Версiя для друку Обговорити в форумi

До 24 лютого 2022 року основні події сучасної російсько-української війни відбувалися на сході нашої країни й не виходили за рамки локального конфлікту.

Але здійснивши повномасштабне вторгнення в Україну, Кремль планував остаточно знищити українську державність. Цей віроломний напад завдав, як ми тепер, через три роки, бачимо, смертельного удару світопорядку, створеному після Другої світової війни.

У спротиві російському агресору український народ продемонстрував світові приклади мужності, стійкості та єдності перед жорстоким ворогом, що кількісно переважає.

В матеріалі Укрінформу ми пригадаємо основні етапи протистояння останніх трьох років.

ВТОРГНЕННЯ ТА ВІДСІЧ

21 лютого 2022 р. війна «офіційно» стала неминучою. Рада Безпеки РФ визнала «незалежність» окупованих нею територій – так званих «ДНР» та «ЛНР». Наступного дня в Росії було ратифіковано договори «Про дружбу, співпрацю та взаємну допомогу» з «ДНР» та «ЛНР», які передбачали надання військової допомоги. Тоді ж Путін сформулював три вимоги до Києва: визнати анексію Криму Росією, відмовитися від перспективи членства в НАТО та «вирішити проблему Донбасу шляхом мирних перемовин і реалізації Мінських угод».

Все це для України було неприйнятним тоді й залишається таким нині.

Широкомасштабне вторгнення 24 лютого 2022 р. розпочалося близько 4:00. Приблизно о 5-й ранку ракетних ударів зазнали десятки міст по всій країні, включаючи столицю України Київ. Невдовзі українська прикордонна служба заявила, що її прикордонні пости з Росією та Білоруссю зазнали обстрілу.

О 5-й ранку було оприлюднено відео з виступом Путіна з обґрунтуванням агресії, яку було названо «специальной военной операцией». Її цілями, крім «захисту» «ДНР» та «ЛНР», були вказані «денацифікація» та «демілітаризація» України, а також засудження українських політиків і військових, начебто причетних до «кривавих злочинів».

За кілька хвилин російські ракети атакували українські аеродроми та військові об’єкти по всій Україні, почалося відкрите збройне вторгнення росіян із території Білорусі та тимчасово окупованого Криму.

Ворог планував блискавично захопити Київ. Він вважав, що після цього бліцкригу де-факто українська влада капітулює де-юре. Паралельно ворог завдав удари з півночі по Чернігову, Сумах і Харкову, а з півдня – по Одесі, Миколаєву, Херсону й Маріуполю.

Згідно задуму Кремля, російськи війська мали швидко просунутися до столиці, захопити Урядовий квартал. Після відсторонення Президента Зеленського, мало бути проведене «засідання» Верховної Ради з призначенням спікером одного з проросійських політиків, який би автоматично став виконуючим обов’язки Президента. А далі мав бути сформований маріонетковий проросійський уряд.

Окупаційні війська протягом перших трьох днів значно просунулись у всіх прикордонних областях і вийшли на околиці Києва, Чернігова, Харкова, Херсона, Миколаєва, Маріуполя. А Суми опинилися в оперативному оточенні. Важка ситуація склалася на півдні, де окупанти майже безперешкодно подолали Чонгар і Перекоп, а згодом форсували Дніпро й захопили Херсон. Також були захоплені міста Мелітополь, Бердянськ, Токмак на Запоріжжі й забезпечено оточення Маріуполя із заходу.

ПЕРША СТРАТЕГІЧНА ОБОРОННА ОПЕРАЦІЯ (24 ЛЮТОГО – КВІТЕНЬ 2022 РОКУ)

Битва за Київ (24 лютого – 1 квітня 2022 року) стала знаковою складовою першої стратегічної операції Сил оборони України. Ворожий наступ на столицю здійснювався колонами бронетехніки з трьох напрямків, щоб стрімко прорватися до центру столиці. Стійкий опір ЗСУ зірвав ці наміри. Ворожі війська закріпилися на лінії Макарів-Гореничі-Буча-Демидів. Проте через безрезультатність спроб прорватися, вже наприкінці березня командування РФ вирішило вивести війська з Київської області. Підрозділи Сил оборони змогли зупинити його просування на всіх напрямках.

