|
"Кримська Свiтлиця" > #15 за 10.04.2026 > Тема "Душі криниця"
#15 за 10.04.2026
Л╤Н╤Я НАШО╥ ПАМ’ЯТ╤
У Нац╕ональному музе╖ л╕тератури Укра╖ни в Ки╓в╕ в╕дкрилася виставка мистецьких твор╕в Валер╕я Пуз╕ка «Л╕н╕я пам'ят╕». Автор – письменник, художник, сценарист, режисер ╕ в╕йськовослужбовець ЗСУ – представля╓ власн╕ книжков╕ ╕люстрац╕╖, еск╕зи до п’╓с, живописн╕ роботи сер╕╖ «П╕вденний пейзаж».
Валер╕й Пуз╕к – учасник платформи «Культурн╕ сили» - об’╓днання, що ╕нтегру╓ мистецтво безпосередньо у в╕йськове середовище. Шлях Пуз╕ка як добровольця з 2015 року та активна творча д╕яльн╕сть роблять його одним ╕з найяскрав╕ших представник╕в сучасно╖ ветерансько╖ л╕тератури та мистецтва, який через р╕зн╕ мед╕а (текст, к╕но, живопис) ф╕ксу╓ досв╕д укра╖нського во╖на та людини в умовах в╕йни.
Як зазнача╓ сам Валер╕й, його ╕люстрац╕╖ створен╕ в 2023 роц╕ на Херсонському напрямку або в степах Запор╕зько╖ област╕, ╓ «сво╓р╕дною хрон╕кою под╕й». Це документал╕стика, вт╕лена в художн╕х образах, де кожна риска ма╓ географ╕чну та емоц╕йну прив’язку.
Назва «Л╕н╕я пам'ят╕» метафорично в╕дсила╓ ╕ до л╕н╕╖ фронту, ╕ до л╕н╕╖ ол╕вця на папер╕, ╕ до нашо╖ пам'ят╕. Для Валер╕я Пуз╕ка малювання стало способом терап╕╖ та ф╕ксац╕╖ реальност╕, яку неможливо передати лише словами. Ц╕ малюнки трансформують ╕ндив╕дуальн╕ переживання окремо╖ особистост╕ у сп╕льну культурну пам’ять нац╕╖. Вони допомагають глядачев╕, який перебува╓ в тилу, в╕дчути ритм в╕йни черрез в╕зуальн╕ образи, а в╕йськовим – побачити сво╓ життя, в╕ддзеркаленим у мистецтв╕.
Роботи В. Пуз╕ка позбавлен╕ зайвого пафосу. Це чесний, подекуди суворий, але глибоко гуман╕стичний погляд на д╕йсн╕сть. У св╕т╕, де в╕йна намага╓ться стерти ╕дентичн╕сть, ц╕ ╕люстрац╕╖ стають ╕нструментом збереження сенс╕в.
Пуз╕к дода╓ до малюнк╕в коротк╕ тексти. Наприклад, п╕д малюнком п╕дпис: «Будинок зазнав значних пошкоджень внасл╕док варварського ав╕аудару арм╕╖ Рос╕╖ по Одес╕ у 2023 роц╕».
Спогад про фронт: «Найб╕льше лякала тиша, ╖╖ причини та насл╕дки. Коли бомблять, все б╕льш-менш зрозум╕ло. Тим паче, особисто я зац╕кавлений, щоб вони витрачали б╕льше бо╓припас╕в. У них корегувальники кос╕. Бувало, повн╕стю касети граду випускали десь у поле, прол╕тали над нами – в н╕куди…»
Або такий афоризм: «Життя закоротке, щоб боятися».
Один ╕з учасник╕в захисту Укра╖ни Максим Кривцов (позивний «Дал╕») говорив: «Якщо т╕катимете в╕д в╕йни, вона обов’язково наздожене вас. П╕д╕йд╕ть до дверей та послухайте, як вона п╕дкрада╓ться».
Валер╕й Пуз╕к стисло характеризу╓ покол╕ння, чия молод╕сть припала на роки в╕йни: «Коли Дал╕ ще не був Дал╕, а був Максимом з пр╕звищем Кривцов. Коли н╕хто з нас нав╕ть уявити не м╕г щось про ╢вромайдан, який п╕зн╕ше охрестили Революц╕╓ю Г╕дност╕. Коли ми не в╕дчували на запах лютий чотирнадцятого. Коли ми не знали про бойов╕ д╕╖ н╕чого. Коли ми не ховалися за позивними, а називали сво╖ ╕мена. Тод╕ ми нав╕ть не думали про в╕йну, як таку. У нас були мр╕╖ про по╖здки в Крим, про подорож╕ св╕том, про л╕тературу, к╕но, моду, музику та концерти. Коли у нас не було позивних – ми були д╕тьми. Ми могли см╕ятися та мр╕яти. Ми не в╕дкоадали сво╓ життя на пот╕м. Ми були…
А зараз. Ми так╕ молод╕. ╤ жив╕. Ми лише нещодавно вигадали соб╕ позивн╕. Ми вступа╓мо в р╕чку з назвою В╕йна. Довга, затяжна в╕йна. ╤ втрат буде з кожним днем, роком, десятил╕ттям - все б╕льше. Але зараз ми молод╕. Ми дума╓мо, що попереду в╕чн╕сть ╕ що море по кол╕на. Спробуй переплисти цю р╕чку. Спробуй, виживи».
Анатол╕й Зборовський
"Кримська Свiтлиця" > #15 за 10.04.2026 > Тема "Душі криниця"
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=27776
|