"Кримська Свiтлиця" > #41 за 10.10.2025 > Тема "Ми єсть народ?"
#41 за 10.10.2025
Професор Юр╕й Ковал╕в: «ГОЛОВНА ╤ДЕЯ УКРА╥НСЬКО╥ Л╤ТЕРАТУРИ –
СВОБОДА В ПО╢ДНАНН╤ З М╤Л╤ТАРН╤СТЮ»…
8 жовтня в Нац╕ональному музе╖ л╕тератури Укра╖ни в╕дбулася презентац╕я 9 тому десятитомно╖ "╤стор╕╖ укра╖нсько╖ л╕тератури. К╕нець Х╤Х - поч. ХХ╤ ст." Юр╕я Ковал╕ва. Доктор ф╕лолог╕чних наук, професор Юр╕й Ковал╕в - людина енциклопедичних знань. Десятитомне видання ╕стор╕╖ укра╖нсько╖ л╕тератури покликане розкрити панораму ╖╖ розвитку в╕д останн╕х десятил╕ть Х╤Х стол╕ття до сьогодення. Дев'ятий том висв╕тлю╓ л╕тературний процес в Укра╖н╕ в╕д к╕нця 50-х до к╕нця 80-х рок╕в ХХ стол╕ття у драматичному соц╕ально-культурному контекст╕ екзистенц╕йного вибору м╕ж "соцреал╕змом" й андеграундом.
Професор Ковал╕в робить висновок: "Укра╖нська л╕тература 60-80-х рок╕в зпзнала метаморфоз в╕д "хрущовсько╖ в╕длиги" до "перебудови" й розпаду СРСР, пережила стр╕мку еволюц╕ю в╕д тотального панування "соцреал╕зму" до його зникнення, пов'язаного з розпадом комун╕стично╖ системи. Пан╕вний режим пост╕йно контролював письменство, вважаючи його частиною сво╓╖ ╕деолог╕╖ та господарства. З-п╕д парт╕йного засилля вдалося вириватися л╕риц╕, менше - проз╕, ще менше - драматург╕╖ та гумористиц╕. Тимчасова л╕берал╕зац╕я й часткова гуман╕зац╕я сусп╕льства, повернення репресованих письменник╕в, позначилися на творчост╕ старшого покол╕ння ╕ ш╕стдесятник╕в, котр╕ будучи культурницьким явищем, не виробили сво╓╖ програми. Частина ш╕стдесятник╕в завернула до "соцреал╕зму", друга, не под╕ляючи його ╕деолог╕чних постулат╕в, обстоювала принципи "мистецтва для мистецтва" (Ки╖вська школа, Бахмутська школа, ЛУГОСАД, Бу-Ба-Бу), третя, не визнаючи комун╕стичного режиму, вдалася до спротиву. П╕сля того як дисиденти зазнали пересл╕дувань, з ╖хнього оточення постали в'язн╕ сумл╕ння, котр╕ перейняли й досв╕д пол╕тв'язн╕в-оун╕вц╕в та повстанц╕в. Так╕ диференц╕ац╕╖ зумовили протистояння "соцреал╕стичного" оф╕ц╕озу й л╕тературного андеграунду ("чиста поез╕я", "в'язнична л╕тература"). М╕ж ними перет╕кали теч╕╖ натурф╕лософсько╖ л╕рики й "химерно╖ прози", представники яких знаходили в "соцреал╕зм╕" н╕ш╕, на котр╕ влада не завжди звертала пильну увагу. Це стосувалося й л╕тератури для д╕тей та про д╕тей, певною м╕рою - ╕сторично╖ прози. Справжн╕ художн╕ ц╕нност╕ створювали не "соцреал╕сти" (лише деяким вдавалося долати безживний канон), а пересл╕дуван╕ л╕тературн╕ аутсайдери. В╕дкинутий кам╕нь став нар╕жним в ╕стор╕╖ укра╖нсько╖ л╕тератури".
Юр╕й Ковал╕в, проводячи презентац╕ю, звернув увагу на часто нев╕рну оц╕нку укра╖нсько╖ л╕тератури: "Укра╖нська л╕тература - одна з найпотужн╕ших л╕тератур св╕ту. Наприклад, Агатангел Кримський творив ф╕лолог╕чну л╕тературу, яко╖ в ╢вроп╕ ще не було. Говорять, що укра╖нська л╕тература - це плач. А ви читали укра╖нську л╕тературу? Прочитайте укра╖нськ╕ л╕тописи. Перечитайте "Миколу Джерю", "Х╕ба ревуть воли, як ясла повн╕?" Це потяг до вол╕. Геро╖ борються за те, щоб бути в╕льними людьми. Ми - нац╕я борц╕в за волю, бунтар╕в. А в╕зьм╕ть сучасну л╕тературу. Проза - не дуже сильна. Але поез╕я - сильна. Ми - нац╕я м╕л╕тарна. Це перший показав Борис Гуменюк. А прочитайте поез╕ю Олекси Бика, Кравцова, який загинув. Пров╕дною в наш╕й л╕тератур╕ ╓ ╕дея свободи в по╓днанн╕ з м╕л╕тарн╕стю. Кажуть, що в нас нема╓ фантастики. Прочитайте Олеся Бердника".
В обговоренн╕ взяли участь Павло Мовчан, Любов Голота, омбудсмен Олена ╤вановська, колишн╕й м╕н╕стр осв╕ти Валентин Зайчук, ╕нш╕ поети, л╕тературознавц╕, редактори. В режим╕ в╕деоконференц╕╖ в презентац╕╖ взяли участь поети ╕ л╕тературознавц╕ ╕з Полтави, Запор╕жжя, Переяслава.
Вс╕ дали високу оц╕нку д╕яльност╕ та "╤стор╕╖ укра╖нсько╖ л╕тератури" Юр╕я Ковал╕ва.
Анатол╕й Зборовський
На фото - Юр╕й Ковал╕в
"Кримська Свiтлиця" > #41 за 10.10.2025 > Тема "Ми єсть народ?"
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=27333
|