Версiя для друку Обговорити в форумi

Після сталінської депортації 1944-го У День пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу, 18 травня, в Україні та світі проводяться заходи зі вшанування пам’яті жертв примусової сталінської депортації 1944 року. Через 82 роки після трагедії становище кримських татар у тимчасово окупованому Криму знову позначається репресіями, політичними переслідуваннями, арештами, зникненнями людей, порушенням прав людини та системним тиском на національну ідентичність. Фактично російська окупаційна влада сьогодні продовжує втілювати сталінську мету – гібридними методами змушує представників кримськотатарського народу покинути Кримський півострів.

Про становище кримських політв’язнів, умови їх утримання, релігійні утиски, спроби Росії витіснити кримських татар та роль Туреччини у можливому звільненні бранців Укрінформ поговорив із Вікторією Нестеренко, українською правозахисницею, волонтеркою, менеджеркою проєктів ZMINA.

У РОСІЙСЬКОМУ ПОЛОНІ ПЕРЕБУВАЮТЬ ДЕВ’ЯТЬ КРИМСЬКОТАТАРСЬКИХ БРАНОК

- Пані Вікторіє, нещодавно ви відвідали Анкару. Розкажіть, будь ласка, про підсумки візиту, які теми піднімалися, чи обнадійливими є результати?

- Візит був зосереджений на зустрічі з працівниками Головного офісу омбудсмана, а також із представниками адміністрації президента Туреччини, зокрема з головним радником президента Ердогана Ялчином Топчу.

Ми обговорили ситуацію в окупованому Криму щодо утисків, зокрема кримських татар, а також посилення переслідування жінок протягом останніх двох років. Ці цифри викликають і обурення, і занепокоєння.

За останні два роки були затримані щонайменше 35 жінок – це найбільша кількість за весь час. І зараз дев’ять кримських татарок перебувають в ув’язненні. Зокрема, чотирьох кримських татарок затримали упродовж останніх пів року. Троє з них – це молоді жінки. У четвертої – п’ятеро дітей, четверо з них неповнолітні. Її чоловік теж перебуває в ув’язненні.

Тобто зараз діти залишилися під опікою родичів. Вони не отримують належної батьківської любові та опіки. Усім їм висувають звинувачення в тероризмі.

Ми про все це розповіли турецьким високопосадовцям. І це ті, про кого нам відомо, тому що є ще безвісти зниклі, і ми не знаємо, де вони перебувають.

ЩОНАЙМЕНШЕ 100 ЛЮДЕЙ УТРИМУЮТЬ У КРИМСЬКИХ СІЗО БЕЗ ЗВ’ЯЗКУ ІЗ ЗОВНІШНІМ СВІТОМ

- Скільки загалом таких зниклих? Чи передавали ви списки їхніх імен?

- І жінок, і чоловіків – щонайменше 100 осіб, які утримуються в кримських СІЗО без зв’язку із зовнішнім світом. Тобто без суду, без слідства, без доступу до адвокатів.

Їхні родичі залякані, на них тисне ФСБ, щоб вони нікому нічого не розповідали. Ми не знаємо, який там стан справ, які умови утримання, чи людина взагалі жива, в якому вона стані, що зі здоров’ям. З боку російської окупаційної влади в Криму дуже багато різних порушень прав людини.

Так, ми передали списки політв’язнів і говорили про надумані причини їхнього ув’язнення. В основному це статті про шпигунство, державну зраду, тероризм, екстремізм. І з початку повномасштабного вторгнення кількість таких затримань зросла.

Крім того, посилилася політика судового переслідування громадян України в окупації. Якщо до 2022 року прокурори вимагали, наприклад, 7-10 років ув’язнення, то зараз суди за ті самі статті дають уже від 10 до 20 років. Якщо, наприклад, Ірину Данилович засудили на сім років ув’язнення, то зараз жінкам уже дають по 10 років.

Ми просили і Офіс омбудсмана, і Офіс президента Туреччини посприяти в комунікації з російськими органами влади. Хоча б для того, щоб покращити умови утримання цих людей, якщо не вдається їх звільнити.

- Де вони перебувають?

- Жінки перебувають у жіночому блоці СІЗО №1 Сімферополя. Кримські СІЗО – це жахливі місця, які фактично не фінансуються Російською Федерацією.

