|
"Кримська Свiтлиця" > #4 за 23.01.2026 > Тема "Резонанс"
#4 за 23.01.2026
У ЧАСИ ТРАМПА СВ╤Т МА╢ ПРИПИНИТИ ПРИКИДАТИСЯ
Цього тижня у швейцарському Давос╕ л╕дери держав, уряд╕в та св╕тових компан╕й з╕бралися на Всесв╕тн╕й економ╕чний форум. Та попри назву, було розум╕ння, що ця зустр╕ч буде не т╕льки про економ╕ку, а й про геопол╕тику.
Пол╕тика США та президента Трампа, який вважа╓, що Сполучен╕ Штати мають право на тиск, територ╕альн╕ претенз╕╖ та погрози агрес╕╓ю, у тому числ╕ щодо сво╖х оф╕ц╕йних союзник╕в, поставила св╕т перед новими викликами.
20 с╕чня у Давос╕ виступив ╕з промовою прем'╓р-м╕н╕стр Канади Марк Карн╕.
Його виступ багато хто вже назива╓ ╕сторичним або епохальним, бо в╕н змальову╓ обриси нового св╕тового порядку. Редакц╕я "╢вропейсько╖ правди" погоджу╓ться з ц╕╓ю характеристикою.
Ми переклали його промову укра╖нською та публ╕ку╓мо ╖╖ у повному обсяз╕, додавши лише к╕лька редакц╕йних коментар╕в [у дужках] – там, де Карн╕ св╕домо уникав згадки про Трампа, хоча й не лишив сумн╕ву, що згаду╓ про його вплив. Бо зрештою, йдеться про ширш╕ процеси, як╕ виходять далеко за меж╕ Америки ╕ почалися задовго до приходу до влади чинного президента.
* * * * *
Ми перебува╓мо у вир╕шальному момент╕. ╤ для Канади, ╕ для всього св╕ту.
Ми бачимо, що в╕дбува╓ться розрив св╕тового порядку. К╕нець при╓мно╖ вигадки минулого ╕ початок суворо╖ реальност╕, де геопол╕тика – а точн╕ше, геопол╕тика великих сил, "супердержав" – не п╕дпорядкову╓ться жодним обмеженням. Коли ╖х н╕що не стриму╓.
Водночас – ╕ я хочу на цьому наголосити – ╕нш╕ кра╖ни, особливо "середн╕" держави, так╕ як Канада, не ╓ безсилими.
Вони здатн╕ побудувати новий порядок, що врахову╓ наш╕ ц╕нност╕, серед яких повага до прав людини, сталий розвиток, сол╕дарн╕сть, суверен╕тет ╕ територ╕альна ц╕л╕сн╕сть р╕зних держав.
Сила менш потужних почина╓ться з чесност╕.
Зда╓ться, кожен день нагаду╓ нам, що ми живемо в епоху суперництва великих держав. Що порядок, заснований на правилах, зника╓. Що сильн╕ можуть робити те, що можуть, а слабк╕ повинн╕ вистраждати те, до чого ╖х змушують.
Це афоризм [давньогрецького письменника] Фук╕д╕да зараз пода╓ться нам як неминуч╕сть, як природна лог╕ка м╕жнародних в╕дносин, що доводить сама себе.
╤ стикаючись з ц╕╓ю лог╕кою, кра╖ни схильн╕ йти на поступки, щоб ужитися з реальн╕стю, пристосуватися, уникнути непри╓мностей – спод╕ваючись, що слухнян╕сть дасть ╖м безпеку.
Але ж н╕, вона цього не да╓.
Отже, як╕ ще у нас ╓ вар╕анти?
У 1978 роц╕ чеський дисидент Вацлав Гавел, який згодом став президентом Чех╕╖, написав есей за назвою "Сила безсилих", в якому поставив просте запитання: як комун╕стична система п╕дтримувала сама себе?
В╕дпов╕дь на нього в╕н почав почалася з прикладу продавця овоч╕в.
