Версiя для друку Обговорити в форумi

Церковне свято Вхід Господній до Єрусалима, яке у народі називають Вербною неділею, завжди відзначають за тиждень до Великодня, Воскресіння Христового.

Події Входу Господнього докладно описані у Святому Письмі. Саме цього дня Ісус Христос воскресив у Віфанії Лазаря, який помер кілька днів перед тим. Очевидці відразу поширили звістку про диво по всій країні. Тому, коли Ісус Христос завітав до Єрусалима, люди вже знали про Нього, сердечно вітали Спасителя, співали Йому пісні, величали, а під ноги кидали пальмове гілля, як знак особливої пошани та поваги. Цей день настільки запам'ятався, що святкується донині.

Коли хрестили Київську Русь і запровадили тут церковні свята, вирішили замінити пальмове гілля на галузки верби, яка була ближчою нашим предкам і символізувала воскресіння природи, пробудження землі. Та й пальми у нас не ростуть…

Люди здавна вірили в цілющу силу верби. Отож наші предки часто садили її біля криниці чи хати, щоб вона очищала воду, а оселю захищала від нечистої сили.

Також освячені у храмах гілочки верби несли додому і не лише ставили їх у хаті, але й клали до курників, у хлівах, біля вуликів, вважаючи, що так можна захистити домашню птицю, тварин, бджіл від хвороб.

Після церковної відправи на Квітну (Вербну) неділю легенько били вербовими галузками себе і своїх рідних, примовляючи: «Не я б’ю, верба б’є, за тиждень – Великдень, на здоров’я, на красу, на добро!».

ВСЮДИ ОДНАКОВА…

30 квітня – свято апостола Якова, брата Святого Івана Богослова.

Якщо у свято Юра (23 квітня) господарі здійснювали перший вигін корів на пасовища, аби ті «припасалися», то з дня Якова починали масово випасати корів на луках, адже вже повсюди росте трава. З цього приводу жартували: «На Якова трава всюди однакова…». Тому корова напасеться будь-де, на кожному лузі.

Перед тим, як виганяти годувальницю на пасовисько, її окроплювали свяченою водою (йорданською або стрітенською), а замість палиці чи кнута брали освячену у Квітну неділю вербову галузку.

У цей день власники корів остаточно домовлялися про чергу, хто і коли буде пасти череду, або винаймали пастухів на сезон. Якщо на таку «службу» зголошувалися діти, то їх відразу частували гостинцями, неодмінно солодощами, обіцяли плату.

Народні прикмети:

-На Якова схід сонця ясний – на погоже літо; а якщо ще й виблискує ранкова роса – згодом запасеш доброго сіна для корови.

-На Якова теплий вечір і зоряна ніч – літо буде сухе, погоже.

-За сприятливої погоди з дня Якова можна садити картоплю, бо впору дозріє і щедро вродить.

-На Якова сонце блисне – болото висхне.

-Якщо на Якова ще дрібна трава (корова не наїсться, а лише телятко напасеться), то сінокіс буде пізнім.

-На Якова нема трави – не стане вдосталь сіна і для кози.

-Дощовий Яків – перші покоси будуть з дощем, але трава виросте високою.

ЗРІЛИЙ КВІТЕНЬ

У кожної пори року є так званий «пік зрілості», коли вона досягає свого апогею. А далі йде на спад, передає естафету, інколи неохоче поступається іншій порі року. Звідси з’явилися усталені народні висловлювання, образні назви – розквітла весна, пік сонця (про літо), зріла осінь, люта зима…

Так само і кожен місяць року має свій «пік зрілості». Щодо цього, то у народному календарі українців конкретних дат (днів), назв свят не зафіксовано. Все залежить від проявів погоди, клімату, на який так чи інакше впливає людина і, на жаль, почасти доволі згубно. Тут краще орієнтуватися на фенологічні спостереження за тим, що відбувається у природі.

Якщо мовити про квітень, то, вважають, що він досяг свого апогею (розквітлий, зрілий квітень), коли масово цвітуть медуниця, підбіл (мати-й-мачуха), все частіше чути голосні співи птахів (насамперед ідеться про тих, які повернулися з вирію), лелеки сіли у гнізда й очікують на потомство, з’явилися весняні гриби сморжі, а дехто вже пішов з кошиком за першими печерицями. У пасічників є свої орієнтири: бджоли масово вилітають з вуликів і запилюють весняні квіти. Звісно, як же не згадати про квітневі грози… Всі ці ознаки вказують, що квітень розквітнув, назвемо їх «квітневою радістю».

Народні прикмети:

-У квітні багато тепла – влітку будуть холода.

-Сіра вільха зацвітає зі стійким теплом.

-Почали літати кажани – не буде повернення до зими.

-Виповзло гаддя (змії) – не буде різких похолодань.

-Їжачок протирає очі – не боїться холодної ночі.

Тарас ЛЕХМАН

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #17 за 26.04.2024 > Тема "Душі криниця"