|
"Кримська Свiтлиця" > #34 за 21.08.2026 > Тема "З перших уст"
#34 за 21.08.2026
ЗНОВУ ПОСТАВИТИ ЧЕРВОНИЙ ПРАПОР НА РЕЙХСТАЗ╤ - ХВОРОБЛИВА МР╤Я ЗНАЧНО╥ К╤ЛЬКОСТ╤ РОС╤ЯН
Станом на к╕нець л╕та переговорний трек за участю США щодо припинення в╕йни перебува╓ на пауз╕, а перспективи проведення нових переговор╕в ╕з Рос╕╓ю залишаються невизначеними. Водночас, за даними ЗМ╤, французьк╕, н╕мецьк╕ та британськ╕ дипломати працюють над створенням власного формату перемовин про мир в Укра╖н╕.
Укр╕нформ поговорив ╕з першим заступником кер╕вника Оф╕су Президента Серг╕╓м Кислицею про те, як Укра╖н╕ д╕яти за таких умов, на що розрахову╓ Пут╕н ц╕╓╖ зими, як╕ пропозиц╕╖ Ки╖в передав американськ╕й сторон╕, чи достатньо Укра╖на використову╓ можливост╕ у в╕дносинах з╕ США та на кого може розраховувати у протистоянн╕ рос╕йськ╕й агрес╕╖.
ПРИПИНЯТИ ДИПЛОМАТИЧНУ РОБОТУ БУЛО Б НЕПРАВИЛЬНО Й НЕБЕЗПЕЧНО
- Пане Серг╕ю, за даними ГУР, Рос╕я нараз╕ не готова припиняти бойов╕ д╕╖, тож до к╕нця року мирних домовленостей не оч╕ку╓ться. Що в так╕й ситуац╕╖ може зробити дипломат╕я?
Наш╕ опоненти й вороги намагаються насадити в р╕зних столицях св╕ту думку, що саме укра╖нц╕ не хочуть покласти край в╕йн╕ й прагнуть ескалац╕╖
- Дипломат╕я ма╓ працювати за будь-яких обставин, тому що наш╕ опоненти й вороги намагаються насадити в р╕зних столицях св╕ту думку, що саме укра╖нц╕ не хочуть покласти край в╕йн╕ й прагнуть ескалац╕╖. Мовляв, рос╕яни готов╕ п╕ти й на те, ╕ на те, а затят╕ укра╖нц╕, зам╕сть того щоб прийняти ╖хн╕ пропозиц╕╖, продовжують не лише захищатися, а й завдавати далекоб╕йних удар╕в по територ╕╖ Рос╕╖.
Тому припиняти дипломатичну роботу було б неправильно й небезпечно, бо це сприймали б украй негативно не т╕льки наш╕ вороги та опоненти, а й т╕, хто схильний сприймати рос╕йську пропаганду.
- Тобто все одно треба намагатися актив╕зувати переговорний трек?
- У переговорному треку дуже важливо завжди говорити те, що ми щиро говорили й продовжу╓мо говорити: ми готов╕ с╕дати за ст╕л переговор╕в, готов╕ слухати американську сторону, розмовляти з рос╕янами ╕ доводити наш╕ аргументи, чому ця в╕йна ма╓ припинитися.
Залиша╓ться актуальним питання проведення зустр╕ч╕ з американськими переговорниками. Вони об╕цяли, що при╖дуть, – спочатку пооб╕цяли 1 кв╕тня, пот╕м, коли Ст╕в В╕ткофф був на зустр╕ч╕ в Б╕лому дом╕ 28 липня, знову пооб╕цяли. Ну, подивимося.
- Чому цей в╕зит такий важливий для нас?
- Бо ми не можемо д╕яти т╕льки у во╓нн╕й ╕ в╕йськов╕й площин╕. Ми ма╓мо вживати будь-яких д╕й за будь-яким можливим напрямом.
