Версiя для друку Обговорити в форумi

Непереможний звитяжець-богатир, що поєднував мужність із миролюбністю, селянський син, що не боявся сказати правду в очі самому князю Володимиру... Є в цьому билинному герої щось од небесного воїна - святого Георгія, щось від Іллі-громовержця - покровителя хліборобів. Що ж собою являла реальна людина, мощі якої можна побачити в Києво-Печерській лаврі? Що в образі богатирського старшини правда, а що вигадка?
Ілля Муромець народився в місті Муромі на Чернігівщині: в билинах про нього, окрім річки Смородинки, згадується й Десна. Нібито тридцять три роки сиднем сидів, потім чудесним способом зцілився. Не дуже це й перебільшено, бо при дослідженні мощів преподобного Іллі виявлено, що його хребет мав додаткові хрящові утворення, які згодом закостеніли. Доки формувався скелет - а у чоловіків цей процес затягується до 25 років - юнакові ходити й справді було важко. Та й потім Ілля Муромець не любив бити ногами землю - їздив конем, та не баским, як належало б богатиреві, а сивком-гнідком: присадкуватим, проте витривалим сільським коником, що ним й землю було орати зручно. Скочити на огиря людині, котра мала проблеми з хребтом, мабуть, було непросто, а сумирний сивко-гнідко - надійний помічник, що в трудах, що в бою.
А воювати доводилося з багатьма напасниками. Билини, зокрема,  розповідають, як Ілля Муромець здолав Тугарина Змієвича. А це ж хто? Виявляється, цілком реальний татарський хан, родовим тотемом в якого був змій. Постарівши, Ілля постригся в ченці в святому Києві. Останній подвиг здійснив, мабуть, уже маючи на собі рясу, бо смерть дістав від удару в серце чимось гострим. На мощах добре помітні ознаки пошкодження ребер. Що ж, і мешканцям смиренної обителі доводилося ставати лицарями, коли на рідну землю нападали вороги.

Черкаси.

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #2 за 10.01.2003 > Тема ""Білі плями" історії"