Версiя для друку Обговорити в форумi

ДЕВ`ЯТЬ ПИТАНЬ ВИБОРЦЯ ДО НАРОДНОГО РУХУ УКРАЇНИ

1. Чому Народний Рух іде до Верховної Ради України єдиним списком з Блоком "Наша Україна"?
Здійснюючи заповіт В'ячеслава Чорновола про єднання всіх демократичних сил, Народний Рух України свого часу став ініціатором створення цього Блоку та його співзасновником, разом із п'ятьма іншими демократичними партіями. Спільними зусиллями в 2002 році ми провели могутню фракцію до парламенту. А в 2004 році - разом перемогли на Майдані.
Досвід спільної боротьби довів, що такий союз є дієвим та дуже ефективним.
Рух вважає, що розпорошення помаранчевої коаліції, чому ми бачили кілька прикрих прикладів, служить на користь недругів України. Жодні ідейні відмінності між учасниками Блоку, жодні особисті амбіції та зауваження до окремих діячів Блоку не можуть виправдати розколу побратимів Майдану.
Єдність у боротьбі з уламками імперського режиму є вище від усього, що різнить нас. Адже противник в нас один, хоча й багатоголовий. Саме тому Народний Рух, як і раніше, іде на вибори до Верховної Ради України у складі Блоку "Наша Україна".
Бо ми не міняємо друзів.

2. Чому Народний Рух України іде на виборах до кримських органів влади разом із Меджлісом?
Як узгодили між собою Народний Рух, Блок "Наша Україна" та Меджліс, у виборах до кримських органів влади Рух іде окремим списком, включивши до нього представників, рекомендованих представницьким органом кримських татар - Курултаєм.
Таке рішення є природним продовженням усього ходу діяльності Руху в Криму.
Наша партія завжди стояла на сторожі прав тих, хто потерпів від тоталітарного свавілля. Як відомо, кримськотатарський народ став жертвою одного з найбрутальніших злочинів комуністичного режиму - тотальної депортації, тяжкі наслідки котрої болісно даються взнаки донині.
Це не є проблемою лише самих кримських татар, як хтось може вважати.
Те, що спадщина сталінської диктатури досі справляє свій вплив на наше суспільство, є проблемою всією України. Мета Народного Руху - цілковите очищення України від наслідків тоталітаризму. Доки цього не зроблено (в тому числі, й у справі відновлення прав кримських татар), про справжню свободу України говорити зарано.
Народний Рух твердо відстоює цілісність та незалежність України. Ці ідеали незмінно знаходять цілковиту підтримку наших кримськотатарських союзників, котрі вже давно ділом довели свою прихильність до них. Національний рух кримських татар був та залишається найсильнішою з продержавницьких політичних сил на півострові на противагу антиукраїнським формуванням проімперського ґатунку.
Це дозволяє Рухові ставиться до своїх кримськотатарських союзників не лише як до політичних однодумців, але й як до надійних товаришів у побудові загального дому - вільної демократичної України.
Ми завжди були разом, і разом ідемо сьогодні на вибори.
Бо, знов таки, ми не міняємо друзів.

3. Як Народний Рух ставиться до кримської автономії?
В усіх державах світу автономні утворення - це території, де компактно проживає той чи інший корінний народ, котрий не має державності за межами даної країни (як, наприклад, Карелія та Башкортостан в Росії, Країна Басків в Іспанії тощо).
Автономія є й у складі України. Для якого корінного народу вона створена? Певно, для кримськотатарського - бо він є тут корінним, живе компактно і не має державності за межами України?
Ні, не для нього. АРК відрізняється від усіх автономій світу тим, що є не національною, а "територіальною". Давно не є секретом, що ця автономія була спішно створена під час агонії комуністичного режиму, аби завадити успадкуванню Криму Україною в випадку розпаду Совєцького союзу.
Цей сценарій спрацював лише частково: Крим таки залишився в Україні, але став "заповідником комунізму", де над районними радами ще років зо три по серпню 1991 року полохалися червоні прапори, а місцеві уряди не приховували антиукраїнських настроїв.
Крим має бути автономією. Але геть не з тієї причини, що місцева правляча каста вельможних князьків звикла комфортно почувати себе за кермом власної "мікро-держави". А з тієї, що Крим, котрий є для одних лише курортом, для інших є єдиною в світі вітчизною. І українці, котрі самі століттями були позбавлені батьківщини, мають розуміти це як ніхто інший.
Рух є єдиною партією в Україні, що під-тримує здійснення кримськими татарами їх права на відновлення кримськотатарської національної автономії в Криму в рамках демократичної соборної Української держави.
Рух вважає, що створення такої автономії, в котрій цілком ґарантовані права як корінного народу, так і права кожної окремої особи незалежно від її національності, сприятиме укріпленню Української Держави. Ми впевнені, що в майбутньому до позиції Руху, зваживши усі доводи та відкинувши упередженість, приєднаються й інші демократичні сили.

