Версiя для друку Обговорити в форумi

На ювілейному Рамштайні все було, як треба, але вночі Кремль пішов ва-банк, перевіривши НАТО на міцність. Хід за Альянсом, ціна нерішучості зросла до максимуму

Поки ввечері 9 вересня у Лондоні міністри оборони країн-союзниць на ювілейному, 30-му «Рамштайні» знову демонстрували непохитну єдність у підтримці України, російське командування готувало зухвалий удар по самій архітектурі європейської безпеки. В ніч на 10 вересня десятки ударних дронів перетнули кордон Польщі – країни-члена НАТО та ЄС. Це не просто чергова мікроскопічна ескалація чи випадковий інцидент. Це свідомий, прорахований виклик, кинутий усьому Заходу. Чи можна це вважати точкою неповернення? Кремль підняв ставки, перевіряючи «червоні лінії» НАТО на справжність. Тепер відповідь – або її відсутність – визначить не лише подальший перебіг війни в Україні, а й долю самого Північноатлантичного альянсу.

ЛОНДОНСЬКИЙ «РАМШТАЙН»: КОРОТКО ПРО ПІДСУМКИ

На тридцятому засіданні Контактної групи з питань оборони України, яке вперше пройшло в Лондоні, було вкотре окреслено пріоритети: перемога України та гарантування міцного миру. Головним фокусом зустрічі стало посилення двох критичних напрямків – ППО та далекобійних можливостей ЗСУ.

Німеччина вкотре продемонструвала лідерство, анонсувавши не лише прибуття в Україну перших пускових установок з двох нових систем ППО Patriot, але й започаткувавши нову ініціативу «глибокого удару» (deep strike). Міністр оборони Борис Пісторіус заявив: «У рамках цієї ініціативи ми укладаємо низку контрактів з українськими підприємствами на загальну суму 300 млн євро. Ці контракти передбачають постачання кількох тисяч далекобійних безпілотників різних типів українського виробництва». Це стратегічний крок, спрямований на посилення спроможностей України виробляти власну зброю, до фінансування якої Пісторіус закликав долучатися й інших партнерів.

Велика Британія, як господарка зустрічі, відповіла не менш рішуче. Міністр оборони Джон Гілі оголосив, що його країна «профінансує тисячі далекобійних одноразових ударних дронів, які виготовить у Британії та доправить в Україну протягом наступних 12 місяців». Він також відзвітував про вражаючі результати 50-денної кампанії з підтримки, в рамках якої Україна отримала майже п’ять мільйонів набоїв та 60 тисяч артилерійських снарядів. Звертаючись до Путіна, Гілі кинув прямий виклик: «Ви лише зміцнюєте нашу єдність з українцями та нашу рішучість рухатися далі й швидше». Британський міністр впевнено заявив, що союзники посилюють військову допомогу, бо мир досягається через силу.

Підсумовуючи зустріч, міністр оборони України Денис Шмигаль підтвердив, що підтримка не лише триватиме, а й ставатиме сильнішою. Він оприлюднив вражаючий перелік зобов'язань від десятків країн:

ЄС зібрав 80% від обіцяних 2 млн боєприпасів та готує мільярдну фінансову допомогу.

Норвегія виділяє 8 млрд доларів на підтримку у 2026 році.

Канада спрямовує 500 млн доларів на ініціативу PURL та 220 млн на українські дрони.

Нідерланди надають 1,2 млрд євро допомоги до кінця року та інвестують у проєкти з deep strike.

Польща готує новий пакет допомоги та вже найближчим часом передасть 10 тисяч снарядів калібру 155 мм.

Водночас Шмигаль наголосив на нагальній потребі в додаткових системах ППО, адже Росія не збирається зупинятися. Як показали наступні події, його слова виявилися пророчими.

«АКТ АГРЕСІЇ»: ХРОНІКА БЕЗПРЕЦЕДЕНТНОГО УДАРУ ПО КРАЇНІ-ЧЛЕНУ НАТО

Поки союзники в Лондоні домовлялися про посилення оборони України, Росія вдалася до прямої ескалації проти НАТО. У ніч на 10 вересня російські дрони «Shahed» масовано порушили повітряний простір Польщі.

Важливо підкреслити: це не був випадковий заліт – дрони маневрували, що свідчить про заздалегідь задані цілі на території Польщі (про це – нижче).

Реакція Варшави не забарилася. Польща підняла в повітря винищувачі F-16, до операції долучилися нідерландські F-35 та інші літаки НАТО. Влада тимчасово закрила повітряний простір над аеропортами у Варшаві, Жешуві та Любліні, а мільйонам мешканців східних воєводств було наказано залишатися в укриттях. Кілька дронів було збито, їхні уламки подекуди впали на житлові будинки.

Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск назвав інцидент «актом агресії». Оперативне командування збройних сил Польщі офіційно підтвердило, що повітряний простір порушили саме російські безпілотники. Це стало першим випадком з початку повномасштабного вторгнення в Україну, коли літаки НАТО атакували потенційно небезпечні об'єкти у повітряному просторі союзника.

Важливо підкреслити: До цього моменту, попри неодноразові порушення, Польща ЖОДНОГО разу не збивала такі цілі. І ЖОДНОГО разу в заявах польських посадовців не звучало, що це була саме російська зброя. Цього разу все було інакше.

Як зреагували у НАТО?

Генсек Марк Рютте оцінив «швидку та вмілу» реакцію військових на вторгнення російських дронів у Польщу. Північноатлантична рада провела засідання у відповідь на запити Варшави про консультації згідно зі статтею 4 Вашингтонського договору та висловила свою солідарність, засудивши «безрозсудну поведінку» Росії. «Минулої ночі численні безпілотники з Росії порушили повітряний простір Польщі. Наші системи протиповітряної оборони були активовані та успішно забезпечили захист території НАТО, як їм і призначено».

Оце і все? Сподіваємося, що ні. Бо якщо так, то Кремль продовжить тестувати «червоні лінії», граючи на межі між провокацією та прямим нападом.

РЕАКЦІЯ СВІТУ: ЄДНІСТЬ У СЛОВАХ, ОБЕРЕЖНІСТЬ У ДІЯХ

Атака на Польщу миттєво оголила різне сприйняття загрози всередині західного світу. Реакції варіювалися від прямих закликів до дій до більш дипломатичних висловлювань солідарності.

Найбільш рішучим був голос України. Президент Володимир Зеленський заявив, що «російська агресія є загрозою для кожної незалежної нації в нашому регіоні» і знову запропонував партнерам створити спільну систему протиповітряного захисту. Глава МЗС Андрій Сибіга попередив, що «слабка відповідь зараз спровокує Росію ще більше» і закликав не лише посилити санкції, а й нарешті дозволити використовувати ППО сусідніх країн для захисту українського неба біля кордонів НАТО.

До них приєдналися «яструби» в Європі та США. Глава дипломатії ЄС Кая Каллас безапеляційно заявила: «Все вказує на те, що це було навмисним, а не випадковим. Війна Росії загострюється, а не закінчується». Німецький депутат Родеріх Кізеветтер закликав припинити «порожню балаканину про мирні переговори» і негайно надати Україні ракети Taurus. В американському Конгресі республіканець Джо Вілсон назвав інцидент «актом війни» і закликав адміністрацію Трампа відповісти нищівними санкціями та зброєю для України (Цей інцидент Трамп поки не коментував, – ред.)

Водночас реакція деяких європейських «важковаговиків» була більш стриманою. Президент Франції Еммануель Макрон та голова МЗС Італії Антоніо Таяні рішуче засудили атаку та висловили повну солідарність із Польщею, проте утрималися від погроз чи конкретних пропозицій щодо відповіді.

РОЗШИФРОВУЮЧИ ПУТІНА: П’ЯТЬ ЦІЛЕЙ ОДНІЄЇ АТАКИ

Експертне середовище одностайне: атака на Польщу була багатовимірною операцією, що переслідувала кілька стратегічних цілей.

Тестування «червоних ліній» НАТО. Це головна мета. Як зазначає публіцист Віталій Портников, «у Кремлі добре знають, що головна слабкість Заходу – це не відсутність зброї чи фінансів, а політична воля». Росія перевіряє, чи готовий Альянс діяти, чи обмежиться словами, і ця перевірка адресована насамперед Вашингтону.

Залякування та дестабілізація Європи. Удар по Польщі – це сигнал, що «війна поруч». Мета – посіяти страх серед населення європейських країн, що, на думку Кремля, має посилити позиції популістських та проросійських сил і, як наслідок, розхитати європейську єдність.

Зміщення фокусу з України. Військовий експерт Сергій Флеш припускає, що план міг полягати в тому, щоб змусити Європу «зайнятися своєю обороною, а не нашою. І гроші підуть туди».

Спроба розколу між Україною та Польщею. За словами військового оглядача групи «Інформаційний спротив» Олександра Коваленка, одне із завдань – «посварити Україну з Польщею (мовляв, дрони залетіли у Польщу через роботу українського РЕБ або, що ціль – логістичний хаб у Жешуві, звідки надходить військова допомога нашій державі від союзників, – ред.)"

Підготовка до більш масштабної агресії. Віталій Портников проводить паралелі з діями нацистської Німеччини: «Якщо відповідь НАТО на удар по Польщі виявиться кволою, це стане для Путіна запрошенням до ще більш зухвалих кроків»".

Існує і більш специфічна версія від аналітика Ігаля Левіна: ціллю могли бути американські солдати, розквартировані в Жешуві, що стало б прямим «посланням» адміністрації Трампа. «Як це відбувається на Близькому Сході – там, нагадаю, Іран постійно атакує дронами бази США і в 2024 році навіть зміг вбити трьох солдатів США на території Йорданії. Коли США приходили до Ірану з претензіями і звинуваченнями, Тегеран завжди відповідав, що це не він, а якісь проксі, якась «Хезболла» запустила. Тут же, якби загинули американці, росіяни сказали б, що це все українська РЕБ. Нагадаю, що на даний час у Польщі розміщено близько 10 000 американських солдатів, а Трамп тиждень тому відзначав, що їх чисельність може бути навіть збільшена».

ІНФОРМАЦІЙНИЙ ФРОНТ: ЧОМУ ВЕРСІЯ ПРО «УКРАЇНСЬКИЙ РЕБ» Є АБСУРДОМ

Майже одразу після атаки російські пропагандистські ресурси почали активно просувати версію, нібито дрони, що залетіли до Польщі, були українськими «Шахедами», які «збилися з курсу» під впливом українських систем РЕБ. Мета цього фейку очевидна: звинуватити Україну, посіяти недовіру між Києвом та Варшавою і зняти відповідальність з Росії.

Однак ця версія не витримує жодної критики, це детально пояснив військовий експерт Олександр Коваленко. Він наголошує на ключовому нюансі: «Так, Україна застосовує РЕБ для придушення Shahed-136, але в такому випадку дрон втрачає управління і летить по прямій, не змінюючи траєкторію польоту, не маневруючи, не змінюючи висоту, поки у нього не закінчиться паливо і він не впаде, або поки його не зіб’ють, або, поки він не вийде із зони придушення, «зловить» супутник і повернеться на ціль. Всі дрони, які зайшли в повітряний простір Польщі, постійно здійснювали маневри і не прагнули повернутися в Україну. Тобто, спочатку їх цілі були задані на території Польщі».

Коваленко також додав інсайдерську інформацію про те, що «по траєкторії йшло набагато більше дронів (попередньо, більше 20), але частина з них була знищена українською ППО». Таким чином, українські сили ППО тієї ночі захищали не лише своє небо, а й небо сусідньої Польщі.

МОМЕНТ ІСТИНИ: ЧИ ПРОЙДЕ НАТО ТЕСТ НА ЗРІЛІСТЬ?

«Сьогоднішня атака дронами проти Польщі, схоже, щось змінила у сприйнятті війни», – зазначає народний депутат, експерт з українсько-польських відносин Микола Княжицький. Цей інцидент став для НАТО тим, що експерти називають «моментом істини» та «тестом на зрілість». І реакція на нього визначить майбутнє Альянсу.

Багато аналітиків вкрай критично оцінили початкову відповідь. Політолог, а нині військовослужбовець ЗСУ Кирило Сазонов називає її «жалюгідним видовищем» і ставить риторичне запитання: «Де та шляхта, яка на такі виклики била у відповідь не зважаючи на ризики?» Він упевнений, що Росія, побачивши лише «консультації та стурбованість», зробить висновок: «Це травоїдні, спротиву не буде, можна їсти». Військовий журналіст Денис Попович попереджає, що нерішучість веде до розпаду альянсів та великих воєн, адже Росія хоче «розмити принципи колективної безпеки НАТО, постійно підвищуючи рівень ескалації».

Військовий експерт Олексій Копитько підкреслює, що вирішальним є не військовий, а політичний вердикт: «Вторгнення російських дронів політично оцінять як умисний акт агресії з боку Росії? Або як прикрий ненавмисний інцидент?». На його думку, м'яч на боці Польщі: якщо Варшава наполягатиме на навмисній атаці, НАТО доведеться реагувати.

Якою має бути ця реакція? На думку експертів, вона має бути швидкою та адекватною. Це і «різке збільшення постачання зброї Україні», і «істотне посилення санкцій проти Москви». А можливо і пряма військова відповідь. Олексій Копитько припускає, що після того, як інцидент визнають «ненавмисним», має бути «ненавмисно» збита пара російських літаків. Лише така мова, на думку експертів, буде зрозумілою для Кремля.

ЗАМІСТЬ ВИСНОВКУ

Зухвала атака на Польщу в ніч після ювілейного «Рамштайну» – це не просто перевірка ППО країни НАТО. Це кінець епохи ілюзій, коли можна було вважати російську агресію «локальним конфліктом». Кремль свідомо пішов на ескалацію, намагаючись довести неспроможність Альянсу і нав'язати свої правила гри. Відсутність рішучої, жорсткої та швидкої відповіді буде розцінена як слабкість і стане запрошенням до нових, ще більш небезпечних кроків, які неминуче призведуть до Великої війни в Європі. Сьогоднішній виклик – це тест не стільки на військовий, скільки на політичний характер та волю Заходу. І від того, як Альянс його складе, залежить не лише майбутнє України, а й саме існування НАТО як дієвого оборонного союзу.

Мирослав Ліскович

https://www.ukrinform.ua

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #37 за 12.09.2025 > Тема "Резонанс"