|
"Кримська Свiтлиця" > #21 за 22.05.2026 > Тема "Крим - наш дім"
#21 за 22.05.2026
РОС╤Я РЕАЛ╤ЗУ╢ ТУ САМУ МЕТУ - ВИТ╤СНИТИ КРИМСЬКИХ ТАТАР ╤З КРИМУ
П╕сля стал╕нсько╖ депортац╕╖ 1944-го У День пам’ят╕ жертв геноциду кримськотатарського народу, 18 травня, в Укра╖н╕ та св╕т╕ проводяться заходи з╕ вшанування пам’ят╕ жертв примусово╖ стал╕нсько╖ депортац╕╖ 1944 року. Через 82 роки п╕сля трагед╕╖ становище кримських татар у тимчасово окупованому Криму знову познача╓ться репрес╕ями, пол╕тичними пересл╕дуваннями, арештами, зникненнями людей, порушенням прав людини та системним тиском на нац╕ональну ╕дентичн╕сть. Фактично рос╕йська окупац╕йна влада сьогодн╕ продовжу╓ вт╕лювати стал╕нську мету – г╕бридними методами змушу╓ представник╕в кримськотатарського народу покинути Кримський п╕востр╕в.
Про становище кримських пол╕тв’язн╕в, умови ╖х утримання, рел╕г╕йн╕ утиски, спроби Рос╕╖ вит╕снити кримських татар та роль Туреччини у можливому зв╕льненн╕ бранц╕в Укр╕нформ поговорив ╕з В╕ктор╕╓ю Нестеренко, укра╖нською правозахисницею, волонтеркою, менеджеркою про╓кт╕в ZMINA.
У РОС╤ЙСЬКОМУ ПОЛОН╤ ПЕРЕБУВАЮТЬ ДЕВ’ЯТЬ КРИМСЬКОТАТАРСЬКИХ БРАНОК
- Пан╕ В╕ктор╕╓, нещодавно ви в╕дв╕дали Анкару. Розкаж╕ть, будь ласка, про п╕дсумки в╕зиту, як╕ теми п╕дн╕малися, чи обнад╕йливими ╓ результати?
- В╕зит був зосереджений на зустр╕ч╕ з прац╕вниками Головного оф╕су омбудсмана, а також ╕з представниками адм╕н╕страц╕╖ президента Туреччини, зокрема з головним радником президента Ердогана Ялчином Топчу.
Ми обговорили ситуац╕ю в окупованому Криму щодо утиск╕в, зокрема кримських татар, а також посилення пересл╕дування ж╕нок протягом останн╕х двох рок╕в. Ц╕ цифри викликають ╕ обурення, ╕ занепоко╓ння.
За останн╕ два роки були затриман╕ щонайменше 35 ж╕нок – це найб╕льша к╕льк╕сть за весь час. ╤ зараз дев’ять кримських татарок перебувають в ув’язненн╕. Зокрема, чотирьох кримських татарок затримали упродовж останн╕х п╕в року. Тро╓ з них – це молод╕ ж╕нки. У четверто╖ – п’ятеро д╕тей, четверо з них неповнол╕тн╕. ╥╖ чолов╕к теж перебува╓ в ув’язненн╕.
Тобто зараз д╕ти залишилися п╕д оп╕кою родич╕в. Вони не отримують належно╖ батьк╕всько╖ любов╕ та оп╕ки. Ус╕м ╖м висувають звинувачення в тероризм╕.
Ми про все це розпов╕ли турецьким високопосадовцям. ╤ це т╕, про кого нам в╕домо, тому що ╓ ще безв╕сти зникл╕, ╕ ми не зна╓мо, де вони перебувають.
ЩОНАЙМЕНШЕ 100 ЛЮДЕЙ УТРИМУЮТЬ У КРИМСЬКИХ С╤ЗО БЕЗ ЗВ’ЯЗКУ ╤З ЗОВН╤ШН╤М СВ╤ТОМ
- Ск╕льки загалом таких зниклих? Чи передавали ви списки ╖хн╕х ╕мен?
