Версiя для друку Обговорити в форумi

Для більшості дітей Крим - це, передусім, "Артек" - дитяча планета, розташована серед мальовничої кримської природи. Ця казкова планета залишається назавжди в дитячій пам'яті строфою з артеківської пісні: як сонце, море та Ведмідь-гора... "Артек" - це не просто 20 днів відпочинку. Тут потрапляєш за межу, де всі рівні, де кожному притаманне його власне обличчя та справжня сутність. Цей маленький період назавжди залишає відбиток у подальшому дорослому житті. 76-літній "Артек" мудрий, як старець, але по-справжньому вічно молодий. Тисячі дітей, ставши дорослими, повертаються сюди у своїх дітях, а то й онуках, з надією, що їхнім чадам пощастить, як колись їм самим, стати хоч на кілька тижнів артеківцями і відчути себе справжніми "інопланетянами" посеред тих негараздів, якими так переповнене наше життя.
Який він сьогодні, Міжнародний дитячий центр "Артек"? З таким запитанням про цю перлину дитячого відпочинку  ми звернулися до директора бази-готелю МДЦ "Артек" у Сімферополі В. І. Коробова (саме в цій артеківській будівлі розташована тепер "Кримська світлиця"!). Василь Іванович і його база-готель першими зустрічають з дороги маленьких гостей, котрим пощастило потрапити на відпочинок до цього омріяного дитячого табору.

- Василю Івановичу, сучасний "Артек" - наче маленьке місто, з мережею різноманітних таборів, комплексів, будівель. А з чого починався табір?
- Історія "Артеку" починається з 16 червня 1925 року. У цій унікальній природній місцині, в долині річки Суук-Су, колись розташовувався всесвітньо відомий курорт. А лозунг який колись у нас був проголошений (до речі, його ж ніхто поки що не відміняв): "Все найкраще - дітям!" От і з'явився поблизу Ведмідь-гори перший дитячий оздоровчий табір - чотири намети із залізними ліжками та земляною підлогою. Та незважаючи на такі, м'яко кажучи, не зовсім комфортні умови, дітям йшов на користь відпочинок тут: все ж таки сонце, чисте повітря, морська вода.
До речі, звідки пішла назва табору - знаєте? Це від давньогрецького "артекі", що означає "перепілка". З давніх часів під Аю-дагом гуртувалися зграї перепілок, які тут набиралися сил для подальшого перельоту у тепліші краї через море.
З подальшим розвитком держави розбудовувася й сам "Артек". Тепер у ньому десять табірних комплексів. Наприклад, комплекс "Горный" має три корпуси, "Прибрежный" - аж чотири табори, у яких 22 корпуси. А ще є комплекси "Лазурный", "Янтарный", "Алмазный", "Морской", "Кипарисный" та інші.
- Ми вже публікували в нашій газеті розповідь про дівчинку, котра написала в листі до Сталіна про свою мрію побувати в "Артеку", а отримала у подарунок...  парусинові капці. Напевне, простому смертному тоді непросто було отримати путівку до "Артеку". Наскільки тепер змінилася ситуація? За якою системою відбувається розподіл артеківських путівок?
- Так, "Артек" завжди був престижним табором, отримати туди путівку було дуже проблематично. Сьогодні з цим значно простіше, але виникла ще одна "непідйомна" проблема: переважна більшість наших співгромадян неспроможна оплатити відпочинок в "Артеку" власній дитині, бо їхні доходи просто неспіввідносні з вартістю путівки.
Де ж вихід? Тим, хто хоче подарувати своїй дитині відпочинок в "Артеку", потрібно звертатися у місцеві органи влади, де функціонують комітети або відділи у справах сім'ї та молоді. Ці відділи і формують кількісний склад бажаючих від регіону для направлення  в "Артек". Після чого в столиці здійснюється відповідний розподіл по усіх областях України. На кожну область визначається певна кількість путівок, тому батькам просто потрібно добиватися на місцях, скажемо так, гласності у цьому питанні. На жаль, зараз реалізацією путівок нерідко займаються посередники, які "накручують" вартість й так не дешевого дитячого відпочинку.
- Крім сонця й моря, що ще може запропонувати дітям "Артек"?
- В таборі безліч різноманітних гуртків та студій. Є навіть власна кіно-, фото- та телестудія. Для бажаючих створений цілий комп'ютерний комплекс в межах артеківської школи. Є гурток, де можна навчитися водити автомобіль. Коротше кажучи, від авіамодельного - до пошиття іграшок, на всі смаки! Як правило, в "Артеку" багато дітей залучаються до занять музикою і танцями. Коли організовуються різноманітні святкові заходи, ці діти, повірте, виступають на рівні з професійними колективами.
- Чи справді існує така традиція, що кожен артеківець повинен побувати на найвищій точці Аюдагу?
- Так. У нас у збірному комплексі є табір "Алмазный". Так от, до дня народження цього табору (9 травня) артеківці сходять на Аюдаг, щоб підняти свій прапор. Що ж стосується решти артеківців, то на Ведмідь-горі побували усі, в кого вистачило сил туди зійти.
- В багатьох різноманітних буклетах та проспектах про МДЦ "Артек" чомусь здебільшого згадується про те, що його відвідували знамениті росіяни. Невже тут не було жодного відомого українця?
- Та чому ж?! Президент України Леонід Кучма практично щороку гостює. А українські космонавти! Народна артистка Ніна Матвієнко нещодавно засідала в журі артеківського мистецького конкурсу "Наша земля - Україна". І сама виступала! Я знаю, що і Леся Українка колись тут бувала, а що про це нічого не говориться в буклетах, то вже не її й не наша вина.
- Що найбільше запам'ятовується дітям, які враження вони привозять додому, побувавши в "Артеку"?
- Найбільше, я так думаю, діти запам'ятовують море і красу саме артеківського місця. До того ж, як свідчить спілкування з дітьми, велике враження справляє на них музей космонавтики. Окрім того, що у музеї виставлені оригінальні експонати, тут можна почути такі історії з життя космонавтів, про які не пише жодна книга. І взагалі, артеківські враження важко передати словами. Діти самі кажуть, що "Артек" - це восьме чудо світу.
- Дякую за цікаву розповідь! Прийміть побажання успіху та наснаги у Вашій праці, щоб і в майбутньому "Артек" славився на весь світ, як справжнє диво!

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #36 за 06.09.2002 > Тема "Крим - наш дім"