Версiя для друку Обговорити в форумi

Обраний президент США Дональд Трамп вважає небезпечним виданий Вашингтоном Україні дозвіл на застосування американської зброї для ударів углиб російської території. Про це він заявив в інтерв'ю журналу Time, який цьогоріч оголосив його людиною року.

“Я абсолютно не згоден з тим, щоб запускати ракети на сотні миль углиб Росії. Навіщо нам це? Ми лише провокуємо ескалацію цієї війни, погіршуємо ситуацію”, — сказав Трамп й додав, що це було “великою помилкою”.

Після такої заяви у багатьох одразу ж виник ряд питань: по-перше, чи існує ризик, що після інавгурації Трамп “відіграє назад” рішення з дозволом, і якщо так — що з тим робити, по-друге, наскільки реально це поставити паралельно з подібними вимогами до Росії, по-третє, як поведуться союзники в Європі, зокрема Франція та Велика Британія, чиї Storm Shadow/SCALP EG ми теж використовуємо для ударів углиб РФ?

НЕВИКОРИСТАННЯ РАКЕТ ОБОМА СТОРОНАМИ: ТРАМП ЦЮ ІДЕЮ ПІДТРИМАЄ, ПУТІН ВІДМОВИТЬСЯ, ЗЕЛЕНСЬКИЙ ОТРИМАЄ ДОДАТКОВИЙ АРГУМЕНТ

Олександр Коваленко, військово-політичний оглядач групи “Інформаційний спротив”, у коментарі Укрінформу заявив, що очікувати швидких змін у політиці Трампа щодо російсько-української війни не варто.

“Він ще має офіційно стати 47-м президентом США. До цього часу є надія, що Україна отримає власну далекобійну ракетну зброю, яка зможе використовуватись для оборони, - каже Коваленко. - Та навіть після вступу Трампа на посаду потрібен буде певний час, щоб він міг реалізувати свої наміри або навіть змінити їх. Відтак українська дипломатія має працювати, щоб чітко пояснити, запропонувати Трампу альтернативний підхід — більш жорсткий і силовий. Це включає використання Україною далекобійної зброї, зокрема й американської, для стримування Росії”.

Головним фактором, що може змусити Трампа переглянути свої погляди, є поведінка Росії.

“Ілюзії щодо можливого миру з Росією можуть розвіятися, якщо стане очевидно, що метою Москви є не мир, а захоплення всієї України. Росія неодноразово демонструвала нездатність дотримуватися домовленостей. Це можна використовувати як доказ того, що Кремль лише намагається виграти час, не маючи наміру припиняти агресію. Таке усвідомлення може змусити його змінити свою політику на більш проукраїнську”, - вважає військовий експерт.

Що стосується ініціативи припинення ракетних обстрілів обома сторонами, то Коваленко називає це “доволі цікавою дипломатичною стратегією”, однак малоймовірно, що вона буде підтримана Росією. Для України це шанс вплинути на формування більш проукраїнської позиції нової американської адміністрації.

“Наприклад, Україна погоджується не застосовувати ракети по території Росії, а Росія — по території України. Здавалося б, це раціональна пропозиція. Однак ключова проблема полягає у передбачуваній реакції Кремля. Ймовірно, Путін на таку вимогу не погодиться, адже це суперечить його стратегії ескалації та військового тиску”.

І це може стати черговим прикладом того, як ще одна з ініціатив Трампа залишається без уваги з боку Росії.

“Україна в цьому контексті може зайняти конструктивну позицію, заявивши: "Так, ми погоджуємося, пане Трампе, але тільки якщо Росія також припинить використання ракет по нашій території". Це не лише посилить позиції України як відповідального партнера, але й стане черговим випробуванням реалістичності підходів Трампа, - акцентує оглядач. - Невиконання Росією таких домовленостей стане для Трампа сигналом про хибність його уявлень щодо можливого конструктивного діалогу з Кремлем, розчарувати в ілюзіях про досяжність компромісів із Путіним”.

Дипломат Вадим Трюхан вважає, що ймовірність того, що Трамп, ставши президентом, скасує це рішення, є мінімальною. Це пояснюється двома ключовими факторами. Перший — політичний ризик.

“Скасування такого рішення викличе гостру критику з боку опонентів Трампа, які звинуватять його в потуранні Путіну”, - коментує Трюхан.

