Версiя для друку Обговорити в форумi

31 травня – 1 червня – перехідні свята Зіслання Святого Духа і Пресвятої Трійці, які відзначають відповідно на 50-51-ший дні після Воскресіння Христового, завжди у неділю і понеділок. У народі їх узагальнено називають Трійцею, П’ятидесятницею, Зеленими святами.

Цієї пори буяє вся природа, рослинність сягає епогею у своєму розвитку. Ще напередодні Зелених свят, у суботу, господарі прикрашають свої домівки, господарські будови, криниці, ворота, плоти гіллям липи, дуба, клена.., підлогу встеляють аїром, лепехою. Таку традицію називають «клечанням», «маїнням». Загалом, це поклоніння природі як творінню Божому, дяка Всевишньому, що дожили до величних радісних свят. Тут чітко простежується синкретизм християнства і язичництва. Приповідають: «Зелені свята, в горах рай...». Земля має нагадувати Едем.

У неділю у церквах святять букети квітів і трав – лісових, лугових, польових, садових. Для них збирають ромашки, полин, чебрець, любисток... Більшість рослин – лікарські. Цей букет вважається оберегом. Його зберігають протягом року. А старий букет спалюють, попіл розсипають по грядках «на врожай». Знахарі з відповідними замовляннями старим (торішнім) троїцьким букетом обкурювали хати, щоб уберегти господарів від усього лихого. Траплялося, що троїцький букет клали у труну під голову померлому.

На Трійцю святять криниці.

За фенологічним календарем, з Трійцею приходить літо. Косити сіно починали здебільшого після Зелених свят.

У дохристиянські часи цієї пори наші пращури справляли проводи русалій. Язичницькі традиції, молодіжні ігри та розваги почасти збереглися й дотепер у троїцьких обрядах. (Звісно, не у первозданному вигляді). Серед них – завивання живого вінка, коли трав, гілочок не зривали. Головне, щоб він не зів’янув протягом свят.

Як і на Великдень, Провідну неділю, на Зелені свята поминали померлих, ходили на кладовища і молилися на їхніх могилах.

Якщо до Трійці тривали час була посуха, то відразу після церковного Богослужіння йшли у поле, правили молебні і просили у Всевишнього жаданого дощу.

Народні прикмети:

-Пізня Трійця – пізній сінокіс, бо трави ще не дозріли належно.

-Сонячна погода на Зелені свята, але перед тим падали дощі – будуть вдалими жнива.

-Мокра Трійця – жнива можуть бути мокрими.

МИКИТИНІ ПОСІВИ

28 травня – свято преподобного Микити.

За народним аграрним календарем українців, Микитин день вважався останнім терміном посіву пізньої пшениці, а також сприятливим днем для садження картоплі.

Народні прикмети:

-Погода на Микити тиха – чекай доброго врожаю.

-Ранні роси – довгі льони.

-Рання роса – льон вродить.

-Непогода в цей день – осінь буде непогідною.

-Низько хмари пливуть по небу – до дощу.

-Зі садових дерев рано облетів цвіт – не буде врожаю плодів.

У свято Микити на Поділлі готували борщ і салат з молодої кропиви.

Тарас ЛЕХМАН

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #22 за 29.05.2026 > Тема "Душі криниця"