У зв’язку з російською агресією Президент Зеленський оголосив воєнний стан та загальну мобілізацію. У військкоматах вишикувалися черги з охочих виступити на захист країни. Попри початкові плани росіянам не вдалося захопити великі міста на північному сході та сході країни.

Була зірвано спроби ворога опанувати аеропорт Гостомель поблизу Києва. Спробу висадити десант з літаків на летовищі у Василькові теж було відбито. Це унеможливило блискавичне захоплення столиці так, як планувалося Кремлем. Водночас росіянам вдалося просунутися на півдні й захопити Херсон, але їх подальший наступ на Миколаїв був зупинений, як і спроби захопити Одесу. Однак їм вдалося просунитися в напрямку Запоріжжя, а також оточити Маріуполь.

Для збереження керованості країни частину уряду було евакуйовано у західноукраїнські регіони. Але очільники держави залишилися у столиці. Прикметний факт, який згадують досі: посольства провідних західних країн залишили українську столицю – вони не вірили, що Україна стримає навалу.

Втім, треба віддати їм належне, коли стало очевидно, що російський бліцкриг провалився, західні країни оперативно стали надавати фінансову допомогу, розгортати воєнні поставки, вводити антиросійські санкції (зокрема були заблоковані понад 300 млрд доларів російських державних коштів).

2 березня 2022 року Генеральна асамблея ООН ухвалила резолюцію «Агресія проти України», у якій рішуче засудила агресора – Росію.

Ситуація на полі бою змінювалася теж не на російську користь. Силам оборони вдалося стабілізувати ситуацію і завдати агресору катастрофічних втрат. Ворожа техніка була заблокована на дорогах у багатокілометрових колонах, де її методично нищила українська артилерія. В тих боях було практично ліквідовано еліту російської армії. Наприкінці березня 2022 р. окупанти почали відводити війська з-під Києва (остаточно Київщина була звільнена 2 квітня 2022 р.), а потім і з інших північно-східних та східних регіонів України.

Після звільнення українських територій відкрилися масштабні злочини, скоєні російськими військовими злочинцями проти цивільних. Найбільше вразило побачене у місті Буча Київської області. Масові вбивства українського цивільного населення, що супроводжувалося викраденнями, тортурами, зґвалтуваннями, зокрема й дітей, мародерством шокували увесь світ. За 33 дні окупації Київщини росіяни вбили тут понад 1,4 тис. українців, з них – 37 дітей. Понад 175 людей знайдено в братських могилах і камерах тортур у Бучі. Загалом, лише в Бучі, і це лише зі встановленого, росіянами було скоєно 9 тис. воєнних злочинів.

З середини квітня 2022 р. Росія почала новий наступ, оголосивши своєю військовою метою «звільнення Донбасу». Героїчною сторінкою боротьби з російською агресією стала оборона Маріуполя, яка тривала 82 доби, а останній її осередок на території меткомбінату «Азовсталь» став відомий усьому світові.

Знаковою подією було знищення Силами оборони 14 квітня 2022 року флагмана Чорноморського флоту РФ крейсера «Москва».

ДРУГА СТРАТЕГІЧНА ОБОРОННА ОПЕРАЦІЯ (ТРАВЕНЬ – СЕРПЕНЬ 2022 РОКУ)

Після провалу первинного задуму щодо швидкого прориву та захоплення України, противник перегрупував війська і зосередив зусилля на захопленні Донбасу. Сили оборони України перейшли до стабілізаційних заходів, а ведення бойових дій звузилося до двох операційних зон – Східної та Південно-Західної.

На цьому етапі варто згадати бойові дії на Лиманському, Авдіївському та Новопавлівському напрямках, а також відновлення контролю над островом Зміїний. Це унеможливило присутність кораблів Чорноморського флоту РФ у північно-західній частині Чорного моря і висадку морського десанту в Одеській області.

З початком битви за Донбас посилилася міжнародна допомога Україні, насамперед військово-технічна. Кардинально змінилася номенклатура поставок, стало надходити важке озброєння. Наприкінці квітня 2022 р. відбулося перше засідання Консультативної групи з оборони України, назване по місцю проведення у німецькому містечку форматом «Рамштайн». Тоді у ньому взяли участь представники 42 країн.

В травні відновили свою роботу в Києві посольства США та Канади. Президент США Джо Байден підписав закон про ленд-ліз для України. Фінляндія й Швеція, побачивши ще раз у Бучі, що є Росія, – вирішили приєднатися до НАТО.

