Версiя для друку Обговорити в форумi

- Чому не пікетуєте? - жартівливо запитував у своїх знайомих Представник Президента України в Криму Геннадій Москаль, підходячи до дверей Верховної Ради автономії.
У парламенті Криму пройшли депутатські слухання з питання забезпечення прав громадян на "використання державної, російської та інших національних мов у всіх сферах громадського життя" на півострові. Незважаючи на резонансність обговорюваної теми, під стінами парламенту було на диво тихо. Втім, і в залі пленарних засідань ситуація не розігрівалася вище звичайного.
Цього разу депутати не скористалися вже заведеним у звичку вивертом зненацька перетворювати збори у позачергове засідання парламентарів, тож результатом слухань стали рекомендації з підготовки кримського парламенту до проведення місцевого консультативного референдуму про надання російській мові статусу державної. Депутати також звернулися до Верховної Ради України з пропозицією призначити загальноукраїнський референдум про статус російської мови.
Рішення про проведення подібних слухань було прийнято понад місяць тому. Тоді спікер Анатолій Гриценко пояснив, що мета таких слухань - звести воєдино позиції депутатів з мовного питання. Актуальність цього, за словами Гриценка, пояснювалася тим, що у Верховну Раду було подано вже кілька проектів постанов з даної проблеми.
З першим таким проектом виступили "союзівці". Депутат Світлана Савченко розповіла про висновки робочої групи, що займалася питаннями функціонування російської мови на півострові. Ці висновки, за словами депутатки, виллються в постанову, що згодом буде винесена на сесію кримського парламенту. Савченко висловила впевненість, що до того, як Україна ухвалить статус російської мови як другої державної, така постанова уже вирішила б проблеми кримчан.
Володимир Кличніков, однопартієць Савченко, заявив про необхідність змінити чинне законодавство України, зокрема, ті пункти Цивільно-процесуального та Адміністративного кодексів, що тим або
іншим чином стосуються питань застосування мови. Він також запропонував створити робочу групу, яка б проводила моніторинг дотримання посадовими особами органів влади законодавства у мовній сфері. Інакше кажучи, стежила б за тим, як кримські чиновники застосовують у роботі російську мову. Тих, хто використовує її недостатньо ретельно, Кличніков запропонував карати - аж до зняття з посади.
Про недотримання законодавства говорила і "народна опозиціонерка" Людмила Лубіна. Вона, зокрема, попросила Геннадія Москаля доповісти Президентові про те, що в Криму не дотримуються окремі статті Конституції України. Представник баритися не став і незабаром покинув зал засідань, залишивши спікерові Анатолію Гриценку записку, що вилітає в Київ на заплановану раніше зустріч із главою держави. Його зникнення не помітив "руськоблочник" Олег Родівілов, який, вийшовши трохи пізніше на трибуну, відразу ж уточнив: "Пан Москаль записався на виступ?" На що Анатолій Гриценко резонно зазначив, що Москаль уже пішов. Родівілов зорієнтувався і таки знайшов привід для обурення: чому ж тоді  Москаль вийшов давати інтерв'ю в кулуарах, замість того, щоб виступити з трибуни?!
Справедливості заради треба зазначити, що серед виступаючих було багато як прихильників проведення референдуму, так і його супротивників. Здивувала тільки позиція кримського відділення БЮТ. Член
"Батьківщини" Юрій Могаричев заявив присутнім, що його соратники по блоку не проти внесення змін у Конституцію України з метою надання російській мові статусу другої державної. "Сьогодні виходить багато наказів, дурних відомчих розпоряджень, які, ігноруючи законодавство, зменшують функціонування російської мови", - зазначив з цього приводу депутат.
Трохи пізніше, підбиваючи підсумки слухань, Гриценко скаже, що, "незважаючи на деяку зайву емоційність окремих виступів, усі вони були щирими".
У щирості депутатам не відмовиш. Так, віце-спікер Михайло Бахарєв відверто заявив, що "на території України існують два народи і дві країни", від чистого серця говорив про необхідність змушувати чиновників виконувати законодавство автономії. "Шановні товариші-господа, - звернувся Бахарєв до кримських чиновників, - вас Київ не зніме за те, що ви будете українізувати Крим. Ми вас знімемо за те, що ви будете виконувати їхні рекомендації, необґрунтовані і спрямовані на шкоду кримчанам".
Не менш щирим був і виступ Леоніда Пилунського, голови Кримського відділення Народного Руху України. Пилунський зазначив, що питання про статус російської мови є не більш ніж засіб політичного піару. "Для жителів Криму російська мова є єдиним притулком, надією на краще життя, більш чесну політику, на щось казкове, після чого відкриються райські ворота благодаті, - говорив Пилунський. - Але нічого цього не буде. Тому що політики брешуть. Тому що народ для них сьогодні сірий, одноманітний і безликий електорат". Затіяна боротьба за російську мову, за його словами, це насправді війна проти української мови, проти України.
З Пилунським погодився і Сергій Казаченко, голова КРО Демократичної партії України, який заявив, що російська мова стала для окремих депутатів останнім інструментом загравання з Росією і з виборцями. А Сергій Савченко, голова Всекримського товариства "Просвіта", запропонував депутатам провести експеримент: пройтися вулицями Сімферополя і поставити городянам яке-небудь питання. "Гарантую на 99,9%, що ви не одержите відповіді українською мовою", - сказав Савченко. А головна проблема чиновництва, відзначив він, полягає не в тому, що люди не володіють українською мовою, а в тому, що вони думають, що й не повинні нею володіти...