╤ взагал╕ робота дипломат╕╖ – це щоденне доведення нашо╖ позиц╕╖ ╕ до друз╕в, ╕ до тих, хто перебува╓ в с╕р╕й зон╕ невизначеност╕. Тому що св╕т живе сво╖м життям. Це лише нам зда╓ться, що з огляду на драматичн╕сть ╕ траг╕зм под╕й в Укра╖н╕ вс╕ зранку за кавою читають новини про Укра╖ну. Н╕, це не так.
- Чи не забагато над╕й ми поклада╓мо на в╕зит американських переговорник╕в?
- У вашому запитанн╕ звучить презумпц╕я, що хтось поклада╓ багато над╕й. На чому вона базу╓ться?
- Президент заявляв, що ми розрахову╓мо на активн╕сть американсько╖ сторони у серпн╕.
- Ми вважа╓мо, що саме американська сторона може реально вплинути на ╕нтенсивн╕сть цього переговорного процесу, тому й розрахову╓мо на них.
Але коли я кажу: «Я на вас розраховую», це ж не означа╓, що я покладаю вс╕ сво╖ над╕╖ т╕льки на вас. Однак я розраховую на те, що ви напишете статтю, поясните читачам ╕нформац╕ю з╕ свого кута зору, з╕ свого досв╕ду.
Тому ми й розрахову╓мо на американських переговорник╕в.
Нав╕ть якщо вони найближчим часом не при╖дуть, це не означа╓, що у нас нема╓ з ними контакт╕в – вони в╕дбуваються регулярно. Але ╓ питання, як╕ не можна обговорити н╕ по в╕дкритому, н╕ по закритому зв’язку, – треба с╕дати й розмовляти, дивлячись одне одному в оч╕. Тому потр╕бн╕ ф╕зичн╕ контакти.
- Про як╕ саме питання йдеться?
- ╤ в╕йськов╕, ╕ пол╕тичн╕, ╕ економ╕чн╕, ╕ сенситивн╕ питання, пов’язан╕ з глобальними проблемами.
В Укра╖н╕ – найб╕льша в╕йна сучасност╕ в ╢вроп╕, але ж ╓ й ╕нш╕ в╕йни, а ╕нтереси наших союзник╕в також зосереджен╕ на Близькому Сход╕.
ПУТ╤Н ВВАЖА╢, ЩО УКРА╥НЦ╤ НЕ НАСТ╤ЛЬКИ СИЛЬН╤ ЯК НАЦ╤Я, ЩОБ ПЕРЕЖИТИ ЦЮ ЗИМУ
- В ╕нтерв'ю на початку липня ви говорили, що в╕кно можливостей у в╕дносинах США дуже коротке, ╕ називали це л╕то критично важливим.
- Так, тому що пот╕м почина╓ться зимовий пер╕од.
У Пут╕на тепер нема╓ жодного бажання с╕дати за ст╕л переговор╕в, а п╕сля початку зими ╕ до ╖╖ к╕нця, тобто щонайменше до середини березня, у нього буде ще менше мотивац╕╖, бо в╕н вважатиме, що укра╖нц╕ не наст╕льки сильн╕ як нац╕я, щоб пережити цю зиму.
- На вашу думку, чи Укра╖на скористалася цим в╕кном можливостей у в╕дносинах з╕ США?
- Я вважаю, що принаймн╕ останн╕ два з половиною м╕сяц╕ були дуже активними, тому що у президента були дуже пл╕дн╕ розмови – як дистанц╕йн╕, так ╕ офлайн – ╕з президентом Сполучених Штат╕в.
Це була ╕ телефонна розмова 14 червня, пот╕м 4 липня, згодом дуже пл╕дна розмова – ╕ двостороння, ╕ за участю президента Макрона – п╕д час сам╕ту G7 в Ев╕ан╕. ╤ там, у закритому формат╕, Трамп говорив дуже важлив╕ реч╕ – я просто не можу на них посилатися.
Пот╕м була дуже важлива зустр╕ч в Анкар╕.