- ╤ ж╕нок, ╕ чолов╕к╕в – щонайменше 100 ос╕б, як╕ утримуються в кримських С╤ЗО без зв’язку ╕з зовн╕шн╕м св╕том. Тобто без суду, без сл╕дства, без доступу до адвокат╕в.
╥хн╕ родич╕ залякан╕, на них тисне ФСБ, щоб вони н╕кому н╕чого не розпов╕дали. Ми не зна╓мо, який там стан справ, як╕ умови утримання, чи людина взагал╕ жива, в якому вона стан╕, що з╕ здоров’ям. З боку рос╕йсько╖ окупац╕йно╖ влади в Криму дуже багато р╕зних порушень прав людини.
Так, ми передали списки пол╕тв’язн╕в ╕ говорили про надуман╕ причини ╖хнього ув’язнення. В основному це статт╕ про шпигунство, державну зраду, тероризм, екстрем╕зм. ╤ з початку повномасштабного вторгнення к╕льк╕сть таких затримань зросла.
Кр╕м того, посилилася пол╕тика судового пересл╕дування громадян Укра╖ни в окупац╕╖. Якщо до 2022 року прокурори вимагали, наприклад, 7-10 рок╕в ув’язнення, то зараз суди за т╕ сам╕ статт╕ дають уже в╕д 10 до 20 рок╕в. Якщо, наприклад, ╤рину Данилович засудили на с╕м рок╕в ув’язнення, то зараз ж╕нкам уже дають по 10 рок╕в.
Ми просили ╕ Оф╕с омбудсмана, ╕ Оф╕с президента Туреччини посприяти в комун╕кац╕╖ з рос╕йськими органами влади. Хоча б для того, щоб покращити умови утримання цих людей, якщо не вда╓ться ╖х зв╕льнити.
- Де вони перебувають?
- Ж╕нки перебувають у ж╕ночому блоц╕ С╤ЗО №1 С╕мферополя. Кримськ╕ С╤ЗО – це жахлив╕ м╕сця, як╕ фактично не ф╕нансуються Рос╕йською Федерац╕╓ю.
Ми пост╕йно бачимо в новинах, як Рос╕я в окупованому Криму н╕бито розвива╓ ╕нфраструктуру, буду╓ нов╕ будинки, стад╕они, фонтани – створю╓ телев╕з╕йну «картинку». Але якщо держава ув’язню╓ людей, вона повинна забезпечити ╖м базов╕ умови утримання: нормальн╕ сан╕тарн╕ умови, харчування, тепло, м╕н╕мальний ремонт у колон╕ях ╕ С╤ЗО.
Натом╕сть вони нав╕ть не можуть нормально забезпечити пен╕тенц╕арн╕ установи медикаментами. Пол╕тв’язн╕ розпов╕дають, що звертаються до фельдшера в медчастин╕ С╤ЗО, а той будь-яку хворобу л╕ку╓ парацетамолом або активованим вуг╕ллям. Це ненормально.
- Коли ми сп╕лкувалися два роки тому, ви розпов╕дали про кримських пол╕тв’язн╕в ╕з проблемами з╕ здоров’ям, у важкому стан╕. Яка зараз ситуац╕я?
- Тод╕ ми говорили приблизно про 57-60 людей, як╕ потребували медично╖ допомоги. Зараз це вже близько 100 людей.
К╕льк╕сть пост╕йно зроста╓, а умови утримання не покращуються. У деяких колон╕ях ситуац╕я б╕льш-менш терпима, але в багатьох дуже поган╕ умови. ╢ заф╕ксован╕ випадки, коли медичну допомогу не надають навмисно. ╤ за останн╕ чотири роки тро╓ пол╕тв’язн╕в померли у в’язниц╕ саме через ненадання медично╖ допомоги – це важливо розум╕ти вс╕м, хто читатиме цей матер╕ал.
