|
"Кримська Свiтлиця" > #8 за 20.02.2026 > Тема "Крим - наш дім"
#8 за 20.02.2026
КРИМ СТА╢ БАЗОЮ ДРОН╤В РФ
Окупац╕йна рос╕йська "влада" в Криму сформувала ╕нфраструктуру для повного циклу п╕дготовки фах╕вц╕в для в╕йськ безп╕лотних систем. Рос╕йськ╕ ЗМ╤ пов╕домляють про створення на п╕востров╕ масштабного навчального центру для оператор╕в БпЛА, який називають найб╕льшим серед рег╕он╕в Рос╕╖.
Борис Баб╕н, експерт Асоц╕ац╕╖ ре╕нтеграц╕╖ Криму наголошу╓, що процес охоплю╓ як м╕л╕таризац╕ю молод╕ через "курси, трен╕нги, школи" у сп╕впрац╕ з коледжами та ун╕верситетами, так ╕ навчання д╕ючих в╕йськовослужбовц╕в на численних кримських пол╕гонах.
Детально про м╕л╕таризац╕ю кримсько╖ молод╕, рос╕йську пропаганду, роль п╕вострова та реальн╕сть можливого п╕дсилення окупац╕йно╖ арм╕╖ УН╤АН поговорив з Андр╕╓м Риженком, кап╕таном 1 рангу запасу, заступником начальника штабу В╕йськово-морських сил Збройних сил Укра╖ни (2004-2020 рр.)
Наск╕льки створення в окупованому Криму повного циклу п╕дготовки оператор╕в БпЛА може посилити здатн╕сть Рос╕╖ зд╕йснювати дронов╕ атаки проти Укра╖ни? ╤ коли може реально зб╕льшитися к╕льк╕сть таких атак?
Зараз багато розмовляють про морськ╕ дрони в Рос╕╖. Вони ╖х роблять на багатьох п╕дпри╓мствах. Я так розум╕ю, це державна пол╕тика зараз. Вони н╕чого не робили до початку агрес╕╖, але коли побачили, що це ефективно, просто скоп╕ювали з нас. ╤ це не вперше.
Це погано, тому що не треба п╕сля першо╖ вдало╖ атаки або операц╕╖ повн╕стю демонструвати це противнику. Це була наша хвороба: щось вийшло – ╕ ми зразу виклада╓мо в╕део. Особливо це стосу╓ться операц╕╖ "Павутина" - не зовс╕м зрозум╕ло, нав╕що це робити, як ╕ п╕сля вибуху на Кримському посту. Ворог бачить усе ╕ робить те саме - повн╕стю повторю╓ наш╕ д╕╖.
Т╕ завдання, як╕ ми викону╓мо дронами, фактично зам╕нюючи нестачу протикорабельних ракет, - для них не ╓ критичними. У них достатньо крилатих ╕ бал╕стичних ракет, а також дрон╕в, щоб бити по Одес╕, Микола╓ву, П╕вденному. На жаль, у них цього добра вистача╓. В╕дверто кажучи, у багатьох випадках це набагато ефективн╕ше, н╕ж удари морськими дронами.
Ми використову╓мо ╖х лише через те, що у нас нема╓ протикорабельних ракет, ╕ спира╓мося на самовпевнен╕сть ворога: вони вважають себе другою арм╕╓ю св╕ту, але насправд╕ до такого протистояння не готов╕. Попри безл╕ч заход╕в, як╕ вони провели, - встановлення кулемет╕в, артсистем, радар╕в, прилад╕в н╕чного бачення, - усе одно удари цих дрон╕в залишаються для них складною проблемою.
Основне завдання, п╕д яке ми розробляли ц╕ дрони - удари по надводних кораблях, але для противника воно не ╓ актуальним. Зам╕сть цього вони можуть використовувати дрони для удар╕в по морськ╕й ╕нфраструктур╕ та портах.
У них н╕бито розробляються дрони "Скорлупа", як╕ працюють як нос╕╖ FPV-дрон╕в. Вони п╕дл╕тають до узбережжя, п╕сля чого FPV-дрони завдають удари. Вони не несуть багато вибух╕вки, але можуть дуже точно ╖╖ доставити. ╤ вони керуються через оптоволокно.
