Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4600)
З потоку життя (7298)
Душі криниця (4291)
Українці мої... (1719)
Резонанс (2369)
Урок української (1007)
"Білі плями" історії (1873)
Крим - наш дім (1481)
"Будьмо!" (273)
Ми єсть народ? (257)
Бути чи не бути? (479)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (284)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
СТО ╤СТОР╤Й ВИЗВОЛЬНО╥ В╤ЙНИ
Ц╕ книги – п╕дручники з геро╖зму…


ПОВСТАНЦ╤
Укра╖нський календар


«ТРИП╤ЛЛЯ. СПОЧАТКУ БУЛА ГЛИНА»
Коли фараон Джосер вибирав м╕сце для найдавн╕шо╖ велико╖ п╕рам╕ди ╢гипту, двохтисячол╕тня...


ПЕЧАТКИ НАШО╥ ДЕРЖАВНОСТ╤
Одним ╕з найвагом╕ших св╕дчень ╕снування державност╕ ╓ печатки…


РУСЬ – СПАДОК УКРА╥НИ
Виставка ╓ сп╕льним проектом Укра╖нського ╕нституту нац╕онально╖ пам’ят╕ та Нац╕онального...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #46 за 10.11.2006 > Тема ""Білі плями" історії"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#46 за 10.11.2006
П’ЯТА КОЛОНА В УКРА╥Н╤: ЗАГРОЗА ДЕРЖАВНОСТ╤
╤ван Д╤ЯК