Рос╕я пост╕йно намага╓ться показати, що на окупованих територ╕ях "усе добре", що вони "зв╕льнили" ц╕ територ╕╖, ╕ там н╕бито нормальне життя. Але це рос╕йська пропаганда, реальна ситуац╕я абсолютно протилежна.
РОС╤Я НЕ РЕАГУ╢ НА ЖОДН╤ ЗВЕРНЕННЯ ЩОДО ПОКРАЩЕННЯ УМОВ УТРИМАННЯ В КРИМСЬКИХ С╤ЗО
- Яка реакц╕я на звернення про покращення умов?
- Нав╕ть так званий нин╕шн╕й «кримський омбудсман» звертався до головного омбудсмана Рос╕╖ через жахливу ситуац╕ю з медичною допомогою в С╤ЗО. Про це йдеться у зв╕тах «кримського омбудсмана» за 2015-2024 роки.
До 2018 року ц╕ С╤ЗО н╕бито мала курувати медико-сан╕тарна частина №23 Краснодара. Тобто Краснодар мав забезпечувати необх╕дну к╕льк╕сть ╕ як╕сть медикамент╕в. Але цього не в╕дбувалося. Б╕льше того, коли родич╕ намагаються передати л╕ки, ╖х часто не приймають. Або вимагають додатков╕ документи й сертиф╕кати якост╕. Або л╕ки потрапляють до С╤ЗО, але фельдшер ╖х просто не вида╓.
Людей спец╕ально пресують. Кр╕м самого ув’язнення, ╖хн╕ права продовжують порушувати вже й у невол╕. Тому в Туреччин╕ ми говорили про необх╕дн╕сть покращення умов утримання.
У С╤ЗО №1 – вогк╕сть, пост╕йно тече вода, протяги, таргани, щури, переповнен╕ камери. Ж╕нок утримують разом ╕з тими, хто хвор╕╓ на туберкульоз. У таких умовах дуже легко захвор╕ти: погане харчування, нестача в╕там╕н╕в, переохолодження – усе це знижу╓ ╕мун╕тет. Люди починають швидко хвор╕ти, а вил╕куватися в таких умовах майже неможливо. Хвороби стають хрон╕чними, стан людей пог╕ршу╓ться. Були випадки, коли люди за р╕к втрачали по 15 к╕лограм╕в ваги.
- Чи мають ув’язнен╕ можлив╕сть виходити на прогулянки?
- Це залежить в╕д режиму утримання. Якщо говорити про людей, як╕ перебувають на стад╕╖ досудового сл╕дства, тобто коли ще нема╓ вироку, то вони мають трохи б╕льше прав. Вони можуть виходити на прогулянки, комун╕кувати з родичами.
Але ╖х можуть пом╕стити до штрафного ╕золятора буквально через будь-що, ╕ тод╕ ╖хн╕ свободи значно обмежуються. Наприклад, через «брудну форму» чи будь-який ╕нший надуманий прив╕д.
БРАНЦ╤В-МУСУЛЬМАН УТРИМУЮТЬ У ПОЛОН╤ З ГРУБИМИ ПОРУШЕННЯМИ ╥ХН╤Х РЕЛ╤Г╤ЙНИХ ПРАВ
- Б╕льш╕сть кримських пол╕тичних в’язн╕в спов╕дують ╕слам. Зв╕льнен╕ з полону мусульмани розпов╕дають про утиски на рел╕г╕йн╕й основ╕, зокрема неможлив╕сть молитися, харчування ╕з вм╕стом свинини…
- Н╕чого не зм╕нилося. У колон╕ях ╓ суворий розпорядок. Наприклад, в╕дб╕й о десят╕й вечора, ╕ до шосто╖ ранку н╕хто не ма╓ права нав╕ть вставати з л╕жка.
Якщо мусульманину потр╕бно помолитися о четверт╕й чи п’ят╕й ранку, в╕н змушений пропускати намаз. Це порушення рел╕г╕йних прав.
Так само ╖х продовжують годувати свининою. ╤ якщо ╕ншо╖ ╖ж╕ нема╓, то людина залиша╓ться голодною.
Ж╕нки, як╕ зараз перебувають у С╤ЗО, живуть п╕д пост╕йним в╕деонаглядом у камерах. Вони нав╕ть сплять у х╕джабах, тому що знають: адм╕н╕страц╕я пост╕йно дивиться в камери. Вони не хочуть, щоб ╖х бачили без х╕джаб╕в. А п╕д час перев╕рок ╖х змушують зн╕мати х╕джаби. Для рел╕г╕йних мусульманок це дуже вразлива ситуац╕я.
З цього приводу ми також звернулися до турецьких посадовц╕в ╕з проханням порушити питання умов утримання мусульман, ╖хн╕х рел╕г╕йних прав ╕ можливост╕ част╕ше бачитися з р╕дними. ╤ це питання ми пропонували п╕дняти на р╕вн╕ ╕сламських кра╖н.
- На якому саме майданчику?
- Ми запропонували турецькому омбудсману звернутися до омбудсман╕в ╕сламських держав, що входять до Орган╕зац╕╖ ╕сламського сп╕вроб╕тництва (О╤С). Вона об’╓дну╓ 57 кра╖н, де ╕слам ╓ державною рел╕г╕╓ю, оф╕ц╕йною рел╕г╕╓ю, або де мусульмани становлять б╕льш╕сть населення. ╤ це дуже широка географ╕я.
Ми просили турецького омбудсмана саме на майданчику О╤С першочергово п╕дняти питання порушення прав кримських татарок, яких Рос╕я незаконно затриму╓, незаконно звинувачу╓ ╕ незаконно судить.
Це питання стосу╓ться передус╕м кримськотатарського народу. Ми бачимо, що вс╕ ц╕ репрес╕╖ проти кримських татар спрямован╕ на те, щоби вит╕снити ╖х ╕з територ╕╖ Кримського п╕вострова.
Уже 12 рок╕в трива╓ в╕йна, 12 рок╕в тому Рос╕я встановила ефективний контроль над ц╕╓ю територ╕╓ю. ╤ це ма╓ дуже негативний вплив на людей, зокрема на кримських татар, як╕ там залишаються.
Це в╕дбува╓ться через примусову паспортизац╕ю ╕ нав’язування рос╕йсько╖ ╕дентичност╕. Рос╕я хоче, щоб люди в╕дчували себе рос╕янами, тому там знищу╓ться все кримськотатарське, ╕ людей змушують ви╖жджати з окупованого Криму.
П╕сля стал╕нсько╖ депортац╕╖ 1944-го року сучасна Рос╕я пересл╕ду╓ ту саму мету – зд╕йсню╓ приховану депортац╕ю, роблячи все, аби кримськ╕ татари по╖хали з п╕вострова.
- Або примусово стали громадянами Рос╕╖…
- Рос╕йське громадянство нав’язують жорстко. Якщо людина не отриму╓ рос╕йський паспорт, вона там фактично н╕хто. Вона не ма╓ права нав╕ть ви╖хати з окуповано╖ територ╕╖. ╥╖ можуть позбавити права власност╕, забрати квартиру, нац╕онал╕зувати житло. Людина не може влаштуватися на роботу, в╕ддати д╕тей у садочок чи школу, отримувати зарплату або нав╕ть викликати швидку допомогу. У не╖ можуть забрати дитину.
Це все тягне за собою ц╕лий ряд негативних насл╕дк╕в. Пот╕м пол╕тв’язн╕в ще й позбавляють громадянства. Коли людина в╕дбува╓ св╕й терм╕н ╕ виходить ╕з в’язниц╕, ╖╖ одразу б╕ля вор╕т затримують ╕ в╕дправляють у центр для утримання ╕ноземних громадян, як╕ н╕бито незаконно перебувають на територ╕╖ Рос╕╖.
Фактично це ще один вид г╕бридно╖ депортац╕╖ кримських татар. З 2014 року з окупованого Криму ви╖хало приблизно 30 тисяч кримських татар. П╕сля початку повномасштабного вторгнення – ще близько 10 тисяч. Загалом за цей пер╕од Крим залишили приблизно 50 тисяч кримських татар. По сут╕, це те, чого Рос╕я й добива╓ться.
- Ск╕льки залиша╓ться зараз?
- Дуже важко сказати. За статистикою, яка ╓ у в╕дкритому доступ╕, до окупац╕╖ Криму проживало приблизно 300-320 тисяч кримських татар. Але ми не зна╓мо точно, ск╕льки людей ви╖хало, ск╕льки було незаконно моб╕л╕зовано, ск╕льки померло, тому що нема╓ доступу до ре╓стр╕в акт╕в цив╕льного стану. Тому можемо говорити лише приблизно про 50 тисяч людей, як╕ ви╖хали з окупованого Криму. Але ск╕льки кримських татар перебува╓ там зараз, нев╕домо.
НЕМА ЖОДНИХ ГАРАНТ╤Й, ЩО П╤СЛЯ ЗАК╤НЧЕННЯ В╤ЙНИ РОС╤Я В╤ДПУСТИТЬ БРАНЦ╤В З╤ СВО╥Х ТЮРЕМ
- Нещодавно в Анкар╕ були з в╕зитом л╕дер кримськотатарського народу Мустафа Джем╕л╓в та голова Меджл╕су кримськотатарського народу Рефат Чубаров. Вони наголошували, що ╓ три категор╕╖ в’язн╕в, яких Рос╕я фактично не в╕дпуска╓. Це журнал╕сти, азовц╕ та пол╕тичн╕ в’язн╕. Як╕ важел╕ тиску можуть бути ефективними в так╕й ситуац╕╖?
- Мен╕ зда╓ться, тут потр╕бно, щоб хтось конкретно доносив цю ╕нформац╕ю до Пут╕на ╕ особисто просив його зв╕льнити конкретних людей.
В Укра╖н╕ ╓ ╕н╕ц╕атива People First, яка просува╓ ╕дею обм╕ну "вс╕х на вс╕х" без п╕драхунк╕в. Вона ╕сну╓ вже к╕лька рок╕в, але за цей час н╕кого таким чином повернути не вдалося.
Ми ж вважа╓мо, що людей потр╕бно д╕лити на категор╕╖ – л╕тн╕ люди, ж╕нки, журнал╕сти, правозахисники, люди, як╕ потребують негайно╖ медично╖ допомоги. ╤ повертати ╖х гуман╕тарними групами. Для цього потр╕бно створити окремий механ╕зм.
Можливо, це можна було б ╕нтегрувати в переговорний процес.
Але н╕хто не да╓ гарант╕╖, що нав╕ть якщо завтра в╕йна зак╕нчиться, ╕ Рос╕я виведе сво╖ в╕йська з Криму та ╕нших окупованих територ╕й, то Пут╕н в╕дпустить тих людей, як╕ зараз перебувають в ув’язненн╕ в Рос╕╖.
РФ визна╓ ╖х сво╖ми громадянами. А для того, щоб ╖х зв╕льнити, спочатку потр╕бно позбавити ╖х рос╕йського громадянства. ╤накше це зробити неможливо.
Коли минулого л╕та ми д╕зналися, що деяких пол╕тв’язн╕в почали позбавляти громадянства, ми подумали, що ╖х готують до обм╕ну, тому що рос╕йське законодавство ╕накше не дозволя╓ ╖х зв╕льнити. Лог╕чно, що спочатку людину мають позбавити громадянства, а вже пот╕м як громадянина Укра╖ни повернути додому. Але цього не сталося.
╤ ми припустили, що, можливо, це робиться для того, щоб забрати житло людини ╕ нац╕онал╕зувати його. Дос╕ не зна╓мо, якими були ╖хн╕ справжн╕ нам╕ри.
