Версiя для друку Обговорити в форумi

В Києві, на Хрещатику представлено банерну виставку «Нескорені: герої Укрпошти».

 В умовах воєнного стану Укрпошта продовжує працювати для громадян і на лінії фронту, і у визволених та прифронтових територіях.

 На цих територіях Укрпошта часто є єдиним джерелом забезпечення місцевих жителів найнеобхіднішим: готівкою, гуманітарною допомогою, продуктами, новинами тощо. Поштова служба залишає населений пункт, коли рівень небезпеки стає надто високим. І повертається, як тільки отримує дозвіл від військових та адміністрації.

 Пошта доставляє пенсії, субсидії та грошову допомогу жителям прифронтових територій за допомогою стаціонарних і пересувних відділень. На місці зруйнованих відділень у прифронтових і визволених районах встановлюють відділення контейнерного типу, щоб якомога швидше відновити надання поштових послуг.

 У час війни працівники Укрпошти продовжують свою роботу для людей, часто ризикуючи власним життям. Дехто з поштовиків став на захист Батьківщини в лавах Збройних Сил України. Деякі з цих людей загинули, обороняючи свободу Батьківщини.

 Виставка присвячена пам'яті 22-х героїв-поштовиків, які загинули в російсько-українській війні.

 20-річна Ельміра Замотай із багатодітної родини ще зовсім юною обрала фах листоноші пересувного відділення.

 5 березня 2022 року разом з колегою-водієм Олексієм Галчанським Ельміра вирушила на пересувному відділенні з Оріхова Запорізької області, щоб доставити пенсію та пошту за маршрутом Оріхове, Омельник, Єгорівка та Новоселівка. Між Єгорівкою та Новоселівкою назустріч їм виїхав російський танк і розстріляв автівку поштовиків. Колеги загинули на місці.

 Ельміра та Олексій стали першими жертвами російсько-української війни у великій сім’ї Укрпошти. Замотай і Галчанського нагородили орденами «За мужність» ІІІ ступеня. Посмертно.

 Тетяна Скурат понад 10 років працювала в Укрпошті операторкою зв'язку в Подільську Одеської області. 2019 року вона надихнулася прикладом свого чоловіка Олександра й вирішила стати військовослужбовицею. Загинула 25 лютого 2022 року внаслідок російського ракетного удару по селищу Липецьк на Одещині. Посмертно нагороджена медаллю «Захисник Вітчизни».

 Листоноша Олександр Скакун у 2015-2016 роках проходив службу в АТО як розвідник-кулеметник розвідувальної роти. З початком великої війни повернувся на фронт, цього разу як водій-слюсар ремонтної роти бронетанкового озброєння. Завдяки його вмінням і навичкам пошкоджена техніка швидко поверталася в стрій, щоб нищити ворога.

 19 грудня 2022 року життя Олександра обірвалося.

 Василь Періг працював листоношею села Сем’янівка Полтавської області.

 З початком повномасштабного вторгнення Василь став стрільцем у ЗСУ.

 15 вересня 2023 року Василь загинув від вибухової травми в селі Стельмахівка Сватівського району Луганської області.

 Оператор поштового зв'язку Роман Ткаченко захоплювався історією. Він збирав монети, брав участь у Хмельницькому клубі військово-історичної реконструкції та навіть сам виготовляв обладунки, костюми й амуніцію для участі в різних історичних фестивалях. 25 лютого Роман добровільно пішов до лав Хмельницької територіальної оборони, а вже з 14 квітня брав участь у боях на Харківщині, Донеччині та Херсонщині. Став командиром відділення.

 4 листопада 2023 року внаслідок поранення через ворожий артилерійський обстріл Роман загинув.

 Посмертно нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня, а також званням «Почесний громадянин міста Хмельницького».

 Дмитро Лісієнков працював оператором поштового зв'язку у Фастові на Київщині. Його рішучість і вміння долати виклики проявилися ще під час строкової служби у Збройних Силах, де він став старшим солдатом і отримав пам'ятний нагрудний знак від Національного Університету Оборони України.

 Коли почалося повномасштабне вторгнення, Дмитро вже в перший тиждень став до лав захисників України. Під час служби здобув різний військовий досвід – від мінометника до оператора БПЛА.

 4 вересня 2024 року під час виконання бойового завдання на Донеччині Дмитро загинув від влучання російського FPV-дрона.

