|
"Кримська Свiтлиця" > #4 за 20.01.2006 > Тема "Резонанс"
#4 за 20.01.2006
К. Затулін: "ХІБА УКРАЇНОЮ ДО ЦЬОГО ЧАСУ ПРАВИЛИ ЦІЛКОВИТІ ДУРНІ?!"
Лідія СТЕПКО, власкор "КС".
В своїй хаті - своя правда?
Навігаційно гідрографічні об'єкти України за Законом не можуть бути віддані в оренду, бо саме Україна несе відповідальність за безпеку судноплавства у межах кордонів держави. Не можуть, але були, і не в оренду, а - просто так, в знак дружби з Росією. Саме так можна розцінити 14-річне володіння ЧФ РФ об'єктами гідрографії України і не лише ними. Сьогодні Росія утримує близько 80 таких об'єктів вздовж Чорноморського узбережжя.
Де ще у світі міждержавна Угода про базування чужого військового флоту могла би бути підкріплена не обчисленнями площ об'єктів оренди та відповідними за них фінансовими розрахунками, а домовленістю про дружбу? Виходить, з іншими ми дружили просто так, а з росіянами - за повне їхнє хазяйнування на нашій землі. Від принад цієї дружби й у цивільних давно оскома, що ж до наших військових моряків, то треба вклонитися цим мужнім чоловікам за надлюдське терпіння. Це їм після "братського розподілу" радянського Чорноморського флоту дісталося 20% кораблів, а точніше - гора металобрухту. Це їх залишили повністю без флотської інфраструктури. Натомість росіянам дісталось стільки зайвих приміщень, що на умовах суборенди вони здавали їх всі роки нашим підприємцям. Під дахом ЧФ РФ тільки у Севастополі сьогодні 200 таких підприємств. Цю цифру нещодавно оприлюднили самі ж місцеві бізнесмени, ухвалюючи в рамках "круглого столу" звернення до Президента з проханням дозволити й надалі орендувати у росіян своє (!), національне, аби тільки не постраждав їх бізнес.
Договір про дружбу гикнувся нам відкриттям у Севастополі десятків філій російських ВНЗ, що роками працювали без ліцензій; створенням фондів, на зразок "Крим-Севастополь", "Москва-Севастополь" тощо, які й досі фінансують всі антиукраїнські заходи та чимало друкованих ЗМІ недержавницького спрямування; підручниками без державних грифів у севастопольських школах, завезеними з Росії; поповненням бібліотечних фондів міста літературою далеко не дружнього змісту; передачею Московському Патріархату поновленого за кошти Київської держадміністрації Херсонеського собору Св. Володимира, ... всього не перелічити. У рамках тієї ж "дружби" ще кілька років тому містом крокував патруль ЧФ РФ, який міг заарештувати вояка ВМСУ. А морські піхотинці ЧФ РФ могли "боротися" з "терористами" у кримському лісі (біля поселення Алсу) без всілякого погодження не лише з державною, а й з місцевою владою. Хазяйнували, як хотіли, цілих 14 років. Та що там якісь маяки у порівнянні з заповідними землями Південного берега Криму, що скуповувалися за безцінь?
Тому зараз росіяни не можуть і не хочуть розуміти нашої рішучості.
Депутат російської Держдуми Костянтин Затулін також не може осягнути великоімперським розумом, чому 14 років поспіль у нас чинилося беззаконня, а зараз ми згадали, що таки маємо Закон. Кілька днів тому з телестудії "5-го каналу" він роздратовано кинув запитання, здавалося, усьому народу України: "Вы что хотите сказать, что до этого Украиной правили полные дураки?!"
Напевне, з цього запитання нам варто було б починати наводити порядок у власній домівці одразу після перемоги Майдану, а ми тільки зараз спроквола почали ворушитися. Настільки спроквола, що пересічний громадянин не витримує і починає штовхати владу на рішучіші дії. Може, хоч "Студентське братство" покаже нам, як треба себе поважати. Хочеться, звичайно, вірити, що діють братчики з власної ініціативи, бо трохи незвично бачити надспокійного, впевненого у своїх вчинках студента, у той час, коли наші дипломати вже не витримують, дозволяючи собі не завжди дипломатичну риторику.
