"Кримська Свiтлиця" > #7 за 16.02.2007 > Тема ""Білі плями" історії"
#7 за 16.02.2007
В╤КТОР ЯНУКОВИЧ ВИСТУПА╢ ПРОТИ ЛЕГАЛ╤ЗАЦ╤╥ ОУН/УПА, АЛЕ ВВАЖА╢, ЩО ВЕТЕРАНИ «МАЮТЬ ДОМОВИТИСЯ»
В УКРА╥Н╤ В╤ДЗНАЧАТЬ 100-Р╤ЧЧЯ В╤Д ДНЯ НАРОДЖЕННЯ ГЕНЕРАЛА УКРА╥НСЬКО╥ ПОВСТАНСЬКО╥ АРМ╤╥ РОМАНА ШУХЕВИЧА З нагоди стор╕ччя в╕д дня народження генерала-хорунжого Укра╖нсько╖ Повстансько╖ Арм╕╖ Романа Шухевича буде знято документальну к╕ностр╕чку. Як розпов╕в кореспондентов╕ Укр╕нформу режисер Тарас Коляндрук, створенню ф╕льму посприяв указ Президента Укра╖ни, що ним передбачено зйомку сер╕╖ документальних картин, зокрема циклу «Укра╖нськ╕ державники». Укра╖нська Повстанська Арм╕я - укра╖нське нац╕онал╕стичне збройне формування. З листопада 1943 року до сво╓╖ загибел╕ в 1950 роц╕ головнокомандувачем УПА був Роман Шухевич (п╕дп╕льна кличка - «генерал Тарас Чупринка»). У роки в╕йни загони УПА вели бойов╕ д╕╖ проти н╕мецьких в╕йськ (напади на пол╕цейськ╕ д╕льниц╕, склади з╕ збро╓ю, тилов╕ частини, обози, зас╕дки, диверс╕╖, д╕╖ проти карател╕в), радянських партизан╕в ╕ польських формувань. П╕сля зак╕нчення Велико╖ В╕тчизняно╖ в╕йни бойов╕ групи УПА, користуючись п╕дтримкою м╕сцевого населення ╕ допомогою з-за кордону, ще довг╕ роки продовжували збройну боротьбу проти радянсько╖ влади в Зах╕дн╕й Укра╖н╕ ╕ польських орган╕в влади у прикордонних районах. У вересн╕ 1997 року при Каб╕нет╕ М╕н╕стр╕в Укра╖ни була створена урядова ком╕с╕я з вивчення д╕яльност╕ ОУН-УПА. (В б╕бл╕отец╕ «КС» ╓ видрукуваний позатор╕к окремою брошурою «Фаховий висновок робочо╖ групи ╕сторик╕в при урядов╕й ком╕с╕╖ з вивчення д╕яльност╕ ОУН-УПА», який «Св╕тлиця» найближчим часом збира╓ться опубл╕кувати. - Ред.). Президент Укра╖ни В╕ктор Ющенко в 2006 роц╕ п╕д час урочистостей, присвячених Дню Перемоги, заявив про необх╕дн╕сть примирення ветеран╕в ОУН-УПА з ветеранами Радянсько╖ Арм╕╖, попросивши ╖х забути про колишн╕ образи, «подати один одному руки ╕ знайти шлях до злагоди». В╕н також звернувся до Верховно╖ Ради з проханням якомога швидше ухвалити закон про статус во╖н╕в УПА.
В╤КТОР ЯНУКОВИЧ ВИСТУПА╢ ПРОТИ ЛЕГАЛ╤ЗАЦ╤╥ ОУН/УПА, АЛЕ ВВАЖА╢, ЩО ВЕТЕРАНИ «МАЮТЬ ДОМОВИТИСЯ» Прем’╓р-м╕н╕стр Укра╖ни В╕ктор Янукович вважа╓, що на сьогодн╕ питання вир╕внювання в правах ветеран╕в ОУН/УПА з ветеранами Радянсько╖ Арм╕╖ - не на час╕. Таку думку в╕н висловив, в╕дпов╕даючи на запитання журнал╕ст╕в у Львов╕. «Переписувати ╕стор╕ю нащадкам н╕коли не можна. ╤стор╕я, яка написана тими, хто був у ц╕й ╕стор╕╖, - справедлива, ╕ це надбання народу», - заявив В╕ктор Янукович, п╕дкресливши, що сьогодн╕ ╓ важливим, щоб це протистояння не перекинулося на наступн╕ покол╕ння. Водночас В╕ктор Янукович висловив думку, що ветерани УПА та Радянсько╖ Арм╕╖ мають знайти м╕ж собою порозум╕ння. «Мо╓ ставлення таке - щоб ветерани с╕ли за ст╕л переговор╕в. Я не хот╕в би, щоб людей д╕лили, ╕ це позначалося на наступних покол╕ннях», - заявив прем’╓р.
ТИМ ЧАСОМ... Укра╖нським урядом вже фактично «легал╕зовано» пров╕дника ОУН Степана Бандеру! Головна стор╕нка оф╕ц╕йного сайту Каб╕нету М╕н╕стр╕в Укра╖ни (http://www.kmu.gov.ua) в╕дкрива╓ться рубрикою «Видатн╕ державн╕ та громадськ╕ д╕яч╕». Другим у списку, п╕сля дочки Ярослава Мудрого французько╖ королеви Анни Ярославни, представлений Степан Бандера (див. репродукц╕ю). Фото супроводжу╓ться таким текстом:
БАНДЕРА Степан (1909—1959) пол╕тичний д╕яч, ╕деолог укра╖нського нац╕онального руху. Нар. в с. Угрин╕в Старий Калуського пов. в Галичин╕ у родин╕ священика. З 1927 член Укра╖нсько╖ в╕йськово╖ орган╕зац╕╖ (УВО), одночасно працю╓ з молоддю. З 1929 з╕ створенням ОУН став ╖╖ членом, а згодом одним ╕з кер╕вник╕в. У 1934 був засуджений польським судом на смертну кару, зам╕нену на дов╕чне ув’язнення. В 1939 з початком в╕йни був визволений. В лютому 1940 Б. з╕ сво╖ми однодумцями створю╓ Революц╕йний Пров╕д ОУН, а в 1941 на II Великому збор╕ Проводу ста╓ його головою. Напередодн╕ н╕мецько-радянсько╖ в╕йни орган╕зував пох╕дн╕ групи ╕ п╕дготував Акт 30 червня 1941 проголошення Укра╖нсько╖ держави. За в╕дмову скасувати його був заарештований н╕мцями ╕ перебував у тюрмах ╕ концтаборах до вересня 1944. У н╕мецькому концтабор╕ Аушв╕ц загинули обидва його брати — Олександр (1911—1942) та Василь (1915—1942). В 1947 обраний головою Проводу ОУН, керував боротьбою укра╖нського нац╕онального п╕дп╕лля проти радянсько╖ влади. У сво╖х статтях обстоював ╕де╖ християнського революц╕йно-визвольного нац╕онал╕зму, незалежност╕ Укра╖ни. 15 жовтня 1959 вбитий у Мюнхен╕ агентом радянських спецслужб Б. Сташинським.
Нагаду╓мо читачам, що в редакц╕╖ «КС» ╓ художн╕ та документальн╕ ф╕льми про боротьбу ОУН-УПА, про Романа Шухевича та Степана Бандеру. Звертайтеся!
"Кримська Свiтлиця" > #7 за 16.02.2007 > Тема ""Білі плями" історії"
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=4500
|