Версiя для друку Обговорити в форумi

Навіть музи голосують!
Чому "вкраїнська Україна" комусь у горлі застрява?

Тоді кожен оглянеться і зрозуміє,
Що ця хата, цей шлях і цей обрій -
це Мати-Земля,
Що її ображати ніхто не сміє -
Ні каган, ні король, ні мешканець Кремля.
Що не треба заплутано метикувати
В залежності від нагод і годин, -
Тільки знати: Вона - Мати,
 Ти - син,
 І бачити вічність - блакить бездонну,
І тільки вічністю міряти час.
Ні благати, ні переконувати
Ні їх, ні нас.
Євген МАЛАНЮК.

За програмою ми живемо,
За програмою вчимося,
Мов запрограмовані йдемо...
Було життя?... Чи все здалося?

Без віри в серці, з медом слів
Людей заводимо в оману...
Не віримо у Божий гнів, -
Шукаємо людської слави.

В серйозних справах - бенкетуєм,
Не вмієм гідно й святкувать...
Під тиском "вільно" голосуєм,
Щоб потім небу докорять...

Країна з хворою душею,
Що не згада саму себе...
Ми звикли жить за течією -
Нехай брудна, - але ж несе...

А у дітей в очах - зневіра!
Бо ж світ дорослий повен зла...
І чом "вкраїнська Україна"
Комусь у горлі застрява?

А наші кровні - на листівки?
Щоб потім знов? - "Грошей нема!"
Прорив реклами - у домівки...
Добробут, душу - обдира!..

Слабка людина у добрі,
Коли панує ідол-кривда...
О Боже! Зглянься, поможи
Своїй хрещеній Україні!
Світлана ПІЩУЛІНА,
вчителька.
м. Сімферополь.

Та розігнімо ж, браття, спину!

Вожді у нас були "розумні",
За "ізмами" веліли жить,
Та у голодній тій комуні
Навчали палко їх любить.
Нові з'явились "патріоти",
Що обіцяють рай з нужди.
Патріотизм їх буде доти,
Поки не оберуть в вожді.
Зомбують нас, мов недолугих,
Чужинській служачи "братві".
Вкраїну-неньку знову в слуги
Готові запродать Москві.
Чи ж не пора нам схаменутись,
І, засукавши рукава,
Секретарів усіх позбутись,
Як будяків тих - у жнива?
Пора настала обирати
Своє, не дідькове життя.
Вас кличу я голосувати
За України майбуття!
Та розігнімо ж, браття, спину!
У нелегкий оцей момент
Врятує нашу Батьківщину
Лише народний Президент!
Костянтин ПЕТРЕНКО,
інвалід війни I групи, ветеран праці, 1919 р. н.

То вже остання справа, коли редактор газети, користуючись службовим становищем, починає друкувати свої ще юнацькі віршовані вправи, та ще й російськомовні - в українській "Світлиці"! Але у цій ситуації, шановні читачі-співвітчизники, коли вирішується наша з вами спільна державна доля, до яких засобів тільки не візьмешся, лиш би ми всі взагалі без долі не залишилися. Чомусь здалося мені, що оці рядки (а це, до всього, ще й пісні, студентської гітари тільки не вистачає) допоможуть комусь ще раз задуматися і визначитися: що ж він вибиратиме 31 жовтня?
Чому пісні російськомовні? Та, напевне, щось мені, волинському селюкові, треба було тоді довести гоноровим столичним, але чомусь "русскоговорящим" однокурсникам (я вчився тоді на факультеті журналістики Київського держуніверситету). Та й настрій був, напевне, відповідний: це ж ішов десь 1983-84 рік (Господи, невже 20 літ уже промайнуло?!) - самісінький зеніт нашої "совкової" Пластилінії.
Як не прикро, але з того часу, здається, не дуже багато що й змінилося, коли вже довелося витягати на світ Божий оці студентські пісеньки. Та все ж хочеться сподіватися, що сьогодні ми вже, нарешті, доросли і до перемін, і до інших пісень...
Віктор КАЧУЛА, головний редактор "КС".