Щоранку цей власник крамниц╕ вив╕шу╓ у сво╖й в╕трин╕ табличку: "Пролетар╕╖ ус╕х кра╖н, ╓днайтеся!". В╕н не в╕рить у те, що там написано. ╤ н╕хто навколо не в╕рить. Але в╕н все одно щодня вив╕шу╓ табличку, щоб уникнути непри╓мностей, щоб сигнал╕зувати про згоду з правилами, щоб ужитися з реальн╕стю.
Але оск╕льки кожен власник крамнички на кожн╕й вулиц╕ робить те саме – система збер╕га╓ться – не через насильство, а через участь звичайних людей у ритуалах, котр╕, як вони сам╕ знають, ╓ фальшивими.
Гавел називав це "життям у брехн╕".
Сила системи походить не в╕д правди, а в╕д готовност╕ кожного поводитися так, н╕би це правда.
Але й крихк╕сть системи походить з того ж джерела.
Коли хоча б одна людина переста╓ грати цю роль, коли продавець овоч╕в зн╕ма╓ свою вив╕ску – ╕люз╕я потужност╕ системи почина╓ давати тр╕щини.
Друз╕, настав час для кра╖н зняти сво╖ "фальшив╕ вив╕ски".
Десятил╕ттями так╕ держави, як Канада, процв╕тали в умовах того, що ми називали м╕жнародним порядком, заснованим на правилах. Ми при╓дналися до його ╕нституц╕й, ми вихваляли його принципи, ми отримували вигоду в╕д його передбачуваност╕. ╤ завдяки цьому ми могли проводити ц╕нн╕сну зовн╕шню пол╕тику п╕д його захистом.
Хоча ми знали, що розпов╕дь про "м╕жнародний порядок, заснований на правилах" була частково неправдивою.
Що найсильн╕ш╕ держави можуть зв╕льняти себе в╕д зобов'язань, коли ╖м це зручно. Що правила торг╕вл╕ застосовуються асиметрично. ╤ ми знали, що м╕жнародне право застосову╓ться з р╕зною сувор╕стю залежно в╕д особи обвинуваченого чи жертви.
Це була ф╕кц╕я, але ця ф╕кц╕я була корисною. Зокрема, американська гегемон╕я допомагала забезпечувати сусп╕льн╕ блага, в╕дкрит╕ морськ╕ шляхи, стаб╕льну ф╕нансову систему, колективну безпеку ╕ п╕дтримку рамкових механ╕зм╕в вир╕шення суперечок.
Отже, ми розм╕стили цю вив╕ску у в╕кн╕. Ми брали участь у ритуалах ╕ здеб╕льшого уникали говорити про розриви м╕ж риторикою та реальн╕стю.
Ця угода б╕льше не працю╓.
Скажу прямо: ми перебува╓мо посеред розлому системи, а не переходимо на ╖╖ зм╕ни.
Вже зо два десятил╕ття низка криз у сфер╕ ф╕нанс╕в, охорони здоров'я, енергетики та геопол╕тики оголюють ризики надм╕рно╖ глобально╖ ╕нтеграц╕╖. А в╕днедавна велик╕ держави почали використовувати економ╕чну ╕нтеграц╕ю як зброю, тарифи – як важел╕ впливу, ф╕нансову ╕нфраструктуру – як примус, а ╕нтегрован╕сть виробництв╕ у ланцюги постачань – як вразлив╕ м╕сця, як╕ можна використати.
Не можна жити у брехн╕ про вза╓мну вигоду в╕д ╕нтеграц╕╖, коли за ╖╖ допомогою вас п╕дпорядковують.
Багатосторонн╕ ╕нституц╕╖, на як╕ покладалися "середн╕ держави", так╕ як СОТ або ООН, – тобто арх╕тектура колективного вир╕шення проблем – п╕д загрозою. Як насл╕док, багато кра╖н доходять висновк╕в, що вони мають розвивати б╕льшу стратег╕чну автоном╕ю в енергетиц╕, ф╕нансов╕й сфер╕, продовольч╕й безпец╕, щодо критично важливих м╕нерал╕в, у виробнич╕й кооперац╕╖.