- А що в╕дбува╓ться з майном?
- Майно можуть нац╕онал╕зувати, якщо людина не ма╓ рос╕йського громадянства ╕ якщо в житл╕ н╕хто не прожива╓. Вони називають таке майно "безхазяйним". Якщо житло чи прим╕щення певний час не використову╓ться, м╕сцева адм╕н╕страц╕я може його опечатати, виставити на аукц╕он або передати рос╕йським громадянам.
Спочатку це робили в Криму, пот╕м почали робити й на новоокупованих територ╕ях. У Криму житло нац╕онал╕зують ╕ продають, тому що для Рос╕╖ Крим – це ц╕нна територ╕я, де не було активних бойових д╕й. Вони дуже дорожать Кримом.
На новоокупованих територ╕ях житло часто в╕ддають безкоштовно. Суддям, учителям, чиновникам, прокурорам пропонують пере╖жджати з Рос╕╖ за державними програмами – "налагоджувати життя", "встановлювати владу", "забезпечувати правопорядок".
Отже, ╕снують р╕зн╕ схеми й р╕зн╕ п╕дходи до Криму та новоокупованих територ╕й.
ТУРЕЧЧИНА МОЖЕ В╤Д╤ГРАТИ ВАЖЛИВУ РОЛЬ У ЗВ╤ЛЬНЕНН╤ ПОЛ╤ТИЧНИХ В’ЯЗН╤В
- Якою може бути роль Туреччини?
- Туреччина мала усп╕х у складних кейсах. Завдяки ╖╖ сприянню було зв╕льнено кримських татар – пол╕тичних в’язн╕в, командир╕в «Азову». Думаю, Туреччина може в╕д╕гравати важливу роль.
Турецький омбудсман сказав, що найближчим часом плану╓ по╖хати до Казан╕ на зустр╕ч ╕з рос╕йським омбудсманом. Також у Рос╕╖ призначено нового омбудсмана. Ми попросили п╕д час цих зустр╕чей порушити питання ув’язнених ж╕нок ╕ журнал╕ст╕в, як╕ потребують медично╖ допомоги. Зараз п’ятеро журнал╕ст╕в у критичному стан╕, вс╕ вони – кримськ╕ татари. Незаконно ув’язнена Рос╕╓ю кримська громадянська журнал╕стка та правозахисниця ╤рина Данилович також.
- У 2023 роц╕, коли за посередництва Туреччини в Анкар╕ була орган╕зована зустр╕ч омбудсман╕в Укра╖ни та Рос╕╖, рос╕йськ╕й сторон╕ передавали велик╕ списки за категор╕ями (важкохвор╕, л╕тн╕ та ╕нш╕). Чи вдалося когось зв╕льнити?
- Це поодинок╕ випадки. Так, ми передавали списки людей за категор╕ями – за в╕ком, за станом здоров’я. П╕зн╕ше ще передавали списки. Але це не мало ефекту. Тому зараз переда╓мо лише найкритичн╕ш╕ випадки.
- Чи може зм╕на омбудсмана в Рос╕╖ сприяти процесу повернення укра╖нських бранц╕в?
- Може. Нов╕ люди на посадах завжди хочуть себе показати. Питання лише в тому, кому саме вони хочуть це показати – нам ╕ св╕тов╕й сп╕льнот╕ чи Пут╕ну. Якщо йдеться про бажання вислужитися перед Пут╕ним, то для нас це не дасть жодного результату. Але якщо, наприклад, турецький омбудсман попросить нового рос╕йського омбудсмана зв╕льнити когось, покращити умови утримання чи проконтролювати дотримання прав конкретно╖ людини, то, можливо, це хоча б частково спрацю╓.
Ольга Будник, Анкара
https://www.ukrinform.ua
"Кримська Свiтлиця" > #21 за 22.05.2026 > Тема "Крим - наш дім"
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=27902
|