Версiя для друку Обговорити в форумi

12 лютого західні союзники України провели у штаб-квартирі НАТО (Брюссель) чергову – двадцять шосту за рахунком – зустріч у форматі «Рамштайн», на якому головувала Велика Британія, а не США, як це було раніше.

Напередодні Київ традиційно озвучував пріоритетні напрямки для продовження визвольної війни проти Росії:

Стабільне та своєчасне постачання військової допомоги у 2025 році.

Прискорення постачання критично важливого озброєння – ППО, авіації, боєприпасів.

Інвестиції в оборонну промисловість в Україні та спільні проєкти з європейськими партнерами.

Чи були задоволені наші потреби?

В цілому, судячи з обнадійливої реакції міністра оборони Рустема Умєрова, усе пройшло непогано: «Допомога Україні продовжуватиметься цього року, а також наступного».

УМЄРОВ ПРО ПІДСУМКИ «РАМШТАЙНУ»: «ОТРИМАЛИ ДУЖЕ ПОТУЖНІ ПАКЕТИ ДОПОМОГИ»

Глава Міноборони заявив, що країни-учасниці Контактної групи з питань оборони України продовжать надавати військову допомогу в необхідному обсязі.

«Сьогодні провели продуктивну зустріч. (…) 50 країн обговорювали пріоритети 2025 року, бюджети», – сказав Рустем Умєров.

Він наголосив, що безпекова допомога буде продовжуватися: ППО, боєприпаси, бронетехніка були в пріоритеті під час обговорень на засіданні «Рамштайну».

«Отримали дуже потужні пакети допомоги й почули від кожного з присутніх, що вони будуть продовжувати цю допомогу цього року і в майбутні роки», – додав міністр.

«… домовилися, що наступна зустріч також буде проводитися, місце і час повідомило пізніше», – підкреслив Умєров.

Міністр оборони України Рустем Умєров і державний секретар з питань оборони Великої Британії Джон Гілі

Міністр оборони України Рустем Умєров і державний секретар з питань оборони Великої Британії Джон Гілі

Попри те, що з уст міністра оборони ми почули небагато конкретики, вже відомо, що Велика Британія оголосила про виділення нашій державі 150 мільйонів фунтів стерлінгів (близько 186 мільйонів доларів), які конвертуються в тисячі безпілотників, десятки бойових танків і бронемашин, а також системи протиповітряної оборони. Зокрема, понад 50 одиниць бронетехніки, включно з модернізованими танками Т-72, буде направлено в Україну до кінця весни. Пакет також включає нові великі контракти на технічне обслуговування для підтримки ремонту критично важливого обладнання.

А ще міністр оборони Британії Джон Гілі заявив, що цього року його країна виділить нам 4,5 млрд фунтів стерлінгів на військову допомогу.

Також про новий пакет допомоги оголосила Німеччина – близько 100 керованих ракет для системи протиповітряної оборони IRIS-T.

І це все? Очевидно, що ні. В найближчі дні й тижні, як це традиційно відбувалося раніше, про оборонні пакети почуємо й від інших наших партнерів. Чи будуть серед них Сполучені Штати – велике питання: 5 лютого після зустрічі з міністром закордонних справ Великої Британії Девідом Леммі Володимир Зеленський заявив, що Україна й надалі продовжує отримувати військову підтримку від США, однак наразі переговори про нові пакети допомоги не ведуться.

НОВИЙ ОЧІЛЬНИК ПЕНТАГОНУ: «ВСТАНОВИТИ ТРИВАЛИЙ МИР МОЖНА ЛИШЕ ЗА РЕАЛІСТИЧНОЇ ОЦІНКИ ПОЛЯ БОЮ»

Виступаючи на своєму дебютному «Рамштайні», міністр оборони США Піт Гегсет зробив багато заяв, часто жорстких.

Пропонуємо добірку ключових тез:

Міцний мир для України має включати міцні гарантії безпеки, щоб гарантувати, що війна не почнеться знову. Це має бути не Мінськ-3. Проте США не вірять, що членство України в НАТО є реалістичним результатом врегулювання шляхом переговорів.

Будь-яка гарантія безпеки має бути підкріплена дієздатними європейськими та неєвропейськими військами. Якщо їх розгорнуть як миротворчу місію в Україні, це має бути поза НАТО, і вони не повинні підпадати під дію статті п?ятої. Необхідно також забезпечити жорсткий міжнародний нагляд за лінією зіткнення. Як частина будь-яких гарантій безпеки, американські війська не будуть розгорнуті в Україні.

Ми хочемо, як і ви, суверенну та процвітаючу Україну. Але ми повинні почати з визнання того, що повернення України до кордонів 2014 року є нереальною метою.

Суворі стратегічні реалії не дозволяють США зосереджуватися в першу чергу на безпеці в Європі. Ми маємо зосередитись і ми зосереджені на безпеці наших власних кордонів. Ми також стикаємося з рівним конкурентом в обличчі комуністичного Китаю, який має намір і можливості погрожувати нашій Батьківщині та основним національним інтересам у Тихоокеанському регіоні.

Захист європейської безпеки має бути імперативом для європейських членів НАТО, оскільки Європа має надати переважну частку майбутньої летальної та нелетальної допомоги Україні. Це означає надання більше боєприпасів та спорядження та розширення своїх промислових баз.

Зниження цін на енергоносії в поєднанні з ефективнішим застосуванням енергетичних санкцій допоможе посадити Росію за стіл переговорів для врегулювання війни в Україні.

НАТО має бути сильнішою, смертоноснішою силою, а не дипломатичним клубом. Час союзникам діяти відповідно до моменту.

РЕАКЦІЇ МІНІСТРІВ ОБОРОНИ НАТО НА ЗАЯВИ ГЕГСЕТА

Першим на заяви свого американського колеги відреагував міністр оборони Великої Британії Джон Гілі. Він заявив Гегсету, що «чує» його занепокоєння, та що Європа готова робити більше для України.

«…ви щойно говорили про мир через силу – ми 50 сильних націй, які всі мають намір покласти край путінській війні, зробити це разом», – сказав Гілі.

Він також відзначив, що союзники по НАТО зобов’язались надати Україні 50 мільярдів євро. За його словами, майже 60% цієї допомоги, надійшла від європейських країн.

Про необхідність збільшення Європою допомоги Україні також говорили міністри оборони Фінляндії та Швеції.

Зокрема, фінський урядовець Антті Хаккянен сказав, що виробництво «європейської оборонної промисловості має бути швидко збільшене» і саме зараз «слушний час для збільшення підтримки України».

Міністр оборони Швеції Пол Йонсон підкреслив, що «Швеція зобов’язується зробити свій внесок у зміцнення оборони Європи – як шляхом надання допомоги Україні, так і прискоренням розвитку свого військового потенціалу».

Більше суперечностей викликала заява глави Пентагону про «нереалістичність» членства України в НАТО.

Міністр оборони Данії Троельс Лунд Поульсен заявив, що Данія і США мають різні погляди на членство України в НАТО.

«… ми вирішили запропонувати Україні членство в НАТО. Також очевидно, що ми всі повинні погодитися, якщо це станеться», – заявив він

Він також підкреслив, що Данія продовжить підтримувати Україну і візьме на себе «ще більше відповідальності» наступного року, і вважає, що всі європейські країни мають наслідувати приклад Данії.

«Для мене цілком очевидно, що Європа повинна буде взяти на себе ще більше відповідальності для допомоги Україні у 2025 році», – сказав данський міністр.

А от міністр оборони Польщі Владислав Косіняк-Каміш більш схвально говорив про сумнівність членства України в НАТО. Він вважає «добре, що це (заява Гегсета, – ред.) сталось», бо «є чітка відповідь».

«Поки ніяких запрошень (для України в НАТО, – ред.) не було, і зрозуміло, що після цієї заяви американської сторони такого запрошення не буде. Якщо немає згоди від найважливішої країни НАТО, то немає сенсу сподіватися, що це запрошення прийде і якось впаде з неба», – сказав польський міністр.

Польський міністр також відреагував на заяву Гегсета про надсилання в Україну європейських та неєвропейських військ як гарантію безпеки Україні. Польща не планує вводити свої війська, сказав Косіняк-Каміш.

«Найкращою місією буде місія американських, польських та європейських компаній в Україні, тому що це найбільша гарантія безпеки. Більшої немає. На мою думку, солдати дають менше, ніж дають інвестиції», – заявив польський міністр оборони.

ЕКСПЕРТИ: ВІД «ОЧІКУВАЛИ ГІРШОГО» ДО «ТЕПЕР НАДІЯ НА ЄВРОПУ»

«Подальші головування Великої Британії на «Рамштайні» – це для нас найбажаніший сценарій»

Дипломат Вадим Трюхан у коментарі Укрінформу зазначив, що не покладав особливих надій на цей «Рамштайн», оскільки засідання відбувалося на тлі невизначеної позиції Вашингтона.

«Але головний висновок із заяв нового міністра оборони США – Америка більше схиляється до компромісу з Росією, ніж до відновлення міжнародного права чи територіальної цілісності України. Навіть захист Європи, у ширшому сенсі, для них наразі не є пріоритетом», – підкреслив Трюхан.

На його думку, цей «Рамштайн» став вододілом між двома епохами: передбачуваною політикою Байдена, яка гарантувала стабільну, нехай і обмежену, підтримку, та новим етапом, коли кожна країна має покладатися передусім на себе, а роль США як беззаперечного гаранта безпеки більше не є очевидною.

«На відміну від американців, європейські партнери чітко усвідомлюють, що Росія не є контрагентом, з яким можна вести конструктивний діалог. Незважаючи на слабку позицію Вашингтона, вони продовжують оголошувати рішення, спрямовані на підтримку України», – додав дипломат.

Чи зможе Велика Британія разом з європейськими союзниками компенсувати відхід США? На це питання поки що немає однозначної відповіді, вважає Трюхан.

«Наступні три-чотири місяці будуть вкрай складними для України в переговорах із європейськими партнерами. Потрібно переконати їх у необхідності активізації підтримки, щоб уникнути ефекту доміно після зменшення американської допомоги».

За словами експерта, подальше головування Великої Британії на «Рамштайні» є найбільш бажаним сценарієм для України.

«Жодна країна Європи, окрім Великої Британії, не має настільки чіткого розуміння, що з Росією можна говорити лише з позиції сили. Лондон володіє найпотужнішим військовим потенціалом на континенті та користується беззаперечним авторитетом у військовій сфері. Ні Польща, ні Німеччина поки що не можуть зрівнятися із Британією у цих питаннях. Крім того, британці пішли найдальше у відносинах з Україною, уклавши безпрецедентну «сторічну угоду», яка хоч і не містить революційних положень, але демонструє довгострокову віру Лондона в перемогу України», – наголосив дипломат.

Щодо заяв нового очільника Пентагона, Трюхан висловив дві гіпотези: «Або Гегсет не розуміє ситуації, або лише робить вигляд, що не розуміє. У будь-якому випадку він не є особою, яка ухвалює рішення, а лише виконує вказівки Білого дому. Його завдання – підготувати громадську думку в Європі та Україні до нового курсу США. Америка дедалі більше комерціалізує свою зовнішню політику, і це один із головних сигналів перших тижнів президентства Трампа. На жаль, у нинішній політичній ситуації відсутні важелі, які могли б стримати цю тенденцію».

«Важкі часи наступили? А легкого шляху ніхто й не обіцяв. Тримаймо стрій!»

«По-перше, перемога в тому, що така зустріч у лютому відбулася взагалі. Свого часу «Контактна група з питань оборони України» створювалася за ініціативи США і за лідерства Штатів. Тому, правду кажучи, ця група з п’ятдесяти дуже різних держав донедавна могла називатись «Група солідарності зі Сполученими Штатами щодо підтримки України». Після різкої зміни позиції США за нової адміністрації цілком ймовірним було значне скорочення чисельності учасників «Рамштайну» включно з його розпадом», – заявив Павло Лакійчук, керівник безпекових програм Центру глобалістики «Стратегія ХХІ».

Але цього не сталося. Європейці перехопили ініціативу.

Чи стали для учасників несподіванкою такі зміни. За словами Лакійчука, очевидно, що ні.

«Коаліції спроможностей (танкова й літакова коаліції, морська коаліція, коаліція дронів тощо), які започатковувалися протягом другої половини 2023 і всього 2024 року, мали на меті й роботу в автономному режимі на випадок різких політичних змін. «Резервний» концепт, закладений «батьком Рамштайну» Ллойдом Остіном, спрацював. Те, що крім політичних дебатів, «Рамштайн» завершився з практичними результатами – черговими пакетами допомоги й узгодженими планами на майбутнє – тому свідчення», – наголосив військовий аналітик.

По-друге, каже він, готуючись до можливого «шторму» в Америці і до провалу «Рамштайну», партнери по НАТО створювали «запасний аеродром»: на Вашингтонському саміті НАТО 2024 року було прийняте рішення про започаткування місії НАТО NSATU (NATO Security Assistance and Training for Ukraine) – далекоглядний крок, спрямований на захист механізмів підтримки України від можливих рішень Дональда Трампа.

«У грудні минулого року НАТО, як і планувалося, перебрало на себе координацію західної військової допомоги Україні від Сполучених Штатів. Штаб місії NSATU НАТО в Україні розташований на американській базі в німецькому місті Вісбаден. Загальна чисельність особового складу NSATU становить близько 700 осіб, включно з військовослужбовцями, розміщеними у штаб-квартирі НАТО SHAPE в Бельгії та на логістичних вузлах у Польщі та Румунії. Генсек НАТО Марк Рютте та глава Міноборони Великої Британії Джон Гілі на «Рамштайні» підкреслили «непорушну прихильність» європейських партнерів по НАТО до України», – переконує Лакійчук.

Він не виключає, звісно, що частина партнерів по «Рамштайну», які прихильні до позиції Трампа, покинуть Контактну групу або тихо «ляжуть на дно». Втім, більшість із них, а ми їх усіх знаємо, і раніше брали участь у «Рамштайні» суто формальну. Союзники викристалізовуються.

А що стосується шокуючих заяв на «Рамштайні» новообраного глави Пентагону Піта Гегсета, то «вони цілком кореспондуються з основними месседжами президента США, оприлюдненими після його спілкування з Путіним і Зеленським».

І відповідь не забарилася – опівночі міністри закордонних справ Франції, Німеччини, Польщі, Італії, Іспанії, Великої Британії та Європейської Комісії з Парижу виступили зі спільною заявою: «Ми готові посилити підтримку України. Ми зобов’язуємося дотримуватись її незалежності, суверенітету та територіальної цілісності перед обличчям агресивної війни Росії. Ми поділяємо мету продовжувати підтримувати Україну до досягнення справедливого, всеосяжного та міцного миру. Мир, який гарантує інтереси України та наші власні», – йдеться в заяві. «Ми з нетерпінням чекаємо на обговорення подальшого шляху разом із нашими американськими союзниками. Наші спільні цілі мають полягати в тому, щоб поставити Україну в позицію сили. Україна та Європа мають бути частиною будь-яких переговорів. Україні мають бути надані міцні гарантії безпеки. Справедливий і міцний мир в Україні є необхідною умовою міцної трансатлантичної безпеки», – наголосили міністри.

«Важкі часи наступили? А легкого шляху ніхто й не обіцяв. Тримаймо стрій!», – підсумував Павло Лакійчук.

«Щодо «лестощів» у бік РФ… Пам’ятайте, що коли бичка ведуть на убій його гладять, а не лякають»

А це політолог Тарас Загородній: «Послухав, що говорив голова Пентагону на «Рамштайні». Якщо американці хоч половину зроблять з того, що вже оголосили, то по дорозі переламають купу кісток Росії. Тоді Росії буде взагалі не до України. Всі ці початкові позиції (а це найбільш м’які позиції) категорично не влаштовують Путіна».

Експерт наголошує, що наше завдання нарощувати виробництво зброї та довбати по нафто-, газогонах, промислових підприємствах, щоб максимально допомогти американцям поламати не купу кісток, а хребет та шию Росії.

«Бо американці не зможуть контролювати ці процеси. Наша зброя та удари по Росії роблять нас головними менеджерами перемовин та дозволять нав’язувати свою волю», – підкреслив політолог. І нагадав, що Рейган у 80-ті роки теж не планував розвалювати СРСР, коли злегка на нього навалився. А вийшло не так, як планували.

«Треба, щоб США навалилися всією своєю «тушею». І ці процеси вже йдуть. Що стосується вправлянь Трампа у розмовному жанрі, так у американців у запасі завжди є купа пафосних промов «за здравіє та упокій». Але пам’ятайте, що коли бичка ведуть на убій його гладять, а не лякають. Наше завдання підштовхувати їх у правильному напрямку і підставляти росіян де тільки можливо, оскільки ті не зможуть зійти з рейок, по яких їдуть», – резюмував Тарас Загородній.

Мирослав Ліскович

https://www.ukrinform.ua

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #7 за 14.02.2025 > Тема "Резонанс"