Західні поставки зброї та вправність Сил оборони вже у липні 2022 р. стали змінювати ситуацію на фронті. А 29 серпня Україна розпочала контрнаступальну операцію по всій лінії фронту, особливого успіху досягнувши на Слобожанщині, де було звільнено територію площею до 8 500 км та 388 населених пунктів.

СТРАТЕГІЧНІ НАСТУПАЛЬНІ ОПЕРАЦІЇ (ВЕРЕСЕНЬ – ГРУДЕНЬ 2022 РОКУ)

Харківська наступальна операція. Противник продовжив наступальні та штурмові дії в Донецькому операційному районі. А окремі підрозділи перекинув на Херсонський напрямок. Це дало змогу Силам оборони України 5 вересня розпочати наступальну операцію в Харківській області. Ворожі підрозділи були розгромлені та дезорієнтовані. Лише в середині жовтня агресор закріпився на рубежі Сватове – Кремінна. Українці звільнили до 500 населених пунктів, серед них – міста Ізюм, Балаклія, Вовчанськ, Куп’янськ.

Херсонська наступальна операція. З 29 серпня до 23 вересня українські війська вийшли на адмінкордон з Херсонською та Дніпропетровською областями й розпочали створювати плацдарм для просування. В листопаді підрозділи Сил оборони України вийшли на правий берег річки Дніпро, росіяни ж, щоб хоч якось зберегти живу силу, відійшли на лівобережжя. Завдяки успішному проведенню цієї операції Україна звільнила від загарбника Херсон і ще понад 200 населених пунктів.

Росія у відповідь на воєнні успіхи України здійснила спробу анексії окупованих територій. Було імітовано «референдуми», після чого РФ 30 вересня 2022 р. оголосила про включення у свій склад Донецької, Луганської, Херсонської та Запорізької областей України. Це не було визнане жодною країною світу, за виключенням Північної Кореї, а 12 жовтня 2022 р. Генеральна асамблея ООН ухвалила резолюцію із засудженням незаконних «референдумів». У свою чергу Рада національної оборони та безпеки України 30 вересня ухвалила рішення про неможливість проведення мирних переговорів з Путіним.

Країна-агресор розпочала завдавати ракетно-дронові удари по українській цивільній інфраструктурі, намагаючись спричинити гуманітарну катастрофу.

Україною були реалізовані заходи з децентралізації своєї енергетики та захисту енергооб’єктів, а союзники розпочали поставки сучасних систем протиповітряної оборони і погодилися на поставку бойових літаків.

Українською відповіддю на російські спроби анексії території та на обстріли цивільних об’єктів стало продовження контрнаступу. 11 листопада був звільнений Херсон.

Це були принципово різні за підходами наступальні операції. На Харківщині – висока маневреність, прориви мобільних груп, хаотизація управління військами ворога. На Херсонщині – системний тиск, порушення логістики ворога, відрізання ворожого тилу від фронту. А загалом звільнення Харківщини і правобережжя Херсонщини переконливо показали зрослу оперативну майстерність і силу ЗСУ

У цілому ж до кінця 2022 року ЗСУ звільнили 40% територій, окупованих у перші дні широкомасштабного вторгнення.

ТРЕТЯ СТРАТЕГІЧНА ОБОРОННА ОПЕРАЦІЯ

Успішні дії Сил оборони України змусили російське керівництво провести мобілізацію, масово залучити до бойових підрозділів в’язнів, прискорити переведення економіки на військові рейки. Ворогу вдалося збільшити чисельність своїх військ і посилити тиск на українські позиції у Східній операційній зоні.

За перший рік Великої війни Сили оборони України зірвали всі плани росіян, змусивши їх відмовитись від загарбання Києва, висадки морського десанту в Одеській області та виходу до Придністров’я.

Успіхом України у 2023 році стало усунення домінування Чорноморського флоту РФ на морі. Під ударами українських ракет і дронів, передусім надводних, російський флот практично був змушений покинути Севастополь – свою головну базу – і передислокуватися з окупованого Криму в Новоросійськ. Вперше в історії воєн Україна, держава практично без власного флоту, завдяки застосуванню новітніх технологій змогла потіснити такого військово-морського монстра, яким є Росія.