(Продовження. Поч. у № 28 - 45).
 Зак╕нчилося все тим, що батьки написали заяви, як╕й мов╕ вони в╕ддають перевагу. ╤ в школ╕ з урахуванням ╖хн╕х думок створили класи з рос╕йською ╕ укра╖нською мовами навчання. При цьому бажаючих навчатися в класах з укра╖нською мовою навчання виявилося б╕льше. То нав╕що ж було роздмухувати скандал?
 Насправд╕, нам дуже легко пояснити, чому п’ята колона д╕╓ саме так, а не ╕накше. У Рос╕╖ взято курс на майбутню л╕кв╕дац╕ю укра╖нсько╖ державност╕. А для цього головними завданнями ╓ розмивання нац╕онально╖ ╕дентичност╕, дискредитац╕я ╕де╖ укра╖нсько╖ державност╕ й патр╕отизму, п╕дрив авторитету укра╖нсько╖ влади та конкретних кер╕вник╕в.
 М╕ць незалежно╖ держави - це по╓днання матер╕альних ╕ духовних сил ╖╖ народу, а також здатн╕сть ╖╖ влади моб╕л╕зувати ╖х для досягнення конкретних ц╕лей. Вона склада╓ться з економ╕чного, соц╕ального, науково-техн╕чного, пол╕тичного, в╕йськового потенц╕ал╕в держави. Роль кожного з них в р╕зн╕ ╕сторичн╕ епохи р╕зна (наприклад, ран╕ше особливо важливою була роль в╕йськового потенц╕алу, через недостатн╕сть котрого ми втрачали свою державн╕сть). Але в ус╕ часи особливою була роль ╕дейно-патр╕отичного чинника.
 В роботах р╕зних автор╕в ц╕ положення розкрит╕ достатньо глибоко. Запропонован╕ нав╕ть математичн╕ способи визначення потужност╕ держави. Наприклад, директор центру стратег╕чних ╕ м╕жнародних досл╕джень Джорджтаунського ун╕верситету (Вашингтон),
професор Рей Клайнв у сво╖й книз╕ «World Power Assessement:
A Calculus of Strategic Drift» («Оц╕нка потужност╕ св╕тових держав: розрахунок стратег╕чного зрушення») запропонував таку формулу:
 Рр = (С + Е + М) х (S +W),
 де Рр - потужн╕сть держави;
С - критична вага (населення + територ╕я); Е - економ╕чний потенц╕ал; М - в╕йськовий потенц╕ал;
S - наявн╕сть посл╕довно╖ державно╖ стратег╕╖ та р╕зних доктрин;
W - наявн╕сть сильно╖ державно╖ вол╕.
 В╕йськовий науковець Карлос Маттос з Бразил╕╖ запропонував додати до ц╕╓╖ формули ще один чинник Р - ступ╕нь авторитету кер╕вник╕в держави:
 Рр = (С + Е + М) х (S + W + Р).
 Якщо ми уважно придивимося до д╕й п’ято╖ колони, то пом╕тимо, що вони намагаються вирвати з ц╕╓╖ формули одразу два чинники: «W» та «Р». ╤ тод╕ виходить, що Укра╖нська держава втрача╓ будь-яку м╕ць ╕ перетворю╓ться на формальну бутафор╕ю.
 Подивимося, як знищу╓ться наше «W» - державна воля ╕ патр╕отизм. Атака на укра╖нську мову зд╕йсню╓ться з метою п╕дриву само╖ основи нашо╖ нац╕онально╖ св╕домост╕. З ц╕╓╖ сер╕╖ закриття ╓диного в Криму укра╖номовного вищого навчального закладу (ф╕л╕алу Полтавського педагог╕чного ун╕верситету), тод╕ як у Севастопол╕ розгорта╓ свою роботу ф╕л╕ал Московського державного ун╕верситету ╕мен╕ М. Ломоносова. Так ми програ╓мо свою молодь, котру рос╕йська пол╕тика перетворила на об’╓кт боротьби. Але на черз╕ вже ╕ боротьба за д╕тей. Т╕льки ш╕сть укра╖нських шк╕л у Криму, однак спроби щось зм╕нити наштовхнулися на страшенний ╜валт п’ято╖ колони, рос╕йських пол╕тик╕в ус╕х спектр╕в, а також митт╓ву реакц╕ю рос╕йсько╖ державно╖ влади. Перша ж в╕дкрита за допомогою нашого М╕н╕стерства осв╕ти укра╖нська школа у Донецьку одразу ж зазнала атаки: в╕дключення св╕тла ╕ води, розбит╕ шибки...
