|
"Кримська Свiтлиця" > #17 за 21.04.2006 > Тема "З потоку життя"
#17 за 21.04.2006
НЕОБХ╤ДНЕ ОБ’╢ДНАННЯ ЕКОНОМ╤ЧНИХ ╤ ТЕХНОЛОГ╤ЧНИХ ЗУСИЛЬ СВ╤ТОВО╥ СП╤ЛЬНОТИ
Наодинц╕ з Чорнобилем
«ДЛЯ ПОДОЛАННЯ НАСЛ╤ДК╤В ТЕХНОГЕННО╥ КАТАСТРОФИ ТАКОГО МАСШТАБУ НЕОБХ╤ДНЕ ОБ’╢ДНАННЯ ЕКОНОМ╤ЧНИХ ╤ ТЕХНОЛОГ╤ЧНИХ ЗУСИЛЬ СВ╤ТОВО╥ СП╤ЛЬНОТИ»
18 кв╕тня в Нац╕ональному музе╖ «Чорнобиль» в╕дбулася прес-конференц╕я для заруб╕жних журнал╕ст╕в та дипломат╕в, акредитованих в Укра╖н╕. Пропону╓мо фрагменти виступу на н╕й першого в╕це-прем’╓р-м╕н╕стра Укра╖ни Стан╕слава Сташевського - голови Оргком╕тету з п╕дготовки ╕ проведення заход╕в, пов’язаних ╕з 20-ю р╕чницею Чорнобильсько╖ катастрофи.
26 кв╕тня 2006 року мина╓ 20-та р╕чниця одн╕╓╖ з найб╕льших техногенних катастроф в ╕стор╕╖ людства - авар╕╖ на Чорнобильськ╕й АЕС. 20 рок╕в слово «Чорнобиль» в╕доме мовам ус╕х народ╕в св╕ту. Наша трагед╕я стала суворою перев╕ркою людей планети на сол╕дарн╕сть, на вм╕ння сп╕вчувати чуж╕й б╕д╕, жертвувати ╕ допомагати.
З поняття ф╕зичного, техн╕чного, географ╕чного Чорнобиль став категор╕╓ю моральною, в╕н висв╕тлив мужн╕сть нашого народу, його ст╕йк╕сть, доброту, високу гуманн╕сть. Св╕тов╕й громадськост╕ добре в╕дом╕ т╕ втрати, яких зазнала Укра╖на внасл╕док Чорнобильсько╖ катастрофи. Незважаючи на плин часу, на епохальн╕сть зм╕н ╕ под╕й в Укра╖н╕, ми завжди будемо пам’ятати про тих, хто ц╕ною свого життя ╕ здоров’я в╕двернув в╕д св╕ту ще б╕льшу б╕ду, зробив усе, щоб зменшити насл╕дки ц╕╓╖ трагед╕╖.
Чорнобильське лихо призвело до фатально╖ необх╕дност╕ сотень тисяч людей покидати р╕дн╕ дом╕вки, рвати природн╕ зв’язки з обжитим середовищем, що спричинило масштабн╕ негативн╕ демограф╕чн╕, соц╕альн╕ та етнокультурн╕ процеси в укра╖нському сусп╕льств╕. Нагадаймо ц╕ масштаби. Унасл╕док авар╕╖ на Чорнобильськ╕й АЕС постраждало майже 5 млн. людей, забруднено близько п’яти тисяч населених пункт╕в Укра╖ни, Б╕лорус╕ та Рос╕йсько╖ Федерац╕╖.
Зокрема, в Укра╖н╕ п╕д д╕ю рад╕ац╕╖ потрапили 2800 с╕л, селищ ╕ м╕ст, було евакуйовано ╕ переселено 164 тисяч╕ людей. Вплив катастрофи в╕дчули на соб╕ також Швец╕я, Норвег╕я, Польща, Австр╕я, Швейцар╕я, Ф╕нлянд╕я, Велика Британ╕я. Сьогодн╕ в Укра╖н╕ цей г╕ркий юв╕лей зустр╕чають 2 м╕льйони 646 тисяч 106 громадян, як╕ постраждали в╕д авар╕╖ в Чорнобил╕. Серед них - 105 тисяч 251 ╕нвал╕д ╕ 643 тисяч╕ 30 д╕тей. Збагн╕мо ц╕ цифри!
