Версiя для друку Обговорити в форумi

Цього року, як ніколи, бажання обійняти посаду «батька» міста у кандидатів було просто-таки безмежним. Сімферополь намагалося «всиновити» понад 20 осіб. Не обійшлося і без судової тяганини. І ось переможця визначено. Ним став Геннадій Бабенко - людина для сімферопольців добре знайома.
З чого розпочне свою діяльність новий мер - побачимо. Тим, що на території Центрального ринку щойно дорубали останні дерева-велетні, нікого тепер не здивуєш. Це у нас зазвичай: замість парків - престижні котеджі, «консолівські» багатоповерхівки, а торгових місць хронічно «бракує». Щоправда, бракує і лавочок, які були колись на кожному кроці, та то, певне, ще горбачовська теза про «ускорєніє» їх з’їла, щоб люди, перепочиваючи, часу не марнували.
Але хотілося б поговорити про інше, про те, чого ніколи не зробить наш новий мер (до речі, це стосується і спорудження лавочок). А якби мером була я, то виділила б кілька своїх дорогоцінних робочих днів і помандрувала б містом із записничком в руках.
Ось біля ощадкаси, що на Набережній, рясніють оголошення. Цікаво, чим то живуть сімферопольці? Ба, та вони ж і тут торгують! Хтось виставляє на продаж дипломні, курсові і контрольні роботи. А у когось навіть є кандидатська сільськогосподарського профілю (ціна договірна). І внизу - координати реалізатора цієї інтелектуальної продукції. А чому б не побувати офіційній владі у нього в гостях і не з’ясувати, навіщо він намагається підсунути отаку свиню нашому сільському господарству? А якщо не зробить висновків, то, можливо, і оштрафувати його на оту саму «договірну» суму?
Не насмілитесь? Звичайно. Бо певне, що існує якийсь напівлегальний закон, котрим все це дозволяється. Скажімо, біля Центрального ринку майорять оголошення вже не якогось ризикового чоловіка, а цілої організації, що має розгалужену мережу своїх офісів і зветься «Інформаційно-аналітичним центром «Союз». А щоб студенти не сумнівалися, що фірма віників не в’яже, в оголошеннях повідомляється, що для підготовки замовленої продукції залучаються матеріали Московської наукової бібліотеки та інших високошанованих наукових центрів. Має «Союз» і своєрідне гасло, що відрізняє його оголошення від інших: «Ученым можешь ты не быть, но курсовую сдать обязан». Але ж з часом такий «проффесор», маючи відповідну «корочку», цілком ймовірно, що претендуватиме на посаду вченого та ще й очолюватиме цілий відділ тих, хто свої контрольні писав самотужки. А хтось, можливо, і на президенти випнеться...
Погортаймо будь-яку з безкоштовних газет. «Курсовые, дипломные, контрольные работы по экономическим дисциплинам и бухучету. Качественно, с применением практических знаний» («Реклама Крыма»), «Контрольные, курсовые, дипломные (теплотехника, сопромат)» («Удача»). Аналогічні послуги пропонуються і для «знавців» з фізики, інформатики, української мови тощо. Але в «Удачі» вже не під рубрикою «Послуги», а «Обучение». Не так вже очі муляє. Та сутність єдина.
Пам’ятаєте, як колись соромили тих, хто списував контрольні, мов гусак, витягаючи шию вбік сусіда? Невже і Ви, шановний мере, так робили? Чи то Ви ще просто не відчули, як низько упала у нас в Криму планка грамотності, ерудованості, інтелігентності, вихованості? Поняття грамотності вже взагалі стає якимось атавізмом. Почитайте кваліфікаційні вимоги до майбутніх працівників різних установ: «ОР», «ПК», «ВО» і жодного слова про грамотність, навіть якщо людині доведеться працювати в галузі реклами. Про коми взагалі не йдеться. Вони, швидше, випадковість, ніж щось інше.