 Додатковим об’╓ктом атаки слугу╓ наша ╕сторична пам’ять. Мовляв, у вас н╕чого не було, нема╓ чим гордитися, не може бути н╕якого патр╕отизму. Згада╓мо хоча б, з яким завзяттям представники п’ято╖ колони - ПСПУ, КПУ, Кримське молод╕жне об’╓днання «Прорыв» (ось насл╕дки програно╖ боротьби за молодь), «Союз православних громадян Укра╖ни», «Братство» Корчинського - протистояли 15 жовтня цього року на Хрещатику ход╕ ветеран╕в УПА у Ки╓в╕. До реч╕, п╕д прапорами Рос╕╖ та монарх╕чного дому Романових. Голова «Союзу православних громадян Укра╖ни» В. Кауров, демонструючи рос╕йським журнал╕стам в╕деозапис ╕ фотограф╕╖ цього д╕йства, наголошував: «И вы видите там российские флаги. Дело в том, что в акции принимало участие и в первый, и во второй день региональное движение «Единое отечество», которое я возглавляю в Новороссии в Одессе. У нас есть два вида флагов. Одни флаги у нас сине-белые, по которым мы символизируем, что мы оппозиционная организация, но там написано «Единое отечество», а второй флаг, он напоминает российский флаг, те же самые цвета, и тоже написано «Единое отечество Новороссия».
 М╕ж ╕ншим, урядова ком╕с╕я п╕д головуванням в╕це-прем’╓р-м╕н╕стра В. Кириленка ухвалила профес╕йний висновок робочо╖ групи ╕сторик╕в з вивчення д╕яльност╕ ОУН ╕ УПА, а також проект закону про надання в╕дпов╕дних соц╕альних гарант╕й учасникам визвольно╖ боротьби. За словами Кириленка, це вже ╓ оф╕ц╕йний ╕сторичний висновок, котрий буде базою для оф╕ц╕йно╖ оц╕нки д╕яльност╕ ОУН-УПА в роки Друго╖ св╕тово╖ в╕йни. Звичайно, п’ята колона робить тепер все можливе, щоб не допустити такого розвитку под╕й. Л╕дерка прогресивних соц╕ал╕ст╕в В╕т-ренко ╕ депутат-комун╕ст Голуб п╕д час еф╕ру наочно продемонстрували, що вони та ╖хн╕ прихильники готов╕ йти до к╕нця ╕ будь-якими засобами не дати вшанувати ветеран╕в УПА.
 На жаль, м╕фи ╕ легенди тотал╕тарно╖ влади й до сьогодн╕ не вив╕трилися ╕з сусп╕льного мислення про боротьбу УПА як бандитизм ╕ в╕йну проти власного народу, як про пос╕бник╕в г╕тлер╕вського фашизму. Головна причина такого мислення поляга╓ у в╕дсутност╕ достов╕рно╖ ╕нформац╕╖ про першопричини зародження та боротьби ОУН-УПА, ╖╖ програмних засад та оц╕нок в контекст╕ боротьби ╕нших народ╕в за свободу ╕ незалежн╕сть п╕д час Друго╖ св╕тово╖ в╕йни. Саме т╕, хто не бажа╓ добра Укра╖н╕, не зац╕кавлений в ╖╖ економ╕чному зростанн╕ та духовному розвою, намага╓ться протиставляти сх╕дних ╕ зах╕дних укра╖нц╕в. Ц╕ пол╕тики продовжують спекулювати на неповнот╕ знань про боротьбу УПА та про ц╕л╕ ц╕╓╖ боротьби.
 У минулому стол╕тт╕, в 30-х роках на зах╕дних землях, що опинилися п╕д Польщею, укра╖нц╕ зазнали великих соц╕альних ╕ пол╕тичних пересл╕дувань. Багато земл╕ було розпод╕лено м╕ж польськими осадниками, в той час як укра╖нськ╕ селяни виживали на малих клаптиках земл╕. А що вже казати про закриття укра╖нських шк╕л, обмеження в користуванн╕ р╕дною мовою, про заборону в╕дзначення нац╕ональних свят та ╕сторичних дат, про три пациф╕кац╕╖ 1930, 1934 ╕ 1938 рок╕в, що завдали величезно╖ морально╖ травми укра╖нцям. Р╕ччю Посполитою провадилася ц╕леспрямована насильницька асим╕ляц╕я укра╖нц╕в.
 Усе це ╕ породило Орган╕зац╕ю Укра╖нських Нац╕онал╕ст╕в, яка почала проводити п╕дп╕льну боротьбу за самост╕йну Укра╖ну ╕ визначала польський режим як окупац╕йний.