Цей поклик зрозум╕лий. Кра╖на, не здатна себе прогодувати, забезпечити паливом чи захистити, ма╓ небагато вар╕ант╕в у ц╕й реальност╕. Коли правила б╕льше не захищають вас, ви повинн╕ захищати себе сам╕.
Але треба ч╕тко усв╕домити, до чого це призводить.
"Св╕т фортець", де кожна держава за себе, буде б╕дн╕шим, крихк╕шим ╕ менш ст╕йким.
╤ ╓ ще одна правда: якщо велик╕ держави в╕дмовляться нав╕ть в╕д поз╕рного дотримання правил ╕ ц╕нностей заради в╕льного вт╕лення сво╓╖ сили та ╕нтерес╕в – то ╖м буде дедал╕ важче отримувати вигоди в╕д "транзакц╕он╕зму" [м╕жнародно╖ пол╕тики, побудовано╖ на обм╕н╕, а не на принципах; цей терм╕н вживають для позначення пол╕тики Трампа. – ╢П].
Гегемони не зможуть пост╕йно монетизувати сво╖ в╕дносини [та свою п╕дтримку учорашн╕х союзник╕в. – ╢П].
Бо союзники будуть диверсиф╕куватися, щоб застрахуватись в╕д невизначеност╕.
Щоб мати цю страховку, вони зб╕льшуватимуть к╕льк╕сть вар╕ант╕в розбудови свого суверен╕тету – того суверен╕тет, який колись ╜рунтувався на правилах, але дедал╕ б╕льше ╜рунтуватиметься на здатност╕ протистояти тиску.
Це класичне управл╕ння ризиками, яке ма╓ свою ц╕ну.
Але ц╕ну стратег╕чно╖ автоном╕╖ та захисту суверен╕тету можливо платити не самотужки.
Колективн╕ ╕нвестиц╕╖ в ст╕йк╕сть коштують дешевше, н╕ж якщо кожен будуватиме свою власну фортецю.
Сп╕льн╕ стандарти зменшують фрагментац╕ю.
Вза╓модоповнюван╕сть виг╕дна ус╕м учасникам.
Тож питання для середн╕х держав, таких як Канада, поляга╓ не в тому, чи адаптуватися до ново╖ реальност╕ – тут нема╓ сумн╕ву, ми ма╓мо це робити. Питання в тому, чи адапту╓мося ми, просто будуючи вищ╕ ст╕ни – чи зможемо зробити щось б╕льш амб╕тне.
Канада одн╕╓ю з перших почула тривожний дзв╕нок, який змусив нас докор╕нно зм╕нити нашу стратег╕чну позиц╕ю.
Канадц╕ знають: стара зручна теор╕я – що наша географ╕я ╕ членство в альянсах автоматично забезпечують процв╕тання ╕ безпеку – б╕льше не працю╓. А наш новий п╕дх╕д ╜рунту╓ться на тому, що президент Ф╕нлянд╕╖ Александр Стубб назива╓ "реал╕змом, заснованим на ц╕нностях".
Тобто ми прагнемо бути одночасно ╕ принциповими, ╕ прагматичними. Принциповими у сво╖й в╕дданост╕ фундаментальним ц╕нностям, суверен╕тету, територ╕альн╕й ц╕л╕сност╕, заборон╕ застосування сили, окр╕м випадк╕в, коли це в╕дпов╕да╓ Статуту ООН, та поваз╕ до прав людини. ╤ прагматичними – визнаючи, що прогрес часто ╓ поступовим, що ╕нтереси ╓ розб╕жними, та що не кожен наш партнер под╕лятиме вс╕ наш╕ ц╕нност╕.
