Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4600)
З потоку життя (7298)
Душі криниця (4291)
Українці мої... (1719)
Резонанс (2369)
Урок української (1007)
"Білі плями" історії (1873)
Крим - наш дім (1481)
"Будьмо!" (273)
Ми єсть народ? (257)
Бути чи не бути? (479)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (284)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
КАРТИНИ, НАМАЛЬОВАН╤ СЕРЦЕМ
Укра╖нськ╕ митц╕ – це потужна сила, яку не можна знец╕нювати…


СУМНА ОС╤НЬ
Наш╕ традиц╕╖


ГОВОРИТИ. МОВЧАТИ.
Чи здатн╕ ми слухати, коли мистецтво промовля╓?..


МИСТЕЦЬКИЙ Г╤МН НЕЗЛАМНОСТ╤
Автори представлених роб╕т - художники, як╕ п╕шли захищати Укра╖ну…


ПОРА НА В╤ДПОЧИНОК...
Наш╕ традиц╕╖




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #9 за 28.02.2025 > Тема "Душі криниця"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#9 за 28.02.2025
СТЯТИ ГОЛОВУ ЗИМ╤

28 лютого – вшанову╓мо ╕спов╕дника Васил╕я, постника, святого достойника Христово╖ Церкви, який жив у VIII стол╕тт╕.

Це останн╕й день календарно╖ зими, зв╕сно, якщо не припада╓ високосний р╕к. ╤ саме цього дня колись господар╕ клепали коси, гострили серпти, точили нож╕...

Так╕ д╕йства год╕ тлумачити, що люди вже заздалег╕дь готувалися до косовиц╕, жнив. Адже с╕но косять аж п╕сля Тр╕йц╕, жнивують здеб╕льшого п╕сля Петр╕вки. А тут ще й не орали ╕ не с╕яли. На дозр╕вання озимих пос╕в╕в також доведеться довго чекати. Р╕зати ножами чи колоти поросят також не посп╕шали. Нехай наберуть ваги до Великодня.

Деяк╕ етнограф╕чн╕ джерела, розпов╕д╕ старожил╕в, як╕ перепов╕дають цю традиц╕ю ще в╕д д╕да-прад╕да, стверджують, що так малов╕рн╕ люди хот╕ли стяти гострими р╕жучими предметами голову зим╕, аби та скор╕ше в╕дступила, а прийшла жадана весна.

Ус╕ ми любимо цю юну пору року!..

 

ЗАВБАЧЛИВО

26 лютого – свято Порфир╕я, ╓пископа Гази, який жив у V стол╕тт╕. Був священиком ╕ сторожем Хреста Господнього в ╢русалим╕ (ще до отримання ╓пископського сану), ревним оборонцем християнсько╖ в╕ри.

За давн╕ми народними спостереженнями, якщо цього дня раптово встановилася тепла сонячна погода, то ще будуть морози ╕ зав╕рхи.Але традиц╕йно селяни вже готувалися до весняно╖ оранки ╕ с╕вби. Отож, лагодили плуги, борони, короби. Також перев╕ряли запаси пос╕вного зерна, чи над╕йно воно збереглося, не з╕псувалося, аби знати достеменно, що ╕ ск╕льки с╕яти.

Власники великих земельних д╕лянок (пол╕в) домовлялися про найм на роботу потенц╕йних пом╕чник╕в, про плату за працю. Як запевнення, що розрахуються вчасно ╕ ретельно, частували ╖х.

Загалом, нав╕ть «невелике», «малопом╕тне» свято церковного календаря у народному календар╕ укра╖нц╕в завжди мало сво╖ особливост╕. Селяни планували за ним (цим днем) господарськ╕ роботи.

 

МОКРА СП╤ДНИЦЯ

1 березня – свято преподобно╖ ╢вдок╕╖, яку у народ╕ називають Явдохою, Плющихою. Воно символ╕з╓ прих╕д календарно╖ весни. А щоб д╕знатися про те, якою весна буде, у цей день наш╕ д╕дус╕ ╕ бабус╕ ретельно спостер╕гали за погодою, а сво╖ спостереження в╕добразили у фенолог╕чному прогностику.