 Охоронець в Укрпошті Нікіта Козлов ще студентом «Житомирської політехніки» та Житомирського військового інституту зробив понад 10 раціоналізаторських винаходів і відкриттів.

 3 червня 2022 року Нікіта добровільно став до лав ЗСУ.

 За особливі заслуги молодший лейтенант, командир взводу Нікіта Козлов став повним кавалером відзнаки «Знак Пошани», а також отримав відзнаки «Учасник бойових дій – Ветеран війни» та нагрудний знак Сухопутних Військ ЗСУ «За службу».

 2 вересня 2024 року під час виконання бойового завдання під Донецьком Нікіта загинув.

 Оператор поштового зв'язку в Києві Гліб Єрмолюк 18 червня 2024 року поліг у бою поблизу Макіївки Сватівського району на Луганщині.

 Менеджерка з торгівлі Олена Кобець загинула 30 вересня 2022 року разом із понад 30 людьми в Запоріжжі, коли російські загарбники обстріляли гуманітарну колону. Олена їхала до мами, яка залишилась на окупованій території.

 Кур’єр Укрпошти в Києві Віталій Труба, який 24 лютого 2022 року добровільно став на захист України, майже рік виконував бойові завдання і загинув біля села Дубово-Василівка Донецької області.

 Андрій Драничников працював листоношею із супроводження пошти в Білгороді-Дністровському. 13 жовтня 2022 року під час наступальних дій на Херсонщині він загинув.

 Слюсар-сантехнік Укрпошти Валентин Харечко у 2015-2016 роках служив в АТО, отримав подяку від командування. 2022 року повернувся до Збройних Сил, щоб знову боронити Україну від російської навали. У перший тиждень Валентин потрапив до однієї з найгарячіших точок – до Волновахи. Всупереч надзвичайно складним і небезпечним умовам, йому вдалося вийти з оточення. Пізніше служив у розвідвзводі 93-ї бригади «Холодний Яр».

 21 червня 2022 року рятуючи побратима в бою поблизу села Дібрівне Ізюмського району, Валентин загинув від уламкового поранення. Посмертно нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня.

 Начальник пересувного відділення Укрпошти в місті Гайсин на Вінниччині Юрій Собко на початку повномасштабного вторгнення без вагань пішов захищати Батьківщину і загинув, відбиваючи штурм росіян неподалік села Лозова Ізюмського району Харківської області.

 Олександр Юдаєв керував поштовим відділенням в Одесі. Він захищав Україну в АТО із 2016 по 2019 рік. Із перших днів повномасштабного вторгнення він повернувся до війська.

 18 березня 2022 року під час ракетного обстрілу Миколаєва Олександр загинув.

 Лариса Рогинська присвятила пошті понад 20 років життя. Починала як оператор у центральному відділенні Харкова. Початок повномасштабної війни зустріла начальницею пересувного відділення.

 21 червня 2024 року разом із колегою Лариса доставляла пенсії у Вовчанську громаду, де саме тривали інтенсивні бої. Росіяни скерували ударний безпілотник у поштову автівку. Внаслідок вибуху Лариса загинула.

 Володимир Карпусь більшу частину життя присвятив поштовій справі. Працював листоношею із супроводження пошти у Вінниці. У лютому 2023 року Володимира призвали на захист рідної землі. Як гранатометник-навідник він мужньо виконував свій обов’язок. Отримав звання сержанта. Пройшов пекельні точки: села Спірне на Донеччині та Оріхове на Луганщині. За відвагу нагороджений почесною відзнакою «Хрест 54-ї окремої механізованої бригади».

 19 липня 2024 року Володимир загинув у бою поблизу села Роботине Запорізької області.

 Електромеханік Укрпошти у місті Жовква на Львівщині Сергій Ілащук, коли почалась велика війна, не вагаючись став на захист країни. Служив стрільцем-санітаром.

 26 червня 2022 року в бою біля села Вовчоярівка Сіверськодонецького району Луганщини Сергій віддав життя за мирне майбутнє нашої країни.

 Нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня і орденом «Хрест героя». Посмертно.

 За свободу України віддали свої життя водії Укрпошти Василь Патик, Олег Стецишин, Іван Майструк і Олег Кукута.

 Виставка відкрита за сприяння Українського інституту національної пам'яті.

 Текст подано українською і англійською мовою.

 Анатолій Зборовський

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #11 за 14.03.2025 > Тема "Українці мої..."