Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4614)
З потоку життя (7298)
Душі криниця (4306)
Українці мої... (1722)
Резонанс (2385)
Урок української (1007)
"Білі плями" історії (1875)
Крим - наш дім (1519)
"Будьмо!" (273)
Ми єсть народ? (259)
Бути чи не бути? (488)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (290)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
М╤Ж МИРОМ ╤ В╤ЙНОЮ: ЯК УКРА╥НЦ╤ ТА КИРИМЛИ ТВОРИЛИ ╤СТОР╤Ю
Як два народи пройшли шлях в╕д ситуативних союз╕в до стратег╕чного партнерства…


ЦЕ НЮРНБЕРГ ВИЗНАЧИВ «ЗЛОЧИН АГРЕС╤╥». ЗА НИМ ЗАСУДЯТЬ ╤ РОС╤Ю. КОЛИСЬ
Р╕вно 80 рок╕в тому, 20 листопада 1945 року, розпочався суд переможц╕в над нацистськими...


СТО ╤СТОР╤Й ВИЗВОЛЬНО╥ В╤ЙНИ
Ц╕ книги – п╕дручники з геро╖зму…


ПОВСТАНЦ╤
Укра╖нський календар


«ТРИП╤ЛЛЯ. СПОЧАТКУ БУЛА ГЛИНА»
Коли фараон Джосер вибирав м╕сце для найдавн╕шо╖ велико╖ п╕рам╕ди ╢гипту, двохтисячол╕тня...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #49 за 01.12.2006 > Тема ""Білі плями" історії"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#49 за 01.12.2006
П’ЯТА КОЛОНА В УКРА╥Н╤: ЗАГРОЗА ДЕРЖАВНОСТ╤
╤ван Д╤ЯК

(Продовження. Поч. у № 28 - 48).
 Важливою характеристикою реального суверен╕тету Укра╖ни ╓ здатн╕сть пол╕тично╖ ел╕ти держави до самост╕йного стратег╕чного мислення в галуз╕ економ╕ки, соц╕ального розвитку, з питань безпеки, враховуючи ╕ оборонну пол╕тику. А тут ми непом╕тно переходимо в╕д сфери матер╕ального до сфери духовного. Потр╕бна модерн╕зац╕я системи нац╕онально╖ осв╕ти. Якщо патр╕отизм не почати виховувати в 5-р╕чному в╕ц╕, то год╕ чекати його появи у 50-р╕чному. Нам необх╕дно повернути культуру материнсько╖ мови у школу. Саме вчитель повинен бути найпершим державцем, з яким зустр╕ча╓ться маленький громадянин Укра╖ни. А школа може ╕ повинна бути твердинею, опорою держави.
 Якщо школа не виховала патр╕ота держави, не прищепила йому любов до р╕дно╖ мови, ╕стор╕╖, культури, не витравила з нього раба - така школа завдала непоправно╖ шкоди укра╖нському сусп╕льству. ╤ нема╓ чого дивуватися, що укра╖нц╕ н╕як не можуть встати з кол╕н, бути горд╕ за те, що вони - одна з найб╕льших нац╕й ╢вропи. Бути св╕домим того, що я господар на сво╖й земл╕ ╕ я повинен сам будувати свою державу ╕ керувати нею. Не купка зайд, пройдисв╕т╕в, чужинц╕в, як╕ н╕коли не любили ан╕ Укра╖нсько╖ держави, ан╕ ╖╖ народу, вважаючи його бидлом. Нечесними шляхами, обманом, шахрайством захопили вони вс╕ наш╕ багатства, стратег╕чн╕ галуз╕ економ╕ки кра╖ни, наживають ╕ вивозять м╕льярдн╕ прибутки, тод╕ як б╕льш╕сть населення ледве зводить к╕нц╕ з к╕нцям.
 При цьому вони ще й повчають нас, як нам жити, ман╕пулюють нашою св╕дом╕стю, вносять розбрат в наше сусп╕льство, д╕лять укра╖нц╕в на «сх╕дняк╕в» ╕ «зах╕дняк╕в», за мовною, конфес╕йною ознаками... Намагання втовкмачити нашому народу усв╕домлення сво╓╖ меншовартост╕ робиться для того, щоб в╕н н╕коли не взявся сам керувати сво╓ю державою, був зручним для панування ╕ пок╕рно йшов п╕д чуже ярмо (наприклад, до рос╕йського брата).
 Ми ╓ св╕дками того, як велик╕ заводи, котр╕ були збудован╕ працею ц╕лих покол╕нь, стали об’╓ктом привселюдно╖ боротьби м╕ж собою клан╕в ол╕гарх╕в - П╕нчука, Ахметова ╕ Коломойського. А укра╖нський народ на все це дивиться, як його багатство д╕лять ╕ не можуть под╕лити, ╕ мовчить. На час╕ згадати слова нашого ген╕я:

 А ми дивились та мовчали,
 Та мовчки чухали чуби.
 Тарас Шевченко.

 Нац╕ональна осв╕та ма╓ розвиватись щабель за щаблем. Дитина, навчаючись читати, повинна досита насичуватись традиц╕ями сво╓╖ кра╖ни. В 10 рок╕в вона повинна знати, яку продукц╕ю тут виробляють, в 12 рок╕в - ╖╖ област╕, дороги й м╕ста, у 15 - ╕стор╕ю, а в 16 - закони. ╥╖ серце та розум мають наповнитися думками про геро╖в Укра╖ни та ╖хн╕ шляхетн╕ вчинки з легенд. У 20 рок╕в укра╖нець ма╓ бути не просто людиною; в╕н повинен бути саме укра╖нцем. Окремим курсом ма╓ викладатися наш сумний ╕сторичний досв╕д (голодомор, репрес╕╖), щоб у св╕домост╕ п╕дл╕тк╕в закарбувалася головна думка: трагед╕╖ та злочини в╕дбулися через втрату укра╖нським народом сво╓╖ державност╕. Велику роль тут можуть з╕грати наш╕ майстри художнього слова, оск╕льки ╕сторичн╕й правд╕ значно легше достукатися до серця через л╕тературн╕ твори, а не сух╕ рядки арх╕вних документ╕в.
 Студенти незалежно в╕д спец╕альност╕ повинн╕ прослухати по два семестри (по 70 аудиторних годин щор╕чно, тобто до 7% усього аудиторного часу) так╕ чотири важлив╕ загальноосв╕тн╕ предмети:

 1. Культура укра╖нсько╖ мови (це повинен бути передус╕м практичний курс, спрямований на оволод╕ння укра╖нською мовою).
 2. Укра╖нська л╕тература (в тому числ╕ ознайомлення з останн╕ми, сусп╕льно вагомими й злободенними творами укра╖нських письменник╕в).
 3. ╤стор╕я Укра╖ни (це повинен бути анал╕з помилок ╕ здобутк╕в укра╖нського народу на його ╕сторичному шляху).
 4. Укра╖нська культура.