Тобто та атмосфера ╕ р╕вень вза╓морозум╕ння м╕ж Укра╖ною ╕ США, принаймн╕ як це формально виглядало, у пер╕од ╕з червня по серпень були безпрецедентними. Особливо якщо ми згада╓мо, як починався наш д╕алог у лютому минулого року ╕ як в╕н поступово перейшов в╕д заперечення того, що в Укра╖ни ╓ «карти» на руках, до визнання того, що Пут╕н не вигра╓ в╕йну.
Це не означа╓, що Пут╕н програ╓ в╕йну, але в╕н ╖╖ не вигра╓.
- Кремль останн╕м часом знову почав заявляти, що готовий до контакт╕в ╕з США ╕ приймати Ст╕ва В╕ткоффа ╕ Джареда Кушнера. Це, як ви кажете, черговий «ауд╕оспам»?
- Я думаю, що Рос╕я завжди готова приймати у себе Джареда ╕ Ст╕вена, тому що для не╖ дуже важливо п╕дтримувати контакт з американською стороною.
Це не означа╓, що рос╕йська сторона щиро ц╕ну╓ американську. Я схильний в╕рити, що в Москв╕ вважають, буц╕мто вони вдало ман╕пулюють американською стороною. Тому для них було дуже непри╓мно в цьому зв’язку почути слова державного секретаря США на пресконференц╕╖ в Ман╕л╕ п╕сля зустр╕ч╕ з Лавровим, що жодних «анкориджських домовленостей» не ╕сну╓.
У його виступ╕ була ще одна важлива теза – що т╕ ╕де╖, як╕ були ран╕ше, не працюють, потр╕бн╕ нов╕.
ЗВ╤ЛЬНЕННЯ РОС╤╢Ю АМЕРИКАНСЬКОГО МОРП╤ХА – ЦЕ АБСОЛЮТНО КАДЕБ╤СТСЬКА СХЕМА
- Пут╕н нещодавно зв╕льнив через стан здоров’я американського морп╕ха Роберта Г╕лмана, назвавши це гуман╕тарним жестом. Що це означа╓ насправд╕?
- Це абсолютно кадеб╕стська схема. Рос╕йська Федерац╕я вже не вперше використову╓ ╖╖ як так званий жест добро╖ вол╕.
А водночас, яка в Пут╕на була альтернатива? Судячи з пов╕домлень ЗМ╤, Г╕лман перебував у жахливому ф╕зичному стан╕. У раз╕ його смерт╕ Рос╕я отримала б клоп╕т на свою голову, а так рос╕яни вважають, що заробили соб╕ бал╕в.
- А х╕ба н╕? Адже президент Трамп був радий цьому зв╕льненню.
- А чому Трампу не рад╕ти, якщо передали громадянина його кра╖ни?
Будь-який л╕дер кра╖ни – х╕ба що окр╕м якогось п╕вн╕чнокорейського покидька, ма╓ рад╕ти, якщо вда╓ться повернути свого громадянина. Але це не останн╕й заручник Кремля – ╓ ╕нш╕, ╕ ще будуть. Тому я вважаю – це моя приватна думка, що ╖здити в Рос╕ю або мати справи з рос╕янами – дуже небезпечна справа, якщо таке в╕дбува╓ться.
У ПЕРЕДАНИХ УКРА╥НОЮ СПОЛУЧЕНИМ ШТАТАМ ПРОПОЗИЦ╤ЯХ НЕМА╢ ЖОДНО╥ «ЗРАДИ»
- Укра╖на нещодавно передала США сво╖ пропозиц╕╖ щодо подальших д╕й у в╕йн╕. Не розкриваючи деталей, якого головного результату Укра╖на прагне досягти завдяки ╖х реал╕зац╕╖?
- Ми хочемо припинення бойових д╕й.
Я хочу заб╕гти наперед, бо це може хвилювати ваших читач╕в: там нема╓ жодно╖ «зради» ╕ жодного порушення Конституц╕╖.