Другий фактор — відповідальність за наслідки: “Якщо, не дай Боже, ситуація на фронті розвиватиметься в несприятливому для України руслі, саме на Трампа ляже відповідальність за послаблення позицій ЗСУ. Це ще одна вагома причина, через яку він навряд чи ризикне скасувати рішення Байдена”.

А те, що Трамп зараз критикує наданий Байденом дозвіл — цілком очікувано.

“Це відповідає його довготривалій стратегії демонструвати виборцям, що адміністрація Байдена діє неправильно, а він сам здатен «закінчити війну за 24 години». Хоча Трамп уже визнає, що це набагато складніше, ніж він думав, але за інерцією він продовжує критикувати дії поки що чинного президента США”.

Дипломат не виключає, що після 20 січня Трамп ще може змінити свою думку, адже для цього завжди знайдеться привід. От, наприклад, останній масований ракетно-дроновий обстріл якраз один із них.

“Трамп може заявити, що я закликав Путіна до негайного припинення вогню, але натомість Путін відповів мені черговим масованим ракетним ударом, він не припинив убивства цивільних, не припинив завдавати шкоди об’єктам критичної інфраструктури. Хіба це не привід змінити думку? Або ж — Путін віддасть наказ на застосування “Орєшніка”. А це хіба не привід? Так що заяви Трампа зараз — це гра слів. А от реальні дії будуть після того, як він зайде в Овальний кабінет”, - стверджує Вадим Трюхан.

Щодо питання чи не можна заборону нам бити американськими ракетами вглиб території РФ поставити паралельно з подібними вимогами до, власне, Росії. Дипломат відповів: “Звичайно, що можна”. Навіть більше, за наявною інформацією, розповідає він, команда Дональда Трампа зараз працює над концепцією, яку, ймовірно, буде представлено після вступу Трампа на посаду президента. Головним елементом цієї концепції може стати наполягання на повному припиненні вогню з боку обох сторін конфлікту.

“Не можна виключати, що Трамп може висунути жорсткий ультиматум. Наприклад:

Якщо протягом 48 годин одна зі сторін не припинить використання зброї, то на неї чекають серйозні наслідки;

У разі продовження агресії з боку Росії Україна може отримати значно більш сучасне й потужне озброєння, про яке раніше навіть не йшлося;

Якщо ж Україна не дотримається умов ультиматуму, можливим є перегляд або навіть припинення постачання зброї від США.

Втім, всі ці заяви залишаються в площині припущень до моменту, коли Дональд Трамп офіційно повернеться в Білий дім”, - акцентує Вадим Трюхан.

А це — політолог Ігор Рейтерович: “До заяви Трампа слід ставитися спокійно”.

По-перше, каже експерт, Трамп зробив цю заяву не одразу після прийняття Байденом рішення про дозвіл на удари вглиб РФ. Він тривалий час утримувався від коментарів. Він вичікував, спостерігав за результатами, аналізував, перш ніж озвучити свою позицію.

По-друге, якщо розглядати цю заяву в контексті, то вона має характер попереднього сигналу чи навіть запрошення до переговорів.

“Трамп, фактично, говорить Кремлю: "Я проти ескалації, я готовий розглянути питання щодо цього рішення, але ви, зі свого боку, також маєте зробити кроки назустріч." Наприклад, припинити обстріли цивільної та енергетичної інфраструктури, як було 13 грудня. Це більше схоже на елемент його переговорної стратегії. Трамп не заявив, що обов’язково скасує це рішення, але натякнув, що готовий його призупинити, якщо Кремль проявить ініціативу в деескалації. Водночас якщо Росія проігнорує ці сигнали, продовжить агресивні дії, Трамп легко може відмовитися від такої заяви й обґрунтувати це як реакцію на злочини РФ. Зважаючи на останні події, можна зробити висновок, що Кремль цей сигнал свідомо проігнорував. Що підтверджує: Росія не готова до компромісів”, - наголошує Рейтерович.

Політолог згадав, як у ЗМІ ходили чутки про пошуки домовленості не бити по енергетичних об’єктах: “Хоча ці чутки не отримали підтвердження, але, гадаю, подібні переговори дійсно велися. Трамп, по суті, намагатиметься повернутися до цієї ініціативи”.

