|
"Кримська Свiтлиця" > #45 за 05.11.2004 > Тема "Ми єсть народ?"
#45 за 05.11.2004
ДЕ ВАША ГІДНІСТЬ, УКРАЇНЦІ?
В.БРЯНЦЕВ, доктор наук, професор, член НРУ.
З читацької пошти
Наша поетеса Ліна Костенко якось зауважила, що сучасні українські чоловіки хапаються за голову, за серце, за матню, але не за зброю. Звичайно це не заклик до збройного протистояння, це метафора! Та в ній сутність нашого менталітету, що байдуже спостерігав, як на сучасних виборах Президента України, на фоні реальної боротьби між напрямком європейської надії і продовженням сьогоденного нудного олігархічно-азійського, у кандидати напхалось біля двадцяти якихось дивних постатей, що за рейтингом мають десь один відсоток на всіх... Дивишся на екран телевізора і дивуєшся? Здається: якщо ти маєш якісь прогресивні гасла, то чого плутаєшся під ногами у реального претендента?! Ну а інша частина "двадцятки" несе таке невігластво, що є соромом для будь-якої культурної нації, та ось чомусь реалізується у нас.
Чому ж ми не зневажаєм таке блюзнірство? Чи хоч не висміюємо їх у засобах масової інформації, на наших проурядових мітингах і зібраннях, куди нас заганяє начальство, як отару, як у минулі радянські часи?! Чому наша молодь, найбільш рефлексна і рішуча частина суспільства, виглядає такою нудною і примітивно залежною від організаторів її "волевиявлення"?! Їй завжди було притаманно, якщо вже не протестувати, то хоча б не вихваляти будь-який існуючий лад. Як було колись сказано - чи є ще лицарі в Україні?!
м. Керч.
"Кримська Свiтлиця" > #45 за 05.11.2004 > Тема "Ми єсть народ?"
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=2585
|
МИ ╢, ДОКИ ╢ НАША Л╤ТЕРАТУРА
Професор Юр╕й Ковал╕в: «ГОЛОВНА ╤ДЕЯ УКРА╥НСЬКО╥ Л╤ТЕРАТУРИ –
«МИ СОТНЕЮ П╤ШЛИ НА НЕБО…»
КРИМ – УКРА╥НА!