Чорнобиль завдав важкого удару й по економ╕ц╕ та соц╕альн╕й сфер╕ Укра╖ни, Б╕лорус╕, Рос╕йсько╖ Федерац╕╖. Лише на першому етап╕ л╕кв╕дац╕╖ авар╕╖ ц╕ збитки становили близько 12,6 млрд. долар╕в США. Вони були передус╕м пов’язан╕ з втратою основних та оборотних засоб╕в промислового виробництва, с╕льського господарства, локал╕зац╕╓ю насл╕дк╕в авар╕╖, буд╕вельними програмами, контрзаходами у л╕совому та водному господарств╕, соц╕альними та компенсац╕йними виплатами.
Протягом останн╕х чотирнадцяти рок╕в Укра╖на в основному самост╕йно ф╕нансу╓ затрати на л╕кв╕дац╕ю насл╕дк╕в авар╕╖. Тобто, з 1992 по 2005 р. включно наш╕ затрати на виконання Чорнобильсько╖ програми становили 7,35 млрд. долар╕в США. А до 2015 року, за розрахунками укра╖нських спец╕ал╕ст╕в, сумарн╕ економ╕чн╕ збитки для Укра╖ни становитимуть 170 млрд. долар╕в США. Зрозум╕ло, що такий тягар, пов’язаний ╕з л╕кв╕дац╕╓ю насл╕дк╕в Чорнобильсько╖ катастрофи, надто важкий для нашо╖ економ╕ки, ╕ тому ми так високо ц╕ну╓мо допомогу м╕жнародного сп╕втовариства, спод╕ва╓мося на не╖, оч╕ку╓мо на ╖╖ ефективн╕сть.
Упродовж двох десятил╕ть Укра╖на важко працювала ╕ працю╓ на подолання чорнобильського лиха. Це були роки не просто ф╕ксац╕╖ соц╕ально-еколог╕чних насл╕дк╕в катастрофи - це були роки осмислення ╕ д╕╖, ретельного системного пошуку ╕ реал╕зац╕╖ ц╕лого комплексу загальнодержавних надзвичайних, нев╕дкладних ╕ масштабних заход╕в для соц╕ального захисту постраждалого населення та еколог╕чного оздоровлення довк╕лля.
Незважаючи на те, що Укра╖на залишилася практично наодинц╕ з чорнобильською б╕дою, держава йшла ╕ йде на величезн╕ витрати для подолання насл╕дк╕в Чорнобильсько╖ катастрофи, намагаючись якомога в╕дчутн╕ше пом’якшити удар рад╕ац╕╖. У центр╕ нашо╖ уваги була ╕ залиша╓ться людина, яка потерп╕ла в╕д цього лиха, ╖╖ ╕нтереси ╕ потреби, захист в╕д згубного впливу рад╕ац╕╖, пол╕пшення медичного обслуговування, забезпечення еколог╕чно чистими продуктами харчування.
Серед важливих завдань уряду там, де ╓ гостра необх╕дн╕сть, залиша╓ться проблема переселення жител╕в ╕з рад╕ац╕йно небезпечних зон. Лише за роки незалежност╕ Укра╖ни на чист╕ м╕сця пере╖хали близько 15 тисяч с╕мей ╕з зони обов’язкового в╕дселення та 14 тисяч с╕мей з ╕нших забруднених територ╕й, надано житло близько 7 тисячам с╕мей ╕нвал╕д╕в-чорнобильц╕в. Цього року заходами уряду плану╓ться в╕дселити ╕з зони в╕дчуження вс╕х бажаючих, а це 81 особа, на що буде направлено з державного бюджету 14 м╕льйон╕в гривень.
Тяжкою спадщиною залиша╓ться б╕льш як 800 м╕сць захоронення рад╕оактивних в╕дход╕в, так званих «могильник╕в», споруджених п╕д час гостро╖ фази авар╕╖ без належного проектного опрацювання. Вир╕шенню ц╕╓╖ проблеми певною м╕рою сприятиме введення в д╕ю центру переробки ╕ захоронення рад╕оактивних в╕дход╕в на баз╕ комплексу «Вектор», буд╕вництво якого ведеться у зон╕ в╕дчуження.
На жаль, можливост╕ Укра╖ни щодо ф╕нансування чорнобильських програм набагато менш╕ в╕д потреб. Важким тягарем ляга╓ на державний бюджет ф╕нансування заход╕в з╕ зняття Чорнобильсько╖ АЕС з експлуатац╕╖ та перетворення об’╓кта «Укриття» на еколог╕чно безпечну систему. Т╕льки цього року з державного бюджету на зазначен╕ заходи направлено близько 350 млн. гривень (70 млн. долар╕в США). Наш╕ спод╕вання на сутт╓ву ф╕нансову п╕дтримку цих заход╕в з боку м╕жнародного сп╕втовариства виправдовуються не повн╕стю.