Ми постійно бачимо в новинах, як Росія в окупованому Криму нібито розвиває інфраструктуру, будує нові будинки, стадіони, фонтани – створює телевізійну «картинку». Але якщо держава ув’язнює людей, вона повинна забезпечити їм базові умови утримання: нормальні санітарні умови, харчування, тепло, мінімальний ремонт у колоніях і СІЗО.

Натомість вони навіть не можуть нормально забезпечити пенітенціарні установи медикаментами. Політв’язні розповідають, що звертаються до фельдшера в медчастині СІЗО, а той будь-яку хворобу лікує парацетамолом або активованим вугіллям. Це ненормально.

- Коли ми спілкувалися два роки тому, ви розповідали про кримських політв’язнів із проблемами зі здоров’ям, у важкому стані. Яка зараз ситуація?

- Тоді ми говорили приблизно про 57-60 людей, які потребували медичної допомоги. Зараз це вже близько 100 людей.

Кількість постійно зростає, а умови утримання не покращуються. У деяких колоніях ситуація більш-менш терпима, але в багатьох дуже погані умови. Є зафіксовані випадки, коли медичну допомогу не надають навмисно. І за останні чотири роки троє політв’язнів померли у в’язниці саме через ненадання медичної допомоги – це важливо розуміти всім, хто читатиме цей матеріал.

Росія постійно намагається показати, що на окупованих територіях "усе добре", що вони "звільнили" ці території, і там нібито нормальне життя. Але це російська пропаганда, реальна ситуація абсолютно протилежна.

РОСІЯ НЕ РЕАГУЄ НА ЖОДНІ ЗВЕРНЕННЯ ЩОДО ПОКРАЩЕННЯ УМОВ УТРИМАННЯ В КРИМСЬКИХ СІЗО

- Яка реакція на звернення про покращення умов?

- Навіть так званий нинішній «кримський омбудсман» звертався до головного омбудсмана Росії через жахливу ситуацію з медичною допомогою в СІЗО. Про це йдеться у звітах «кримського омбудсмана» за 2015-2024 роки.

До 2018 року ці СІЗО нібито мала курувати медико-санітарна частина №23 Краснодара. Тобто Краснодар мав забезпечувати необхідну кількість і якість медикаментів. Але цього не відбувалося. Більше того, коли родичі намагаються передати ліки, їх часто не приймають. Або вимагають додаткові документи й сертифікати якості. Або ліки потрапляють до СІЗО, але фельдшер їх просто не видає.

Людей спеціально пресують. Крім самого ув’язнення, їхні права продовжують порушувати вже й у неволі. Тому в Туреччині ми говорили про необхідність покращення умов утримання.

У СІЗО №1 – вогкість, постійно тече вода, протяги, таргани, щури, переповнені камери. Жінок утримують разом із тими, хто хворіє на туберкульоз. У таких умовах дуже легко захворіти: погане харчування, нестача вітамінів, переохолодження – усе це знижує імунітет. Люди починають швидко хворіти, а вилікуватися в таких умовах майже неможливо. Хвороби стають хронічними, стан людей погіршується. Були випадки, коли люди за рік втрачали по 15 кілограмів ваги.

- Чи мають ув’язнені можливість виходити на прогулянки?

- Це залежить від режиму утримання. Якщо говорити про людей, які перебувають на стадії досудового слідства, тобто коли ще немає вироку, то вони мають трохи більше прав. Вони можуть виходити на прогулянки, комунікувати з родичами.

Але їх можуть помістити до штрафного ізолятора буквально через будь-що, і тоді їхні свободи значно обмежуються. Наприклад, через «брудну форму» чи будь-який інший надуманий привід.

БРАНЦІВ-МУСУЛЬМАН УТРИМУЮТЬ У ПОЛОНІ З ГРУБИМИ ПОРУШЕННЯМИ ЇХНІХ РЕЛІГІЙНИХ ПРАВ

- Більшість кримських політичних в’язнів сповідують іслам. Звільнені з полону мусульмани розповідають про утиски на релігійній основі, зокрема неможливість молитися, харчування із вмістом свинини…

- Нічого не змінилося. У колоніях є суворий розпорядок. Наприклад, відбій о десятій вечора, і до шостої ранку ніхто не має права навіть вставати з ліжка.

Якщо мусульманину потрібно помолитися о четвертій чи п’ятій ранку, він змушений пропускати намаз. Це порушення релігійних прав.