 ╤ весь цей укра╖нознавчий, державотворчий цикл предмет╕в повинен завершуватися державним ╕спитом.
 Зрозум╕ло, що багато русоф╕л╕в будуть проти таких програм в навчальному процес╕ щодо патр╕отичного виховання молод╕ з використанням ╕сторичного минулого, боротьби наших геро╖в ╕з загарбниками за незалежн╕сть нашо╖ держави, за кращу долю свого народу, як╕ жертвували нав╕ть власним життям. Але нам не треба звертати увагу на ╖хн╕й оскал, ми повинн╕ впевнено йти до сво╓╖ мети.
 Особлива роль укра╖нсько╖ вищо╖ школи у ц╕й державн╕й справ╕ зайвий раз п╕дкреслю╓ться тим, що вона завжди була першою, по кому завдавали св╕й удар вс╕ляк╕ асим╕лятори та ╕дейн╕ борц╕ з укра╖нством. З г╕ркотою ╕ сумом писав О. Довженко у сво╓му щоденнику 7 листопада 1956 p.:
 «На сороковому роц╕ буд╕вництва соц╕ал╕зму в столиц╕ сорокам╕льйонно╖ Укра╖нсько╖ Радянсько╖ Соц╕ал╕стично╖ Республ╕ки викладання наук, так само, як ╕ в ╕нших вузах УРСР, провадиться рос╕йською мовою. Такого нема╓ н╕де у св╕т╕... Якщо м╕й народ не спром╕гся на власну вищу школу, - вся абсолютна решта, себто ну н╕що вже ╕нше не ма╓ ц╕ни. Яка нечувана аморальн╕сть... Який жорстокий обман... ╤ жаль, ╕ сором...».
 Був час, коли багато в╕тчизняних ╕нтелектуал╕в п╕шли до радянських в’язниць за протести проти русиф╕кац╕╖ Укра╖ни. В такий спос╕б наближалося в╕дродження Укра╖ни. Сьогодн╕ ма╓мо драматичну ситуац╕ю в гуман╕тарн╕й сфер╕, занепад нац╕онально╖ культури, осв╕ти, науки, мистецтва. Саме тому ми повинн╕ бути дуже пильними щодо вс╕х сучасних потуг п’ято╖ колони зруйнувати укра╖нську осв╕ту, розмити ╖╖, затвердити оф╕ц╕йний чи державний статус рос╕йсько╖ мови.
 Однак ╕ на цьому не можна зупинятися. Осв╕тн╕ заклади - це основа нашо╖ державност╕. Адже держава буду╓ться насамперед у св╕домост╕ ╖╖ громадян. Тому необх╕дно створювати в Укра╖н╕ систему безперервного навчання й виховання високого р╕вня, оск╕льки людина самовдосконалю╓ться все життя. Формування патр╕отичних почутт╕в ╕ нац╕онально╖ св╕домост╕ молодих громадян повинно будуватися на конкретних прикладах геро╖чно╖ боротьби нашого народу за свободу ╕ незалежн╕сть Батьк╕вщини. Нагада╓мо слова О. Пушк╕на: «Неуважение к предкам есть первый признак дикости и безнравственности». Тому ма╓мо шанобливо ставитися до вс╕х - в╕д гетьман╕в ╕ лицар╕в княжо╖ доби до нац╕ональних геро╖в останнього часу. Кр╕м того, укра╖нський народ повинен назавжди запам’ятати вс╕ злочини проти нього. Жодних терм╕н╕в давност╕ за цими злочинами бути не може. Для цього необх╕дно створити мережу центр╕в, де б узагальнювався ╕сторичний досв╕д нашого народу. Перший крок в цьому напрям╕ вже зроблений. 11 липня 2005 року указом президента створений Укра╖нський ╕нститут нац╕онально╖ пам’ят╕. Його активна праця ма╓ стати на сторож╕ нашо╖ пам’ят╕ й перешкодою ганебного явища манкурт╕в - людей без роду ╕ племен╕, здатних т╕льки ╖сти, спати та функц╕онувати за наказом господаря. В╕н буде на передов╕й вивчення траг╕чно╖ ╕стор╕╖ нашого народу, щоб було уроком для сучасних ╕ прийдешн╕х покол╕нь, щоб ми пам’ятали, до яких насл╕дк╕в призводить бездержавн╕сть для нац╕╖, пам’ятали жертви попередн╕х покол╕нь в боротьб╕ з ворогами нашого народу. ╤ потр╕бно, врешт╕-решт, з’ясувати, хто був цими ворогами?
 Надто звикли всю вину покладати на Стал╕на, Бер╕ю, Кагановича та ще к╕лька под╕бних ос╕б. Насправд╕, у вс╕х рег╕онах Укра╖ни на вс╕х р╕внях влади були сво╖ Стал╕ни. Вина за десятки тисяч розстр╕ляних, сотн╕ тисяч заарештованих ╕ депортованих, м╕льйони померлих в╕д голоду лежить насамперед на цих кер╕вниках. Адже вс╕ позасудов╕ «тр╕йки», каральн╕ загони, сл╕дч╕ п╕дрозд╕ли НКВС, парт╕йн╕ в╕дд╕ли мали ц╕лком конкретний персональний склад. ╤ ми повинн╕ знати ц╕ персони по╕менно, под╕бно до того, як сьогодн╕ Центр С. В╕зенталя створив списки кат╕в з концтабор╕в та гестапо, де знищували ╓вре╖в, ╕ розшуку╓ ╖х по всьому св╕ту. Злочини проти нашого народу стануть неможлив╕ т╕льки п╕сля того, коли кати наперед будуть знати, що жодна ╖х д╕я не залишиться без покарання. Повторимося: жодних терм╕н╕в давност╕ за злочинами проти народу. Це стане над╕йною пересторогою новим потенц╕йним катам. Поки що ж ми не очистилися п╕сля панування комун╕стично╖ системи, не влаштували громадського трибуналу над комун╕змом як явищем. ╤ дивно вигляда╓: ми ма╓мо вже нову владу, але н╕чого не сказано про засудження метод╕в д╕яльност╕, як╕ застосовувалися при комун╕зм╕. Необх╕дно створити музей пол╕тичних репрес╕й ╕ тотал╕таризму в СРСР. Так╕ вже ╓ у Рос╕╖, Польщ╕, Чех╕╖, Литв╕, Угорщин╕. Головною метою буде ╕нтерес до ╕стор╕╖ та збереження для наступних покол╕нь укра╖нц╕в правди про злочини комун╕зму.
 Також нац╕ональними по духу, по ╕деях та ц╕нностях мають бути засоби масово╖ ╕нформац╕╖. Пам’ятаймо, що той, хто волод╕╓ ╕нформац╕╓ю, той волод╕╓ ситуац╕╓ю. Треба дивитися на св╕т сво╖ми очима, а не очима ол╕гарх╕чних або рос╕йських мед╕а-канал╕в. У прес╕ й телерад╕оеф╕р╕ потр╕бно розгорнути велику ╕нформац╕йну кампан╕ю для розв╕нчування п’ято╖ колони, викриття ╖╖ справжньо╖ сутност╕ ╕ справжн╕х ц╕лей. Рос╕йська преса в Укра╖н╕ протягом вс╕х 14 рок╕в викону╓ роль пропагандиста, нав’язуючи нашому народу чуж╕ ц╕нност╕, традиц╕╖ та мораль. Невже ми, укра╖нц╕, на сво╖й споконв╕чн╕й земл╕, у сво╖й держав╕ не заслужили на те, щоб наше нац╕ональне телебачення було укра╖номовним?
 Залиша╓ться важливим завданням створення Укра╖нсько╖ пом╕сно╖ православно╖ церкви. Бо у св╕домост╕ наших людей об’╓днання г╕лок православ’я в Укра╖н╕ ╓ заключним етапом на шляху соборност╕ Укра╖нсько╖ держави. Сл╕дом за адм╕н╕стративно-пол╕тичною ╓дн╕стю ма╓ прийти духовна ц╕л╕сн╕сть.
(Дал╕ буде).

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #49 за 01.12.2006 > Тема ""Білі плями" історії"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=4302

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков