Версiя для друку Обговорити в форумi

23 серпня – свято Іринея Люкдунського, церковного письменника, єпископа Ліонського, оборонця християнської віри. Помер приблизно 202 року.

За народним аграрним календарем українців, з цього дня селяни починали копати картоплю на зиму. Насамперед ідеться про ті регіони, де піщані грунти. Адже там і раніше садять картоплю (навіть наприкінці березня – на початку квітня). Бо достеменно відомо, якщо на таких грунтах раніше не почадити, то нічого путнього не виросте. Та ще й посуха, або надмірні дощі можуть зіпсувати врожай. Зазвичай, картоплю масово копають у вересні.

Картопля для нас – відносно новий овоч. З’явився три століття тому. Але кмітливий український народ доволі швидко з’ясував її смакові якості, ситність та ще й лікувальні властивості, зокрема, картопляного соку. Тому називаємо картоплю «другим хлібом». Має вона і регіональні (діалектичні) назви – бараболя, бульба, бандурка, картоха, мандибурка…

У народі кажуть:

-Якщо вродило багато картоплі, то зима вже може бути холодною, зате не буде голодною

-Багатий врожай картоплі – на холодну зиму.

-Нема хліба, тоді їж картоплю!

-Ні дня без картоплі, як і без хліба…

-Картопля – половина хліба.

-Їмо бараболі і не клянем долі…

-Бандурки печені – ми на то навчені…

-Не хизуйся цвітом картоплі, а тим, що вродить.

-Де картопля – там і жук…

ЖОВТЕ ЛИСТЯ

21 серпня – свято Тадея Едеського, одного з 70-ти апостолів Ісуса Христа, учня Івана Богослова. Достойник загинув мученицькою смертю у І столітті.

За цим днем збереглися давні народні спостереження за погодою і змінами у природі, зокрема дивилися чи багато на деревах і кущах жовтого листя, а тим паче, чи воно вже не опадає. Якщо багато, то осінь швидко мине, а слідом за нею прийде рання та тривала зима. Тому доведеться раніше збирати городину. Зрештою, коли багато жовтого листя, то це ознака того, що більша частина городини вже дозріла. Отож, лопатку до рук і на грядку!..

Народні прикмети:

-У цей день холодно, але сухо – на холодну (з морозами) зиму, однак снігу випаде мало, що погано для майбутнього врожаю.

-Мокро, дощ, густі сиві тумани (імла) – на гнилу осінь.

-Багато гнилої садовини – осінь буде негожою; так само, коли багато гнилих волоських горіхів, картоплі.

-Багато грибів, але мало хліба.

-Тепла суха погода – ознака тривалої осені.

СУХО НА ВАРФОЛОМІЯ…

25 серпня – церковне свято Перенесення мощів апостола Варфоломія.

З народного прогностика:

-Якщо озиме жито посіяв на Варфоломія і випав дощ – добре вродить.

-Сухо на Варфоломія – гострої зими надія.

-Якщо цього дня не побачив у небі ластівок, то осінь буде пізньою і теплою.

-Туман стелиться вночі в низинах, а після сходу сонця зникає – буде ясна погода.

-Туман стелиться вранці на воді – на гарну погоду; піднімається вгору – на дощ.

-Туман піднімається вранці, утворюючи хмари – до дощу; а якщо спадає на землю – буде суха погода.

У цю пору побачили багато зайців на городах, що поблизу хат – на ранню і холодну зиму. (Вухані люблять похарчуватися залишками плодів городніх культур. А за холодної зими навіть нехтують своєю безпекою).

Колись у цей день селяни змащувати серпи воском або дьогтем, щоб не ржавіли, і клали їх у коморі «на спочинок» до наступних жнив.

ОВОЧЕВІ ЯРМАРКИ

Українці завжди любили й уміли ярмаркувати. Це не тільки продаж товару, купівля необхідного, а й обін новинами (щоправда, часто такі «новини» виявлялися побрехеньками, чутками), нові знайомства, цікаве та веселе спілкування.

Ярмарки, як правило, організовували у великих і малих містах та містечках (були свої ярмаркові площі) напередодні важливих церковних свят і храмових празників. А  ще практикувались сезонні ярмарки. Наприклад, восени організовували овочевий ярмарок, на якому селяни продавали міщанам власноруч вирощені овочі та фрукти – картоплю, червони буряк, моркву,  капусту, редьку, перець, цибулю, часник, гарбузи, дині, яблука, груші... Чого там тільки не було! Окремо продавали пшеничне та житнє борошно з нового врожаю. Усе добро зважували на півпуди, пуди, корці... Курочки, півники, качки, гуси також очікували на покупця.

Ціни, звісно, залежали від якості товару. Але на продаж господар завжди виставляв усе найкраще. Перед реалізаією сільськогосподарської продукції, живності власники товару домовлялися про орієнтовні ціни, щоб не зашкодити один одному: не знижувати і не завищувати.

Інколи такі овочеві ярмарки перетворювалися на імпровізоване театральне дійство, яке називали святом осені, овочів, врожаю... Господарювали на ньому Хазяїн Гарбуз і Господиня Диня. Для цього обирали чоловіка і жінку, схильних до повноти.

Не без того, щоб батьки дітей на виданні не шукали собі майбутніх сватів, бажано хазяйновитих і багатих, аби згодом одружити дітей (часто це робили без їхньої згоди), а парубки і дівчата тим часом уже самі підшукували собі пару...

На виручені кошти від торгу купували обнови (новий одяг, взуття), подарунки для близьких, необхідний сільськогосподарський реманент, дітям – смаколики...

У народі кажуть…

ХТО НАМ ОСІНЬ ПРИВЕДЕ…

-Серпень тільки вдень жаркий, а ночі вже прохолодні.

-Серпень –перші холодні роси.

-У серпні відчутний подих осені.

-Серпень спливе, то й осінь приведе.

-Спитай у серпня: «Хто нам осінь приведе?..»

-Нема серпня без зорепаду.

-У серпні гримить – на пізній хліб дощить.

-Мак дозрів – осінь привів.

-Виноград – осінній плід (ягода), навіть, якщо він ранній.

-Нема лелек – літо пішло; нема ластівок – осінь прийшла.

-Серпень хліб дожинає, жнива завершує, а осінь хліб обмолотить.

-Не завершив жнив – не будеш щаслив.

-Чим більше серпневих ягід – тим лютіша зима.

-Дощі у серпні хвилями – погода зіпсується надовго.

-Багато грибів назбирав у серпні – запасайся ними на холодну і довгу зиму. (До речі, це робить білочка).

-Увечері різко, духмяно пахне стерня – на нічний дощ, а вдень може бути сльта.

-Перші осінні яблука «по-справжньому» дозрівають тільки до свята Маковія 1 (14) серпня.

-Зерно поміж стерні проростає – мокра осінь буває.

-Серпень крушить, а потім круглить.

-Ворон кряче – на дощ, а летить - на вітер.

-Літо було буремне – зима із завірюхами.

-Літо було дощове – зима засніжена, морозна.

-Дерево у серпні не тільки плодами красується, а й різнобарвним листям.

-Як хліб уже зібрано, то злива – не зрадлива.

-Рано миші лізуть у комору – до ранньої і холодної осені.

-Де зерно – там і миші.

Тарас ЛЕХМАН

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #34 за 23.08.2024 > Тема "Душі криниця"