╥х можуть використовувати для блокування виход╕в ╕з порт╕в, удар╕в по ╕нфраструктур╕ або перекриття нин╕шн╕х "коридор╕в".
Я думаю, що якимось чином вони можуть бити по суднах нав╕ть в межах територ╕альних вод Болгар╕╖ та Румун╕╖. При цьому н╕хто не зможе визначити, кому належить цей дрон. Вони просто будуть казати, що це укра╖нський дрон, який збився з курсу. Це ми бачили багато раз╕в. Тобто завдання лише диверс╕йн╕. Знищувати у нас нема╓ чого.
Чи не стикнеться Рос╕я з якимись проблемами у побудов╕ дрон╕в?
У Рос╕╖ ╓ дв╕ серйозн╕ проблеми. Перша - це двигуни, а друга - це система, як керувати цим дроном. Ран╕ше вони на дрони ставили "Старл╕нки", але зараз ця технолог╕я для них фактично недоступна.
"Скорлупа" фактично скоп╕йована з "Магури" ╕ теж спиралася на "Старл╕нк" або дуже схожу систему. Без супутниково╖ нав╕гац╕╖ вони не зможуть ефективно керувати дроном на велик╕ в╕дстан╕, ╕ це залиша╓ться серйозною проблемою.
Вони використовують ц╕ дрони ╕ для ударних, ╕ для н╕бито пошуково-рятувальних м╕с╕й. Вони хочуть ╖х використати на П╕вн╕чному морському шляху.
Щоб це мало сутт╓вий вплив на м╕л╕таризац╕ю Криму - навряд. Там ╓ значно небезпечн╕ш╕ в╕йськов╕ об’╓кти як для Укра╖ни, так ╕ для вс╕х кра╖н Чорного моря. Наприклад, вони можуть в╕дновити радянськ╕ ядерн╕ сховища, яких там багато, або привезти туди бо╓припаси з Новорос╕йська, що становитиме значно б╕льшу загрозу.
Будь-який рос╕йський корабель, починаючи в╕д ракетного катера, може нести цей бо╓припас. Включаючи, до реч╕, вертольоти, л╕таки, морську ав╕ац╕ю.
Тому цей центр - радше пол╕тичний трюк, ан╕ж реальна загроза. Я б не дуже звертав на це увагу.
Рос╕я робить ставку саме на Крим як центр п╕дготовки фах╕вц╕в безп╕лотних систем, бо це пов’язано, умовно, з географ╕чним розташуванням?
А де ╖м робить цей центр? Крим - це п╕востр╕в, там море поруч. Якщо робити щось погане Укра╖н╕, то Крим - це найкраще м╕сце з точки зору розташування сил. Там ╓ ╕нфраструктура у них, вони можуть зд╕йснювати п╕дготовку ╕ застосування засоб╕в безпосередньо з Криму.
В╕д Севастополя до Одеси - 145 морських миль, тобто менше н╕ж 280 к╕лометр╕в. Це дальн╕сть застосування оперативно-тактичного дрона, як морського, так ╕ пов╕тряного. А якщо брати, наприклад, п╕вн╕чне узбережжя Криму, то там ще ближче.
А концентрац╕я тако╖ ╕нфраструктури в Криму робить ╖╖ потенц╕йною в╕йськовою ц╕ллю? ╤ наск╕льки вразливою ╓ ця ╕нфраструктура з в╕йськово╖ точки зору, ╕ чи зм╕ню╓ ╖╖ поява стратег╕чну роль Криму у в╕йн╕? Чи в╕н уже давно перетворений на в╕йськову базу, ╕ це не новина?
Стратег╕чна роль не зм╕ню╓ться. В╕н ╕ дал╕ залиша╓ться баст╕оном в╕йськово-морських сил. У них там достатньо ракет. У них там знаходиться щонайменше чотири р╕зн╕ ракетн╕ системи, якими вони атакують Укра╖ну. Це "Бал", "Баст╕он", "Кал╕бр" ╕ ракета Х-35. Плюс ще "╤скандер" як п'ята система. Тобто там ракет напхано дуже багато, ав╕ац╕╖ дуже багато. Там стартують безп╕лотн╕ системи.
