Версiя для друку Обговорити в форумi

Душі криниця

ДО 125-РІЧЧЯ ВІД ДНЯ НАРОДЖЕННЯ

Діла добрих оновляться,
Діла злих загинуть.
Тарас ШЕВЧЕНКО.

Творчість Василя Васильовича Безкоровайного (12.01.1880 р., м. Тернопіль - 5.03.1966 р., м. Буффало, США), видатного українського композитора (автора понад 350 різножанрових творів), диригента, піаніста-акомпаніатора, засновника музичних шкіл, хорів, оркестрів, громадського діяча, члена Українського Музичного Інституту Америки, чиї твори, як і багатьох інших українських митців, розвіяних лихоліттями першої половини ХХ віку, повертаються, неначе лелеки і "з далекого краю", і з архівних схронів, і з приватних збірок в Україну, зринаючи в її живій звуковій аурі свіжою і неповторною мелодією, ще одним своєрідним голосом у пребагатому розмаїтті сучасної національної культури.
12 березня 1999 року в Сімферополі було створено науково-творче товариство Василя Безкоровайного, мета і завдання якого - пропагування творчої спадщини композитора.
Оглядаючись на пройдений п'ятирічний шлях науково-творчого товариства, бачимо, що немало зроблено у популяризації музичної спадщини композитора Василя Безкоровайного. Разом з мистецькими колами України широко відзначалося 120-річчя від дня народження композитора. Концерти, присвячені цій даті, пройшли у багатьох куточках нашої держави: у Будинку вчителя м. Києва, на-вчально-виховному комплексі "Українська школа-гімназія" м. Сімферополя, церкві святого Лазаря м. Львова в Ужгородському держав-ному музичному училищі ім. Дезидерія Задора, в Українському культурно-інформаційному центрі м. Севастополя, Тернопільській обласній філармонії, Луганській обласній універсальній бібліотеці, концертному залі ім. С. Прокоф'єва Донецької обласної філармонії, Чернівецькій обласній філар-монії, Дніпропетровському будинку органної та камерної музики, Українському культурному центрі м. Харкова, Будинку-музеї академіка архітектури О. М. Бекетова м. Алушти, органному залі м. Самбора. Тоді Україна вперше почула відлуння з-за океану творчої спадщини Василя Безкоровайного. Наші земляки нарешті ді-зналися, якого непересічного митця від них приховували колишні ідеологи. Проведенню концертів сприяв та надав фінансову підтримку зять композитора, уродженець села Грушева на Львівщині, відомий лікар-анес-тезіолог, активний громадський діяч української громади Північної Америки, автор численних гостро-публіцистичних статей, книжки "Листи до друга в Україні" - роздумів про сучасне життя в Україні - доктор медицини Євген Стецьків, який проживає у США. Він теж відомий "сміхотерапевт", блискучий виконавець гуморесок П. Глазового.
Музика композитора заслуговує великої сцени, прекрасної акустики. Такої, яка була на ХII Міжнародному музичному фестивалі "КИЇВ МУЗИК ФЕСТ-2001". Поряд з композиторами і виконавцями багатьох країн світу, вперше після довгих років замовчування, прозвучали солоспіви і Василя Безкоровайного на слова Олександра Олеся "Чари ночі", "Затремтіли струни" у виконанні заслуженої артистки України, солістки Кримської державної філармонії Наталі Безкоровайної.
З 1 по 7 травня 2004 року в Сімферополі проходив V Міжнародний музичний конкурс "Синій птах", на якому зачаровувала всіх вокальна і скрипкова музика Василя Безкоровайного. Вік учасників - до 17 років. Юний скрипаль Олександр Шинкаренко з Криму віртуозно виконав "Українську рапсодію" для скрипки і фортепіано, зумівши в 13-річному віці професійно доне-сти слухачам музичну багатогранність твору. Журі конкурсу високо оцінило його виступ і присудило II премію. "Українська рапсодія" звучала і на заключному гала-концерті.
Значущою подією для науково-творчого товариства наприкінці 2002 року став вихід у світ першого ліцензійного компакт-диска "Затремтіли струни" Василя Безкоровайного.
Цей випуск було здійснено за ініціативи та жертовної підтримки Євгена Стецьківа в пам'ять про дружину Неонілу - дочку композитора. Автор проекту та упорядник - голова товариства Богдан Безкоровайний.
Робота над компакт-диском тривала шість років. Всі записи були здійснені у великій студії Національної радіокомпанії України.
В цьому проекті брали участь: заслужена артистка України, солістка Кримської державної філармонії Наталя Безкоровайна (со-прано), заслужений артист України, соліст Національної радіокомпанії України Василь Бокоч (баритон), лауреат міжнародних конкурсів Олесь Журавчак (сопілка), соліст оркестру народних інструментів Національної радіокомпанії України Володимир Гонтар (скрипка), заслужена артистка України, солістка Національної філармонії України та На-ціонального Будинку органної і камерної музики, солістка камерного ансамблю "Київ" Ганна Нужа (віолончель), викладач Національної музичної академії України Людмила Скірко (фортепіано), а також оркестр народних інструментів Національної радіокомпанії України (художній керівник і головний диригент - народний артист України, професор Святослав Литвиненко). Компакт-диск поєднав солоспіви, інструментальну музику, різножанрові твори (всього їх 15). П'ять, зокрема "Сон" на слова Т. Шевченка, "Малесенька ластівка" на слова О. Олеся, Тріо Фа-мажор, Думки №№10, 12, - знаходяться ще у рукописах. Диск був розповсюджений в музичні заклади, радіокомпанії і шанувальникам творчості Василя Безкоровайного як в Україні, так і за її межами.
Наступною важливою роботою товариства, присвяченою ХIII річниці Незалежності нашої України, став випуск компакт-диска концертно-оперної співачки (лірико-колоратурне сопрано), заслуженої артистки України, члена Міжнародної асоціації "Україна і світове українство", члена Міжнародної організації "Жіноча громада", заступника голови науково-творчого товариства Василя Безкоровайного з творчих питань, Наталі Степанівни Безкоровайної - "Народжена вогнем" (червень 2004 р.). Починаючи з 1996 року, співачка здійснила багато записів на Українському радіо з симфонічним і народним оркестрами НРКУ (Національної радіокомпанії України), що увійшли до золотого фонду нашої національної культури. Українські народні пісні, романси, оперні арії, солоспіви Василя Безкоровайного (всього 23 твори) гідно представляють компакт-диск. Саме цій талановитій співачці з Криму випала честь відкриття солоспівів Василя Безкоровайного. Солоспіви стали чи не найпопулярнішим жанром композитора, в якому відчутний шубертівський підхід - це інтимна, задушевно-ніжна лірика і глибоко драматичні монологи, і невибагливі переспіви народних пісень. Сповненим краси голосом і щирим душевним відчуттям пані Наталя дала нове життя його творам: "Засумуй, трембіто", "Чари ночі", "Затремтіли струни", "Де ж ти, листочку?", "І сад зацвів", "Малесенька ластівка".
Наступне завдання товариства - відтворити і дати нове життя нотам Василя Безкоровайного. Свого часу з 350 творів видавалося близько 100 (на кошти автора), а ще 250 перебувають в рукописах. Вони збереглися завдяки зусиллям Стефанії Стебницької - дружини композитора та дочки Неоніли. Деякі ноти знаходяться в науковій бібліотеці ім. В. Стефаника у Львові, Тернопільському краєзнавчому музеї, в Музеї ім. М. Лисенка у Києві. Як голові товариства, Б. Безкоровайному вдалося відшукати майже всю, колись заборонену на рідній землі, музичну спадщину композитора.
 В липні 2004 року, за сприяння і фінансової підтримки науково-творчого товариства Василя Безкоровайного, доктора медицини Євгена Стецьківа (США), Зіни Зубович (Канада), у видавництві "Доля" (м. Сімферополь), вийшов збірник дванадцяти "Українських думок" для скрипки і фортепіано композитора Василя Безкоровайного. Автор проекту та упорядник - голова науково-творчого товариства - Богдан Безкоровайний, науковий консультант-рецензент - директор Державного методичного центру навчальних закладів культури і мистецтв України, заслужений діяч мистецтв України, доцент Львівської державної музичної академії ім. М. Ли-сенка Олег Мамченко.
На батьківщині композитора у Тернополі 10 лютого ц. р. за сприяння начальника обласного управління культури Валерія Бачинського і силами артистів обласної філармонії відбувся лі-тературно-мистецький вечір, присвячений 125-річчю від дня народження Василя Безкоровайного.
Сподіваємося, що і в Криму його доробок оживе у виконанні дитячих інструментальних, хорових колективів і здійсниться поста-новка дитячої оперети композитора "Казка про Червону Шапочку" на лібрето Леоніда Полтави. Ця чудова, мелодійна, зворушлива і приємна казочка з народними мотивами та яскравим українським колоритом ставиться до сьогодні багатьма дитячими колективами Канади, США, Австралії. Видані в Канаді ноти прийшли і в Україну з надією зазвучати голосами українських дітей, стати окрасою дитячої сцени, продовжуючи традиції великого Миколи Ли-сенка.
Товариство В. Безкоровайного щиро вдячне за матеріальну допомогу благодійникам Стефанії Тисовській, Люсі і Степану Дудякам, Мирону Чолгану зі США, Тетяні Мосіюк з Києва, які не залишилися байдужі до культурної спадщини композитора і щирим серцем та доброю душею підтримали добрі починання.
Ім'я композитора Василя Васильовича Безкоровайного внесено до Енциклопедії Сучасної України (видавництво Національної академії наук України, 2003 р.).

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #8 за 18.02.2005 > Тема "Душі криниця"