НАСТУПАЛЬНА ОПЕРАЦІЯ НА ПІВДНІ І «БЕЗПЕРЕРВНИЙ» КОНТРНАСТУП ВОРОГА

Україна намагалася стратегічно контратакувати на Півдні, але це не принесло очікуваних результатів. Українці не змогли прорватися крізь глибоко ешелоновану лінію оборони противника. Не в останню чергу через те, що союзники, боючись «ескалації», не забезпечили ЗСУ критично важливою зброєю, в першу чергу авіацією безпосередньої підтримки наступаючих військ. Через це ми не змогли повною мірою використати бронетехніку.

Останніх 16 місяців триває безперервний наступ російських військ практично на всій протяжності фронту. Наступ, який треба безперервно забезпечувати людьми, зброєю, технікою, припасами, штабним плануванням. Те, що Росія може вести такий тривалий наступ – це теж увійде у підручники з історії воєнного мистецтва. Але й ми маємо бути свідомі того, що тримати достатньо успішну оборону проти такого безперервного наступу і не допустити обвалу фронту – це теж рекорд і неймовірне досягнення. І це також буде в підручниках.

Все це – незважаючи на присутність на українській території більш як 620 тис. російських військовослужбовців. За 2024 р. рашисти застосували 2400 ракет (з яких збито 1162), 10951 ударний безпілотник (збито 10416) і 32812 авіабомби (у 2025 р. зафіксовані перші збиття).

Між тим Росія продовжувала ракетно-дронові обстріли цивільної інфраструктури України, натомість українська сторона відповідала атаками безпілотників по воєнним об’єктам вглиб російської території. За 2024 р. на території РФ уражено 377 об’єктів військового призначення.

СТРАТЕГІЧНА НАСТУПАЛЬНА ОПЕРАЦІЯ (КУРСЬКА ОБЛ., РФ) І ВОРОЖА ВІДПОВІДЬ

Бої в Курській області Росії розпочалися 6 серпня 2024 року, коли ЗСУ перетнули російсько-український кордон поблизу міста Суджа. На кінець серпня українські війська контролювали близько 1100 км? Курської області РФ.

З другої половини 2024 р. відбулися зрушення на фронті. Росія спробувала розширити лінію зіткнення, розпочала новий наступ на Харківську область і готувалася до операції в Сумській області. Сили оборони зірвали ці плани: вони не лише зупинили російське просування, але з 6 серпня українські підрозділи вступили в Курську область РФ. Попри запевнення російських генералів, вони вже півроку не можуть вибити українські війська зі своєї території. Треба усвідомити: якби українські війська у серпні 2024 р. не увійшли до Курської області РФ, то російська армія вторглася б на українську Сумщину. Тому ця операція була правильна й успішна.

Не маючи здатності змінити ситуацію на полі бою, Росія знову вдалася до ракетного терору та ядерних загроз. 21 листопада 2024 року було зафіксовано перший випадок бойового використання міжконтинентальної балістичної ракети «Орєшнік». Зброю використано для атаки на підприємство «Південмаш» у Дніпрі.

РФ також узяла курс на інтернаціоналізацію збройного конфлікту. До війни в Україні залучено військовослужбовців із Північної Кореї. В таких умовах Київ поставив питання перед союзниками щодо прискореного вступу в НАТО та розширення військово-технічної допомоги.

Цього року вперше підготовка на іноземних зразках озброєння і військової техніки здійснюється не за кордоном, а в Україні, що суттєво оптимізує витрати й час. Це стало можливим за рахунок збільшення кількості підготовлених інструкторів.

Збільшено термін базової загальної військової підготовки (БЗВП) до 1,5 місяця. Це дало змогу покращити програму навчання та включити до неї необхідні сучасні елементи, зокрема РЕБ та БпЛА. Розглядається можливість подовження базової підготовки до 2 місяців. Крім того, планується впровадження 14-денного курсу адаптації у військових частинах після БЗВП ще перед бойовою роботою. Адже чим краще підготовленим та психологічно стійким буде воїн, тим міцнішими будуть наші позиції на фронті.