4. Що Народний Рух України вважає з приводу українізації Криму?
Чим насправді є "українізація"? Наші недруги запевняють електорат, що це є такий захід з насильницького натягання на всіх шароварів та примусового вживання української мови навіть уві сні. Завдяки цій пропаґанді приблизно таким чином українізацію уявляє багато хто з пересічних кримчан. Те, що подібна пропаґанда є провокацією, годі й доводити.
Говорячи про українізацію, ми виходимо з того принципового положення, що Україна споконвіку є європейською державою. Вона на довгі роки потрапила до полону чужої деспотії, але тепер помалу повертається з неволі до загальноєвропейського дому. І тому українізація є не всезагальним запровадженням "шароварів" чи "оселедців", як блюзнують вороги українства, а насамперед вкоріненням в нашому суспільстві одвічних європейських цінностей вільності, гідності кожної особи, колеґіальності влади та верховенства права. На цих засадах здавна будувалися європейські суспільства, на них і ми будували свою державність - від Гетьманщини до УНР.
Ось це і є правдивою українізацією.
Ми згодні з Президентом, коли він закликає: "думай по-українськи". В цьому заклику йдеться насамперед не про мову (бо тоді було б "думай українською"), а про значно ширший вимір світогляду. "Думати по-українськи" означає "думай як громадянин України". Не як раб, не як тимчасовий міґрант, не як турист із чужої країни, а як господар своєї держави, в управлінні котрою ти маєш участь та майбутнє якої - твоє майбутнє. Думати по-українськи може людина будь-якого етнічного походження, навіть якщо її мислений потік тече іншою мовою, ніж українська, але яка усвідомлює себе як громадянина, відповідального за долю своєї держави - України.
Тож думаймо по-українськи, шановне панство.
Це і є сутність українізації.

5. Якою є позиція Народного Руху України стосовно мовного питання в Криму?
Рух є послідовним захисником української мови. Він завжди боротиметься з будь-якими спробами принизити її державний статус чи офіційно впровадити інші державні мови.
Водночас Рух є захисником прав людини - в тому числі, й права кожної особи спілкуватися мовою батьків. Є природним, коли кримські татари розмовляють кримськотатарською, росіяни - російською, молдовани - молдовською. Програма Руху проголошує підтримку навіть найменших в країні мовних спільнот: караїмської та кримчацької. На відміну від наших колишніх поневолювачів, ми ніколи не вдамося до заборони чужих мов. Але і свою не дамо образити.
Головна мовна проблема в Криму полягає в тому, що (на відміну від представників інших націй) чужою мовою спілкуються між собою багато кримських українців. Тож не дивуймося, що українцям у Криму нав'язано статус однієї з кількох національних меншин, чиєю думкою можна легко нехтувати. Якби державною мовою як рідною розмовляли сотні тисяч людей на півострові - то й реґіональна газета була б у нас не одна, і не так легко деяким діячам було б збуджувати в Криму пристрасті із запровадження "альтернативних" державних мов чи "подвійних громадянств"...
Час українізувати самих себе, шановні співвітчизники! Говорімо українською й на вулицях, і в оселях. Звертаймося державною до чиновників та вимагаймо за законом відповідати саме нею. Вимагаймо забезпечити право українських дітей навчатися в українських школах. Хай, нарешті, звикне Крим до звучання нашої мови не тільки з телевізійного ефіру, але й з вуст своїх численних українських мешканців!
Конституційний статус нашої мови як державної - це лише частина шляху до забезпечення належного їй місця в суспільному житті. Інша частина - це набуття нашою громадою поваги та справжнього авторитету в суспільстві.
Бо за ким сила правди та моральний авторитет - за тим і тягнуться люди.

