Версiя для друку Обговорити в форумi

Ставлення колишньої малопатріотичної та некомпетентної неукраїнської влади до збереження культурної спадщини та до відродження духовності нашого народу, на наш погляд, найповніше віддзеркалює виконання чиновницькою армією владних постанов щодо вшанування пам'яті видатних українських учених - садівників
Левка та Володимира Симиренків. Вони були прийняті лише під тиском громадських організацій та за сприяння певної частини народних депутатів України ще у лютому 2002 року.
Упродовж трьох років мінялися голови Верховної Ради, змінилось кілька прем'єрів та складів українських урядів, але переважна більшість заходів так і не була виконана. Більше того, організаційний комітет, призначений урядом, жодного разу так і не збирався. Тож до цієї справи долучилися лише українські громадські організації та окремі ентузіасти. Можливо, завдячуючи їм, хоч дещо з урядових заходів вдалося втілити у життя. Так, у Криму здійснено перевидання першого тому безсмертної наукової праці Л. П. Симиренка "Кримське промислове садівництво", видавництво "Таврія" на замовлення Державного комітету телебачення і радіомовлення України випустило трилогію "Л. П. Симиренко - фундатор українського промислового садівництва", підготовлена до друку монографія "Л. П. Симиренко і Крим", матеріали науково-практичної конференції "Кримське промислове садівництво: минуле, сьогодення, майбутнє".
Напередодні ювілею ученого у Міністерстві АПК Криму за ініціативою Кримської філії НТШ проведено наукову конференцію "Наукова спадщина Л. П. Симиренка і актуальні проблеми розвитку сучасного промислового садівництва" і організована унікальна виставка "Садівничий геній України". Аналогічні виставки організовані у кримськотатарській бібліотеці ім. Ісмаїла Гаспринського та у бібліотеці "Таврика" Кримського республіканського краєзнавчого музею. У квітні передбачається проведення міжнародної симиренківської конференції у Південній філії Київського національного аграрного університету. Відбулися наукові конференції на батьківщині Л. П. Симиренка, у Млієві Черкаської області, в Уманському аграрному університеті та у Київському національному аграрному університеті. У травні передбачається проведення міжнародної конференції у Мліївському інституті садівництва ім. Л. П. Симиренка (у родинній садибі Платонів хутір).
Проте заплановані урядом заходи щодо реконструкції родинної церкви, відродження родинного цвинтаря та збереження славетного симиренківського дендрарію та музею родини Симиренків так і лишилися намірами.
Болючі проблеми збереження унікальної симиренківської спадщини, своєрідної колиски української культури та духовності дісталися новій владі у спадок від кучмівського чиновництва. Чи ж вистачить у нових урядовців, приведених до влади народом, розуміння бажання наукової громадськості вирішити зазначені проблеми. Листи до нової влади свідчать про те, що проблеми збереження симиренківської спадщини лишаються в країні і після здійснення Помаранчевої революції. Наведемо деякі з них...

Звернення учасників наукової конференції "Наукова спадщина Левка Платоновича та Володимира Левковича Симиренків та сьогодення вітчизняного садівництва",
4 лютого 2005 р., Мліївський інститут садівництва УААН.

