Версiя для друку Обговорити в форумi

11 лютого – свято Власія, архієпископа Севастійського. Жив у IV столітті. Мученик за Христову віру. У народі цей день називають святом Власа, а самого достойника вважають охоронцем домашніх тварин.

За давніми народними синоптичними спостереженнями, цей день може принести різкі похолодання. Вважають: якщо до Власа не було міцних морозів, то на Власа й опісля вони стануть вельми дошкульними, але весна буде гарною. (І навпаки).

З інших народних прикмет та приповідок:

-Холодний Влас – останній подих зими.

-На Власа вода в криницях замерзає.

-Зимові морози найміцніші на Власа.

-Власові морози відморозять носи.

-На Власа одягай кожуха і рукавиці.

-На Власа краще сидіти у хаті.

-На Власа і кінь не хоче виходити зі стайні.

-Глибокий сніг на Власа – весною болото і повені.

Колись на свято Власа люди остерігалися вирушати у далеку дорогу, бо він може заморозити. Тому краще сидіти вдома і грітися біля печі.

У свято Власа господарі «гречно» поводилися з домашніми тваринами, птицею, не підвищували на них голосу, не лаяли їх, бо ті можуть образитися, не принести приплоду, захворіти... Відтак – вся господарка піде нанівець.

ЗАКЛИКАТИ ВЕСНЯНЕ СОНЦЕ

15 лютого (за оновленим церковним календарем) – свято апостола Онисима, помічника апостола Павла, про якого він згадує у своїх посланнях з особливою теплотою. Онисим загинув за Христову віру у І столітті.

Народні прикмети:

-Якщи у цей день гостра зима (міцні морози) – весна прийде рано.

-Відлига, встановилася відносно тепла погода, почали брунькувати берези, зацвіли перші підсніжники – зима ще може повернутися, але не надовго. Деревам і квітам вона ненашкодить.

-Капає зі стріхи – буде вдосталь меду.

-Багато калюж – багато трави.

Щоб «закликати» весняне сонце, господині пекли тонкі паляниці (звісно, у вигляді сонця). Інколи поливали їх медом і посипали маком. Такі смаколики призначалися насамперед дітям. Їсти їх мали на лузі, у полі.., головне, щоб була відкрита місцевість і сонце добре бачило дітей з паляницями, само просилося на гостину...

ГОТУЄМОСЬ ДО ЗУСТРІЧІ ПТАХІВ

18 лютого вшановуємо святителя Льва Великого, Папу Римського, Учителя Церкви, який жив у V столітті. Брав участь у Вселенському Соборі в Халкидоні (451 р.), на якому різко виступив проти єретичних учень. Проявив себе як блискучий оратор і проповідник.

У народному побуті українців спостерігали: якщо цього дня ясна погода, а вночі було багато зір на небі і світлий місяць – рано прилетять птахи. Тим паче, коли тенькає синиця й веселиться, адже вона добре відчуває весну.

Тому з цього дня дбайливі господарі готувалися до зустрічі птахів, які от-от почнуть повертатися з врію. Майстрували для них шпаківні, синичники, дуплянки, високо на стовбурах дерев або на стріхах хат кріпили старі колеса від возів у сподіванні, що на них збудують гнізда лелеки.

Глиняні дитячі свистульки у вигляді птахів вважалися своєрідним оберегом.

Народні прикмети:

-Снігова погода – весна забариться.

-Мокро (дощ зі снігом) – на мокру весну, але врожайне літо.

-Холодно, мороз – птахи не скоро повернуться.

Тарас ЛЕХМАН

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #7 за 13.02.2026 > Тема "Душі криниця"