«С Днем Победы симферопольцы!» Так нещодавно нас вітали певне що самі батьки міста (підпису не було). А ось звертаються до громадян з великої літери зазвичай (хоча й мається на увазі не конкретна особа), і здебільшого там, де йдеться про рекламу. Раптом якась комплексуюча людина через цю велику літеру купить щось у рекламодавців втридорога? Неважливо також, що слово «клієнти» теж має писатися з малої букви, якщо йдеться про клієнтів банку...
Вчора прогулювалася по ринку «Свєтофор» - там і дійсно ціни такі, що можна побродити лише з олівцем, а не з гаманцем. В одному з бутиків продавалася «Кожа мужская и женская», в іншому «Одежда для ног» - але не панчохи, не шкарпетки, а модельне взуття. Звернула увагу і на позитиви. Раніше тут було безліч паралельних світів. А тепер лишилися лише «Мир кожи» и «Мир телефонов». Щоправда, «Мир салатов» продовжував мозолити очі через дорогу. Люди, що вишукують привабливу назву для свого бутику, не розуміють, що світ музики, світ почуттів чи світ кіно об’єднують багатопланове і абстраговане, а не цибулю з буряками - як «світ салатів». Але бажання гірше неволі - все одно тягне на високопарщину. Ось і з’явилися бутики «Новая философия в одежде и обуви» та «Философия спорта, отдыха, развлечений». Несміливо заходжу, бо звикла, що, оглянувши мене, реалізаторка каже руба: «Ви тут все одно нічого не купите». Цього разу мене не вигнали. Але як не старалася, ніякісінької філософії, ні старої, ні нової в бутиках я не знайшла: все, що і скрізь, і за великі гроші.
Втім зовсім не обов’язково вештатися по базарах, щоб наштовхнутись на якусь цікавинку. Вже не один рік дороговказ біля траси показує дорогу на «Миколаівку». Та мені праворуч. Вийшовши на своїй зупинці, йду через риночок, прямую повз кафе «Гануся». І сонях біля нього стоїть, жовтими промінцями посміхається, а мені чомусь хочеться плакати. Вже збиралась з директором забігайлівки познайомитися і попросити, аби дописали «н», якої бракує. Але боюся. Ще, чого доброго, пошле далеченько, назве націоналісткою, скаже: то у Львові Ганнуся, а у нас - по-нашому.
І правий буде. Бо всі тепер так роблять. І в різних установах на різноманітних табличках молоде покоління грамотіїв обходиться з граматикою досить вільно. А якийсь водій з півроку їздив на машині, на борту якої в один рядок було написано «Прода», а вже після переносу - «М». І пресловуті «тама», «тута», «здеся» ми чуємо далеко не лише від простих селян чи торговок.
Вже понад п'ять років «прикрашає» одну з лікарень Сімферополя вивіска українською мовою, де в трьох рядках (так розбито текст) допущено чотири грубі орфографічні помилки. Кілька разів «Кримська світлиця» привертала увагу до цього національного сорому. Не хочете виправляти - зніміть, поруч є російськомовний варіант, не глуміться над державною мовою та над багаточисельними гостями Криму! Може, Ви це зробите, шановний Геннадію Олександровичу? Чи то будемо чекати, коли дійсно мером стану я?
А у свіжому номері урядової «Крымской газеты» увагу мою привернув заголовок на першій полосі: «Врач ищет покупателя на диплом». Під заміткою, що починається рядком: «Это - не объявление в газете...», підпис «Пресс-служба Прокуратуры АРК». І хоча в замітці йдеться про відверте шахрайство, але важко не зрозуміти: про торгівлю інтелектуальним товаром знають геть усі, і ставляться до цього нормально. Наша розумова деградація теж нікого не хвилює. І Вас теж, Геннадію Олександровичу? Тим більше, що це зовсім не Ваші повноваження - їй протидіяти. Але побродіть все-таки коли-небудь рідним містом з олівцем і записничком. Ви ж зовсім недавно освідчувалися йому в любові.

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #24 за 09.06.2006 > Тема "Резонанс"