Президенту України ЮЩЕНКУ В. А.
Шановний Вікторе Андрійовичу!
Конференція "Наукова спадщина Левка Платоновича і Володимира Левковича Симиренків та сьогодення вітчизняного садівництва", присвячена 150-річчю від дня народження фундатора українського садівництва Л. П. Симиренка, відбувається на його батьківщині, у Млієві Городищенського району Черкаської області у знаменні для України дні формування нової влади та нових підходів до розв'язання наболілих проблем. Одну з них від імені нашого зібрання хочемо порушити. Вона стосується створення історико-культурного заповідника "Родина Симиренків" у родовому маєтку видатних українських промисловців, підприємців, меценатів XIX та садівників XX століття, великих патріотів України, котрі всіляко сприяли розбудові української державності, розвитку національної промисловості, освіти, медицини, культури.
Громадськість району і всієї України вже багато років поспіль добивається втілення цієї ідеї в життя й глибоко стурбована, що рішення Верховної Ради від 01.06 2002 р. та розпорядження Кабінету Міністрів № 281-р від 01.06 2002 р. не знайшли свого втілення, а пакет документів про заснування заповідника загубився в нетрях Кабміну, хоч залишалося тільки поставити підписи. Тепер ще не пізно виправити становище й ухвалити довгоочікуване рішення, оголосити водночас 2005 і 2006 рр. роками Симиренків, бо вони позначені ювілейними та круглими датами членів родини: 210-річчям Федора Степановича, 185-річчям Платона Федоровича, 170-річчям Василя Федоровича, 150-річчям Левка Платоновича та 80-річчям Тетяни Володимирівни.
Вона - остання гілочка Симиренкового роду, що народилася в Україні, багато років жила в Канаді. Як тільки стало можливим, приїздила до Києва, Городища й Млієва, передала землякам багато збережених нею цінних документів і матеріалів. Тетяна Симиренко-Торп над усе прагнула, щоб заповідник з'явився на предківщині її знаменитих батька, діда, прадіда.
На жаль, сьогодні Платонів хутір перебуває у вкрай занедбаному стані. Руйнуються історичні будівлі, що збереглися з позаминулого сторіччя, псуються безцінні експонати музею, занепадає колись розкішний дендрарій і колекція рослин, не вирішується питання про відновлення й реконструкцію родинної церкви Симиренків, нині храм і будинок культури містяться під одним дахом. Нічого не зроблено для реставрації сімейного цвинтаря.
Шановний Вікторе Андрійовичу! Ми просимо Вас надати нового звучання справі створення історико-культурного заповідника "Родина Симиренків" з метою збереження спадщини й увічнення пам'яті великих громадян України, чиї життя та діяльність є прикладом безкорисливого й вірного служіння Вітчизні та народові. Для того, щоб заснувати заповідник і привести до ладу його об'єкти, потрібно:
- реконструювати приміщення Симиренкової доби, в одному з яких розташований нині музей родини Симиренків;
- реконструювати родинну церкву Симиренків та розташований біля неї родинний цвинтар;
- реконструювати приміщення районного центру бібліотек і музеїв імені Володимира Симиренка у Городищі та центру культури і дозвілля у Млієві;
- реконструювати  пам'ятку  садово-паркового  мистецтва та Симиренкову колекцію рослин;
- спорудити пам'ятник В. Л. Симиренку на території Мліївського інституту садівництва;
- перевидати праці Л. П. Симиренка та В. Л. Симиренка;
- створити кінофільм про родину Симиренків.
На все це потрібно, за скромними підрахунками, 7,5 млн. грн.

*  *  *

Обращение участников научно-практической конференции "Научное наследие всемирно известного отечественного ученого-плодовода и помолога Л. П. Симиренко и актуальные проблемы развития современного промышленного плодоводства" к Верховной Раде и Совету министров АР Крым.

Председателю Верховной Рады АР Крым Б. Д. ДЕЙЧУ
Председателю Совета министров АР Крым С. В. КУНИЦИНУ

Уважаемый Борис Давыдович!
Уважаемый Сергей Владимирович!
Конференция "Научное наследие всемирно известного отечественного ученого-плодовода и помолога Л. П. Симиренко и актуальные проблемы развития современного промышленного плодоводства" проходит в период, когда вся наша страна и мировая научная общественность широко отмечают знаменательную дату - 150-летие со дня рождения классика отечественного плодоводства Льва Платоновича Симиренко.                  
Почти 30 лет своей яркой и плодотворной жизнедеятельности выдающийся ученый посвятил изучению, развитию и пропаганде плодоводства Крыма, как ведущей отрасли сельскохозяйственного производства края.
Всемирное признание, уважение и славу снискали такие научные работы Л. П. Симиренко, как "Опыт исследования крымского промышленного плодоводства" (1891), "Материалы к исследованию крымского промышленного плодоводства" (1893) и фундаментальный труд "Крымское промышленное плодоводство" (1912). На них воспитывалось несколько поколений отечественных плодоводов. Указанные научные труды как и его трехтомная "Помология", вышедшая после трагической гибели ученого, не потеряли значения и для современного плодоводства. Они и сегодня являются надежной базой развития отрасли.
Учитывая величайший вклад всемирно известного ученого-плодовода и помолога Л. П. Симиренко в изучение и развитие крымского плодоводства, в рамках выполнения Государственной программы по чествованию его имени, просим Вас в юбилейном году осуществить в Крыму следующие мероприятия:
1. Присвоить Л. П. Симиренко звание "Почетный крымчанин".
2. Ходатайствовать перед Кабинетом Министров Укра-ины и Украинской академией аграрных наук о присвоении имени Л. П. Симиренко Крымскому научно-ис-следовательскому институту плодоводства (бывшей Крымской опытной станции садоводства), к созданию которой в 1913 году ученый имел непосредственное отношение.
3. Войти в ходатайство перед Верховной Радой и Кабинетом Министров Украины о переименовании с. Маленькое Симферопольского района в п. Симиренко.
4. Назвать именем ученого улицы в престижных районах городов: Симферополя, Бахчисарая, Ялты, Алушты, Белогорска, Судака, Гурзуфа.
5. Назвать именем Л. П. Симиренко одну из площадей в г. Симферополе, Ялте, Белогорске.
6. Установить мемориальные доски в местах пребывания Л. П. Симиренко (дом врача В. Н. Дмитриева в Ялте, Никитский ботанический сад, дом М. С. Воронцова в парке "Салгирка", дом врача Мильгаузена, в бывшем здании Таврической земской управы, в доме губернатора в Симферополе).
7. Назвать именем Л. П. Симиренко одно из садоводческих хозяйств в предгорной зоне Крыма.
8. За счет 1% отчислений на развитие садоводства заложить симиренковские сады в исторических зонах развития плодоводства.
9. Заложить образцово-показательные симиренковские сады в научных и учебных заведениях Крыма.
10. Учредить премию АР Крым им. Л. П. Симиренко за выдающиеся заслуги в развитии крымского плодоводства.
11. Учредить стипендии им. Л. П. Симиренко в Южном филиале КНАУ и Крымском агротехнологическом колледже.
12. Открыть постоянно действующую экспозицию, посвященную жизни и дея-тельности Л. П. Симиренко в Крымском республиканском историко-краеведческом музее.
13. Проводить ежегодные симиренковские конференции и чтения в с/х учебных и научных заведениях.
14. С целью возрождения и внедрения в промышленное и любительское садоводство Крыма лучших аборигенных сортов плодовых и малораспространенных культур (кизила садового, рябины красной, фундука, эриоботрии, шелковицы и др.) при финансовой поддержке АР Крым создать в системе Никитского ботанического сада специальное научное структурное подразделение.
15. Для сохранения и развития уникального в мировой садоводческой практике явления, каким является чаирное плодоводство, создать на базе Крымского   инженерно-педагогического университета лабораторию чаирного плодоводства и народных промыслов.