╤ я вам скажу, що за вс╕ м╕сяц╕ мого залучення до переговор╕в – ╕ коли я ╖здив як перший заступник м╕н╕стра до Стамбула минулого року, ╕ коли вже працював тут та ╖здив на переговори в Абу-Даб╕, Женеву, Маям╕, – я н╕коли не бачив, щоб хтось ╕з нашо╖ команди хоча б на мить допустив здачу територ╕й ╕ визнання ╖х рос╕йськими.
Це те, навколо чого будувалася конструкц╕я «3+2» у рос╕ян, про яку багато писали ЗМ╤, тобто визнання рос╕йськими трьох захоплених областей ╕ двох частково захоплених.
Ця формула н╕коли не лежала на стол╕ переговор╕в м╕ж нами та ╕ншою стороною. Чи була вона м╕ж рос╕янами та ╕ншими – ну, це вже ╖хн╕ проблеми.
- Я думала, що це наш план перемоги чи якась сп╕льна стратег╕я.
- Н╕, це не план перемоги. Це план, як зупинити цю в╕йну.
Зупин╕мося на цьому ще раз, щоб було ч╕тке розум╕ння: одна р╕ч – зупинити в╕йну, ╕нша р╕ч – укласти мирну угоду.
Укласти мирну угоду з╕ стороною, яка ╓ диктаторською кра╖ною, де практично одна людина ухвалю╓ р╕шення, у нин╕шн╕х умовах неможливо.
Нема╓ жодно╖ – принаймн╕ мен╕ про них нев╕домо – ознаки того, що Пут╕н хоче зупинити бойов╕ д╕╖, не кажучи вже про те, щоб в╕н хот╕в с╕дати й вести переговори.
ЕКОНОМ╤ЧН╤ САНКЦ╤╥ РОБЛЯТЬ ЖИТТЯ В РОС╤╥ ДЕДАЛ╤ НЕКОМФОРТН╤ШИМ, АЛЕ НЕ ЗУПИНЯЮТЬ ╥╥ ЕКОНОМ╤КУ
- Президент Зеленський казав, що Вашингтон ╕ Пек╕н можуть зробити так, щоб Москва «захот╕ла миру».
- Рос╕йська Федерац╕я може ще певний ╕ нав╕ть не короткий час в╕дчайдушно вести цю в╕йну, незважаючи на к╕льк╕сть людських жертв з ╖╖ боку та вс╕ негаразди в економ╕ц╕. ╤ це факт.
Економ╕чн╕ санкц╕╖ роблять життя рос╕ян дедал╕ некомфортн╕шим, але вони не зупиняють економ╕чну активн╕сть усередин╕ Рос╕╖.
╢ кра╖ни, як╕ купують понад половину рос╕йсько╖ нафти. ╤ лише минулого року з одн╕╓ю з кра╖н св╕ту Рос╕я наторгувала нафтою б╕льш як на 40 м╕льярд╕в долар╕в.
╢ кра╖ни, як╕ допомагають обходити санкц╕╖.
╢ кра╖ни, у яких торг╕вля з розвинутими кра╖нами св╕ту за останн╕ роки зб╕льшилася не на 50, 100 чи 200, а на 1000 в╕дсотк╕в. ╤ ви мен╕ хочете сказати, що ц╕ держави раптом стали споживачами тако╖ к╕лькост╕ техн╕ки або сировинних матер╕ал╕в? Н╕.
╤ згадаймо Радянський Союз. Ви, можливо, зна╓те, що в СРСР не було, вибачте, туалетного паперу, але супутники, зокрема в╕йськов╕, у космос л╕тали.
- Як╕ в ц╕й ситуац╕╖ можуть бути важел╕ впливу на Рос╕ю ╕ на Пут╕на?
- Це прозвучить дуже пафосно, але найб╕льший чинник впливу на Пут╕на – це ╓дн╕сть укра╖нського народу.
Рос╕йська стратег╕я на наступну зиму, починаючи ще з ранньо╖ осен╕, буду╓ться на розкол╕ укра╖нського сусп╕льства: що хтось не витрима╓, хтось почне т╕кати, хтось п╕де з вилами на владу або на с╕льраду, на сус╕да, на брата.