ПЛАСТИЛИНИЯ

Мягко-жёлтая, липко-синяя,
Есть на свете страна
 Пластилиния.
Может, в Африке,
 а может, в Индии -
Где-то есть она -
 Пластилиндия.
И живут в той стране,
 ну, конечно же,
Пластилиновые человечки.
Пластилинцами называются,
Между нами часто встречаются.
Пластилиновые у них личики,
И глаза - и те
 с пластилинчика.
Пластилиновыми
 держат пальчиками
Ложку-вилку ихние мальчики.
Ну, а девочки
 липнут глиною -
Ведь сердчишки у них
 пластилинные.
В общем, липкие
 до нескромности
Всюду странности там
 и условности.
Ни одной прямой
 ровной линии
Не найдёшь в стране
 Пластилинии.
Всё округлое там,
 всё овальное,
И такие все ходят печальные:
- Мы на эту жизнь обижаемся!
Очень тяжко мы прогибаемся.
На пороге мы деградации -
Приучили нас к деформации.
И теперь нас очень нервирует,
Если что-то не деформирует.
(Пусть же бранью всё
 не закончится:
Пластилинцам жить
 тоже хочется...)

КАМНЕБУРГИЯ

Мрачно-чёрная, жутко-бурая -
Есть на свете страна
 Камнебургия.
То ль на Марсе,
 то ль на Меркурии -
Где-то есть она - эта Бургия.
И живут в той стране,
 ну, конечно же,
Только каменные человечищи.
Камнебуржцами называются,
Между нами тоже встречаются.
Всё из камня у них -
 дюже прочные
Руки-ноги и органы прочие.
Жизнь им райская обеспечена -
Не знакомы им боли в печени.
Не страдают они
 и инфарктами -
Подтверждается это фактами.
Да доказано всей наукою,
Как удобно быть каменюкою.
Красота! Внутри всё гранитное,
Безотказное, монолитное!
Невозможна боль
 в зубе и в душе,
Если камень ты
 с пяток до ушей.
В общем, ясно без агитации:
Прогрессирует эта нация...
Камнебуржцев вы тоже видели.
Или вас ещё не обидели?
Или вам по душе, по ране вам
Не прошлись сапожищем
 каменным?!
Осторожнее, люди-братчики!
Ходят по миру камни мрачные.
Валуны кругом бродят хмурые,
Глыбы чёрные, скалы бурые.
По мозолям прут,
 души топчут нам,
Потому как ест язва их одна:
Хоть и каменные, да нервируют,
Если что-то не деформируют!

СТЕКЛОСТРАНИЯ

Есть на свете страна
 без названия,
Назовем её Стеклострания!
Без названия, без признания,
Есть такая страна -
 Стеклострания!
И живут в той стране
 люди странные,
Люди странные, все стеклянные.
Стеклостранцами называются,
Между нами тоже встречаются.
Улыбнулся вам кто-то искренне,
Поделился радости искоркой -
Знайте, это он был,
 действительно, -
Житель той страны
 удивительной.
Или вот ещё -
 не пустяк совсем, -
Уступили место в троллейбусе!
Это сделал, знаю заранее,
Человечек из Стеклострании.
Он поможет вам,
 он придёт всегда,
Если будет знать,
 что у вас беда.
Верь, на боль твою
 в дни печальные
Отзовётся сердце хрустальное.
Оглянись на мир -
 он сияет весь!
В нем пока ещё
 стеклостранцы есть!
Пусть же племя их
 не кончается,
Пусть нам в жизни чаще
 встречается!

Мягко-жёлтая, липко-синяя,
Есть на свете страна Пластилиния...
Мрачно-чёрная, жутко-бурая -
Где-то есть страна Камнебургия...
Без названия, без признания,
Есть такая страна - Стеклострания...
Друг, ответь-ка мне на вопросище:
А к какой стране ты относишься?

Земляки! 31 жовтня виберемо собі країну, якої ми варті! усі на вибори!

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #44 за 29.10.2004 > Тема "Душі криниця"