"Кримська Свiтлиця" > #51 за 20.12.2024 > Тема "Душі криниця"
#51 за 20.12.2024
НАРОДЖЕННЯ ╤СУСА ХРИСТА
25 грудня – Р╕здво Христове, одне з головних християнських свят на честь народження ╤суса Христа. (З 1991 року в Укра╖н╕ воно в╕дзнача╓ться оф╕ц╕йно, на державному р╕вн╕).
У Ки╖вську Русь свято прийшло разом ╕з прийняттям християнства. Оск╕льки у час╕ зб╕галося з давньослов’янськими зимовими святками, то згодом злилося з ними в ╓диний цикл. Не позбавляючись глибокого церковного значення, Р╕здво перетворилося на яскраве народне святково-обрядове д╕йство. Поряд з театрал╕зованими (вертемними) в╕дтвореннями ╓вангельських опов╕дань про чудесне народження ╤суса Христа сюди вв╕йшли ╕ старослов’янськ╕ колядки (здеб╕льшого хл╕боробського зм╕сту), ворож╕ння, ход╕ння в╕д хати до хати з р╕здвяними п╕снями ╕ тими ж колядками, в╕ншуваннями, частуванням гостей, подарунками д╕тям.
У цей день Церква забороня╓ людям працювати (х╕ба що в раз╕ крайньо╖ необх╕дност╕ та в ексренних ситуац╕ях), порушувати урочистост╕ якоюсь роботою. Ця заборона в╕добразилася ╕ в народних в╕руваннях. В Укра╖н╕ можна часто почути легенду про плями на М╕сяц╕. Кажуть, що то старший брат молодшого брата на вила п╕дняв. Не хот╕в такого трафунку, та сталося... При цьому детал╕зують, що старший брат на Р╕здво Христове брав вилами с╕но в стодол╕, а там, у с╕н╕, в╕дпочивав молодший брат. Ось ╕ взяв в╕н його на вила разом з с╕ном. Бог за це поставив його, брата-убивцю, на М╕сяц╕ людям на пострах.
У давнину цього дня наш╕ предки-язичники святкували «похорон» Зимового Сонця, а в╕тали народження Весняного-Л╕тнього. Адже з 25 грудня св╕тло прибува╓, темно╖ ноч╕ менша╓.
Народн╕ прикмети:
-Мороз на Р╕здво – зима дал╕ буде холодною.
-Ясний м╕сяць на ст╕йку погоду, як правило, на морози.
-Багато з╕рок на неб╕ – на врожай ог╕рк╕в ╕ гор╕х╕в.
-Сира погода на Р╕здво – дал╕ зима буде з в╕длигами.
АНГЕЛИКИ З НЕБА
Готуючись до Святого вечора, Р╕здвяних свят, зустр╕ч╕ Нового року, хочеться принести дитин╕ рад╕сть. Р╕здвян╕ ╕ новор╕чн╕ подарунки – це добре. (Адже не т╕льки у свято Миколая д╕ти отримують ╖х). Однак, як зробити так, щоб свята запам’яталися дитин╕ надовго, та ще й були наповнен╕ глибоким духовним зм╕стом (наск╕льки вона збагнути це ╕ сприйняти з огляду на св╕й в╕к), а подарунки стали «маг╕чними», «казковими»?!.
Тому (не раз спостер╕гав) побожн╕ батьки чато купують у крамницях паперових ангелик╕в, ч╕пляють ╖х над л╕жечком дитини, на в╕кнах, ялинц╕, керам╕чн╕ вироби ставлять б╕ля д╕духа. Пот╕м запевняють дитину, що вс╕ дари й гостинц╕, як╕ ╖й д╕сталися, принесли Ангелики з Неба. А ще краще, коли розпов╕дають про Ангелик╕в, хто вони так╕, про ╖╖ персонального Ангела-Охоронця на Неб╕, дають настанову, що до нього потр╕бно молитися повсякчас. Та, насамперед, сл╕д молитися до Бога нашого – ╤суса Христа, Богородиц╕,вс╕х святих, зокрема, до Миколая Чудотворця (тим паче, що в╕н приходить до д╕тей уноч╕, у супровод╕ тих же Ангелик╕в). Зрештою, це закладено ╕ в основах укра╖нсько╖ родинно╖ християнсько╖ педагог╕ки, давн╕й народн╕й звича╓вост╕.