Пут╕н не ╓ ген╕╓м, хоча дехто його ним вважа╓, чи ╕нтелектуально потужною людиною. Але в╕н ма╓ клепку в голов╕, щоб подивитися на т╕ реч╕, як╕ сталися в ╕стор╕╖, зокрема Рос╕╖, Укра╖ни та ╢вропи, у XX стол╕тт╕.
Усе, що в╕дбува╓ться, зокрема в наш╕й географ╕╖, – це повторення того, що вже було ╕ в Укра╖н╕, ╕ в ╢вроп╕, просто на значно вищому техн╕чному й технолог╕чному р╕внях.
Якщо можете, нагадайте читачам, чому Укра╖на втратила шанс збудувати незалежну державу в 1920-х роках, ╕ п╕сля цього було знищення укра╖нського народу ╕ в 1930-х, ╕ в 1940-х роках. А п╕д час Друго╖ св╕тово╖ в╕йни н╕мц╕ викрадали польських, укра╖нських та б╕лоруських д╕тей.
Тож Пут╕н н╕чого нового не вигаду╓. Те, що в╕н робить, знищуючи укра╖нську енергетику, – це теж було нещодавно в ╢вроп╕.
А якщо хтось продовжу╓ думати, що може пом╕нятися прапор, ╕ вони соб╕ й дал╕ житимуть у лубковому Радянському Союз╕, ц╕ люди глибоко помиляються. Такого не буде. ╤ слава Богу, що т╕ солдати, як╕ на фронт╕ платять найвищу ц╕ну, це розум╕ють.
Тож дуже важливо, щоб, попри ╕снування TikTok, соцмереж ╕ всього ╕ншого, покол╕ння, якому сьогодн╕ 14–40 рок╕в, вивчало ╕стор╕ю: як Стал╕н ╕ н╕мц╕ р╕зали й д╕лили Укра╖ну, кра╖ни Балт╕╖ та Польщу, п╕дписуючи та╓мн╕ протоколи до пакту Р╕ббентропа–Молотова, як знищували укра╖нську нац╕ю в мирн╕ 50–80-т╕ роки минулого стол╕ття.
- Це те, що було, а що буде? ╤ чи ми ма╓мо розраховувати т╕льки на себе, чи все ж таки можемо на когось покладатися?
- А тут поверта╓мося до вашого запитання про роль дипломат╕╖ – вона ма╓ працювати на вс╕х р╕внях.
Сьогодн╕ (╕нтерв’ю записували 19 серпня, – ред.) парламент перепризначив м╕н╕стром закордонних справ Андр╕я ╤вановича Сиб╕гу. Це потужний дипломат ╕ не лубковий, а щирий патр╕от Укра╖ни.
Однак дипломатами ╓ не т╕льки т╕, хто працю╓ на Михайл╕вськ╕й площ╕, а й парламентар╕, митц╕, спортсмени та й звичайн╕ громадяни також. Не забуваймо, ск╕льки м╕льйон╕в укра╖нц╕в перебува╓ за кордоном. ╤ дуже важливо, як вони сп╕лкуються з╕ сво╖ми сус╕дами у Британ╕╖, Н╕меччин╕, США тощо.
Коли я жив ╕ працював у Нью-Йорку, то у розмовах з укра╖нцями нагадував ╖м: «Знайд╕ть раз на день момент, коли ви можете сказати сво╓му американському другу або подруз╕: “Ми вам дяку╓мо за те, що ви нам допомага╓те”».
Бо Америка – багата кра╖на, але життя звичайних американц╕в дуже складне. Ми бачимо м╕льярди, як╕ нам надавала адм╕н╕страц╕я Байдена, а вони бачать сво╖ рахунки за медицину, житло, осв╕ту.
Той р╕вень соц╕ального захисту, якого досягла Зах╕дна ╢вропа, зокрема завдяки тому, що Америка протягом 80 рок╕в гарантувала ╖й безпеку, американцям, як╕ живуть в╕д зарплати до зарплати, а таких там 95%, ╕ не снився. Йдеться, зокрема, про 30 дн╕в л╕тньо╖ в╕дпустки, державну медицину тощо.