Так само їх продовжують годувати свининою. І якщо іншої їжі немає, то людина залишається голодною.

Жінки, які зараз перебувають у СІЗО, живуть під постійним відеонаглядом у камерах. Вони навіть сплять у хіджабах, тому що знають: адміністрація постійно дивиться в камери. Вони не хочуть, щоб їх бачили без хіджабів. А під час перевірок їх змушують знімати хіджаби. Для релігійних мусульманок це дуже вразлива ситуація.

З цього приводу ми також звернулися до турецьких посадовців із проханням порушити питання умов утримання мусульман, їхніх релігійних прав і можливості частіше бачитися з рідними. І це питання ми пропонували підняти на рівні ісламських країн.

- На якому саме майданчику?

- Ми запропонували турецькому омбудсману звернутися до омбудсманів ісламських держав, що входять до Організації ісламського співробітництва (ОІС). Вона об’єднує 57 країн, де іслам є державною релігією, офіційною релігією, або де мусульмани становлять більшість населення. І це дуже широка географія.

Ми просили турецького омбудсмана саме на майданчику ОІС першочергово підняти питання порушення прав кримських татарок, яких Росія незаконно затримує, незаконно звинувачує і незаконно судить.

Це питання стосується передусім кримськотатарського народу. Ми бачимо, що всі ці репресії проти кримських татар спрямовані на те, щоби витіснити їх із території Кримського півострова.

Уже 12 років триває війна, 12 років тому Росія встановила ефективний контроль над цією територією. І це має дуже негативний вплив на людей, зокрема на кримських татар, які там залишаються.

Це відбувається через примусову паспортизацію і нав’язування російської ідентичності. Росія хоче, щоб люди відчували себе росіянами, тому там знищується все кримськотатарське, і людей змушують виїжджати з окупованого Криму.

Після сталінської депортації 1944-го року сучасна Росія переслідує ту саму мету – здійснює приховану депортацію, роблячи все, аби кримські татари поїхали з півострова.

- Або примусово стали громадянами Росії…

- Російське громадянство нав’язують жорстко. Якщо людина не отримує російський паспорт, вона там фактично ніхто. Вона не має права навіть виїхати з окупованої території. Її можуть позбавити права власності, забрати квартиру, націоналізувати житло. Людина не може влаштуватися на роботу, віддати дітей у садочок чи школу, отримувати зарплату або навіть викликати швидку допомогу. У неї можуть забрати дитину.

Це все тягне за собою цілий ряд негативних наслідків. Потім політв’язнів ще й позбавляють громадянства. Коли людина відбуває свій термін і виходить із в’язниці, її одразу біля воріт затримують і відправляють у центр для утримання іноземних громадян, які нібито незаконно перебувають на території Росії.

Фактично це ще один вид гібридної депортації кримських татар. З 2014 року з окупованого Криму виїхало приблизно 30 тисяч кримських татар. Після початку повномасштабного вторгнення – ще близько 10 тисяч. Загалом за цей період Крим залишили приблизно 50 тисяч кримських татар. По суті, це те, чого Росія й добивається.

- Скільки залишається зараз?

- Дуже важко сказати. За статистикою, яка є у відкритому доступі, до окупації Криму проживало приблизно 300-320 тисяч кримських татар. Але ми не знаємо точно, скільки людей виїхало, скільки було незаконно мобілізовано, скільки померло, тому що немає доступу до реєстрів актів цивільного стану. Тому можемо говорити лише приблизно про 50 тисяч людей, які виїхали з окупованого Криму. Але скільки кримських татар перебуває там зараз, невідомо.

НЕМА ЖОДНИХ ГАРАНТІЙ, ЩО ПІСЛЯ ЗАКІНЧЕННЯ ВІЙНИ РОСІЯ ВІДПУСТИТЬ БРАНЦІВ ЗІ СВОЇХ ТЮРЕМ

- Нещодавно в Анкарі були з візитом лідер кримськотатарського народу Мустафа Джемілєв та голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров. Вони наголошували, що є три категорії в’язнів, яких Росія фактично не відпускає. Це журналісти, азовці та політичні в’язні. Які важелі тиску можуть бути ефективними в такій ситуації?

- Мені здається, тут потрібно, щоб хтось конкретно доносив цю інформацію до Путіна і особисто просив його звільнити конкретних людей.