("Медіа Крим").

МОВА ПРО МОВУ
ОБЕРЕЖНО: СУД
20 липня Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська визнав протиправним рішення Дніпропетровської міської ради про надання російській мові статусу регіональної та скасував його, повідомили кореспонденту Укрінформу в прес-службі прокуратури області.
Нагадаємо, що 24 травня 2006 року Дніпропетровська міська рада прийняла рішення, яким російську мову було визнано регіональною на території міста та встановлено її функціонування в державних установах та органах місцевого самоврядування на рівні і обсягах, які забезпечують потреби населення міста. 26 травня 2006 року прокурор міста Дніпропетровська звернувся до суду із відповідною позовною заявою.

ЧИТАЙТЕ ХАРТІЮ!
ТІЛЬКИ ЦЕНТРАЛЬНІ ОРГАНИ ВЛАДИ МОЖУТЬ НАДАТИ МОВІ СТАТУСУ РЕГІОНАЛЬНОЇ
У болючому для українців мовному питанні про статус російської мови логічну крапку поставили в Раді Європи. Адже саме на Європейську хартію регіональних мов посилалися депутати обласних рад, надаючи російській мові статусу регіональної. Але, ймовірно, неуважно її читали або ж не читали зовсім. Як повідомив в інтерв'ю "Дзеркалу тижня" високопоставлений співробітник секретаріату Ради Європи з
питань імплементації Європейської хартії регіональних або міноритарних мов Хасан Бермек, відпо-відно до хартії, надавати мові певного статусу можуть тільки органи центральної влади. І аж ніяк не регіональні. За словами пана Бермека, дії регіональної влади хартією взагалі не регулюються. "При цьому кожна держава трактує цей термін як мінори-тарну мову, або як мову меншин, або як регіональну мову. Для нас немає значення трактування терміна", - додав він. За словами Хасана Бермека, визначення терміна "регіональні або міноритарні мови" дається в пункті "а" статті 1 хартії:
"I) традиційно використовуються в межах певної території держави її громадянами, які утворюють групу, за своєю чисельністю меншу, ніж інше населення цієї держави;
II) відрізняються від офіційної мови (мов) цієї держави; до них не належать діалекти офіційної мови (мов) держави або мови мігрантів".
Він зазначив також, що під час розробки хартії ситуація в Західній Європі не передбачала такого розвитку подій, який спостерігається нині в Східній Європі і, зокрема, в Україні - коли недержавна мова використовується більше, ніж державна. "Саме тому в більшості статей хартії йдеться про мови, традиційні для цієї території, але які використовуються меншою мірою, ніж державна мова чи мови", - сказав пан Бермек.
("Україна молода").

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #31 за 28.07.2006 > Тема "З потоку життя"