Тому ми готов╕ до сп╕впрац╕ широко, стратег╕чно, з в╕дкритими очима. Ми прийма╓мо св╕т таким, яким в╕н ╓, а не чека╓мо на появу такого св╕ту, який би ми хот╕ли бачити. Ми кал╕бру╓мо наш╕ в╕дносини з кожним партнером, щоб ╖хня глибина в╕дображала наш╕ ц╕нност╕. ╤ ми нада╓мо пр╕оритет широк╕й вза╓мод╕╖, щоб максим╕зувати наш вплив, враховуючи плинн╕сть св╕ту в даний момент; ризики, як╕ це створю╓; ╕ ймов╕рн╕сть того, що буде дал╕.
Ми тепер поклада╓мося не лише на силу наших ц╕нностей, але також на ц╕нн╕сть нашо╖ сили.
Ми розбудову╓мо цю силу вдома.
В╕дколи м╕й уряд прийшов до влади, ми знизили податки на доходи, на прир╕ст кап╕талу та ╕нвестиц╕╖ в б╕знес. Ми усунули вс╕ федеральн╕ бар'╓ри для торг╕вл╕ м╕ж рег╕онами.
Ми прискореними темпами ╕нвесту╓мо трильйон долар╕в в енергетику, штучний ╕нтелект, найважлив╕ш╕ корисн╕ копалини, нов╕ торговельн╕ коридори ╕ не т╕льки. Ми подвою╓мо оборонн╕ витрати до к╕нця цього десятил╕ття, ╕ робимо це так, щоб розбудовувати власне виробництво.
Ми також швидко диверсиф╕ку╓мось у м╕жнародному вим╕р╕.
Ми домовились про всеохоплююче стратег╕чне партнерство з ╢С, що включа╓ при╓днання до ╓вропейсько╖ системи оборонних закуп╕вель SAFE.
Також за ш╕сть м╕сяц╕в ми п╕дписали 12 угод у сфер╕ торг╕вл╕ ╕ безпеки на чотирьох континентах. За останн╕ к╕лька дн╕в ми уклали нов╕ угоди про стратег╕чне партнерство з Кита╓м ╕ Катаром. Ми ведемо переговори про пакти про в╕льну торг╕влю з ╤нд╕╓ю, АСЕАН, Та╖ландом, Ф╕л╕пп╕нами ╕ МЕРКОСУР.
Ми робимо ще дещо. Щоб допомогти вир╕шити глобальн╕ проблеми, ми використову╓мо "зм╕нну геометр╕ю в╕дносин", створюючи р╕зн╕ коал╕ц╕╖ з р╕зних питань. Коал╕ц╕╖ заснован╕ ╕ на сп╕льних ц╕нностях та ╕нтересах. Так, щодо Укра╖ни ми ╓ ключовим членом Коал╕ц╕╖ Вол╕ ("коал╕ц╕╖ р╕шучих") ╕ одним з найб╕льших вкладник╕в на душу населення в ╖╖ оборону ╕ безпеку.
Ми твердо сто╖мо на боц╕ Гренланд╕╖ ╕ Дан╕╖.
Ми повн╕стю п╕дтриму╓мо ╖хн╓ право визначати майбутн╓ Гренланд╕╖.
Наша в╕ддан╕сть статт╕ 5 Договору НАТО ╓ непохитною, тому ми працю╓мо з нашими союзниками по НАТО, в тому числ╕ з нордичними кра╖нами, над подальшим зм╕цненням п╕вн╕чного ╕ зах╕дного фланг╕в Альянсу – в тому числ╕ за допомогою безпрецедентних ╕нвестиц╕й Канади в загоризонтн╕ радари, п╕дводн╕ човни, л╕таки, а також у в╕йська на земл╕ й на льоду.
Канада р╕шуче виступа╓ проти тариф╕в щодо Гренланд╕╖ [тих, як╕ Трамп застосував, щоби покарати держави, що виступили проти анекс╕╖ цього данського острова Штатами. – ╢П] ╕ заклика╓ до ц╕леспрямованих переговор╕в для досягнення наших сп╕льних ц╕лей безпеки ╕ процв╕тання в Арктиц╕.
Що стосу╓ться багатосторонньо╖ торг╕вл╕, то ми п╕дтриму╓мо зусилля, спрямован╕ на побудову "мосту" м╕ж Транстихоокеанським партнерством ╕ ╢вропейським Союзом, що означатиме створення нового торговельного блоку з 1,5 м╕льярдами людей. У сфер╕ критично важливих м╕нерал╕в ми форму╓мо клуби покупц╕в на баз╕ G7, щоб св╕т м╕г в╕д╕йти в╕д концентрованих, точкових поставок. А в галуз╕ штучного ╕нтелекту ми сп╕впрацю╓мо з демократичними кра╖нами-однодумцями, щоб гарантувати, що зрештою ми не будемо змушен╕ вибирати м╕ж гегемонами ╕ г╕пермасштабними компан╕ями.
Це вже не на╖вний мультилатерал╕зм. Це вже не покладання на м╕жнародн╕ ╕нституц╕╖. Це створення коал╕ц╕й, як╕ вир╕шують питання за питанням. Як╕ об'╓днують тих партнер╕в, що знаходять достатньо сп╕льних позиц╕й, щоб д╕яти разом.
У деяких випадках вони об'╓днуватимуть переважну б╕льш╕сть кра╖н св╕ту.
Це створю╓ щ╕льну мережу зв'язк╕в у сфер╕ торг╕вл╕, ╕нвестиц╕й, культури, на яку ми можемо спиратися для вир╕шення майбутн╕х виклик╕в ╕ використання нових можливостей.
Сперечаючись, "середн╕ держави" повинн╕ д╕яти разом.
Бо якщо нас нема╓ за столом, ми опинимося в меню.
Але визнаю, що велик╕ держави нараз╕ можуть дозволити соб╕ д╕яти поодинц╕.
Вони мають такий розм╕р ринку, в╕йськовий потенц╕ал ╕ важел╕ впливу, щоб диктувати умови ╕ншим.
Середн╕ держави цього не мають. Але коли ми ведемо двосторонн╕ переговори з гегемоном, ми ведемо переговори з позиц╕╖ слабкост╕. Ми змушен╕ приймати те, що нам пропонують. Ми конкуру╓мо одне з одним у тому, хто буде найб╕льш поступливими.
Це не суверен╕тет. Це спроба показати суверен╕тет у ситуац╕╖, коли в реальност╕ ти п╕дпорядкований.
У св╕т╕, де пану╓ суперництво супердержав – держави, що опинилися м╕ж ними, мають простий виб╕р. Або вони конкуруватимуть одна з одною за прихильн╕сть, або об'╓днаються, щоб обирати св╕й шлях ╕ отримати вплив.
Нас не ма╓ засл╕плювати зростання жорстко╖ сили. Воно не зм╕ню╓ того факту, що лег╕тимн╕сть, ц╕л╕сн╕сть ╕ дотримання правил залишиться нашою сильною стороною, якщо ми вир╕шимо використовувати ╖х разом – що поверта╓ мене до Вацлава Гавела.
Що означа╓ для "середн╕х держав" гавел╕вський заклик жити правдою?
Перш за все, треба називати реч╕ сво╖ми ╕менами.
Припинити посилатися на "м╕жнародний порядок, заснований на правилах" ╕ вдавати, н╕би в╕н дос╕ ╕сну╓ у тому вигляд╕, як про нього розпов╕дають.
Треба називати його тим, чим в╕н ╓. Ми опинилися у св╕т╕, де пану╓ посилення суперництва великих держав, де найсильн╕ш╕ пересл╕дують сво╖ ╕нтереси, використовуючи економ╕чну ╕нтеграц╕ю як зас╕б примусу.
Також "жити правдою" – означа╓ д╕яти посл╕довно, застосовуючи однаков╕ стандарти до союзник╕в ╕ суперник╕в. Коли середн╕ держави критикують одних за економ╕чне залякування, але мовчать, коли воно походить в╕д ╕нших – то ми, як казав Гавел, трима╓мо вив╕ску у в╕кн╕.
