Версiя для друку Обговорити в форумi

15 січня вшановуємо преподобних Павла Тебського й Івана Кущника.

Очевидно, з огляду на те, що вже минула перша половина календарної зими, люди періодично (доки крига не скресне) заміряли товщину льоду на водоймах, аби завчасно передбачити прихід весни, знати якою вона буде. Ця справа мала й інше прагматичне значення: завдяки прорубаним ополонкам риба у водоймах не задихалася, не гинула.

Спостерігали:

-Якщо річки та озера «заковані» у міцні крижані окови, лід товстий і не тане – зима ще довго протримається.

-Тонкий і крихкий лід – на ранню весну.

-Товстий лід і багато снігу – очікуй весняної повені. Також очікуй повені, якщо крига швидко скресне, а сніг раптово розтане.

БЕРИ ВОЗИ!

19 січня – свято Макара Єгипетського, який жив у IV ст. Понад 60 років провів у Скитській пустелі, як самітник-аскет. Став духовним батьком та наставником для багатьох ченців. До Макара часто приходили люди, аби той зцілив їх духовно і тілесно. Він завжди давав слушні поради та мудрі настанови. Церква інколи називає його Макаром Єгипетським-Старшим. Це заради того, аби не виникало плутанини. Адже церковний календар згадує кількох достойників Макарів, дати вшанування яких припадають на різні дні.

Колись у цей день селяни спостерігали за погодою і казали: «Якщо на Макара відлига, а не морози, то кидай сани, а бери вози!». Тобто, потепління триватиме кілька днів, а то й тиждень. У дбайливого господаря завжди були напоготові і сани, і вози.

Зрештою, у народному календарі українців до таких визначальних церковних дат щодо прогнозування кількаденної відлиги чи тривалого морозу належать свята Варвари, Миколая, Спиридона, Різдва, Водохреща, Тетяни, Петра Вериги, Стрітення...

Народні прикмети:

-Сніги глибокі – стіжки сіна високі.

-Хай мороз землю кує, головне, щоб зима снігом не обділила, бо тоді буде на погибель озимини.

-Макар зморозом – не поїдеш возом.

ЗИМОВА ВИРУБКА ЛІСУ

У другій половині січня (неодмінно після проводів Різдвяних свят) мешканці лісових зон здійснювали так звану «зимову, вирубку, рубку, чистку лісу». Робили це на замовлення лісників. Яу плату, здебільшого отримували «дармові» деревину, дрова.

Зрізали чи зрубували старі порохняві («аварійні») дерева, які становили загрозу для життя людини, бо будь-якої миті від сильного подиху вітру могли впасти на мисливця, збирача ягід чи грибів, також ті, які піддалися масивному нападу паразитів... Під сокири потрапляли старі гілки кущів, густі чагарники, особливо на лісових стежках і дорогах, щоб потім, після чистки, зручно були йти чи їхати.

Ця робота щороку конкретною датою не визначалася, але обирали дні, коли вдарив міцний мороз, щоб коням було легко тягнути сани по снігу, які навантажували деревиною. Праця була колективною, належала до категорії небезпечних. На жаль, не раз траплялися випадки, коли дерево, яке зрізають чи зрубують, падало на людину. Тоді наслідки – непоправні.

Також заготовляли промислову деревину для будівництва хат, господарських споруд, теслярського ремесла. Вважалося, що цієї пори дерево міцно спить, тому не відчуває болю, коли його зрубують. Чуйні і дбайливі люди завжди ставилися до кожного дерева, як до живої істоти. Намагалися не чіпати тих дерев, на яких були дупла, гнізда – помешкання лісових звірят і пташок.

Насправді ж, взимку у дерев не відбувається рух соків. Згодом таку деревину легше сушити, а потім обробляти. Так чи інакше, але люди ставилися бережно до Природи! На місці вирубок висаджували молоді саджанці.

У народі кажуть:

-Ліс – багатство. Бережи його!

-Подбай про ліс, а він про тебе подбає.

-Зашкодиш лісу – собі нашкодиш.

Тарас ЛЕХМАН

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #3 за 17.01.2025 > Тема "Душі криниця"