Версiя для друку Обговорити в форумi

Президент України Володимир Зеленський розповів про 20 пунктів мирного плану, який Україна розробила спільно зі США. Йдеться про базовий документ про закінчення війни, і Росія має на дати свою реакцію щодо цього плану вже 24 грудня під час зустрічі з американською стороною. Один з пунктів стосується питання територій і наразі є кілька можливих варіантів його вирішення. Про цей план УНІАН поговорив з Олександром Мережком, головою Комітету Верховної Ради України з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва.

Чи має шанс "рамковий" план у тому вигляді, в якому його озвучив Зеленський, бути прийнятим у Росії? З якими пунктами Путін точно не погодиться?

Не має, однозначно. Справа в тому, що вони (Росія, – ред) тупо і вперто повторюють свої вимоги, які, по суті, означають капітуляцію України. Тобто вони вимагають, по-перше, виведення українських військ з Донецької області. Останнім часом взагалі почали натякати про "Новоросію". Тобто їхні апетити можуть поширитися і, відповідно, вимоги.

По-друге, вони вимагають "нейтральний статус України", що для нас є неприйнятним. Це неможливо і в юридичному, і в політичному плані, з точки зору виживання держави – відмовитись від перспективи членства в НАТО.

Третє – обмеження на наші збройні сили, т.з. демілітаризація.  Або проведення виборів, наприклад. Деякі вимоги РФ спрямовані на те, щоб максимально послабити нашу обороноздатність, щоб в майбутньому можна було захопити. А інші питання спрямовані на те, щоб знищити нас зсередини.

Тобто всі їхні вимоги, вони мають одну мету – зруйнувати Україну, підпорядкувати і знищити державність України. І треба розуміти, що все інше – це просто слова, політична гра. Путін не відмовляється від цієї основної мети – знищення України.

Тому його не влаштує жоден варіант, жоден план, який не дасть йому можливість нас знищити. Це треба дуже чітко розуміти. Безумовно, треба вести перемовини, щоб Трамп бачив, що ми налаштовані на мир, що питання не в нас. Щоб не дати можливості Путіну скинути відповідальність на нас, що він намагається зробити через Віткоффа.

Зараз Росії проєкт представлять. Путін його навіть і читати не буде. Він повторить: "Непоганий план, але виконайте наші вимоги". Він сформулював, чого він від Заходу вимагає – "треба, щоб нас поважали, наші інтереси". Які? Дуже прості – сфера впливу. "Віддайте нам Україну, нашу сферу впливу. Перестаньте підтримувати Україну, щоб ми могли знищити її державність". Це основна вимога Путіна. Він не відмовляється і навряд чи відмовиться. Тільки коли буде тиск такий, що у нього не буде іншого виходу. Тому план – це правильно, але не треба очікувати, що буде результат.

Чи не відкриває широкий простір для маніпуляцій та провокацій пункт: "Якщо Україна вторгнеться до Росії або без провокації відкриє вогонь по території Росії, гарантії безпеки будуть вважатися недійсними. Якщо Росія відкриє вогонь по Україні, гарантії безпеки вступлять в силу"?

Безумовно. Ми ж пам'ятаємо Мінські домовленості. Постійно були провокації, росіяни постійно обстрілювали нас. Вони продовжать це робити, не треба мати жодних ілюзій.

Що таке гарантії безпеки? Коли читаєш цей проєкт, то бачиш, що є тільки абстрактні формулювання, з яких не зрозуміло, що конкретно мається на увазі під гарантією безпеки.

Єдине, що може бути гарантією безпеки, – це те, що стримає Путіна. А що може його стримати? Тільки членство України в НАТО. Кіссінджер казав, що обов'язково треба, щоб Україна стала членом НАТО, але в межах тих територій, які зараз знаходяться під їхнім контролем. Кіссінджер вважав, що в такий спосіб це буде гарантією, що Україна без годи НАТО не почне за допомогою збройної сили визволяти ці території. Це був його план. Це дуже сумнівний план, зрозуміло. Але принаймні Кіссінджер розумів, що це єдина гарантія безпеки для України, хоча він абсолютно не був прихильним до України.

