Версiя для друку Обговорити в форумi

Тепер, за оновленим церковним календарем, 12 січня вшановуємо Святу великомученицю Тетяну, яка «здатна заглядати на весну».

Цей день у фенологічному та народному календарях українців є доволі важливим. Адже він вважається переділом зими. Вже минула її половина. Зима іде на спад, а тому злиться, дошкуляє людям, не хоче відступати.

У народі кажуть:

-Якщо перша половина зими була холодною, то у другій половині настане відносне потепління (і навпаки).

-Цей день зі снігами – білі намети заляжуть надовго. Так само довго триватимуть морози.

-Відлига цього дня є оманливою. Морози ще повернуться.

-Сонячний день і без морозу – на ранню весну, але з дощами.

-На своєму переділі зима може потішити теплом, але й дошкулить морозами.

-Посеред зими не ховай шубу у скриню і рукавиці тримай про запас.

-Якщо у другій половині зими снігом намітає, то озимі посіви під ковдру ховаються. (На врожай).

-Після свого переділу зима не відступає, глибокі сніги і міцні морози, то ранньої весни не буде.

-Якщо на переділі зими міцні морози, то не скоро підуть у хід вози.

ЗАСІВАЮ НА ВАСИЛЯ

У зв’язку з введенням оновленого церковного календаря (а це було цілком доцільним), зустрічати 14 січня Старий Новий рік тепер залишається як спогад про давню добру традицію. Не забуваймо про неї. А походила вона від розбіжностей Юліанського та Григоріанського календарів, яка у ХХ-ХХІ століттях уже становить 13 днів. І так з кожним століттям буде додаватися по дню. І тільки тепер зустріч Нового року співпала зі зустріччю з Старим Новим роком.

Отож, Старий Новий рік – рідкісний історичний феномен, додаткове свято, яке ми отримали в результаті зміни літочислення. Через таку розбіжність календарів низка країн відзначають два «Нові роки» - за старим і новим стилем. Таким чином, у ніч з 13 на 14 грудня святкували не тільки Багатий вечір, зустрічали Новоріччя, а ще й вшановували Святого Василія Великого, Отця Церкви.

Святого Василія Великого в українському народі здавна вважали покровителем землеробства і хліборобської праці. Саме тому цього дня (рано-вранці) основним обрядом було засівання житла зерном. Таке здійснюють (здійснювали) хлопчики з віншуваннями-побажаннями доброго врожаю, достатку, здоров’я господарю, господині та їхній родині.

Отака хліборобська змістова (складова) Василевого свята свідчить про мирний і працелюбний характер українського народу. Бережімо своє!

Втім, хлопчики-малеча, посівайте і гараздів бажайте усім-усім  будь-де і будь-коли…

ВІДАТИ

15 січня вшановують святих достойників Христової Церкви Павла Тивайського та Івана Кущника. Але це ще й дев’ятий день після величного свята Водохреща – Богоявлення Господнього. Число «9» доволі знакове не тільки у християнстві. Тому він (9-тий день після Водохреща) позначився і на давньому народному календарі українців. Його традиційно називають Виденням,Віданням, рідше – Баченням, Видінням.

За давніми віруваннями (але вже продиктованими впливом християнства) нашого народу, у ніч на Видення (так само, як і в ніч на Різдво Христове, у Святий вечір) Господь Бог відпускає з «того світу» душі праведників, щоб ті побачили свої тіла у могилах, дізналися, як вшановують пам'ять про них сущі, чи моляться за них…

Звичайно, все це – лишень повір’я, однак не без моральної основи. Вони вкотре нагадують нам про те, що за душі померлих потрібно молитися повсякчас – чи то у дома, чи то в церкві!

…Одна із зворушливих апокрифічних легенд розповідає, що у ніч на Видення до маленьких діточок уві сні приходять їхні померлі матері. Вони їх пестять, голублять, синочкам зачісують чупринки, донечкам заплітають косички, наспівують колискових пісень, поводяться наче живі, а не померлі матері.

Все ж народні прогностичні прикмети пов’язані саме з днем Івана Кущника:

-На Івана Кущника іній на садових кущах – вродять ягоди.

-У цей день ожеледиця – буде недорід зерна.

-Вітер на Кущника – рік буде вологий.

-Туман цього дня – до врожаю.

СПОДІВАЙСЯ НА ВІДЛИГУ…

16 (29) січня – церковне свято Поклоніння чесним оковам Святого апостола Петра. У народі – Петра Вериги. Адже в перекладі на грецьку окови (кайдани) – вериги. Є у Петра Вериги і прізвисько Лісоруб.

Давні фенологічний календар подає такі спостереження:

-На Петра Вериги половина снігу, половина криги.

-На Петра Вериги розбиваються криги.

-З Петра Вериги чекай відлиги. (На Петра Веригу сподівайся на відлигу).

Саме ці спостереження змушували селян, які мешкали у лісових зонах, прискорювати заготівлю сировини для житла, звільняти лісові зарослі під просіки – майбутні земельні ділянки. Якщо звернути увагу на прадавні язичницькі вірування українців, то дерево можна рубати тільки тоді, коли воно спить і не відчуває болю. А хто знає, яким буде лютий?.. Може, в лютому прийде весна і розбудить дерева?..

З прагматичних міркувань (так, принаймні, стверджують авторитетні етнографи), то заготовлена у цей період деревина зберігає особливу цінність. Її не точить шашіль, не вражають грибкові хвороби; зрубане у стані спокою дерево має найбільшу щільність.

У дбайливого селянина, доброго господаря ніколи ніщо не пропадало намарно. Стовбури дерев використовували як будівельний матеріал, теслярський (виготовлення вікон, дверей, скринь, поличок…); крупніші гілки йшли на дрова, а дрібні спалювали на очищених ділянках, попід від яких слугував підживленням для грунту.

Народні прикмети:

-Якщо у ніч на Петра Вериги місяць сповитий хмарами – на вітер.

-Мороз на Петра Вериги віщує літню спеку.

-Гуси і качки купаються у снігу – бути відлизі. (Так само пес качається на снігу).

-Від холодного Петра Вериги не чекай добра.

У народі кажуть…

СІЧЕ ЗИМУ НАВПІЛ…

-У січні – зоряна пороша.

-Січень січе зиму навпіл.

-У січні від холоду грійся, а весною до сонечка смійся.

-Коні лягають на землю перед снігопадом.

-Ворона каркає, сидячи проти вітру – на негоду.

-Дерева вкрилися вночі памороззю – не тепло.

-Узимку шумить ліс – чекай відлиги.

-Кіт згорнувся у клубок – на мороз.

-Собака качається по землі – на сніг.

-Горобці цвірінькають невгамовно – на сніг.

-Сорока під стріху лізе – на заметіль.

-Якщо дме вітер, а паморозі не було – на віхолу.

-Коли вхід до кротячої нірки розташований на північ – зима буде теплою; на південь – холодною; на схід – сухою; на захід – вологою.

-Кола навколо сонця і місяця – на мороз.

-Яскраві зірки – на мороз; тьмяні – на відлигу.

-Хмари біжать проти вітру – на сніг.

-Вітер з півдня починає переходити на північ – завтра буде ясна погода, але мороз стане міцнішим.

Тарас ЛЕХМАН

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #2 за 12.01.2024 > Тема "Душі криниця"