Щодо подарунк╕в (чи то в╕д Микола, чи то р╕здвяних), то рано чи п╕зно дитина розкри╓ та╓мницю ╖хнього походження, але назвжди пов╕рить у р╕здвяну казку, сповнену високо╖ духовност╕, батьк╕всько╖ любов╕, добрих традиц╕й. Захоче, щоб вона знову ╕ знову повторювалася. (Не т╕льки через подарунки, а й через родинне тепло). Розпов╕дями про Ангелик╕в, Бога, святих збагатиться духовно. ╤ це назавжди залишиться у ╖╖ серц╕, нав╕ть тод╕, коли вже стане дорослою. Правильну науку, перейняту в╕д батьк╕в, передаватиме сво╖м д╕тям.
Паперових ангелик╕в, зв╕сно, можна придбати у крамниц╕... Але сл╕д згати, що колись ╖х виготовляли власноруч, ╕ то ледь не в кожн╕й християнськ╕й родин╕. Витинанки – це ц╕ла система народного рукод╕лля, доступного кожному. На щастя, тепер в ╤нтернет╕ можна знайти чимало детальних ╕нструкц╕й щодо ╖х виготовлення. Також важливо залучити до ц╕╓╖ прац╕ самих д╕тей. Спочатку, як спостер╕гач╕в, дал╕, як пом╕чник╕в, а пот╕м дати спробувати дитин╕ самост╕йно виготовити витинанку.
Ран╕ше без витинанок, виготовлених власноруч, не обходитися жодн╕ р╕здвяно-новор╕чн╕ свята. Витинали не т╕льки ангелик╕в, а зв╕рят, пташок, павучк╕в, сн╕жинки... Наприклад, у Надвеч╕р’я Богоявлення Господнього в╕кна прикрашали паперовими хрестиками з неймов╕рними узорами. Приклеювали ╖х до скла за допомогою я╓чного б╕лка. Поряд красувалися згадуван╕ сн╕жинки безл╕ч╕ форм, тригвери, схож╕ на Укра╖нський Тризуб.
Аналог╕чно, як прикраси, використовували нехитр╕ вироби з соломи.
ВОРОЖИЛИ НА ЦИБУЛ╤
20 грудня – свято ╤гнат╕я Богоносця.
Колись у цей день селяни вдавалися ще до одного «прагматичного» засобу, аби д╕знатися про оптимальний час майбутньо╖ весняно╖ с╕вби. П╕зно ввечер╕ клали на теплу п╕ч розр╕зану на три р╕внх частини цибулину ╕ кожн ╖╖ скибку злегка посипали с╕ллю. Клали вряд –з╕ сходу на зах╕д. Вранц╕ перев╕ряли, яка скибка розр╕зано╖ цибулини найб╕льше зберегла вологи: перша з╕ сходу – с╕вба буде рання; друга – середня; третя – п╕зня.
Д╕вчатам, як╕ ще не вийшли зам╕ж, у цейдень нагадували: «До Р╕здва можна справити заручини». Зв╕дси й приказка: «Гнат квапить д╕вчат».
Народн╕ прикмети:
-Гнат на санях –на воз╕ не скоро по╖деш. (Будуть сн╕ги ╕ морози).
-Мокрий Гнат – кидай сани.
РОЗБИШАКА
22 грудня – свято великомучениц╕ Анастас╕╖, яку вороги християнства спалили живцем 300 року.
За астроном╕чним календарем, н╕ч на Анастас╕╖ ╓ найдовшою у роц╕. Та не так темрява лякала людей, як сильний в╕тер на Наст╕. Його називали «розбишакою». (Т╕льки не праведну д╕вицю. Навпаки, молилися до не╖, щоб утихомирити негоду).
Народн╕ прикмети:
-Якщо цього дня з╕рвався сильний в╕тер, лама╓ дерева, скида╓ з хат стр╕хи, то така негода може тривати аж до Р╕здва Христового.
-Сильний в╕тер сн╕г у пол╕ розм╕та╓ – хл╕ба не прибуде.
-У пол╕ сн╕гу не густо – в комор╕ буде пусто.
-Тихий день – гарне Р╕здво.
-Мороз – Р╕здво буде скрипуче (з морозом).
-Зима любить н╕ч, а л╕то любить день.
-Зима день на пор╕г не пуска╓, а л╕то н╕ч проганя╓.
Тарас ЛЕХМАН
"Кримська Свiтлиця" > #51 за 20.12.2024 > Тема "Душі криниця"
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=26607
|