"Жити правдою" – означа╓ потребу будувати ту систему, про в╕ру в яку ми кажемо, а не чекати на в╕дновлення старого порядку. Це означа╓ створювати ╕нституц╕╖ та угоди, як╕ функц╕онують так, як описано. ╤ це означа╓ зменшення важел╕в, як╕ уможливлюють примус – а для цього потр╕бна розбудова сильно╖ внутр╕шньо╖ економ╕ки. Це ма╓ бути безпосередн╕м пр╕оритетом кожного уряду.
А диверсиф╕кац╕я на м╕жнародному р╕вн╕ – це не просто економ╕чна розсудлив╕сть, це матер╕альна основа для чесно╖ зовн╕шньо╖ пол╕тики, тому що кра╖ни заробляють право на принципов╕ позиц╕╖, зменшуючи свою вразлив╕сть до в╕дплати.
Та повернуся до Канади.
Канада ма╓ те, чого хоче св╕т. Ми – енергетична наддержава. Ми волод╕╓мо величезними запасами критично важливих корисних копалин. У нас найосв╕чен╕ше населення у св╕т╕. Наш╕ пенс╕йн╕ фонди ╓ одними з найб╕льших ╕ найдосв╕дчен╕ших ╕нвестор╕в у св╕т╕. ╤ншими словами, у нас ╓ кап╕тал, таланти. У нас також ╓ уряд з величезними ф╕скальними можливостями для р╕шучих д╕й.
╤ у нас ╓ ц╕нност╕, до яких прагнуть багато ╕нших.
Канада – це плюрал╕стичне сусп╕льство, яке працю╓. Наш╕ публ╕чн╕ дискус╕╖ гучн╕, р╕зноман╕тн╕ та в╕льн╕. Канадц╕ залишаються в╕дданими принципам сталого розвитку. Ми ╓ стаб╕льним ╕ над╕йним партнером у св╕т╕, а не тим, який каже "зв╕сно, але…". Партнером, який буду╓ ╕ ц╕ну╓ в╕дносини на довгострокову перспективу.
╤ ми ма╓мо ще дещо важливе.
Ми усв╕домлю╓мо, що в╕дбува╓ться, ╕ ма╓мо р╕шуч╕сть д╕яти в╕дпов╕дно до реальност╕. Ми розум╕╓мо, що розрив, у якому опинився св╕т, вимага╓ б╕льшого, н╕ж пристосування до нових реал╕й. В╕н вимага╓ чесност╕ називати св╕т таким, яким в╕н ╓.
Ми зн╕ма╓мо вив╕ску з в╕кна.
Ми зна╓мо, що старий порядок не повернеться.
Ми не повинн╕ його оплакувати. Ностальг╕я – це не стратег╕я.
Водночас ми в╕римо, що на злам╕ можна побудувати щось б╕льше, краще, сильн╕ше, справедлив╕ше. Це – завдання "середн╕х держав". Тих, як╕ найб╕льше втрачають в╕д "св╕ту фортець" ╕ найб╕льше виграють в╕д справжньо╖ сп╕впрац╕.
Сильн╕ мають свою силу.
Але ми теж дещо ма╓мо – здатн╕сть припинити прикидатися, назвати реальн╕сть, розбудовувати свою силу вдома ╕ д╕яти разом.
Це шлях Канади. Ми обира╓мо його в╕дкрито ╕ впевнено, ╕ цей шлях широко в╕дкритий для будь-яко╖ кра╖ни, яка бажа╓ стати на нього разом з нами.
Марк Карн╕,
прем'╓р-м╕н╕стр Канади,
20 с╕чня 2026 року, Давос
Переклад "╢вропейсько╖ правди"
https://www.eurointegration.com.ua
"Кримська Свiтлиця" > #4 за 23.01.2026 > Тема "Резонанс"
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=27581
|