6. На чиєму боці стоїть Народний Рух у питаннях міжконфесійних відносин?
У цих питаннях Народний Рух України стоїть на боці закону та справедливості.
Серед рухівців в Криму є люди різних конфесій. Це й представники трьох найбільш поширених в Україні православних церков, і католики східного та західного обряду, і мусульмани. Більшість з нас є людьми віруючими, знайомими зі Святими Писаннями. В жодному вислові святих книг немає повчань, аби люди прив'язували віру до своїх політичних уподобань, використовували релігію як політичне знаряддя чи як рекламний символ. Цього ми й дотримуємося.
Народний Рух України не стоїть на боці певної релігійної течії, бо є політичною організацією, відкритою для визнанців будь-якої віри. Ми вважаємо важким моральним злочином використання релігії з метою політичної боротьби. Особливу огиду в нас викликає псевдорелігійна риторика з вуст деяких партій лівого спрямування, котрі охоче втручаються в міжконфесійні справи, хоча сутність їхньої матеріалістичної  ідеології взагалі заперечує існування Бога.
Ні Писання, ані філософія демократичного суспільства не передбачають, що певна конфесія мусить бути "улюбленкою влади", а інші повинні зазнавати відвертих чи прихованих переслідувань та служити свої треби в катакомбах. Із цим ми непримиренно боротимемося - так само, як і зі спробами політизації питань конфесійних відносин. Віруюча людина не стане ліпити своє визнання віри на біґборд чи транспарант, а невіруючим дільцям від політики немає чого вишукувати в цій найделікатнішій площині суспільних відносин.
Народний Рух залишається вірним своєму базовому принципу: бути на боці тих громадян, хто потерпає від беззаконня, незалежно від їх конфесійної належності.

7. Чому Народний Рух є прихильником приєднання України до Північно-Атлантичного Договору?
Організація Північно-Атлантичного Договору (НАТО), заснована 1949 р., є прямою наступницею Антигітлерівської коаліції. Ця організація була створена з метою запобігти повторенню жахів Другої світової війни. До неї вже увійшли всі наші сусіди з посттоталітарних країн Центральної Європи, тепер там чекають і на нас.
Загляньмо до перших пунктів Договору, учасники котрого зобов'язуються "розв'язувати всі міжнародні спори, до котрих вони можуть бути втягнуті, мирними засобами таким чином, щоби не загрожувати міжнародний мир, безпеку та справедливість, та утримуватися в своїх міжнародних відносинах від погрози силою...".
Котре з цих положень суперечить засадам міжнародної політики України?
Жодне!
Аби так наполегливо відхиляти цей договір, як це робить Москва та її політичний загін в Україні, треба мати якісь засадничі розбіжності з наведеними положеннями.
В чому вони полягають? У намірі розв'язати свої міжнародні спори немирними засобами? У планах загрозити міжнародний мир, безпеку та справедливість? У небажанні утримуватися від погрози силою?
Якщо це так, то Україні варто поквапитися зі вступом до спільноти країн, де "збройний напад проти однієї чи кількох із них в Європі чи в Північній Америці розглядатиметься як напад проти всіх Сторін Договору". Інакше кажучи, плануючи розв'язати зброєю якесь "невеличке питання" з Україною, ініціатор мусить ураховувати жахливу перспективу наткнутися на міць всієї Європи та Північної Америки.
Зрозуміло, що така перспектива може сильно розчарувати того, хто планує розмовляти з нами мовою воєнного диктату. Але чи ж не саме цього Україні потрібно, аби ніхто не смів погрожувати їй?
Приєднання до Договору стане вічною ґарантією нашої безпеки.
Сподіваємося, що палкість противників Договору пояснюється лише бажанням заробити дешеві політичні дивіденди, а не якимись скритими планами на майбутнє, що суперечать переліченим мирним принципам.