14 січня лідер Всеукраїнської молодіжної організації "Студентське братство" Олег Яценко та кандидат технічних наук, працівник маяка, розташованого на мисі Сарич, Юрій Лещенко відвідали Севастополь, де зустрілися з місцевими ЗМІ.
Обговорювали неправомірність утримування українських навігаційних об'єктів Чорноморським флотом РФ та неправильне тлумачення останніх подій деякими вітчизняними і російськими друкованими та електронними ЗМІ. Крім того, метою прес-конференції було оприлюднення широкому загалу рішення судів про приналежність всіх об'єктів навігації Україні і неможливість, згідно із Законом, передачі їх в оренду.
Юрій Лещенко почав розмову з нагадування про заяви Росії у 1996, а потім у 1998 році, що вона не несе відповідальності за безпеку судноплавства у межах кордонів України. Крім того, він зазначив, посилаючись на запити та відповіді на них з Міністерства транспорту та зв`язку України, СБУ та інших відомств держави, що у Криму немає жодного об'єкта, який використовується ЧФ РФ на правах оренди. Ціна таких невідповідностей сьогодні - щорічна втрата державою близько трьох мільярдів доларів.
Всі суди на відшкодування об'єктів навігації Міністерство транспорту та зв`язку України виграло. Росіяни ж щодня нагадують нам, що гратися з озброєним людом не варто. Всі наші суди 17 січня міністр оборони РФ п. Іванов назвав "деревенскими" і виконувати їх рішення, схоже, ніхто в Росії не збирається.
З багатьох маяків, які утримуються незаконно, вже винесене обладнання, що містить цінні метали. Натомість влітку будівлі на територіях маяків перетворюються на бази відпочинку з встановленням там ліжок та інших предметів побуту для відпочиваючих.
Працюють на маяках громадяни України. Дехто з них проживає там тимчасово, працюючи вахтовим способом, інші мешкають постійно. Російські командири примудрилися навіть брати з наших громадян квартплату. Неслухняним відмикали світло. Юрій Лещенко сам пройшов через таку процедуру покарання. На прес-конференції він передав журналістам досить цікавий документ - наказ № 34 від 16 березня 1999 року командира військової частини 49385 капітана 2-го рангу А. Дуки, де той наказує відімкнути світло "жильцам, имеющим задолженность свыше шести месяцев" та ще й відправити документи до Балаклавського народного суду "на принудительное взыскание задолженности".
І будьте певні, й світло пану Лещенку вимкнули, й гроші через суд відшкодували. Неправомірність тих вчинків російських військових він доводив у судах роками.
І таки довів, треба віддати належне.
Сьогодні на мисі Сарич панують морські піхотинці Росії. На інших об'єктах навігаційно-гідрографічної служби, зокрема поблизу Генічеська, російська сторона також посилила охорону. Україна опрацьовує тактику вилучення своїх об'єктів навігації та шле ноти протесту Росії, нагадуючи про право денонсації базової Угоди. У відповідь Росія погрожує денонсацією угоди про приєднання Криму до України. Тим часом український політикум, попри всі державні негаразди, чубиться за владу.
Або нашим нардепам стане, нарешті, здорового глузду згуртуватися в скрутну для держави годину, або затуліни глузуватимуть з нас вічно, здаючи українцям в оренду їхню українську державність...
м. Севастополь.
* * *
А тим часом, як повідомив "5 канал",
19 січня на території мису Сарич з`явилися бронетранспортери ЧФ РФ. Вхід для працівників Міністерства транспорту та зв`язку України заблокований.
"Кримська Свiтлиця" > #4 за 20.01.2006 > Тема "Резонанс"
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=3567
|
ГОЛОВНИЙ П╤ДСУМОК 31-го «РАМШТАЙНУ»:
«РОЗМОВА ДАЛА ЗНАЧНИЙ ПРОГРЕС»?
РЕАБ╤Л╤ТАЦ╤Я В╤ЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦ╤В ╤ ВЕТЕРАН╤В
ЯК РОС╤Я СТИРА╢ УКРА╥НСЬКУ ╤ДЕНТИЧН╤СТЬ
ПОКРОВА БЕЗ М╤Ф╤В: ЩО МИ ЗНА╢МО ПРО ЦЕ СВЯТО
