Версiя для друку Обговорити в форумi

Тяжка втрата для української культури. 12 липня після тривалої хвороби зупинилося серце Івана Івановича Рябчука, талановитого майстра вишивки.

 Він народився у 1941 році в селі Петрівське на Київщині. Закінчив Львівське музичне училище і Ніжинський педінститут, керував хором Уманського педучилища і водночас грав на домрі у місцевому ансамблі.

 Та найбільше його талант проявився у вишивці. Після смерті матері, яка любила вишивати, Іван Іванович почав вишивати поезії Тараса Шевченка. В його творчому доробку понад 70 вишитих поетичних творів Кобзаря. До своєї вишивки майстер майже завжди додавав кілька власних віршованих рядків, які показували актуальність творчості Тараса Шевченка. Вишивка Рябчука була естетично довершеною. Його виставка «Вишитий Кобзар» експонувалася в Ірпінській міській бібліотеці та Ірпінському історико-краєзнавчому музеї, а також ледь чи не по всіх музеях і закладах культури Київщини, на Івано-Франківщині, в Чернівцях, у Литві та Латвії. Творчий доробок Івана Рябчука внесено в Національну книгу рекордів України. А ще в його доробку вишитий Рушник європейської єдності.

 Прощання з тілом майстра відбулося біля приміщення Ірпінської бібліотеки. Але ірпінська влада навіть таку траурну подію перетворила на фарс. Церемонію прощання проводив заступник начальника відділу культури, випускник духовної академії Української правосланої церкви Московського патріархату Віталій Коваленко, який видалив вишивку Рябчука з міського історико-краєзнавчого музею. Виступала керуюча справами Ірпінської міськради Євгенія Антонюк, яка перебуваючи на посаді начальника відділу культури, це видалення схвалила. Так, Івану Рябчуку було присвоєно звання почесного громадянина міста Ірпеня. Це щоб влада пишалася, що вони дбають про талановитих митців. А з музею його вишивку викинули, щоб ірпінці не знали, що серед них живе така талановита людина. Панахиду відслужив настоятель ірпінської греко-католицької церкви в Ірпені о. Мирослав Латинник. Його завжди можна побачити на презентаціях у музеї. А хоча б раз священник поцікавився, куди з постійної експозиції зникла вишивка талановитого земляка! Та де там. О. Мирослав навіть жодного разу не запитав, куди зникли матеріали про учасника ОУН Степана Мамчура, завдяки якому, значною мірою, в Ірпені є греко-католицький храм. О. Мирослав вірно служить владі, яку не можна назвати українською.

 Проте були й щирі виступи. Зокрема, слова прощання сказала Ніна Михайлишин. Свого часу вона, працюючи керівником художнім обласного центру народної творчості, прочитала в «Кримській світлиці» за 25 жовтня 2013 року моє повідомлення про відкриття виставки «Вишитий Кобзар» «Іван Рябчук співає і вишиває Кобзаря», приїхала в музей, переконалася, що в Ірпені живе унікальна талановита людини і добилася, щоб виставка вишивки Рябчука експонувалася по всій Київській області.

 Також виступили директорка Ірпінської бібліотеки Олена Циганенко і діячка культури з селища Ворзеля Ольга Файнікова.

 Тіло Івана Рябчука поховано в Умані, де він тривалий час жив і працював.

 Іван Іванович Рябчук своєю творчістю утверджував українську Україну.

 Анатолій Зборовський

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #29 за 17.07.2026 > Тема "Українці мої..."