*  *  *

Керівнику патріотичної фракції "Батьківщина" у Верховній Раді України, народному депутату Ю. В. ТИМОШЕНКО

Про відтворення національної святині-заповідника садиби "Родина Симиренків"
Шановна Юліє Володимирівно!
В березні цього року під час Вашого полум'яного передвиборного виступу на мітингу перед жителями Черкас, який відбувся на театральній площі міста, як ви пригадуєте, над музично-драматичним театром ім. Т. Г. Шевченка летіли і поверталися в наш край кілька ключів гусей.
Дивлячись у небо, ви тоді сказали: "Це добра ознака. Весна переможе". Ваша реакція, поведінка, виступ - все це вплинуло і викликало в людей радість, віру, надію, оптимізм і любов.
Все, що природно, то символічно. Народ відчув і зрозумів: у нації з'явився лідер-патріот України.
Повірили і проголосували за Вас.
Наше звернення від імені громадськості Шевченкового краю полягає в наступному... (Не будемо повторювати викладу проблем і пропозицій, про які йдеться у попередніх листах. - Ред.).

*  *  *

Доброго всім дня, високоповажні добродії!
Щаслива тим, що в нашій державі є багато щирих і самовідданих людей, які, попри все, здатні опікуватися славетною спадщиною, не дати нашим душам
зачерствіти і забути імена видатних людей України - родини Симиренків, чиї діяння завжди були спрямовані на благо нації і повинні залишитись у пам'яті народу назавжди.
Я б від щирого серця підтримала фінансово Ваш задум, якби була у мене така можливість на теперішній час. Але, на жаль, через незалежні від мене обставини я не зможу долучитись до цієї абсолютно потрібної справи фінансово, хоча розумом і серцем я з Вами. Я вірю в те, що прийде час, коли кожен з нас зможе долучитися до такої благочинної події і такі вчинки будуть сприйматися всіма людьми з належною необхідністю і щирістю. Час відродження славетних традицій розпочнеться зі змінами в політичному просторі держави і з перемогою 31 жовтня 2004 року проукраїнського лідера - Віктора Ющенка - на президентських виборах.
Бажаю Вам здійснити Вашу велику справу і здолати всі труднощі на своєму шляху; здоров'я і щастя всім Вам!
З повагою,
Юлія ТИМОШЕНКО,
народний депутат України.

P. S. Цю відповідь на свій лист симиренківці отримали ще задовго до виборів, коли й справді ні у Юлії Володимирівни, ні у Віктора Андрійовича не було тих можливостей, які у них тепер є як перших осіб держави. Тож тепер, як кажуть, і карти в руки!

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #10 за 04.03.2005 > Тема "З потоку життя"