Тому, до реч╕, деяка риторика правого спектра американсько╖ пол╕тики так легко заходить в американське сусп╕льство.
ОБСЯГИ ВИРОБНИЦТВА PATRIOT РАДИКАЛЬНО НЕ В╤ДПОВ╤ДАЮТЬ ЗАГРОЗАМ СЬОГОДЕННЯ
- Тобто Укра╖н╕ не сл╕д особливо покладатися на допомогу США?
- Н╕, нам сл╕д покладатися на допомогу США, зокрема тому, що сьогодн╕ Сполучен╕ Штати, окр╕м пол╕тичного впливу, мають ун╕кальн╕ можливост╕, коли йдеться про захист в╕д бал╕стики.
Незважаючи на наявн╕сть певних розробок у Зах╕дн╕й ╢вроп╕, Кита╖, ╤зра╖л╕ та ╕нших кра╖нах, найб╕льш перев╕реним засобом боротьби з бал╕стикою ╓ американськ╕ Patriot.
Але обсяги ╖хнього виробництва просто радикально не в╕дпов╕дають загрозам сьогодення. Тож ми ма╓мо д╕яти креативно.
Ми ведемо перемовини ╕ про сп╕льне виробництво ракет для Patriot, ╕ про обм╕н чергами на отримання перехоплювач╕в.
- За оц╕нками укра╖нсько╖ влади, для проходження наступно╖ зими нам потр╕бно щонайменше 300 перехоплювач╕в PAC-3 для систем Patriot. Чи реально отримати таку к╕льк╕сть?
- Над цим якраз щодня працюють ╕ Президент, ╕ укра╖нська дипломат╕я, ╕ укра╖нськ╕ в╕йськов╕, не забуваймо.
- У питанн╕ захисту в╕д бал╕стики ми розрахову╓мо на партнер╕в чи на власну розробку?
- ╤ на себе, ╕ на партнер╕в. Ми намага╓мося зробити все, що можемо. Це дуже кроп╕тка робота. Тут не може бути так, що в╕дкрив п╕дручник, прочитав – ╕ все, ти досяг мети.
Це дуже складно. Але я хочу ще раз повторити: ворог нас зможе перемогти, якщо йому вдасться повторити те, що вже було в ╕стор╕╖, – якщо укра╖нц╕ сам╕ себе послаблять, якщо у нас не буде ╓дност╕. Це буде вкрай небезпечно.
- Ц╕╓╖ зими чого ви б╕льше бо╖теся – що не буде ╓дност╕ чи антибал╕стики?
- Я боюся, що ми вс╕ будемо складати ╕спит на ст╕йк╕сть.
Ми г╕дно пройшли минулу зиму попри блекаути. Але ви ж згадайте, що збройний конфл╕кт в ╤ран╕ стався не минуло╖ зими ╕ не минуло╖ осен╕, а спустошення запас╕в антибал╕стичних засоб╕в в╕дбулося тепер.
Це створю╓ потенц╕йну небезпеку. Особливо вразлив╕ демократичн╕ сусп╕льства. Прим╕ром, ╓ громадяни певно╖ кра╖ни, як╕ вимагають в╕д сво╖х уряд╕в захисту. А якщо уряд його не нада╓, вони знесуть його на наступних виборах.
Це справд╕ дуже складна ситуац╕я. ╤ якщо вам хтось скаже, що зна╓ маг╕чний спос╕б, як ╖╖ розв’язати, будь ласка, нехай прийде ╕ розкаже.
Багато партнер╕в нам допомагають ╕ в╕ддають останн╕ перехоплювач╕, як╕ мають. А деяк╕ займають трохи «скнаристу» позиц╕ю.