Тому казати, що ситуац╕я там траг╕чна, не варто. Нова спроможн╕сть - так, за нею треба сл╕дкувати, бо вона ма╓ характер саботажу, диверс╕╖. ╤ вона буде спрямована проти наших цив╕льних структур.
А як╕ довгостроков╕ насл╕дки м╕л╕таризац╕╖ Криму для безпеки Чорноморського рег╕ону? ╤ що треба робити Укра╖н╕ вже зараз, щоб зменшити чи н╕велювати так╕ ризики?
Насл╕дки ╕ для Укра╖ни, ╕ для рег╕ону дуже велик╕. Крим завжди розглядався як база про╓кц╕╖ сили на Середземне море, П╕вн╕чну Африку, Атлантику ╕ Близький Сх╕д.
Укра╖н╕ сл╕д розвивати сили, як╕ не допустять активного розгортання противника на ключових рубежах. Це включа╓ д╕╖ Сил спец╕альних операц╕й, розвиток ракетно╖ та ударно╖ збро╖, протикорабельних систем ╕ ав╕ац╕╖.
Майбутн╓ Укра╖ни поляга╓ в розвитку "моск╕тного" флоту - безп╕лотного та п╕лотованого - для операц╕й в п╕вн╕чно-зах╕дн╕й частин╕ Чорного моря. Мета – захист сво╓╖ морсько╖ ╕нфраструктури ╕ недопущення агресивних д╕й противника. Для цього нам потр╕бн╕ невелик╕ корабл╕.
Чи може ставка на п╕дготовку оператор╕в дрон╕в "з╕ шк╕льно╖ парти" св╕дчити про довгострокову стратег╕ю Рос╕╖ щодо затяжно╖ в╕йни? ╤ ц╕ балачки, як╕ в╕дбуваються в╕д Стамбулу до Женеви, - це, виходить, просто балачки, якщо вони ╕ д╕тей готують дал╕ воювати?
У Радянському Союз╕ навчальна в╕йськова п╕дготовка починалася, зда╓ться, з 8 класу. Зараз Рос╕я все це в╕дроджу╓ ╕ нав╕ть нарощу╓. Це не пов’язано з Женевою чи Стамбулом - це продовження давньо╖ пол╕тики м╕л╕таризац╕╖ кра╖ни.
У них проблема з набором персоналу. Тому вони п╕дтягують молодь прямо з╕ шк╕льно╖ парти, щоб якось заг╕тувати та п╕дготувати ╖╖. Пропаганда, ф╕льми зн╕мають. А пот╕м, коли людина приходить на службу ╕ бачить реальн╕сть, - ╖╖ ставлення трохи зм╕ню╓ться, але вже п╕зно.
Ми довго ╕ справедливо пишалися тим, що викинули Рос╕ю з Чорного моря. Чи можна сприймати цей факт - створення умовно╖ бази дрон╕в - як спробу повернути соб╕ вплив у рег╕он╕?
Ми Рос╕ю н╕зв╕дки не виганяли. Треба тут заспоко╖тися. Ми обмежили лише можливост╕ ╖хн╕х д╕й. Якщо пор╕внювати з 2022 роком, коли Рос╕я щоденно мала в мор╕ до 50 корабл╕в та суден, то зараз частина з них знищена, а решта перебува╓ в пунктах базування п╕д над╕йним захистом в╕д наших морських дрон╕в.
Вони намагаються щось зм╕нити, але фактично просто тупо коп╕юють наш╕ д╕╖. Я не думаю, що це принесе ╖м у Чорному мор╕ великий усп╕х.
Це може принести ╖м усп╕х у Балтиц╕, де сп╕вв╕дношення сил з флотом НАТО склада╓ 1 до 12 на користь Альянсу. От там наявн╕сть ударних дрон╕в може д╕йсно бути небезпечною для кра╖н НАТО.
https://www.unian.ua
"Кримська Свiтлиця" > #8 за 20.02.2026 > Тема "Крим - наш дім"
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=27651
|