Версiя для друку Обговорити в форумi

Президент України Володимир Зеленський за час повномасштабного вторгнення Росії в Україну втретє відвідав Варшаву. І якщо перші два візити були з чітким акцентом на військовій співпраці, що зрозуміло в умовах війни, то приїзд 15 січня був важливим також і через політичну вагомість моменту. Серце Європи у зв’язку з Польським головування в ЄС зараз б`ється у Варшаві, а Україні важливо, щоб у цьому серці було також місце і для неї.

НАСИЧЕНА ПРОГРАМА

Попередні два візити Зеленського до Варшави відбулися у квітні 2023 та липні минулого року. Тоді було підписано низку угод в оборонній сфері, а торік – масштабну безпекову угоду між Україною та Польщею.

За її результатами вже успішно реалізовуються окремі проєкти, зокрема щодо створення на території Польщі так званого Українського легіону з числа громадян України, які проживають у Польщі. На сьогодні заявки до нього подали вже 1,3 тис. українців з усього світу, перші дві групи українців уже підписали контракти із ЗСУ.

Ще у грудні прем’єр Польщі Туск анонсував, що найближчим часом відбудуться два пов’язані візити: його в Україну і українського лідера до Польщі. Цього разу під час візиту не планувалося підписання міждержавних угод. Сторони обмежилися спільною заявою, в якій підкреслили ключові пункти взаємної співпраці.

Попри одноденний термін візиту Зеленського до Польщі він виявився доволі насиченим як подіями, так і важливими заявами. Український президент провів переговори з главою польського уряду Дональдом Туском та президентом Польщі Анджеєм Дудою, зустрівся зі студентами Вищої школи економіки, представниками української громади у Польщі, а також дав розлоге інтерв’ю провідним польським ЗМІ.

На переговорах та під час спілкування з журналістами Зеленський та польські лідери звернули увагу на весь комплекс двосторонніх взаємин, а також на важливий міжнародний контекст: подальшу підтримку України на шляху європейської та євроатлантичної інтеграції; протидію агресору, зокрема надання Києву військової допомоги та розвитку міждержавної співпраці у сфері ОПК; досягнення справедливого миру в Україні та у цьому контексті необхідності забезпечення Україні надійних гарантій безпеки; підтримки української громади у Польщі та створення умов для повернення українців додому; проблематику Волинської трагедії, зокрема надання дозволів на проведення пошуково-ексгумаційних робіт польських жертв. Під час візиту Зеленський символічно передав меру польської столиці Рафалу Тшасковському відзнаку "Місто-рятівник", якою раніше було відзначено ряд польських міст на польсько-українському прикордонні: Перемишль, Холм, Люблін, Ряшів.

Візит Зеленського до Варшави відбувся у дуже важливий історичний момент – початок піврічного головування Польщі в ЄС, з чим Україна пов’язує значні сподівання. Зокрема, у спільній заяві за результатами візиту підкреслено, що Польща сприятиме відкриттю першого кластера щодо переговорів про вступ України до Євросоюзу, а по змозі – і ще кількох.

Серед практичних результатів візиту – декларація польського прем’єра Туска про те, що Польща зобов’язалася провести у Варшаві у 2026 році наступну міжнародну конференцію з відновлення України. Польща хоче відігравати провідну роль у післявоєнній відбудові України, а тому проведення цієї конференції у Варшаві є логічним кроком польської влади.

Варто також підкреслити зустріч у рамках президентського візиту до Варшави міністрів культури України та Польщі Миколи Точицького і Ганни Врублевської, які очолюють процес розв’язання історичних проблем у двосторонніх взаєминах. В офіційному повідомленні за результатами переговорів оголошено, що почала діяти спільна робоча група, перша зустріч якої відбулася у грудні у Львові, а друга планується там же наприкінці січня. Група вже підготувала перелік місць з обох сторін, де у першу чергу потрібно було би провести пошуково-ексгумаційні роботи. Зараз триває аналіз документації, а українська сторона надала перший дозвіл на проведення ексгумаційних робіт жертв Волинської трагедії у Пужниках Тернопільської області.

КЛЮЧОВІ НАРАТИВИ

Президент Зеленський під час публічних виступів у Варшаві наголошував, що головування Польщі в ЄС має завершитися для України «конкретними результатами».

«...Щонайменше кілька кластерів ми можемо відкрити, і це не лише про дипломатію і економіку, не лише про політику – це одне з ключових питань безпеки», – підкреслював Президент на конференції із Туском.

Він також наголошував, що чим швидше Україна буде в Євросоюзі та НАТО, тим швидше «вся Європа отримає потрібну геополітичну визначеність».

«Росія не пройде там, де є наша інтеграція», – наголошував глава держави.

Він також звертав увагу на важливе для України питання щодо надання гарантій безпеки, які унеможливлять повторну агресію Росії вже за кілька років. За його словами, Україна повинна отримати «повну мапу гарантій безпеки», одним з ключових елементів якої може бути військовий контингент союзників на території України. Зеленський також підкреслив, що Україна очікує на «сильний новий пакет санкцій ЄС проти Росії у лютому».

Під час переговорів у Варшаві багато уваги було приділено питанню відносин з новою адміністрацією США. Президент України повідомив, що «команди вже працюють над змістом і форматом його майбутньої зустрічі з обраним президентом США Дональдом Трампом».

Своєю чергою президент Дуда, який перебуває у дуже добрих особистих відносинах із Трампом, запевнив, що він надає новообраному президентові США «поточну інформацію» про ситуацію в Україні, і вона «без сумніву береться там до уваги». Польський лідер також підкреслив, що він «наполегливо вимагає» надання Україні запрошення до НАТО, що було би «першим кроком, пов’язаним з наданням реальних гарантій безпеки країнами Північноатлантичного альянсу».

Глава польського уряду наголошував, що членство України в НАТО та ЄС є «планом безпеки щодо агресії Росії», а хто цього не розуміє у Польщі, «той є дурним або зрадником». Таким чином він відреагував на нещодавню заяву кандидата у президенти Польщі Кароля Навроцького, який зазначив, що без вирішення проблеми з проведенням ексгумації польських жертв Україні немає чого сподіватися на членство в НАТО та ЄС.

Туск запевнив, що Польське головування в ЄС «переломить безвихідь, яка була очевидною в останні місяці» щодо процесу вступу України до ЄС, але при цьому Варшава дбатиме про свої інтереси. Йдеться, очевидно, про гарантування економічних інтересів Польщі, адже не є таємницею, що у Польщі бояться конкуренції з боку України, зокрема на європейському аграрному ринку. Отже, на Україну в майбутньому чекають складні переговори щодо певних аспектів економічної інтеграції до ЄС.

Глава польського уряду також повідомив, що Польща є серед лідерів надання військової допомоги Україні, а зараз готується вже 46-й пакет військової допомоги Україні.

ПЕРСПЕКТИВИ СПІВПРАЦІ

Візит Зеленського до Варшави засвідчив, що попри зниження рівня підтримки України та українців у польському суспільстві, на що вплив мали невирішені історичні проблеми, а також поява економічних проблем (ембарго на українські агротовари через побоювання неконтрольованого напливу на польський ринок, блокування польськими фермерами і перевізниками кордону з Україною) Польща залишається ключовим партнером і союзником України у Центральній Європі. Це стає ще більш очевидним на фоні відвертого дрейфу сусідніх Угорщини та Словаччини у бік Росії. Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну саме Польща стала хабом військової та гуманітарної допомоги для України, а враховуючи географічне сусідство, Польща хоче також стати головним хабом з післявоєнної відбудови України. Зараз значення Польщі для України ще більше зростає через піврічне головування Варшави в ЄС й очікування Києва на відкриття перших переговорних кластерів щодо вступу до Євросоюзу.

Важливою є також військова співпраця та кооперація оборонно-промислових комплексів України і Польщі. Польща готує черговий пакет військової допомоги для України, виробляє на своїх заводах техніку та амуніцію для потреб української армії і тренує на своїх полігонах українських військових. Водночас, важливим для України, але поки невирішеним, залишається питання можливого використання польської системи ППО проти російських повітряних цілей над територією західної України чи передача Києву літаків МіГ-29, які є на озброєнні ЗС Польщі. У першому випадку Варшава пов’язує своє рішення з консенсусом у межах НАТО, якого наразі немає, в іншому – обіцяє передати літаки, але згодом, коли отримає адекватну заміну від союзників і куплені раніше винищувачі у США. Польща наразі не декларує готовності щодо власної участі у можливій миротворчій операції в Україні, але підтверджує, що готова долучатися до усіх інших форм допомоги Києву.

Українська міграція до Польщі є фактором, який дедалі більше впливає на міждержавні відносини. Мільйони українців проживають у Польщі, працюють і сплачують податки до бюджету країни. З іншого боку, оголилася проблема підтримання ідентичності й освіти українських дітей у польських школах, над чим працюють міністерства освіти обох країн.

Найбільш нагальною видається проблема складної історії, яка часом ускладнює двосторонні стосунки і гальмує розвиток відносин в усіх інших сферах. Вирішення проблеми з наданням дозволів на проведення пошуково-ексгумаційних робіт в Україні і таких же дозволів у Польщі значно покращить атмосферу відносин, що є важливим для України за нинішніх геополітичних умов.

Юрій Банахевич, Варшава

https://www.ukrinform.ua

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #3 за 17.01.2025 > Тема "З перших уст"