В Україні є ініціатива People First, яка просуває ідею обміну "всіх на всіх" без підрахунків. Вона існує вже кілька років, але за цей час нікого таким чином повернути не вдалося.

Ми ж вважаємо, що людей потрібно ділити на категорії – літні люди, жінки, журналісти, правозахисники, люди, які потребують негайної медичної допомоги. І повертати їх гуманітарними групами. Для цього потрібно створити окремий механізм.

Можливо, це можна було б інтегрувати в переговорний процес.

Але ніхто не дає гарантії, що навіть якщо завтра війна закінчиться, і Росія виведе свої війська з Криму та інших окупованих територій, то Путін відпустить тих людей, які зараз перебувають в ув’язненні в Росії.

РФ визнає їх своїми громадянами. А для того, щоб їх звільнити, спочатку потрібно позбавити їх російського громадянства. Інакше це зробити неможливо.

Коли минулого літа ми дізналися, що деяких політв’язнів почали позбавляти громадянства, ми подумали, що їх готують до обміну, тому що російське законодавство інакше не дозволяє їх звільнити. Логічно, що спочатку людину мають позбавити громадянства, а вже потім як громадянина України повернути додому. Але цього не сталося.

І ми припустили, що, можливо, це робиться для того, щоб забрати житло людини і націоналізувати його. Досі не знаємо, якими були їхні справжні наміри.

- А що відбувається з майном?

- Майно можуть націоналізувати, якщо людина не має російського громадянства і якщо в житлі ніхто не проживає. Вони називають таке майно "безхазяйним". Якщо житло чи приміщення певний час не використовується, місцева адміністрація може його опечатати, виставити на аукціон або передати російським громадянам.

Спочатку це робили в Криму, потім почали робити й на новоокупованих територіях. У Криму житло націоналізують і продають, тому що для Росії Крим – це цінна територія, де не було активних бойових дій. Вони дуже дорожать Кримом.

На новоокупованих територіях житло часто віддають безкоштовно. Суддям, учителям, чиновникам, прокурорам пропонують переїжджати з Росії за державними програмами – "налагоджувати життя", "встановлювати владу", "забезпечувати правопорядок".

Отже, існують різні схеми й різні підходи до Криму та новоокупованих територій.

ТУРЕЧЧИНА МОЖЕ ВІДІГРАТИ ВАЖЛИВУ РОЛЬ У ЗВІЛЬНЕННІ ПОЛІТИЧНИХ В’ЯЗНІВ

- Якою може бути роль Туреччини?

- Туреччина мала успіх у складних кейсах. Завдяки її сприянню було звільнено кримських татар – політичних в’язнів, командирів «Азову». Думаю, Туреччина може відігравати важливу роль.

Турецький омбудсман сказав, що найближчим часом планує поїхати до Казані на зустріч із російським омбудсманом. Також у Росії призначено нового омбудсмана. Ми попросили під час цих зустрічей порушити питання ув’язнених жінок і журналістів, які потребують медичної допомоги. Зараз п’ятеро журналістів у критичному стані, всі вони – кримські татари. Незаконно ув’язнена Росією кримська громадянська журналістка та правозахисниця Ірина Данилович також.

- У 2023 році, коли за посередництва Туреччини в Анкарі була організована зустріч омбудсманів України та Росії, російській стороні передавали великі списки за категоріями (важкохворі, літні та інші). Чи вдалося когось звільнити?

- Це поодинокі випадки. Так, ми передавали списки людей за категоріями – за віком, за станом здоров’я. Пізніше ще передавали списки. Але це не мало ефекту. Тому зараз передаємо лише найкритичніші випадки.

- Чи може зміна омбудсмана в Росії сприяти процесу повернення українських бранців?

- Може. Нові люди на посадах завжди хочуть себе показати. Питання лише в тому, кому саме вони хочуть це показати – нам і світовій спільноті чи Путіну. Якщо йдеться про бажання вислужитися перед Путіним, то для нас це не дасть жодного результату. Але якщо, наприклад, турецький омбудсман попросить нового російського омбудсмана звільнити когось, покращити умови утримання чи проконтролювати дотримання прав конкретної людини, то, можливо, це хоча б частково спрацює.

Ольга Будник, Анкара

https://www.ukrinform.ua

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #21 за 22.05.2026 > Тема "Крим - наш дім"