 У 1939 роц╕ Н╕меччина ╕ СРСР уклали два договори. Перший - в серпн╕, до якого долучався та╓мний протокол, так званий пакт Молотова-Р╕ббентропа, ╕ другий - у вересн╕ про дружбу ╕ кордони. Польща була под╕лена м╕ж Г╕тлером ╕ Стал╕ним, внасл╕док чого Червона Арм╕я ╕ прийшла в Зах╕дну Укра╖ну. ╤ розпочалося «визволення». ╤ коли у вересн╕ 1939 року Радянську Арм╕ю в╕тали з кв╕тами, то вже в 1939 - 1941 pp. 300 тисяч населення були репресован╕, депортован╕. 15 тисяч член╕в ОУН ╕ св╕домих укра╖нц╕в, як╕ вийшли з польських тюрем, тепер потрапили до рук НКВС.
 П╕сля нападу фашистсько╖ Н╕меччини на СРСР вже 30 червня 1941 року у Львов╕ в╕дбулися Народн╕ збори, на яких одноголосно прийнято Акт про в╕дновлення Укра╖нсько╖ держави, який безкомпром╕сно проголошував св╕тов╕, що укра╖нц╕ бажають будувати власне самост╕йне державне життя. Але н╕мецька влада не могла миритися з цим ╕ арештувала сформований уряд, самого С. Бандеру й розгорнула пересл╕дування член╕в ОУН. Почались масов╕ в╕дправлення молодих укра╖нц╕в на роботу в Н╕меччину. Сама Укра╖на була розчленована м╕ж н╕мецькими адм╕н╕стративними «дистриктами». 7 - 9 лютого 1942 р. Ки╓вом прокотилася чергова хвиля репрес╕й проти член╕в ОУН. У перший же день були заарештован╕ понад 200 чолов╕к.
 Укра╖нц╕ були вороже налаштован╕ до таких нововведень н╕мецького порядку ╕ до г╕тлер╕всько╖ Н╕меччини взагал╕. 24 - 25 червня 1942 р. у Поча╓в╕ в прим╕щенн╕, що належало Поча╖вськ╕й лавр╕, в╕дбулася крайова конференц╕я, де оф╕ц╕йно було визнано н╕мецьку пол╕тику в Укра╖н╕ як пол╕тику терору ╕ нещадного колон╕ального визиску. У так╕й ситуац╕╖ в 1942 р. була орган╕зована Укра╖нська Повстанська Арм╕я.
 Чомусь н╕хто ╕з сучасних комун╕ст╕в та ╖хн╕х однодумц╕в не хочуть чути про те, що п╕сля «золотого вересня» 1939 року на Зах╕дн╕й Укра╖н╕ НКВС репресував понад 40 тисяч укра╖нц╕в ╕ близько 1 м╕льйона депортували до Сиб╕ру. Що лише у червн╕-липн╕ 1941 року в Зах╕дн╕й Укра╖н╕ радянськими каральними органами було розстр╕ляно 22 тисяч╕ ув’язнених без будь-яких звинувачень ╕ суду. Що в 1937 - 1938 pp. у В╕нниц╕ було знищено понад 20 тисяч укра╖нц╕в. В Укра╖н╕ ╕ до цих п╕р не похован╕ вс╕ жертви тих час╕в. Наприклад, у 2002 роц╕ в райцентр╕ Жовква Льв╕всько╖ област╕ у п╕двал╕ католицького монастиря були знайден╕ останки 234 громадян, вбитих сп╕вроб╕тниками НКВС, що використовували закритий комун╕стами монастир як тимчасову в’язницю. Серед заколотих багнетами ╕ застрелених - 73 дитини.
╤ страшн╕ знах╕дки не припиняються. У 1946 - 1949 pp. ╕з Зах╕дно╖ Укра╖ни було депортовано 500 тис. укра╖нц╕в. М. С. Хрущов на XX з’╖зд╕ парт╕╖ говорив у сво╖й допов╕д╕ про виселення ц╕лих народ╕в ╕ зауважував, що укра╖нц╕ уникнули ц╕╓╖ дол╕ т╕льки завдяки сво╖й багаточисельност╕. Та й не було кому в╕дбудовувати господарство в сам╕й Укра╖н╕. Т╕льки у 1951 роц╕ 506221 укра╖нець перебував у таборах СРСР.
 Борц╕ за укра╖нську державну незалежн╕сть добре розум╕ли, що ╖хн╓ життя буде коротким. Проте св╕й виб╕р вони робили ц╕лком св╕домо. Як визнавалося щодо них у пов╕домленн╕ 3-го Управл╕ння (в╕йськова контррозв╕дка) НКДБ СРСР в╕д 31 травня 1941 року, при арештах «оказывают вооруженное сопротивление, стараются покончить самоубийством».
(Дал╕ буде).

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #46 за 10.11.2006 > Тема ""Білі плями" історії"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=4259

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков