АНОНС у «Кримськ╕й св╕тлиц╕» спов╕стив читачам, що в п’ятницю, 15 грудня, по Кримському рад╕о, о 20-╕й годин╕ в авторськ╕й програм╕ Алли Петрово╖ «Два кольори» про «духовний голодомор» буде говорити «читачка ╕ авторка В. ╤. Чекал╕на». Але зам╕сть «Двох кольор╕в» того дня звучала хоч ╕ укра╖номовна, але ╕нша програма. Причину, чому сталася така метаморфоза, в╕дпов╕дальн╕ за трансляц╕ю «Двох кольор╕в» пояснюють техн╕чною помилкою. Пригадую «помилку», що трапилася з прац╕вником моргу при видач╕ т╕ла померло╖ ж╕нки в Черн╕г╕вськ╕й област╕ на початку мо╓╖ педагог╕чно╖ д╕яльност╕, в друг╕й половин╕ 1950-х рок╕в. Дочки оплакують пок╕йницю. Присутн╕ на траурних заходах сус╕дки твердять: «Це не ваша мати», на що вбит╕ горем в╕дпов╕дають: «Вимучила мат╕нку хвороба, от ╕ зм╕нилася вона». Поховали. Пом’янули. Миють посуд. В хату заходить в╕йськовий, кап╕тан Радянсько╖ Арм╕╖, з вимогою... в╕ддати з могили т╕ло його померло╖ матер╕ для поховання в сво╓му р╕дному сел╕. Справою займалася прокуратура. В моргах за тих час╕в було досить спирту, тож деяк╕ прац╕вники виконували службов╕ обов’язки, будучи не зовс╕м тверезими. Вважаю, що сучасний випадок з помилкою на Кримському рад╕о ма╓ дещо ╕нший характер, як на мене, з пол╕тичним п╕дтекстом. Бо хоч абонплата за проводове рад╕о ╕ зросла останн╕м часом втрич╕, але все ж не може бути джерелом для прац╕вник╕в Кримського рад╕о шикувати високою зароб╕тною платою, на яку можна пити спиртне. П╕двищення в╕дпов╕дальност╕ за роботу мало б таки бути... Але мен╕ зда╓ться, що справа не у безв╕дпов╕дальност╕ того техн╕чного прац╕вника, що мав транслювати записану на пл╕вку авторську програму Алли Петрово╖. Чому помилка в╕дбулася саме на ц╕й програм╕? Загальнов╕домо, що, маючи монопол╕ю в ╕нформац╕йному простор╕ Криму, рос╕йськомовн╕ кримськ╕ ЗМ╤ досягли неабияких усп╕х╕в в зомбуванн╕ населення на рос╕йськ╕й нац╕ональн╕й ╕де╖. Не секрет, що у кримських можновладц╕в ╓ спокуса слухати т╕льки те, що хочеться почути. Плюрал╕зм думок сто╖ть поперек горла. А тут ще така важлив╕сть «╕сторичного моменту», заради якого працю╓ журнал╕стська рать п╕вн╕чно-сх╕дно╖ сус╕дки. Де ще можна так проп╕арити молод╕жний «╓вроаз╕йський союз» у вс╕й його агресивност╕ та укра╖ноненависництв╕? «Два кольори» з «духовним голодомором» мали вийти в еф╕р в день в╕дзначення чергово╖ р╕чниц╕ фонду «Москва - Крим». З б╕локам’яно╖ на п╕востр╕в прибули шанован╕ гост╕. Щоб «в бочку меду не потрапила ложка дьогтю» й навпаки, щоб продемонструвати монол╕тну в╕рноп╕ддан╕сть Москв╕ всього «кримського народу» та ще й напередодн╕ комун╕стичного «шоу-референдуму «Крим - без НАТО», що таки в╕дбувся 16 грудня ╕ став бажаним для п’ято╖ колони стартом проведення под╕бних акц╕й по вс╕й П╕вденно-Сх╕дн╕й Укра╖н╕. Так╕ д╕йства - це