Чорнобильська трагед╕я засв╕дчила, що для подолання насл╕дк╕в техногенно╖ катастрофи такого масштабу необх╕дне об’╓днання економ╕чних ╕ технолог╕чних зусиль св╕тово╖ сп╕льноти. М╕жнародн╕ орган╕зац╕╖ та кра╖ни, що допомагали ╕ допомагають Укра╖н╕ у розв’язанн╕ проблем Чорнобиля, прагнули полегшити долю сотень тисяч людей, виконати свою гуман╕тарну м╕с╕ю, а також набути досв╕д подолання насл╕дк╕в таких авар╕й. Передус╕м, це вза╓мод╕я на державному р╕вн╕ з ООН, Ком╕с╕╓ю ╢вропейського Сп╕втовариства, МАГАТЕ, ЮНЕСКО, ВООЗ, залучення кошт╕в Св╕тового банку, ╢вропейського банку реконструкц╕╖ та розвитку тощо...
Не виника╓ сумн╕ву, що Чорнобильська трагед╕я - серйозний урок для всього людства. Нин╕ у св╕т╕ експлуатуються 439 атомних станц╕й, ще 35 ядерних енергоблок╕в споруджуються.
Укра╖на у цьому ряду сто╖ть на восьмому м╕сц╕ п╕сля США, Франц╕╖, Япон╕╖, Рос╕╖, Республ╕ки Корея, Велико╖ Британ╕╖ ╕ Н╕меччини.
Безпека ядерних енергоблок╕в може ╕ повинна бути забезпечена сучасними техн╕чними досягненнями. Людство ма╓ бути впевнене, що сумний, бол╕сний ╕ траг╕чний урок Чорнобиля б╕льше н╕коли не повториться...
(УКР╤НФОРМ).
МАЮТЬ СТАТУС ПОТЕРП╤ЛИХ...
На 1 с╕чня 2006 р. в Автономн╕й Республ╕ц╕ Крим проживало 9,3 тис. громадян, що постраждали внасл╕док катастрофи на Чорнобильськ╕й АЕС. За 2005 р╕к ╖хня чисельн╕сть зменшилася на 195 чолов╕к, або на 2%.
Майже половину вс╕х потерп╕лих складали учасники л╕кв╕дац╕╖ насл╕дк╕в (42,6%). Кожен трет╕й – це дитина, в╕днесена до категор╕╖ потерп╕лих.
Зб╕льшилося число родин, що одержують п╕льги унасл╕док утрати годувальника, смерть якого пов’язана з Чорнобильською катастрофою. На 1 с╕чня 2006 року таких родин – 155.
Найб╕льше число потерп╕лих проживало в м. С╕мферопол╕. ╥хня чисельн╕сть перевищила 2 тис. чолов╕к ╕ склала п’яту частину загального числа потерп╕лих.
Кожен 15-й “чорнобилець” АРК прожива╓ в ╢впатор╕╖ ╕ Лен╕нському район╕.
Кожна 5-та дитина, в╕днесена до категор╕╖ потерп╕лих, живе в С╕мферопол╕, кожна 14-та – у Ялт╕.
За 2005 р. в Автономну Республ╕ку Крим прибув 21 житель з населених пункт╕в, що постраждали в╕д катастрофи на ЧАЕС, що б╕льш н╕ж удв╕ч╕ менше, н╕ж у 2004 р.
Найб╕льша питома вага переселенц╕в в АРК склали жител╕ Житомирсько╖ ╕ Ки╖всько╖ областей, як ╕ в 2004 р.
У загальному числ╕ прибулих переселенц╕в зб╕льшилася питома вага переселенц╕в працездатного в╕ку.
Найб╕льшу частку переселенц╕в у 2005 р. прийняли Джанкойський (10 чол.) ╕ С╕мферопольський райони (4 чол.).
Головне управл╕ння статистики в АРК.
"Кримська Свiтлиця" > #17 за 21.04.2006 > Тема "З потоку життя"
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=3805
|
ПРЕЗИДЕНТ НА АСКОЛЬДОВ╤Й МОГИЛ╤ УШАНУВАВ ПАМ’ЯТЬ ГЕРО╥В КРУТ
«ЧЕСТЬ ДЛЯ МЕНЕ»
ВОЛЯ ДО ПЕРЕМОГИ
ТРИ ДЕСЯТИЛ╤ТТЯ ДОПОМОГИ