8. Усі партії однакові... Чим Народний Рух різниться від інших?
Народний Рух України - одна з тих дуже нечисленних партій, що будуються на ґрунті певної чіткої ідеології. В цьому велика різниця між Рухом та багатьма іншими партіями, згуртованими навколо вузьких економічних зацікавлень певних бізнесових груп, створених "персонально" під окремих можновладців чи штучно сколочених "під вибори".
Рух є спільнотою за переконаннями, а не за інтересами гаманця.
За 15 років свого існування Народний Рух України спромігся не заплямуватися в сумнівних коаліціях та уникнути тих брудних скандалів навколо грошей, що розвалили деякі інші політичні об'єднання країни. Усі знають, що Руху в минулому довелося витримати суворі внутрішні дискусії. Цей процес був складним, але цілющим: Рух став колом справжніх перевірених однодумців.
Супротивники Руху ліплять на нього найбільш злобні ярлики, але серед них, на щастя, не було таких, як "корупціонери", "продажні товстосуми", "грошові мішки", "безпринципні перефарбуванці". Бо Народний Рух України ніколи не куплявся та не продавався. Ніколи не міняв друзів та не змінював своїх переконань. Не приймав до себе "політичних колобків", що котяться по партіях у пошуку зиску.
Головне в політиці - це не вміння продатися якнайдорожче, а вірність принципам, мудрість та чисте сумління. Такою була заповідь усіх українських борців за свободу, так вчив народний герой сучасності В'ячеслав Чорновіл. Цієї заповіді Рух дотримується досі й суворо дотримуватиметься завжди. Хто наважується мислити та чинити інакше - той не залишається в партії.
Народний Рух бореться за Україну не тільки під час виборів.

9. Тож за кого слід голосувати, аби вже точно не помилитися?
Остаточне рішення, звичайно, буде за вами. При владі мають бути ті сили, що втілюють прагнення народу до справжньої незалежності України.
На виборах до Верховної Ради України голосуймо за Блок "Наша Україна".
Нам треба створити в парламенті найпотужнішу депутатську групу, котра зможе за-побігти "голубому" реваншу. Заради цієї мети треба забути про всі розбіжності: вони не варті того, щоби через них "помаранчеві" опинилися в меншості.
Треба зауважити, що до виборчого бюлетеня до Верховної Ради України буде вписаний так званий "народний рух України за єдність". Ця партія має "рухівську назву", але її хазяї не мають нічого спільного з Народним Рухом України.
Створення багатьох партій під схожими назвами (т. зв. "політичне клонування") - улюблений трюк брудних політичних махінацій. Де трюки - там справа нечиста. Не зв'язуймося з хитрими політтехнологіями.
Голосуймо за Майдан, за "Нашу Україну".
На виборах до Верховної Ради Криму та місцевих органів влади голосуйте за Народний Рух України.
У списку будуть й інші партії, що проголошують прихильність до цінностей української державності. Це дуже добре, що в Криму нарешті з'явилися нові продержавницькі сили, але варто оцінити: чи встигли вони за останній рік залучити на свою сторону достатньо прибічників? Чи подолає кожна з них трьохвідсотковий бар'єр, для чого потрібні голоси приблизно 36 тисяч чоловік?
Якщо не подолає - то голоси, віддані за тих, кому не пощастило, будуть розподілені поміж тими партіями, що пройшли до кримської Ради. А більшість у ній явно візьмуть недружні нам реваншистські сили. Саме їм і дістанеться більша частка голосів за тих, хто не перетнув бар'єру. Чи того хочуть виборці?
За Народним Рухом України - голоси багатьох з кримської української громади, за ним - багатотисячна підтримка наших давніх кримськотатарських друзів. Завдяки нашій співпраці з Курултаєм Народний Рух України отримає досить численні фракції в усіх кримських органах влади.
БУДЬМО РАЗОМ!
БО МИ НЕ МІНЯЄМО ДРУЗІВ.

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #9 за 24.02.2006 > Тема "З потоку життя"