Версiя для друку Обговорити в форумi

Мустафа Джемілєв – національний лідер кримських татар, символ спротиву депортованого народу і повернення його на рідну землю. Він присвятив своє життя боротьбі з величезною репресивною машиною, пройшов радянські тюрми, голодування, залякування – і переміг.

У 2016 році кримськотатарські журналісти і громадські діячі, співзасновники громадської організації «Крим SOS» - головна редакторка інтернет-видання «Українська правда» Севгіль Мусаєва і заступник генерального диретора Українського інституту, засновник літературного проєкту «Кримський інжир Алім Алієв у 2016 році написали книгу «Мустафа Джемілєв. Незламний». Книга вийшла друком у 2017 року. Минулого року в Харкові видано друге перероблене і доповнене видання цієї книги. Воно містить дев’ять розмов з Мустафою-ага про дитинство, спротив системі, круті повороти долі та невпинну роботу.

 18 квітня в київській книгарні «Сенс» Севгіль Мусаєва та Алім Алієв презентували нове видання своєї книги.

 Після 2022 року ситуація в Криму значно загострилася. Нині згнаний дисидент, правозахисник, Герой України Мустафа Джемілєв продовжує на міжнародному рівні відстоювати права своєї батьківщини. Історія його життя – це історія боротьби кримськотатарського народу. Тому презентація перетворилася на розмову про долю кримських татар.

 С.М.: Нещодавно в Польщі відкрилася велика виставка «Про що ми говоримо, коли говоримо про Крим».

 А.А.: Кримські татари говорять про Крим, як про батьківщину, з якої їх вигнали. Некримськотатарські митці зображують красиві пейзажі, відпочинок. Були комуністи, які прожили молодість у Криму без татар і сприймають кримських татар, як інородне тіло. Українці прагнули зберегти свою національну самобутність.

 С.М.: Я з Керчі. В нашому місті було мало киримли. Севастополь і Керч – це два найбільш проросійські міста в Криму. Нам говорили, що буде міст з Росією і в нас буде місто-сад. Перша книга, яку я прочитала – це «Факел над Кримом» про Мусу Мамута, який спалив себе в знак протесту проти депортації кримських татар. А в школі нам розповідали про російський Крим. У 2014 році, коли я привезла свого першого чоловіка знайомитися з моїми батьками, він сказав: «Яка діра твоя Керч». А Керч – місто-герой».

 А.А.: В Криму є село Геройське. До цих пір сперечаються скільки Героїв Радянського Союзу там поховано – вісім чи дев’ять. У нас ще в 90-і роки комуністи приймали в піонери, в піонерський табір. Тато мені сказав: «Я тобі куплю ящик морозива, тільки ти не ходи на ці тусовки». Але я ходив, бо там були мої друзі. Бабуся сказала: «В моєму домі говорять тільки кримськотатарською мовою».

 С.М.: Коли росіяни намагалися захопити острів Тузлу я була молодим журналістом. Я пам'ятаю, як висвітлювали цю історію російські ЗМІ, і як українські. Зараз я працюю над іншою книгою, але пишу й про Тузлу. Тоді, коли Росія будувала дамбу до Тузли, Україна знищила останню шахту ядерної ракети.

 А.А.: В Сімферополі російське консульство роздавало російські паспорти. Коли була прем’єра фільму Сеітаблаєва «Хайтарма», то її намагалися зірвати.

В Франції в 1795 році в університеті почали викладати кримськотатарську мову. Нас повезли в архів, де була поезія кримських ханів, щоденники французьких дипломатів про Крим. Мустафа Джемілєв сьогодні в Туреччині.

 С.М.: Як ти дізнався про нього?

 А.А.: Ми говорили з ним про різні речі.

 С.М.: В нього є домашні заготовки до кожної теми.

 А.А.: він пройшов крізь російські концтабори. А як він говорить з нинішніми політв’язнями!

 С.М.: Формується нове покоління дисидентів.

 Слухачів зацікавило, чи існує комунікація з Кримом, з кримськими татарами, які перебувають у Криму.

 А.А.: Через повномасштабне вторгнення немає. Але з частиною людей ми зберігаємо зв'язок. Хоча з деякими я не бачився 10 років. Ніхто з Криму вже не пише коментарі і не лайкає. Бо за лайк були судові процеси.

 С.М.: У мене немає комунікації з близькими. Росія дуже промила мізки. Родичі в Криму співчувають, наприклад, потерпілим від повені в Махачкалі, але нічого не можуть сказати про обстріли Києва

 А.А.: Рік тому ми зробили дослідження про татар у Криму. Було запитання, що означає успішний кримський татарин у Криму. Відповіли: це успішний бізнесмен, який віддає частину доходів на розвиток кримськотатарської культури.

 С.М.: Але будь-які натяки на солідарність з Україною, це квиток у тюрму наступного дня.

 Я поцікавився, чи знають автори презентованої книги про газету «Кримська світлиця».

 С.М. Це єдина українськомовна газета в зросійщеному Криму. «Кримська світлиця» сформувала мою українську ідентичність. Я брала участь у конкурсі цієї газети. Потім стала українською журналісткою.

 А.А.: Я чув про існування «Кримської світлиці». Але вона мала дуже скромний наклад. А росіяни створили свої пропагандистські медіа. В Криму діє українська община Крима. Це такі ФСБешні дядечки і тітоньки, які розповідають, як українцям і іншим національностям дуже добре жити в «русском» Криму.

 Алім Алієв звернувся до своєї співавторки: «Яким би ти хотіла побачити Крим?»

 Севгіль Мусаєва відповіла: «Я уявляю, як я приїду з своїми дітьми, можливо онуками, в Крим. Буде видно море. Буде кавун. Але, думаю, це буде не скоро. І це вже буде інший Крим. Ми повернемося на іншу землю в інший час».

 А.А.: Я не хочу повертатися в Крим, який я пам'ятаю в 2000-х.

 С.М.: так, бідність, бандитизм. У декількох моїх однокласників убили батьків. Бувало, що в нічних клубах убивали по 11 чоловік.

 Але ми повернемося в Крим. Я в цьому впевнена на всі 100 відсотків.

 Анатолій Зборовський

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #17 за 24.04.2026 > Тема "Крим - наш дім"