НЕ ФАКТ, ЩО ЄВРОПА ПОГОДИТЬСЯ З ТРАМПОМ, ЗРЕШТОЮ, УКРАЇНА МАЄ ВЛАСНІ ДАЛЕКОБІЙНІ ЗАСОБИ

За словами Вадима Трюхана поточна реакція європейських країн на виклики війни в Україні є доволі показовою. Тут слід згадати про Берлінську декларацію, яка була підписана за підсумками міністерських переговорів Німеччини, Іспанії, Італії, Польщі, Сполученого Королівства, Франції, України та ЄС.

“Цей документ демонструє рішучість шести найпотужніших країн Європи підтримувати нашу державу як фінансово, так і військово. Це свідчить про те, що в Європі усвідомлюють реальність загрози. Якщо Росія отримає контроль над Україною, це значно посилить її потенціал. Подальші дії Кремля можуть стати безпосередньою загрозою для інших країн ”.

Тож розуміючи масштаб загрози, вони намагатимуться переконати нову адміністрацію США у важливості продовження підтримки України, зокрема і щодо дозволу бити вглиб РФ американською далекобійною зброєю.

Вадим Трюхан: “Трамп, зі свого боку, неодноразово наголошував на підтримці ідеї європейських миротворчих ініціатив. Він прагне, щоб основний тягар війни лежав на плечах європейців. При цьому, Трамп усвідомлює стратегічну необхідність підтримки України”.

Отже, навряд чи Трамп скасує "дозвіл на далекобійні удари". Навпаки, ймовірно, що він буде заохочувати європейців до більшої активності, залишаючи за США роль стратегічного партнера. Україні це може принести не лише продовження підтримки, але й нові можливості в озброєнні та фінансуванні.

“Як на потенційну “далекобійну заборону” з боку нової адміністрації президента США можуть відреагувати європейські партнери? Не лише Франція чи Велика Британія, а й низка інших країн Європи можуть наполягати на "симетрії": якщо Україна зобов'язується не застосовувати далекобійну зброю, то Росія має зробити те саме”, - стверджує Ігор Рейтерович.

Тим часом Олександр Коваленко нагадує, що і в Storm Shadow, і в SCALP-EG присутні американські технологічні елементи. Це означає, що для їхнього застосування потрібне погодження з боку США. “Якщо адміністрація нового президента США прийме рішення заборонити використання ATACMS по російській території, то заборона може поширитися й на Storm Shadow та SCALP-EG”.

Разом з тим, Україна теж вже має доволі широку номенклатуру далекобійних дронів та ракет.

“Деякі з цих систем уже проходять випробування, як заявляв президент України Володимир Зеленський. У майбутньому вони можуть бути використані для завдання ударів по території Російської Федерації. Однак інформація про стадії розробки та обсяги виробництва поки залишається невідомою”.

Протягом 2024 року українські виробники зброї представили три далекобійні крилаті ракети – "Паляниця", "Пекло" та "Рута". Перші дві уже є серійними, третя – проходить випробування. Хоча, за словами експертів, насправді моделей дронів-ракет існує більше, просто не про всі з них говориться публічно.

Також ведеться робота над балістичною ракетою (ймовірно, проєкт «Грім-2», він же "Сапсан"), яку успішно випробували цього року.

Нарешті постійно надходять різні повідомлення про подальшу еволюцію ракети Р-360 ПКР «Нептун» для ураження наземних цілей.

“Є інформація, що Р-360 здатна вже 1000 кілометрів долати. Наскільки це можливо? Ну, я подібного точно не стану заперечувати, адже в цю ракету, коли її прийняли на озброєння і відправили в серійне виробництво, було закладено перспективу покращення характеристик. Знову таки, маючи доступ до західних технологій, ми здатні покращувати характеристики наших ракет. Наскільки? Скоро побачимо”, - каже Коваленко.

У будь-якому разі, через деякий час по території РФ битимуть не лише наші дрони, але й наші ракети. А до того — західні засоби ураження, поки існує відповідний дозвіл, частково зможуть компенсувати період переходу, тобто переходу від західних зразків – до наших.

“Повірте, прийде час і ми не будемо настільки залежати від партнерів. Ніяких дозволів: потрібно – вдарили. І це дуже важливо. Варто розуміти, що коли, наприклад, по НПЗ прилітає дрон з бойовою частиною 30 кг, то це одна справа. І зовсім інша, коли туди прилітає балістика з бойовою частиною 500 кг. Це абсолютно інший ступінь ураження. Тож саме таке майбутнє нас очікує в перспективі”, – резюмував військовий оглядач.

Мирослав Ліскович

https://www.ukrinform.ua

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #51 за 20.12.2024 > Тема "Резонанс"