Народн╕ прикмети:

-На Явдоди курка з калюж╕ води нап’╓ться – будуть гарна весна ╕ врожайне л╕то.

-У Явдохи мокра сп╕дниця в╕д дощу ╕ талого сн╕гу – л╕то буде вологе, але добре на плоди.

-Сн╕гу багато – на щедрий врожай.

-Мороз –зима ще не в╕дступить.

-На Явдохи з╕ стр╕х тече – вродять ог╕рки.

-Зв╕дки в╕тер на Явдохи – зв╕дти переважатиме вл╕тку.

-Тане сн╕г й утворюються глибок╕ калюж╕ – буде багато меду.

-У цей день хуртовина – весна буде п╕зньою.

-Увесь день сонце св╕тить – с╕яти потр╕бно рано.

-У перш╕й половин╕ дня св╕тило сонце, а в друг╕й (чи п╕д веч╕р) вдарив мороз, тод╕ весна буде перем╕нною.

-На Явдохи погода нестала – на м╕нливу весну.

-Яка Явдоха – така весна.

У дохристиянськ╕ часи з приходом весни наш╕ предки-язичники вшановували богиню Ладу. А з прийняттям ╕ поширенням християнства деяк╕ функц╕╖ Лади «перебала» на себе Явдоха.

 

З ЧИСТИМ СУМЛ╤ННЯМ

За с╕м тижн╕в до св╕тлого свята Воскрес╕ння Христового (Великодня) ╕ завжди у понед╕лок розпочина╓ться Великий п╕ст (цьогор╕ч 3 березня). В╕н склада╓ться з Чотиридесятниц╕ (сорокаденний п╕ст) ╕ Страсного тижня. Загальна тривал╕сть посту – 48 дн╕в.

У Великий (Великодн╕й, Передвеликодн╕й – народн╕ назви) п╕ст для очищення душ╕ ╕ т╕ла християни строго дотримуються суворих правил харчування та певних обмежень у розвагах. Цей п╕ст вважають найсувор╕шим. Адже в перший понед╕лок (Чистий) та останн╕ дн╕ посту в╕ряни повн╕стю в╕дмовляються в╕д ╖ж╕, нав╕ть хл╕ба, вживають т╕льки питну воду. Не дивно, що у час Великого посту не в╕нчаються, не справляють вес╕ль. Борони Боже сваритися з р╕дними та близькими (взагал╕, з кимось), лихословити, зводити наклепи на людей, щось погане говорити про них. Сл╕д позбавлятися алкоголю, тютюнопал╕ння,наркотично╖ залежност╕, азартних ╕гор. Щира в╕ра ╕ молитва допоможуть у цьому.

П╕д час Великого посту не можна вживати м’ясо, рибу (кр╕м визначених дн╕в), молоко, яйця та ус╕ продукти тваринного походження. Рибу й морепродукти дозволя╓ться вживати на Благов╕щення та у свято ВходуГосподнього до ╢русалима (Кв╕тн╕ нед╕лю).

Для деяких категор╕й людей у Великий п╕ст ╕снують послаблення у харчуванн╕ – д╕тей, ваг╕тних ж╕нок чи тих, що годують материнським молоком немовлят, в╕йськовослужюовц╕в, людей, як╕ займаються важкою ф╕зичною працею (наприклад, шахтар╕в, вантажник╕в, металург╕в...),  тих, хто працю╓ у важких шк╕дливих умовах, вимушено перем╕щених ос╕б.

Церква пост╕йно нагаду╓ ╕ наголошу╓, що п╕д час Великого посту важливо не т╕льки стримуватися у ╖ж╕, а, насамперед, просити прощення у р╕дних, близьких, знайомих ╕ незнайомих, яких образили бодай словом, бодай д╕лом, простити ╕ншим, забути про образи ╕ кривди, завдан╕ вам, не пропускати Богослуж╕нь у церкв╕, приступити до спов╕д╕ ╕ Святого Причастя, щоб зустр╕ти Великдень з чистим сумл╕нням.

Тарас ЛЕХМАН

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #9 за 28.02.2025 > Тема "Душі криниця"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=26772

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков