Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4644)
З потоку життя (7298)
Душі криниця (4332)
Українці мої... (1726)
Резонанс (2436)
Урок української (1007)
"Білі плями" історії (1882)
Крим - наш дім (1599)
"Будьмо!" (273)
Ми єсть народ? (266)
Бути чи не бути? (504)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (304)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
УКРА╥НА ВШАНОВУ╢ ПАМ'ЯТЬ ГЕРО╥В НЕБЕСНО╥ СОТН╤
У п’ятницю, 20 лютого, в Укра╖н╕ в╕дзначають День Геро╖в Небесно╖ сотн╕.


«МОМЕНТ ГАНЬБИ»
Сиб╕га р╕зко розкритикував дисквал╕ф╕кац╕ю Гераскевича…


«МАТИ СМ╤ЛИВ╤СТЬ - ЦЕ Б╤ЛЬШЕ Н╤Ж МЕДАЛ╤»
Зеленський нагородив Гераскевича орденом Свободи…


ЩО МИ РОЗПОВ╤МО ВНУКАМ?
Такою прадивою книгою про наших сучасних геро╖в ╓ зб╕рка 20 нарис╕в Владислава Голов╕на...


ДЕНЬ СОБОРНОСТ╤: ПРАПОРИ, «ЛАНЦЮГИ ╢ДНАННЯ», ЛИСТ╤ВКИ ╤ МУРАЛ
Присутн╕ вшанували хвилиною мовчання тих, хто в╕ддав сво╓ життя за волю Укра╖ни…




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #10 за 06.03.2026 > Тема "Ми єсть народ?"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#10 за 06.03.2026
ПОЛЕ БОЮ – КУЛЬТУРА

26 лютого в ки╖вськ╕й книгарн╕ «Сенс» ╕сторик Володимир В’ятрович пров╕в презентац╕ю ново╖ документально╖ книги Радомира Мокрика «Культурна колон╕зац╕я. Страх, приниження та оп╕р Укра╖ни в радянськ╕й ╕стор╕╖».

 Досл╕дник розпов╕да╓ про те, як культура стала полем бою. Упродовж стол╕ть рос╕йсько-радянська ╕мпер╕я намагалася сформувати в укра╖нц╕в комплекс меншовартост╕, фальсиф╕кувала нашу ╕стор╕ю й нав’язувала свою мову, намагаючись перетворити нас на рос╕ян.

 У 1930-╕ роки Стал╕н перев╕в кра╖ну на рос╕йськ╕ рейки. Радянську утоп╕ю, в яку багато хто в╕рив, п╕дм╕нили зрос╕йщенням.

 Володимир В’ятрович зауважив, що знищення мови – це найд╕╓в╕ший механ╕зм знищення Укра╖ни.

 Це зрозум╕ли в ОУН ╕ УПА. Це зрозум╕ли ╕ ш╕стдесятники. Наприклад, дисидент Олекса Тихий, який виступив проти зрос╕йщення його р╕дно╖ Донеччини, помер в ув’язненн╕ в 1984 роц╕.

 Радомир Мокрик пов╕домив про сво╖ в╕дв╕дини Харкова: «╤снують середовища, де культиву╓ться уявлення про рос╕йську мову, культуру, як маркер певно╖ вищост╕. Плач╕ за Булгаковим з ц╕╓╖ ж опери. Подоба╓ться чи н╕ Булгаков – це питання читацького смаку. Але питання в тому, як Булгаков ставився до Укра╖ни й укра╖нц╕в. Нам не треба пам’ятники, музе╖ ╕ вулиц╕ укра╖нофоба Булгакова».

 Серг╕й Жадан виступав на телебаченн╕ ╕ сказав, що пам’ятник Пушк╕ну сто╖ть у Харков╕ не тому, що в╕н великий поет, а тому, що в╕н великий рос╕йський поет. Якби Пушк╕н був великим молдавським поетом, то пам’ятник йому в Харков╕ б не стояв.

 Телеведуча, сп╕вачка, художниця ╕ письменниця, що взяла участь у презентац╕╖, розпов╕ла, що П╕нчук купив телеканал, на якому виходив х╕т-парад «Територ╕я А» й вичистив усе укра╖нське. Цей канал прив╕в Сав╕ка Шустера, Кисельова. Рос╕яни кинули велик╕ грош╕, щоб на укра╖нському телебаченн╕ звучав не укра╖номовний рок, х╕п-хоп, а, наприклад, К╕ркоров.

