Версiя для друку Обговорити в форумi

3 квітня, за церковним календарем, вшановуємо преподобного Микиту Визнавця, ігумена Мидикійського монастиря, який терпів переслідування за вшанування святих образів, виступав проти іконоборців. Жив у IX столітті.

Так чомусь склалося в українській народній традиції, що ім’я Микита асоціюється з хитруном, лисом, але невдахою, якого викриють та ще й покарають. Іван Франко, знавець фольклору, не випадково назвав свою дитячу віршовану казку саме «Лис Микита».

Утім, про важливіше. З прогностичних спостережень і народних прикмет:

-Якщо цього дня водна на річках та озерах рябить – до похолодань, сильних вітрів; тиха – встановиться тепла погода.

-Рано розпустилася ліщина – до тепла.

-У цей день мокро – будуть ранні весняні гриби.

-Весняні тумани опускаються додолу – до доброї погоди.

Про Микиту (збірний образ) у народі жартують:

-Хитрий Микита, та латана свита.

-Попроси Микиту гусей пасти (курей стерегти).

-У Микити завжди хитре діло.

-Не вір, як тому Микиті!

У південних регіонах України з цього дня починали копати грядки і садити городину.

КУПАННЯ ВОЛІВ

До маловідомих народних обрядів весняної сівби належить «кУпання волів», і то з наголосом на літеру «У». Адже саме цими тваринами у давніші часи орали і боронували нивку. Вони надійні помічники, дужі, витривалі. Хоча роблять свою справу повільно, але акуратно, якісно. Про те, як віл поле оре, а господар за ним слідом іде, співається у різдвяних колядках і щедрівках.

Обрядо зводився до того, що перед початком робіт волів скроплювали або злегка обливали свяченою водою; напували з відерця криничною, до якої також додавали свяченої йорданської води. Потім частували волів обрядовим печивом у вигляді хрестів, яке випікали на Середопістя. І господарі неодмінно приймали купіль та пили свячену воду.

А ще у церквах замовляли Богослужіння. Просили у Всевишнього доброго врожаю, здоров’я та сил для господарів і, звісно, для волів. Потім отримували благословення священика. І таке дійство не обходилося без свяченої води.

Поганяти волів у полі під час оранки і боронування доручали тільки хлопчикам, бо у них легка рука і чиста душа та помисли. Вони це робили, ідучи збоку від волів.

Тарас ЛЕХМАН

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #13 за 28.03.2025 > Тема "Душі криниця"