За три роки вбитих і важко поранених: 870 тис. окупантів (а це означає, що кількість хворих, травмованих і поранених досягла 2,6 млн; в сукупності втрати сягають 3,47 млн). Знищено: 370 літаків, 331 вертоліт, 10200 танків, 21150 бронемашин, 23600 артсистем, 1080 засобів ППО, 1300 установок залпового вогню, 38500 автомобілів та автоцистерн, 3760 спеціальної техніки, 28 кораблів і катерів, 1 підводний човен, 26500 оперативно-тактичних безпілотників, 3070 крилатих ракет.

У листопаді 2024 р. середньодобові втрати російських окупаційних військ в Україні досягли рекорду – 2030 осіб убитими й пораненими.

Рік тому перевага російських військ в артилерійських боєприпасах становила приблизно 1:10. Сьогодні це співвідношення скоротилося майже до 1:2. За рік українцями знищено 13 тисяч ворожих артсистем, тоді як за два попередні роки – 8400. Успішна контрбатарейна боротьба разом із роботою дронів припиняє домінування російських гармат на полі бою. 

ДРОНИ І РЕБ: ВІЙНА ПРИНЦИПОВО НОВОГО ТИПУ

Нарешті почалася реорганізація українського війська з бригадної на корпусну систему. Це посилить бойові й організаційні можливості підрозділів.

Також замість створення нових необстріляних бригад почалося масштабування вже існуючих успішних підрозділів.

Було створено новий рід військ – Сили безпілотних систем. Вперше в історії світу. Україна стає законодавицею військової моди і військової думки.

Запорізький напрямок. Військовослужбовець взводу аеророзвідки 108-ї окремої бригади Сил територіальної оборони Збройних сил України несе БПЛА "Лелека-100", 15 лютого 2024 року. Фото: Дмитро Смольєнко (Укрінформ)

За рік виробництво дронів зросло у 10 разів. Українські дрони стали масово збивати розвідувальні безпілотники противника, що суттєво погіршило його ситуативну обізнаність. Значно більше збивається і ворожих ударних дронів типу «Ланцет». Зафіксовані й перші атаки на російські вертольоти: українські морські дрони вдосконалюються протиповітряним озброєнням.

А загалом завдяки західним інвестиціям і зусиллям наших ентузіастів, інженерів, робітників, військових, урядовців вітчизняний оборонно-промисловий комплекс за останні два роки зріс ушестеро.

У поточному році в Україні почнуть діяти рої безпілотників. Достатня кількість таких роїв і відсутність аналогічних рішень у противника може суттєво змінити малюнок бойових дій на нашу користь.

Продовжується змагання протиборствуючих сторін і у впровадженні наземних дронів.

Літаки Ф-16 помітно посилили українську протиповітряну оборону. Загалом наша авіація протягом року виконала понад 20 000 літаковильотів.

На додачу в українському небі з’явилися перші французькі літаки «Міраж-2000».

Також у цьому році розпочнеться виробництво вибухових речовин. Виробництво деяких калібрів снарядів, мін, патронів налагодили ще раніше.

За 2023-2024 роки власне виробництво артилерії збільшилося втричі, бронетранспортерів – у 5 разів, протитанкової зброї – у 2 рази, боєприпасів – у 2,5 раза. Загалом Україна виробляє 30% необхідної зброї. Могло би бути вдвічі більше, але подякуємо за вже зроблене всім причетним.

Крім того, для забезпечення власного військово-промислового комплексу необхідною електронікою Міністерство цифрової трансформації планує запустити виробництво чипів розміром 180, 130 та 110 нанометрів. Це стане важливим технологічним проривом, хоча світові лідери-виробники американський Intel та тайванська TSMC уже працюють над технологіями 1,8 нм та 4 нм відповідно.

На третьому році війни Україна зайшла на ще одне коло випробувань у політичному, психологічному, економічному і військовому сенсах. Україна продовжує триматися. День за днем, місяць за місяцем, рік за роком. Це і є справжній подвиг народу. Переговори про припинення вогню почалися в лютому 2025 року у незрозумілому наразі форматі. Виклики залишилися формально тими ж, але Україна за цей час стала інакшою, сильнішою, і, як вже нікому не дивно, здатною змінити цей світ.

Микола Зорик

На фото: Українські військові на бойовій машині піхоти їдуть дорогою деокупованого міста, Ізюм, Харківська область, 19 вересня 2022 року. Фото: В’ячеслав Мадієвський (Укрінформ)

https://www.ukrinform.ua

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #9 за 28.02.2025 > Тема "Резонанс"