Версiя для друку Обговорити в форумi

22 березня в Національному музеї літератури України в Києві відбулася презентація книги Костя Черемського «Повернення традиції».

Автор – лікар-реаніматолог і цехмайстер Харківського кобзарського цеху. А також – майстер старосвітських бандур, кандидат мистецтвознавства, заслужений працівник культури України і лауреат Міжнародного конкурсу виконавців на народних інструментах ім. Г. Хоткевича.

 Кость Черемський розповів про свій шлях до кобзарства і про роботу над книгою. Він народився в місті Красноград на Харківщині.

 У 1989 році Черемський повернувся із армії. Якось його попрохали провести додому незрячого кобзаря Антона Парфиненка. Юнак вів його годину і за цей час різко змінив свій погляд на незрячих і на кобзарство. Незрячий вгадував думки Костя. Черемський був поводирем Парфиненка до смерті кобзаря у 1992 році.

 Кость Черемський пробував грати на концертній бандурі, але це йому не сподобалось. А далі було знайомство із Миколою Будником, Георгієм Ткаченком. Георгій Кирилович Ткаченко вчився у харківських кобзарів, зокрема у Петра Древченка. Сучасні відроджувачі кобзарства переймали кобзарську традицію у Георгія Ткаченка.

 Будник і Черемський дійшли висновку, що кобзарями можуть бути тільки автентичні кобзарі, а всі інші – бандуристи.

 Завдяки науковиці Марині Гримич Кость Черемський почав працювати в архівах і переконався, що архіви СБУ підчищені. Але внаслідок наполегливої праці в творчому доробку дослідника Черемського є численні наукові праці про автентичне кобзарство Слобожанщини.

 Перша частина книги «Повернення традиції» висвітлює маловідомі сторінки історії кобзарства і бандурництва – двох зовні подібних, але за суттю різних і самобутніх явищ української культури, які відіграли визначну роль у національному становленні українського народу. Акцент зроблено на 1920-1930-х роках, коли радянський режим, викорінюючи українську національну ідентичність, вживав системних заходів для фізичного знищення незрячих народних співців – кобзарів, лірників і стихівничих. Одночасно окупаційна влада переслідуваннями і шантажем змушувала зрячих бандуристів своєю творчістю слугувати комуністичній системі.

 Друга частина книги присвячена історичним, соціально-культурним, громадсько-політичним передумовам сучасного відродження надбання традиційних українських співців, виконавців на кобзарських інструментах.

 Кость Черемський спирається на рідкісні архівні матеріали, свідчення очевидців і власний досвід виконавця, що робить книгу не просто науковим дослідженням, а й емоційно насиченим історичним свідченням.

 На завершення К. Черемський стверджує: «Автор глибоко переконаний у тому, що пам'ять про кобзарів, лірників і стихівничих, незважаючи на зовнішні впливи, буде жити в поколіннях українців. Традиційне виконавське мистецтво кобзарів, їхня глибинна філософія і «вустинський» спадок знайдуть своє продовження у практичному застосуванні сучасних і майбутніх подвижників, науковців, музикантів, загалом творчих людей. Разом з тим автор вірить, що сучасне виконавство на традиційних кобзарських інструментах стане важливим підґрунтям відродження питомої української культури, засобом виховання української молоді й плідним полем творчих здобутків митців. Як чарівна птаха Фенікс, яка відроджується з попелу, так само відновлюється і розквітає в культурному просторі сучасної України традиційне кобзарське виконавство. І хочеться сподіватися, що справа пізнання й розвитку набутків українських традиційних співців буде піднесена і гідно продовжена нинішніми й майбутніми поколіннями українців».

 Панотець Київського кобзарського цеху, кандидат історичних наук Микола Товкайло наголосив на важливому значенні праці Костя Черемського і розповів, що відроджувачі автентичної традиції зараз мандрують Україною та вивчають колекції кобзарських інструментів. Якраз перед презентацією кобзарі відвідали Запоріжжя і область, провели там шість зустрічей, зокрема на Хортиці. Найкращі слухачі – у війську і в школах.

 Презентація закінчилася піснями кобзарського репертуару у виконання народного артиста України Тараса Компаніченка, Костя Черемського і Юрія Кочержинського.

 Анатолій Зборовський

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #13 за 28.03.2025 > Тема ""Білі плями" історії"