бальзам на душу наддержави. Н╕чого под╕бного в ╕стор╕╖ не в╕днайдеш, щоб громадяни так дбали про захист кордон╕в, а значить, нац╕ональних ╕нтерес╕в чужо╖ держави! Згадайте Тузлу. Куницин кинувся захищати сво╓, а л╕дер комун╕ст╕в Грач в╕дстоював ╕нтереси Рос╕╖. Або в╕домий севастопольський пол╕тик ╢рмаков п╕сля останньо╖ субвенц╕╖ Ки╓ва на розвиток культури м╕ста-героя (левова частка котро╖ д╕сталася не укра╖нським, а рос╕йським культурно-просв╕тницьким закладам) дивиться на Укра╖ну, як на д╕йну корову, вимагаючи поповнення м╕сцевого бюджету грошима з резервного фонду Укра╖ни, неодноразово п╕дкреслюючи при цьому, що грош╕ вимага╓ в╕д укра╖нського уряду, а не в╕д Рос╕╖, хоча в той час був апогей проблеми низько╖ плати за базування Чорноморського флоту... Рос╕йськ╕ ЗМ╤ рясно спов╕щали, що д╕ялося в Криму 15 ╕ 16 грудня 2006 р. М╕й виступ по рад╕о в п’ятницю 15 грудня став би дисонансом запланованому укра╖нофобами д╕йству. Вважаю, що саме через це в╕дбулися зм╕ни в програм╕ Кримського рад╕о. «Помилку» об╕цяють виправити в наступну п’ятницю. Але, як кажуть рос╕яни: «Дорога ложка к обеду». Прослухали б кримчани м╕й виступ по рад╕о ╕, можливо, в так званому референдум╕ взяло б участь не 58 в╕дсотк╕в виборц╕в (р╕вно ст╕льки, ск╕льки за переписом 2001 р. прожива╓ етн╕чних рос╕ян в Криму), а проголосувало б, скаж╕мо, 57,9 в╕дсотка. ╤ не 98 в╕дсотк╕в (як в «добр╕ радянськ╕ часи»), за даними орган╕затор╕в, а значно менше галасували б проти НАТО! П╕дсумки «референдуму» шит╕ б╕лими нитками, що видно ╕ незрячому. Хто перев╕ряв достов╕рн╕сть даних есдек╕в та комун╕ст╕в? Тим б╕льше, в╕домо, що ще задовго до референдуму бюлетен╕ розносилися поштарками, як╕ доставляють пенс╕ю, по квартирах (зокрема, 17-те в╕дд╕лення зв’язку у С╕мферопол╕). А може, п╕сля мо╓╖ передач╕ хтось ╕з шанованих гостей-рос╕ян прозр╕в би, д╕знавшись про об’╓ктивну ситуац╕ю в Криму? Та ще знання про свого кумира Петра Великого поповнив би з╕ скарбниц╕ в╕домих класик╕в минулого! Так, так! Хоча живемо ми не в часи Миколи Першого (Палк╕на), з цензурою та Трет╕м в╕дд╕ленням пол╕ц╕╖, але все-таки щось не те з демократ╕╓ю в нашому «корол╕вств╕» - Автономн╕й Республ╕ц╕ Крим... Запровадження нових правил для прац╕вник╕в мед╕а при висв╕тленн╕ роботи Верховно╖ Ради АРК, блокування рад╕опрограми «Два кольори» з мо╓ю участю в день святкування р╕чниц╕ фонду «Москва - Крим» та напередодн╕ масштабно╖ антиукра╖нсько╖ акц╕╖ - так званого референдуму «Крим - без НАТО» мають сп╕льний кор╕нь, про який ще в минулому стол╕тт╕ писав великий укра╖нський вчений, академ╕к В. Вернадський: «Русский демократ заканчивается там, где начинается украинский вопрос». Валентина ЧЕКАЛ╤НА, кавалер ордена княгин╕ Ольги, в╕дм╕нник осв╕ти УРСР та Укра╖ни, вчитель ╕стор╕╖ вищо╖ категор╕╖.