Гриценко, голова Ради міністрів АРК Віктор Плакида, заступник Постійного Представника Президента України в АРК Валерій Пробий-Голова, архієпископ Сімферопольський і Кримський Лазар, а також голови постійних депутатських комісій Верховної Ради, заступники голови Ради міністрів, міністри кримського уряду, керівники органів влади міста Сімферополя та інші офіційні особи автономії поклали вінки і квіти до пам'ятника Тараса Григоровича Шевченка на честь чергової річниці з дня народження поета. Урочиста церемонія супроводжувалася звучанням Державних гімнів України і Кримської Автономної Республіки у виконанні військового оркестру, а також музичних творів на слова Великого Кобзаря. Цією подією в автономії почалися заходи, присвячені Шевченківським дням, які щорічно відзначаються в Криму 9 і 10 березня із широкою участю офіційних органів влади і громадських організацій.
Десь через годину після керівництва до пам`ятника Кобзарю потягнувся люд, як тепер кажуть, пересічний - влада знову у часі і просторі розминулася з народом.
Тож знову виступаючі говорили про неукраїнську владу (як же ту владу годину перед цим ноги донесли до монумента нашому українському Святому?!), яка аж ніяк не поспішає виконувати духовні заповіти Кобзаря. Знову самі собі жалілися, що нас так мало і ми такі роз`єднані, і зібратися нам більше в Криму ніде, як біля цього пам`ятника, бо й досі українська громада не має власного приміщення, дому, центру, де можна було б плекати свою українську душу.
"Верховна Рада Криму та й України повинна стати для нас таким Українським Домом!" - прозвучало в одному з виступів. То чого ж, питається, на минулих виборах не обрали собі таких Рад?
Бо й досі не піднялися з колін, не позбулися духовного рабства (це теж один із виступів), хоч і нашого Пророка вправно цитуємо, і на мітингах ось буваємо. Але скільки нас, кримських українців, скажімо, підписали та надіслали до Києва опубліковану в "Кримській світлиці" скаргу на "духовного" (прости, Господи!) нашого віце-прем`єра Д. Табачника з вимогою притягти його до відповідальності за наші українські гуманітарні негаразди?
Якби це зробила хоча б та сотня людей, що були учора біля пам`ятника, Тарас Григорович за нас, напевне, тихо порадів би...

На фото: 9 березня, Сімферополь, кримськотатарські діти читають поезії Тараса Шевченка біля його пам`ятника.
Фото В. КАЧУЛИ.

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #10 за 10.03.2007 > Тема "З перших уст"