Але саме тому ми й пропону╓мо р╕зн╕ схеми. Наприклад, кажемо: «Хлопц╕, нав╕що вам збивати “Шахеди” антибал╕стичними перехоплювачами? Ми з вами п╕дпишемо угоду ╕ будемо надавати вам наш╕ дешевш╕ засоби збиття “Шахед╕в” та ╕нших БпЛА, а ви нам не в╕ддайте ╕ нав╕ть не продайте, а позичте цю антибал╕стику, а ми вам пот╕м повернемо».
Багато хто може з ╕рон╕╓ю ставитися до теми Drone Deal, але ц╕ угоди серед ╕нших ц╕лей якраз ╕ мають на мет╕ запропонувати тим кра╖нам, у яких ╓ певн╕ запаси антибал╕стики, наш╕ засоби перехоплення БпЛА, щоб по них не лупили антибал╕стичними ракетами.
ДРАМАТИЧНИЙ РИВОК УКРА╥НЦ╤В У ПОБУДОВ╤ НАЦ╤╥ МА╢ ЗРОБИТИ НАС СИЛЬН╤ШИМИ, А НЕ П╤Д╤РВАТИ
- Ми розмовля╓мо напередодн╕ 35-р╕ччя Незалежност╕ Укра╖ни. Десять рок╕в тому генерал ╢вген Марчук сказав мен╕ в ╕нтерв’ю, що «чверть стол╕ття незалежност╕ на тл╕ в╕йни з Рос╕╓ю – це тема для Шексп╕ра». А як би ви описали 35-ту р╕чницю?
- Це дуже важливий етап, особливо для кра╖ни, яка протягом останн╕х п’яти рок╕в перебува╓ у повномасштабн╕й в╕йн╕. По сут╕, 30-та р╕чниця незалежност╕ була останньою в╕дносно мирною. Ви ж не можете пор╕вняти, де була Укра╖на п’ять рок╕в тому ╕ де вона сьогодн╕.
Тому я ще раз хочу порадити вс╕м зняти з полиц╕ п╕дручники ╕стор╕╖ й прочитати, що сталося з Укра╖ною на початку XX стол╕ття, як ╕ чому нас завоювали б╕льшовики. ╤ за вс╕╓╖ поваги до тих, хто працював в укра╖нських урядах в екзил╕, чи це було те, чого б ми вс╕ прагнули? Можливо, сьогодн╕ ми вже в╕дзначали б понад 100 рок╕в нашо╖ незалежност╕.
Укра╖нський народ ╕сну╓ багато стол╕ть, якщо не тисячол╕ть. Укра╖нська нац╕я еволюц╕ону╓. Але той драматичний ривок, який укра╖нський народ зробив у побудов╕ нац╕╖, ма╓ зробити нас сильн╕шими, а не п╕д╕рвати. Це дуже важливо.
Я спод╕ваюся, що присутн╕сть на святкуванн╕ Дня Незалежност╕ високих ╓вропейських гостей буде не просто ном╕нальною, а й практичною, ╕ що будуть зроблен╕ в╕дпов╕дн╕ оголошення про надання нам допомоги.
╤, слава Богу, вс╕, хто при╖де до нас, принаймн╕ з тих кра╖н, про як╕ я знаю, якраз розум╕ють, що це не доброчинн╕сть, що кожне ╓вро, ╕нвестоване в Укра╖ну, – це збережен╕ життя ╓вропейц╕в ╕ заощаджен╕ 10–100 ╓вро в ╖хн╕х бюджетах.
Бо якщо не буде Укра╖ни, вони матимуть справу з Рос╕йською Федерац╕╓ю, яка, як сказав Лавров минулого тижня, не зупиниться на л╕н╕╖ з╕ткнення.
Я не знаю, що в╕н там казав про д╕д╕в, але знову поставити червоний прапор на Рейхстаз╕ – це хвороблива мр╕я значно╖ к╕лькост╕ рос╕ян, як╕ винн╕ в тому, що в них сьогодн╕ ╕сну╓ диктаторський режим.
Над╕я Юрченко
https://www.ukrinform.ua
"Кримська Свiтлиця" > #34 за 21.08.2026 > Тема "З перших уст"
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=28116
|