Зеленський заявив, що США хочуть "отримати компенсацію за гарантії безпеки", а сам Зеленський сказав, що Україна не розуміє, що це означає. Чого саме могли б хотіти США?

По-перше, скажіть нам, а що ж таке ви маєте на увазі під гарантіями безпеки? Якщо ви проти НАТО для України, то тоді дійте нам гарантії безпеки, які ви дали Японії, Південній Кореї: взаємну двосторонню безпекову угоду, в якій буде чітко написано, що якщо Росія вчиняє напад на Україну, то Сполучені Штати будуть вважати це нападом на себе. З відповідними наслідками, пов'язаними з використанням збройної сили. Тоді я розумію. Це не НАТО, але принаймні давайте про це говорити. Відповідно, якщо ви на це погоджуєтесь, то тоді є сенс говорити про економічні аспекти.

А Інвестиційний фонд розміром у 800 мільярдів доларів – наскільки він взагалі реальний?

Ми вже підписали Договір про корисні копалини. Там йдеться про створення такого фонду за рахунок видобутку корисних копалин, рідкоземельних металів. Але для того, щоб розробляти, видобувати все це, треба мати мирні умови. Бо бізнес навряд чи буде працювати під обстрілами, або на окупованій території. Тому давайте спочатку мир, гарантії, а потім видобуток.

У плані США йдеться про те, що Штати якимось чином натиснуть на Європу, щоб та зняла санкції з Росії, і таким же чином натиснуть на Європу, щоб вона прийняла Україну до Європейського Союзу. Наскільки це взагалі реально з урахуванням ускладнення за останній рік відносин США та ЄС?

США не можуть змусити Європу ухвалювати такі рішення. Європа і ЄС мають власні процедури і вони вирішують. Трамп тут не розуміє, як діє право ЄС, як діють процедурні питання входження в ЄС, членства в ЄС. Це наївна точка зору. Треба, щоб кожна країна-член ЄС висловила свою згоду. Це доволі складний процес. Є ключові держави, які підтримують членство України в ЄС, але Сполучені Штати не можуть казати Німеччині: "Зробіть це". Це може бути контрпродуктивним. Населення в цих країнах може не сприйняти  намагання диктувати їм це. Я б ставився з повагою до суверенітету кожної країни, яка є членом Європейського Союзу. Сполучені Штати не можуть гарантувати, що завтра або наступного року, або через рік Україна стане членом ЄС. Це залежить від ЄС, від держав-членів.

На референдум, як сказав Зеленський, потрібно 60 днів з припиненням вогню, інакше його не буде. Чи погодиться на такий крок Путін?

Для референдуму потрібне не лише припинення вогню, але також зняття воєнного стану. Тому що припинення вогню не означає, що буде знято воєнний стан. Тому що загроза відновлення може залишатись. Путін на словах може про це сказати. Але питання в тому, що знаючи, що він може дуже легко порушити, довіряти абсолютно тут не можна. Тобто знову ми впираємося в те, що спочатку треба мати надійні гарантії безпеки. Тому поки що, радше, такі розмови мають політичний характер, а не якийсь конкретний.

Що, на вашу думку, може в усьому цьому стати найпроблемнішим до виконання і що може викликати несприйняття та супротив у суспільства та військовослужбовців?

Є "червоні лінії". По-перше, обмеження суверенітету держави. Це неприйнятно, щоб хтось нам диктував, долучатись чи не долучатись до іншої міжнародної організації: НАТО чи будь-якої іншої. Ми ж не диктуємо Росії виходити з ОДКБ. Потім – питання територіальних поступок, тобто порушення територіальної цілісності. Це абсолютно неприйнятно. У жодному вигляді. Для українського суспільства, парламенту і президента.

Обмеження чисельності армії. Є дуже проста засада, на якій базується міжнародне право, – суверенна рівність держав. Тобто, якщо хтось порушує питання, що Україна, жертва агресії, має обмежувати свою оборону, то виникає питання, а чому злочинець, той, хто вчинив агресію, цього не робить?

https://www.unian.ua

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #52 за 26.12.2025 > Тема "Резонанс"