 Мед╕а-прост╕р – одна з найб╕льших проблем. Укра╖нськ╕й держав╕ було було неважливо, нец╕каво, яка мова звучить. Цим скористалася Рос╕я.

 Зараз зах╕дний св╕т бачить, що Укра╖на й Рос╕я перебувають в одному рос╕йськомовному культурному простор╕. Для заходу це в╕йна м╕ж людьми, як╕ розмовляють одн╕╓ю мовою, дивляться однаков╕ сер╕али. Тому на заход╕ ╓ люди, як╕ п╕д рос╕йським впливом намагаються звинуватити в радянськ╕й експанс╕╖ Укра╖ну. Нещодавно л╕дер чеських комун╕ст╕в заявив: «Не можна в усьому звинувачувати Рос╕ю. Брежн╓в – укра╖нець. Шелест, який схвалив радянську окупац╕ю Чехословаччнии в 1968 роц╕, теж укра╖нець».

 Радомир Мокрик пригадав, що бачив у книгарн╕ в Чез╕╖ свою книгу, а поруч велике видання «Громадянська в╕йна в Укра╖н╕» про нин╕шню рос╕йсько-укра╖нську в╕йну. Цю книгу видало в╕йськове видавництво.

 Володимир В’ятрович зазначив, що наша ╕нформац╕йна пол╕тика слабка. Ми втратили Угорщину й Словаччину. Наш╕ позиц╕╖ в Польщ╕ слабк╕. Хоча в нас ╓ люди, як╕ можуть говорити з розумними людьми за кордоном.

 КДБ силкувався довести, що укра╖нськ╕ дисиденти – це люди, як╕ повелись на провокац╕ю Заходу, ЦРУ, Ватикану. Рос╕йська пропаганда продовжу╓ цю пол╕тику.

 Рос╕я намага╓ться позбавити Укра╖ну суб’╓ктност╕. Одним ╕з ключових пол╕в битви за деколон╕зац╕ю ╓ Одеса, Зараз в Одес╕ актив╕зувалися любител╕ твердити, що «Одесса такая разная». Але чомусь ця «разность» луна╓ рос╕йською мовою.

 Сл╕д мати на уваз╕, що в боротьб╕ проти зрос╕йщення ми дола╓мо пол╕тику, яка проводилася сотн╕ рок╕в. Але здобутки ╓. Обмеження рос╕йськомовного простору да╓ позитивн╕ результати. Важкою проблемою ╓ прос╕йська мова в соц╕альних мережах, в ╤нтернет╕. Механ╕зм╕в обмеження тут нема╓.Просто обмежувати рос╕йське недостатньо. Необх╕дно зам╕нювати його укра╖номовним продуктом. От нещодавно вийшов ф╕льм «Ти – космос». ╢ укра╖нська попса. Без попси укра╖нська мова не всто╖ть. Будуть слухати рос╕йську попсу. Нам потр╕бн╕ укра╖нськ╕ мультики. Щоб ютуб для дитини був укра╖нськомовним. Д╕ти передус╕м. Необх╕дно зосередитись на тому, щоб дитина була оточена укра╖нським контекстом. Треба апелювати до батьк╕в: Укра╖на назавжди. Щоб ваша дитина реал╕зувала себе, вона мусить бути укра╖номовною.

 Радомир Мокрик пише: «У наш час дуже важко передбачити розвиток под╕й. Однак можна впевнено стверджувати, що прагнення рос╕ян п╕дкорити Укра╖ну не зм╕ниться ╕ що культура й надал╕ в╕д╕граватиме в цьому прагненн╕ одну з головних ролей. Так само можна бути впевненим, що яких би форм не набуло в майбутньому рос╕йсько-укра╖нське протистояння, укра╖нський оп╕р триватиме. Так само, як тривав дек╕лька стол╕ть посп╕ль».

 Анатол╕й Зборовський

На фото (зл╕ва направо): Радомир Мокрик ╕ Володимир Вятрович

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #10 за 06.03.2026 > Тема "Ми єсть народ?"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=27691

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков