Версiя для друку Обговорити в форумi

29 червня – свято апостолів Петра і Павла. За церковним календарем, їх назмвають Верховними або Первоверховними апостолами. Тому це свято належить до великих. Не меншого значення воно набуло і в народній традиції українців.

На Петра і Павла господині готували солодкі сирні мандрики – обрядові пиріжки. Адже Петро і Павло, здійснюючи духовну місію, багато подорожували світом і, як вважають і народі, брали у дорогу саме мандрики, аби підкріпитися ними. Звідси й легенда, що на Петра і Павла зозуля перестає кувати, бо вдавилася мандриком, якого поцупила у святих апостолів.

У свято частково розраховувалися з пастухами, яких винаймали на сезон. А якщо пастухами були діти, то їм давали «вихідний». Корів пасли дорослі. Малеча мала свої розваги і частування.

У деяких містах і селах, особливо там, де справляли храмові свята, влаштовували пивні застілля. Не дивно. Спека! А пиво добре втамовує спрагу.

Свято Петра і Павла завершувало Петрів піст (Петрівку). Вже можна було справляти весілля. Щоправда, влітку весіль справляли мало. Слід вчасно впоратися з косовицею, жнивами, іншими аграрними роботами. Цю щасливу подію в житті молодят (шлюб) переносили здебільшого на осінь.

Народні прикмети:

-На Петра спека – спекотно буде і на Спаса.

-На Петра дощить – на мокрі жнива.

-На Петра колос налився – на Іллю буде розпал жнив.

-До Петра соловейко ще співає – осінь буде теплою.

-Після Петрового дня красне літо помітно йде на спад.

-Не було літа до Петра – не буде і після Петра.

-Корови дають менше молока перед спекою.

ФЕВРОНІЯ

25 червня – Церква вшановує преподобну мученицю Февронію. Вона з двох років свого життя виховувалася у жіночому монастирі в Нісибі (Месопотамія). У час Діоклетіанового переслідування християн (304 р.) тоді уже юну дівицю-красуня ув’язнили і після жорстоких тортур стратили.

За сільськогосподарським календарем українців, до Февронії мали завершити сінокіс. «Прийшла Февронія – сіно у стогах». На черзі – жнива.

З Февронії можуть розпочатися сорок найспекотніших днів літа.

У давнину свято Февронії вважали вдалим для заручин, тому засилали старостів. А після жнив вже можна справити й весілля.

Народні прикмети:

-Спекотна Февронія – під час жнив не буде дощу.

-Увечері і вранці не випала роса – день буде спекотний.

-Сонце чи місяць при сході або заході мають викривлений диск – чекай хорошої погоди.

-Миші сіно їдять – до поганого запасу корму для корови.

-Риба вечорами грає, плюскає на поверхні водойм – до хорошої погоди.

-Мошва липне до обличчя – на дощ.

У народі кажуть...

СОНЦЕСХІД

-У червні сонце зійшло та не зайшло. (Про короткі літні ночі).

-Нема ночі коротшої, ніж у Петрівку.

-Низько пливуть хмари – до дощу.

-Кроти повилазили з нір – на дощ.

-Здалеку чути гучний стукіт коліс потягів – на дощ.

-Пилюка зі стежок уверх підіймається, нею «крутить» вітер – бути опадам.

-Червень з грозами – дощові (мокрі) жнива.

-У сіні дощовина – у засіках порожнина.

-Виросло багато бур’янів і вони високі – взимку випаде багато снігу.

-Жито щойно колоситься, а господарю не спиться, бо вже думає про жнива.

-Бджоли бринять – буде сухо і тепло.

-Зозуля кує – дощу не буде.

-Веселка видна вся – до дощу.

-Риба грає, вискакує з води – чекай негоди.

-Перед грозою риба не клює.

-Розсада всотує полив – буде сухий сінокіс: не вбирає вологи – мокрий.

-Соловейко співає, допоки жито дозріває.

-Колосяться трави – невдовзі прийдуть жнива.

-Коли колоситься трава, то птахи мовкнуть, бо висиджують і доглядають малят.

-Рясно цвіте чистотіл – на мокре літо.

-Сизе небо при заході сонця – на погоду.

Тарас ЛЕХМАН

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #26 за 26.06.2026 > Тема "Душі криниця"